Рішення № 74894084, 12.06.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 813/5059/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Магиревич Ю.Д., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа – підприємець ОСОБА_3 (далі – ФОП ОСОБА_3, позивач) 27.12.2017 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.12.2017 № Ф-2175-25. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає таке (а.с. 5-8): враховуючи скрутне фінансове становище, позивач на протязі 2015-2016 років сплачував єдиний соціальний внесок в більшому розмірі з метою зарахування надмірно сплачених коштів в рахунок погашення заборгованості по сплаті єдиного внеску. В листопаді 2015 року ФОП ОСОБА_3 отримав вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2175-25 від 05.11.2015, згідно з якою станом на 31.10.2015 в позивача була наявна заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 6959,36 грн. 18.07.2016 державний виконавець Залізничного ВДВС м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 51693079 з примусового виконання вимоги про сплату боргу № Ф-2175-25 від 05.11.2015. Позивач 19.08.2016 сплатив заборгованість по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 6959,36 грн., а надалі вчасно сплачував поточні платежі. Вважає, що у нього немає недоїмки, тому вимога про сплату боргу від 05.12.2017 № Ф-2175-25 є протиправною.

Відповідач позов не визнає. Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с. 52-54), просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 в повному обсязі. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що 05.12.2017 Головне управління ДФС у Львівській області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2175-25, оскільки станом на 30.11.2017 заборгованість підприємця ОСОБА_3 становила 7912,31 грн., в тому числі недоїмка по сплаті єдиного внеску - 5115,00 грн., штраф – 2062,88 грн., пеня – 734,43 грн. Контролюючий орган зазначив, що 31.08.2016 до підприємця було застосовано штрафні санкції та нараховано пеню на загальну суму 5948,16 грн., про що скеровано рішення № НОМЕР_1. Це рішення вважається врученим підприємцю, оскільки скероване за його зареєстрованим місцем проживання та не вручене з його вини. Сплачені ФОП ОСОБА_3 поточні платежі з єдиного внеску, про які йдеться у позовній заяві, було правомірно зараховано в рахунок погашення суми заборгованості попередніх періодів.

Позивач звертався до суду із заявою про збільшення позовних вимог від 05.02.2018 (а.с.118-122). В цій заяві зазначив, що з урахуванням того, що вимога сплату боргу (недоїмки) № Ф-2175-25 від 05.11.2017 включає заборгованість, що виникла згідно рішення № НОМЕР_1 від 31.08.2016 і такі рішення є взаємопов’язаними, тому просив доповнити позов додатковою вимогою щодо визнання протиправним та скасування рішення Залізничної ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області № НОМЕР_1 від 31.08.2016. Представник відповідача наполягав, що позивач без поважних пропустив строк на оскарження рішення контролюючого органу та надав суду докази на підтвердження цих обставин. Суд оцінив доводи сторін та надані ними докази, і ухвалив залишити без розгляду цю заяву ФОП ОСОБА_3; мотиви прийняття цього рішення суд детально описав в мотивувальній частині ухвали (а.с.152-154).

Суд заслухав пояснення учасників справи, дослідив долучені до матеріалів справи докази та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

ОСОБА_3 з 18.02.1994 зареєстрований як фізична особа – підприємець та перебуває на обліку в Залізничній ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, з 01.01.2012 перебуває на спрощеній системі оподаткування (а.с.64-67).

ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області 05.11.2015 сформувала вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2175-25, відповідно до якої станом на 31.10.2015 заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склала 6959,36 грн., з яких недоїмка - 6663,22 грн., штраф – 121,87 грн., пеня – 174,27 грн. (а.с. 11).

18.07.2016 державний виконавець Залізничного відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області на виконання цієї вимоги виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 51693079 (а.с. 19). Відповідно до цієї постанови боржнику, ОСОБА_3 надано строк до 24.07.2016 добровільно виконати вимогу № Ф-2175-25 від 05.11.2015 та сплатити 6959,36 грн. заборгованості.

19.08.2016 позивач сплатив заборгованість по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 6959,36 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.603445692.1 від 19.08.2016 (а.с. 20).

