Рішення № 74894019, 13.06.2018, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" червня 2018 р. Cправа № 902/29/18

Суддя господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Німенко О.І., розглянувши матеріали справи

за первісним позовом Чорноминської сільської ради Піщанського району Вінницької області, с.Чорномин Піщанського району Вінницької області

до фізичної особи-підприємця Доценко Тетяни Григорівни, с.Чорномин Піщанського району Вінницької області

про звільнення займаного приміщення шляхом повернення балансоутримувачу

та зустрічним позовом фізичної особи-підприємця Доценко Тетяни Григорівни, с.Чорномин Піщанського району Вінницької області

до Чорноминської сільської ради Піщанського району Вінницької області, с.Чорномин Піщанського району Вінницької області

про визнання відмови, викладеної в рішенні, незаконною та зобов'язання укласти договір.

Учасники справи правом участі в судовому засіданні не скористались.

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Вінницької області 18.01.2018 надійшла позовна заява Чорноминської сільської ради до фізичної особи-підприємця Доценко Тетяни Григорівни про звільнення займаних приміщень, загальною площею 78,8 кв.м., що знаходяться за адресою: вул.Шкільна,1, с.Чорномин Піщанського району Вінницької області шляхом повернення їх балансоутримувачу - Чорноминській сільській раді Піщанського району.

Ухвалою суду від 05.02.2018 постановлено відкрити провадження у справі №902/29/18, розгляд справи №902/29/18 здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі №902/29/18 призначити на 06.03.2018.

21.02.2018 до суду від відповідачки надійшов відзив на позов (а.с. 112-113, т. 1), в якому фізична особа - підприємець Доценко Т.Г. заперечувала проти заявлених вимог, посилаючись на те, що Чорноминська сільська рада не ставить питання про звільнення приміщення з метою використання його для власних потреб; цільове призначення використання приміщення не змінюється, а йде намагання змінити орендаря. Відповідачка була єдиною особою, яка подала заяву про оренду спірного майна, а тому вважає, що відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", за відсутності інших заяв, Чорноминська сільська рада мала укласти з нею договір оренди спірного приміщення, чого безпідставно не було зроблено.

В зв'язку з цим, 22.02.2018 від фізичної особи - підприємця Доценко Тетяни Григорівни надійшла зустрічна позовна заява до Чорноминської сільської ради, в якій позивачка за зустрічним позовом просила:

- визнати відмову Чорноминської сільської ради, викладену у рішенні № 14 12 сесії 7 скликання Чорноминської сільської ради від 25.01.2017 у схваленні поданого орендарем проекту договору оренди нежитлового приміщення загальною площею 78,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: вул. Шкільна, 1, с. Чорномин Піщанського району Вінницької області № 2/17 та зобов'язання звільнити зайняте приміщення та передати його Чорноминській сільській раді незаконною і безпідставною;

- зобов'язати Чорноминську сільську раду укласти з фізичною особою - приватним підприємцем Доценко Т.Г. договір оренди приміщення загальною площею 106,1 кв.м., кімнати № 6, 7, 8 в адмінбудинку № 1 по вул. Шкільна в с. Чорномин Піщанського району Вінницької області відповідно до положень Закону України "Про оренду державного і комунального майна".

В зустрічному позові (а.с. 119-121, т. 1) фізичною особою - підприємцем Доценко Т.Г., в обґрунтування заявлених зустрічних позовних вимог, стверджується, що у Чорноминської сільської ради наявний обов'язок укласти з фізичною особою - приватним підприємцем Доценко Т.Г. договір оренди приміщення, так як Чорноминська сільська рада мала намір передати вищевказане приміщення в оренду, а Доценко Т.Г. була єдиною особою, яка звернулась із заявою про укладення договору оренди, додавши при цьому проект договору. Позивачка за зустрічним позовом стверджує, що спір виник не з приводу передачі майна в оренду, а щодо істотних умов договору оренди, зокрема щодо вартості орендованого майна та розміру орендної плати.

У підготовчому засіданні 06.03.2018 судом оголошено перерву до 03.04.2018, про що сторони були повідомлені під розписку.

Ухвалою від 15.03.2018 судом постановлено прийняти зустрічний позов фізичної особи-підприємця Доценко Тетяни Григорівни до Чорноминської сільської ради про визнання відмови, викладеної в рішенні, незаконною та зобов'язання укласти договір, до спільного розгляду з первісним позовом у справі №902/29/18 та об'єднати їх в одне провадження.

