Постанова № 74894071, 20.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 750/5819/15-а Суддя (судді) першої інстанції: Карапута Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Епель О.В.,

Карпушової О.В.,

при секретарі: Мідянці А.А.,

за участю:

позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на рішення Деснянського районного суду м.Києва від 18 квітня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправними дії ПФУ щодо зменшення розміру його пенсії в результаті її оподаткування та зобов'язати відповідача повернути йому стягнуті з його пенсії податки, здійснити перерахунок пенсії з 01.02.2015 року по 30.06.2016 року та проводити її виплату в майбутньому в повному обсязі. На обґрунтування позову посилався на порушення відповідачем ст.ст.21, 22 (ч.3) Конституції України, ч.4 ст.8 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підпункту 4.1.4 пункту 4.1 ст.4 «Податкового кодексу України», вважаючи, що оподатковування пенсії суперечить законодавству.

Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 18 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено частково, а саме, визнано протиправними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_3 в результаті її оподаткування та зобов'язано відповідача повернути позивачеві стягнуті з пенсії податки за період з 01.02.2015 року по 30.06.2016 року. В задоволені решти позовних вимог відмовлено з посиланням на те, що вимога про проведення виплати пенсії в майбутньому є передчасною.

Не погодившись з цим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, які суд вважає встановленими, порушення норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. На обґрунтування апеляційної скарги зазначає про правомірність своїх дій та наголошує на тому, що рішення Конституційного суду України, яким норми щодо оподаткування пенсії окремих категорій громадян набуло чинності лише 27.02.2018 року, при цьому, з 1 липня 2016 року оподаткування пенсії скасовано відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо оподаткування пенсій».

В судовому засіданні позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду справи представник відповідача до суду не прибув, що, відповідно до ч. 2 ст.313 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3 перебуває на обліку у відповідача з 23.01.2012 року та йому призначено пенсію відповідно до ст. 37 Закону України « Про державну службу».

18.05.2015 року позивач звернувся до УПФУ із заявою про перерахунок пенсії з 01.02.2015 року, а також просив повідомити причину оподаткування пенсії.

Листом від 26.05.2015 року № 302/11/Б-7 відповідач повідомив позивача про те, що утримання з пенсії здійснюється відповідно до податкового законодавства України.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність дій відповідача щодо утримання податків з пенсії позивача.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Так, згідно з пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України (далі - ПК України) базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 164.1.1 статті 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Податковим Кодексом України та Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIIІ від 28.12.2014 (далі - Закон №71-VIIІ) встановлено, що особи, з яких удержується податок на доходи фізичних осіб, визначені пунктом 162.1 статті 162 ПК України, тобто фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Об'єктом оподаткування є доходи, визначені пунктом 162.1 статті 163 Податкового кодексу України, тобто доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Згідно з п.п. 164.2.19 п. 164.2 статті 164 ПК України та Закону №71-VIIІ до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік» № 80 від 28.12.2014 року, у 2015 році мінімальну заробітну плату встановлено у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 грн., відтак, відповідно до положень ПК України та Закону № 71-VIIІ, базою оподаткування у 2015 році є суми пенсій або щомісячного довічного грошового утримання у частині, що перевищує 3 654 грн. на місяць.

З 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 №909 (далі - Закон №909). Положеннями вказаного закону продовжено справляння податку на доходи фізичних осіб та військового збору з пенсії.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» був встановлений розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2016 у сумі 1378,00 грн., отже, базою оподаткування у 2016 році були суми пенсій, що перевищували 4 134,00 грн. на місяць.

На виконання Закону України від 02 червня 2016 року №1411-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування пенсій» з 01 липня 2016 року оподаткуванню підлягали пенсії, розмір яких перевищував 10 розмірів прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, встановленого на 01 січня 2016 року.

Таким чином, базою оподаткування з 01 липня 2016 року були суми пенсій, що перевищували 10 740,00 грн. на місяць.

Враховуючи, що розмір пенсії позивача на час виникнення спірних правовідносин становив 8 825,46 грн., а тому з 01.06.2016 пенсія позивача перестала оподатковуватись.

Статтею 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Відповідно до пункту 164.3. статті 164 ПК України при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і не грошовій формах.

Як установлено, розмір нарахованої пенсії позивача становив 8 825,46 грн., що перевищувало три розміри мінімальної заробітної плати, у зв'язку з чим відповідач був зобов»язаний утримувати податки з пенсії позивача, оскільки так було визначено на законодавчому рівні.

Водночас, положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 визнані неконституційними Рішенням Конституційного Суду № 1-р/2018 від 27.02.2018.

Згідно ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Оскільки, положення ПК України в частині оподаткування пенсії набрали чинності 01.01.2015 року і не були визнанні такими, що не відповідають Конституції України на момент виникнення спірних правовідносин, відповідач, здійснюючи відповідні відрахування, діяв у відповідності до законодавства, тобто, правомірно.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 22.05.2018 року у справі 755/3939/15-а.

Разом з тим, задовольняючи позов, суд першої інстанції помилково посилався на рішення Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі №752/7724/15-а, оскільки в зазначеній справі позивач, як інвалід війни, мав пільгу зі сплати податків і зборів, що не було враховано пенсійним органом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України - задовольнити.

Рішення Деснянського районного суду м.Києва від 18 квітня 2018 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволені адміністративного позову ОСОБА_3 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова в повному обсязі складена і підписана 23 червня 2018 року.

Головуючий суддя: Л.В.Губська

Судді: О.В.Епель

О.В.Карпушова