ФОП ОСОБА_3 стверджує, що надалі вчасно та у повному обсязі сплачував поточні платежі за єдиним соціальним внеском, на підтвердження чого надав копії банківських квитанцій (а.с. 23-34).

Контролюючий орган визнає, що ФОП ОСОБА_3 в 2015 році перерахував в рахунок сплати єдиного внеску в 2015 році - 1500 грн., в 2016 році - 9759,36 грн., в 2017 році – 3488,00 грн. та на підтвердження цих обставин надав суду відомості з інтегрованої картки платника податків позивача.

31.08.2016 Залізнична ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області прийняла рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, відповідно до якого на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до ФОП ОСОБА_3 застосовано штраф в розмірі 2062,88 грн. (за період з 23.04.2014 по 19.08.2016) та нараховано пеню у розмірі 3885,28 грн. (0,1% від суми недоїмки), а всього - 5948,16 грн. (а.с. 56-58).

Оскільки ФОП ОСОБА_3 не сплатив визначену рішенням № НОМЕР_1 від 31.08.2016 заборгованість у встановлені законом строки, контролюючий орган зараховував сплачені ним в 2016-2017 поточні платежі в рахунок погашення суми недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. Ці обставини підтверджуються даними інтегрованої картки позивача; станом на 30.11.2017 заборгованість становила 7912,31 грн. (а.с. 112).

05.12.2017 Головне управління ДФС у Львівській області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2175-25, відповідно до якої заборгованість ФОП ОСОБА_3 зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування станом на 30.11.2017 склала 7912,31 грн., з яких недоїмка - 5115,00 грн., штраф – 2062,88 грн., пеня – 734,43 грн. (а.с. 10).

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі – Закон № 2464-VI). Частина перша статті 1 Закону № 2464-VI дає визначення таких термінів:

- єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (пункт 2);

- недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом (пункт 6).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закон № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI визначено, зокрема, такі обов’язки платника єдиного внеску:

- своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

- вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством;

- подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Згідно з пунктом 3) частини першої статті 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Частинами четвертою, п’ятою статті 8 Закону № 2464-VI визначено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відтак, облік нарахованих і сплачених сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюється контролюючим органом в інтегрованій картці платника, що відкривається за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками.

Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до частини восьмої статі 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 51 частини першої статті 4 цього Закону, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Частиною першою статті 25 Закону № 2464-VI визначено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Стаття 25 визначає такі заходи впливу та стягнення до платників єдиного внеску:

- у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею (частина друга);

- суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (частина третя).

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 25 Закону № 2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Абзацом 2 частини 14 статті 25 Закону № 2464-VI визначено, що суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення;

- орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею (частина четверта).

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2016 № 393 (далі – Інструкція № 449).

До платників, які не виконали визначені Законом № 2464-VI обов’язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення визначені розділом VI Інструкції № 449.

У разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов’язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до органів доходів і зборів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (п. 2).

Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом (пункт третій).

За рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення (пункт 8).

Відповідно до пункту 1 розділу VII Інструкції № 449 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Пунктом 2 розділу VII Інструкції № 449 визначено, що відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 1– 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції:

- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.

Пунктом 5 розділу VII Інструкції № 449 визначено, що на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Пунктом 7 розділу VII Інструкції № 449 визначено, що рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнім відомим місцем її перебування з повідомленням про вручення.

У разі якщо неможливо вручити платнику єдиного внеску рішення про нарахування пені та застосування штрафів поштою у зв’язку з його відсутністю за місцезнаходженням (службових осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб платника єдиного внеску прийняти рішення, рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається врученим платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

При вирішенні спору суд виходить з наступних мотивів:

Позиція ФОП ОСОБА_3 зводиться до того, що 19.08.2016 він повністю погасив наявну в нього заборгованість попередніх періодів по сплаті єдиного внеску та надалі вчасно та у повному обсязі сплачував усі поточні платежі, а тому не має недоїмки.