За результатами проведеного 03.04.2018 підготовчого засідання, судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 03.05.2018.

Судове засідання, призначене га 03.05.2018 у справі №902/29/18 не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді Нешик О.С. з 02.05.2018 по 13.05.2018 у щорічній основній відпустці, а з 14.05.2018 по 18.05.2018 - у відрядженні у м.Києві.

Ухвалою суду від 23.05.2018 повідомлено учасників справи про те, що розгляд справи по суті відбудеться в судовому засіданні 12.06.2018.

05.06.2018 на адресу суду за підписом фізичної особи-підприємця Доценко Тетяни Григорівни надійшла заява б/н від 02.06.2018 "про відкладення розгляду справи на іншу дату", мотивована зайнятістю її представника (адвоката) у розгляді кримінальної справи.

Вказане клопотання судом задоволено та ухвалою суду від 12.06.2018 розгляд справи відкладено на 13.06.2018, про що відповідачку (позивачку за зустрічним позовом) повідомлено телефонограмою.

На вказану дату 13.06.2018 представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча про його час і місце були належним чином повідомлені.

Частиною першою ст.202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відтак, враховуючи, що обидві сторони були належним чином повідомлені про судове засідання для розгляду справи по суті і не повідомили суду про причини неявки, суд на місці постановив розгляд справи по суті проводити за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

03.01.2012 між позивачем за первісним позовом - Чорноминською сільською радою Піщанського району та відповідачкою за первісним позовом - фізичною особою приватним підприємцем Доценко Тетяною Григорівною було укладено договір оренди приміщення, відповідно до якого позивачем, як орендодавцем передано, а відповідачкою як орендарем, прийнято в користування частину першого поверху адмінбудинку площею 78,8 кв.м., яке знаходиться за адресою с.Чорномин Піщанського району Вінницької області, вул. Леніна, 1 для функціонування магазину з продажу продовольчих товарів (а.с. 21-22, т.1).

Пунктом п. 4.1. договору від 03.01.2012 сторонами встановлено, що цей договір набирає чинності з 03.01.2012 по 31.12.2016.

При цьому орендар сплачує щомісячно орендну плату в сумі 374,65 грн до 10 числа місяця наступного за звітним (п. 5.1 договору).

Відповідно до акту приймання-передачі від 03.01.2012, орендарем прийнято, а орендодавцем (балансоутримувачем) передано відповідно до договору оренди нежитлові приміщення № 7 і № 8 першого поверху адміністративної будівлі загальною площею 78,8 кв.м., розташовані за адресою: 24732, Вінницька область, Піщанський район, с. Чорномин, вул. Леніна, 1. Приміщення передані 03.01.2012 в нормальному санітарно-технічному стані (а.с. 23, т. 1).

Листом за вих. № 409 від 15.12.2016, надісланим Чорноминською сільською радою на адресу ФОП Доценко Т.Г., останню повідомлено про те, що 31.12.2016 закінчується термін дії договору орендованого приміщення, укладеного 03.01.2012.

При цьому позивач заявив в листі про те, що не має наміру на продовження дії (переукладення) існуючого договору, оскільки жителі територіальної громади просять розмістити в цьому приміщенні аптеку, враховуючи, що в с. Чорномин функціонує 5 торгових закладів, а в цілому по сільській раді -10 (а.с.25, т.1).

ФОП Доценко Т.Г. відмовилася від підпису про отримання зазначеного листа, про що на ньому здійснено відповідний запис (відмітку).

21.12.2016 відповідачка звернулася із заявою до позивача про намір реалізувати своє переважне право на продовження дії договору оренди приміщення від 03.01.2012. До вказаної заяви нею долучено відповідний проект додаткової угоди (а.с. 26-27, т. 1).

22.12.2016 Чорноминською сільською радою, за результатами розгляду заяви відповідачки від 21.12.2016, прийнято рішення № 139 (а.с. 28, т. 1), відповідно до якого, серед іншого, надано в оренду приватному підприємцю Доценко Тетяні Григорівні частину приміщення першого поверху, а саме кімнату № 7, № 8, загальною площею 78,8 кв.м., що знаходиться за адресою; с. Чорномин, вул. Шкільна, 1 в адмінбудинку сільської ради, терміном на три місяці, з 01.01.2017 по 31.03.2017 включно.

