Постанова № 74894149, 20.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 381/396/18 Суддя (судді) першої інстанції: Осаулова Н.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Харитонова Х.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Київській області на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 28 березня 2018 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Начальника Головного управління Держгеокадастру у Кївській області Приходько Людмили Олександрівни про скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В :

06.02.2018 р. до суду надійшов позов за підписом адвоката Панькова С.М., яка звернулася в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, начальника Головного управління Держгеокадастру у Київській області Приходько Л.О. про скасування постанов № 302-ДК/0010По/08/01/-18, № 302-ДК/0005По/08/01/-18, № 302-ДК/0009По/08/01/-18 про закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачами не доведено факт того, що саме ОСОБА_2 вчинені дії щодо перенесення ґрунтового покрову (родючий шар ґрунту) на земельних ділянках з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 28.03.2018 р. позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність спірного рішення, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що саме ОСОБА_2 вчинив дії щодо перенесення ґрунтового покрову (родючий шар ґрунту) на вказаних земельних ділянках.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 28.03.2018 р., як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що позивача не було притягнуто до адміністративної відповідальності, проте внаслідок встановлення факту перенесення ґрунтового покрову (родючий шар ґрунту) на земельних ділянках з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, спірними постанова вирішено питання щодо закриття провадження у справі, оскільки в даному випадку має місце вчинення правопорушення за ознаками, відповідальність за яким передбачена статтею 254 Кримінального кодексу України, що не є рішенням відповідача, про те, що саме позивач вчинив кримінальний злочин за вказаною статтею Кримінального кодексу України.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не перешкоджає слухання справи.

Заява представник позивача про відкладення слухання справи не заслуговує уваги, оскільки явка позивача чи його представника судом не визнавалась обов'язковою.

Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.11.2017 р. Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки, за наслідками якої складено акт № 302-дк/274/ап./09/01/-17, в якому зазначено, що громадяни ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 не отримували спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту). Зокрема, на земельних ділянках з кадастровими номерами: НОМЕР_1 (1,6213га), НОМЕР_2 (1,5997га) та НОМЕР_3 (0.9256 га) відповідні робочі проекти землеустрою у зв'язку з виконанням будівельних робіт, пов'язаних з порушенням ґрунтового покриву вказаних вище земельних ділянок, не розроблялися, не погоджувалися та не затверджувались (а.с.26).

25.01.2018 р. Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області на підставі висновків вказаного акту були складені протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, як власника вказаних земельних ділянок та як відносно особи, яка отримала останню земельну ділянку у суперфіцію (а.с.38-43).

Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області прийняті постанови № 302-ДК/0010По/08/01/-18 від 31.01.2018р. (а.с.20), № 302-ДК/0005По/08/01/-18 від 29.01.2018 р. (а.с.22) та № 302-ДК/0009По/08/01/-18 від 30.01.2018 р. (а.с.18) про закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 оскільки, як зазначено у постанові при розгляді справи зроблено висновок, що в порушенні є ознаки злочину, відповідальність за який передбачено статтею 254 Кримінального кодексу України.

Посилаючись на ст.188 Земельного кодексу України та ст.10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» відповідачем прийняті спірні рішення.

Вказані обставини підтверджені належними та допустимими доказами, і не є спірними.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (надалі Закон № 877) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Статтею 1 Закону № 877 визначені терміни, зокрема:

державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища,

заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Стаття 188 Земельного кодексу України встановлений державний контроль за використанням та охороною земель. Зокрема, державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Статтею 4 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» встановлено, що об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Відповідно до ч.1 та 2 статті 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Стаття 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначені повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель

Закону України «Про охорону земель» визначає правові, економічні та соціальні основи охорони земель з метою забезпечення їх раціонального використання, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля.

Статтею 1 Закону України «Про охорону земель» встановлено, що охорона земель - це система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Відповідно до ч.2 вказаної статті: ґрунт це природно-історичне органо-мінеральне тіло, що утворилося на поверхні земної кори і є осередком найбільшої концентрації поживних речовин, основою життя та розвитку людства завдяки найціннішій своїй властивості - родючості, а ґрунтова маса це знятий родючий шар ґрунту.

Відповідно до положень ст. 168 Земельного кодексу України при здійсненні діяльності, пов'язаної із порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей. Здійснення такої діяльності можливе за умови отримання спеціального дозволу органів державного контролю за використанням та охороною земель.

З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області під час проведення перевірки щодо дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки був встановлений факт порушення ґрунтового покриву земельних ділянок НОМЕР_1 (1,6213га), НОМЕР_2 (1,5997га) та НОМЕР_3 (0.9256 га), про що був складений відповідний акт № 302-дк/274/ап./09/01/-17.

Статтею 254 Кримінального кодексу України встановлено, що безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури грунту, караються штрафом до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Відповдіно до вимог статті 253 Кодексу України про адміністративне правопорушення якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.

Згідно статті 284 Кодексу України про адміністративне правопорушення по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини та зазначені норми закону, колегія суддів вважає відповідачем доведено правомірність спірних рішень, а саме постанов про закриття провадження у справі, оскільки відповідно до зазначених вище норм, відповідач діяв в межах та у спосіб визначених Законами.

Висновок суду першої інстанції, що суду не були надані докази того, що саме ОСОБА_2 вчинив дії щодо перенесення ґрунтового покрову (родючий шар ґрунту) на земельних ділянках з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, не заслуговують уваги, оскільки спірними рішення не визнається позивач винним у скоєнні злочину, і саме в межах розслідування кримінальної справи буде вирішено питання щодо винної особи у скоєнні злочину, передбаченого статтею 254 Кримінального кодексу України.

Отже, висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог є помилковим.

Аргументи апелянта заслуговують уваги, оскільки спростовують висновки суду першої інстанції.

Стаття 77 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі вказаного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування, та прийняття нової постанови про відмову у задоволені позовних вимог.

Повний текст постанови виготовлено 23.06.2018 р.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Київській області на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 28 березня 2018 р. - задовольнити.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 28 березня 2018 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Начальника Головного управління Держгеокадастру у Кївській області Приходько Людмили Олександрівни про скасування постанов - скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Начальника Головного управління Держгеокадастру у Кївській області Приходько Людмили Олександрівни про скасування постанов - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

О.В. Епель