Позиція контролюючого органу зводиться до того, що в ФОП ОСОБА_3 тривалий час неповно/несвоєчасно сплачував єдиний внесок, тому йому виставлялися вимога (№Ф-2175-25 від 05.12.2015) та до нього застосовувалися штрафні санкції та пеня (рішення № НОМЕР_1 від 31.08.2016, а.с.56). Фактичною підставою для застосування до позивача штрафу у розмірі 2062,88 грн. та нарахування пені у сумі 3885,28 грн. (всього 5948,16 грн.) була несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період 2015-2016 років (а.с.57-58).

Відповідач не заперечує факту надходження від позивача платежів, описаних в позовній заяві. Проте ці платежі на підставі закону зараховував в рахунок погашення заборгованості позивача попередніх періодів, яку підприємець самостійно не погасив.

Оцінюючи доводи сторін щодо рішення № НОМЕР_1 від 31.08.2016, суд оглянув його оригінал, а також оригінал поштової квитанції від 31.08.2016 та поштовий конверт, в якому це рішення надсилалося ФОП ОСОБА_3 (а.с.142-148). Суд встановив, що контролюючий орган 31.08.2016 у встановленому законом порядку надіслав це рішення ФОП ОСОБА_3 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на його зареєстроване місцезнаходження/податкову адресу (м. Львів, вул. Патона, 9/151). Пошта повернула цей конверт відправнику з відміткою про неможливість вручення адресату («за закінченням терміну зберігання»), датованою 01.10.2016. Враховуючи норми розділу VII Інструкції № 449 та статті 42 Податкового кодексу України рішення № НОМЕР_1 від 31.08.2016 вважається врученим ФОП ОСОБА_3 01.10.2016 (а.с.152-154). Оскільки це рішення не оскаржувалося підприємцем у встановлені законом строки (10 днів з дати вручення), визначені ним суми штрафних санкцій та пені набули статусу узгоджених. Ухвалою суду, що набрала законної сили та не оскаржувалася позивачем, заявлені в лютому 2018 вимоги ФОП ОСОБА_3 про скасування цього рішення залишено без розгляду з причини значного пропуску десятиденного строку звернення до суду з цим позовом без поважних причин. Отже, питання правомірності визначення штрафних санкцій та пені на підставі рішення №0010191302 від 31.08.2016 не входить до предмету доказування у цій справі, факт виникнення в ФОП ОСОБА_3 у вересня 2016 заборгованості в сумі 5948,16 грн. є доведеним належними та допустимими доказами. Тому суд не бере до уваги доводи представника позивача щодо незгоди з цим рішенням, висловлені на стадії судового розгляду цієї справи.

Як прослідковується з даних інтегрованої картки ФОП ОСОБА_3, сплачені ним в 2016-2017 роках поточні платежі з єдиного внеску були зараховані контролюючим органом в рахунок зменшення заборгованості попередніх періодів. Такі дії контролюючого органу є правомірними та випливають із повноважень, наданих Законом № 2464-VI та Інструкцією № 449. Відомостями інтегрованої картки ФОП ОСОБА_3 підтверджується, що станом на 30.11.2017 заборгованість підприємця з єдиного соціального внеску становить 7912,31 грн. (а.с. 112). Відтак, контролюючий орган мав підстави сформувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.12.2017 № Ф-2175-25 на цю суму. При цьому суд враховує, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення суми боргу, тому доводи представника позивача про неналежну нумерацію цього рішення не заслуговують на увагу.

Підсумовуючи свої міркування, суд дійшов висновку, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 05.12.2017 № Ф-2175-25 сформована контролюючим органом правомірно, оскільки відповідач довів наявність у ФОП ОСОБА_3 заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 7912,31 грн. Тому суд, оцінивши фактичні обставини справи та аргументи сторін, дійшов висновку про безпідставність позовних вимог ФОП ОСОБА_3

З огляду на висновок про суті спору, суд на підставі статті 139 КАС України покладає понесені позивачем судові витрати на нього.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, що постановив рішення, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.06.2018.

Суддя Москаль Р.М.