Крім того, зобов'язано орендаря Доценко Т.Г. на протязі трьох місяців виготовити незалежну експертну оцінку орендованого майна з послідуючим затвердження на черговій сесії сільської ради та доручено сільському голові укласти тимчасову угоду з орендарем Доценко Т.Г. на оренду частини приміщення на період з 01.01.2017 по 31.03.2017.

26.12.2016 між Чорноминською сільською радою Піщанського району та приватним підприємцем - фізичною особою Доценко Тетяною Григорівною було підписано договір оренди індивідуального визначеного нерухомого майна, що є об'єктом комунальної власності Чорноминської сільської ради, відповідно до якого орендодавцем передано, а орендарем прийнято в платне короткострокове користування нерухоме майно (об'єкт оренди) - частину першого поверху приміщення адмінбудинку сільської ради загальною площею 78,8 кв.м. (кімнати № 7, 8), які знаходиться за адресою с.Чорномин, вул. Шкільна, 1 з метою використання його для розміщення магазину (а.с. 29-30, т. 1).

Пунктом 7.1. договору від 26.12.2016 сторонами погоджено, що цей договір укладено терміном на 3 місяці, і що він діє з 01.01.2017 до 31.03.2017 включно.

29.12.2016 відповідачка звернулася до позивача із заявою від 29.12.2016, відповідно до якої, для забезпечення прав обох сторін в договірних відносинах щодо оренди нежитлового приміщення для здійснення підприємницької діяльності, яке розташоване у с.Чорномин Піщанського району Вінницької області по вул. Шкільна, 1 - частина першого поверху приміщення адмінбудинку сільської ради загальною площею 78,8 кв.м. (кімнати № 7, № 8) було надано свій проект договору оренди, яку ФОП Доценко Т.Г. просила схвалити. До вказаної заяви було долучено підписані зі сторони ФОП Доценко Т.Г., як орендаря, два примірники договору оренди № 1/17 від 01.01.2017 (а.с. 31-34, т.1).

У п. 1.2. запропонованого відповідачкою за первісним позовом проекту договору оренди № 1/17 від 01.01.2017 вказано, що строк оренди за цим договором становить три місяці, який починається з 01.01.2017 і закінчується 30.03.2017

Крім того, у п. 6.2. проекту договору оренди № 1/17 від 01.01.2017. фізичною особою-підприємцем Доценко Т.Г. зазначено, що якщо за 15 календарних днів до закінчення строку договору жодна із сторін не звернулась до іншої сторони про припинення договору, він вважається продовженим (пролонгованим) на три роки.

03.01.2017 на засіданні постійної комісії з питань соціально-економічно розвитку, бюджету, комунальної власності, регулювання земельних відносин, торгівлі, транспорту, зв'язку при Чорноминській сільській раді, за результатами розгляду заяви Доценко Т.Г. від 29.12.2016 щодо укладення договору оренди приміщення, в запропонованій нею формі вирішено, враховуючи, що 31.12.2016 закінчився термін дії договору між Чорноминською сільською радою та ФОП Доценко Т.Г. рекомендувати сторонам укласти новий договір до 10.01.2017 по запропонованій формі договору орендодавця. Крім того, вирішено перевірити стан неорендованої кімнати на предмет використання та санітарно-технічного стану (а.с. 35, т. 1).

Актом від 04.01.2017 про обстеження неорендованої кімнати в приміщенні адмінбудинку на предмет використання та санітарно-технічного стану встановлено, що неорендована кімната (прилегла до кімнат, що є предметом договору оренди) використовується позивачем як підсобне приміщення для зберігання тари, відходів, різного непотрібу, знаходиться у захаращеному стані (на стінах цвіль, антисанітарія, тощо) про що зроблено зауваження орендарю ФОП Доценко Т.Г. стосовно негайного її вивільнення (а.с. 36, т. 1).

Листом за вих. № 06 від 05.01.2017 позивач повідомив відповідачку за первісним позовом про необхідність негайного, до 10.01.2017, укладення тимчасової угоди на оренду кімнат №№ 7, 8, загальною площею 78,8 кв.м. - частин приміщення 1 поверху адмібудівлі.

Крім того у вказаному листі зазначено, що у випадку відмови від укладення договору оренди приміщення в зазначений термін, Чорноминська сільська рада вимагає негайно звільнити та передати їй орендоване приміщення (а.с. 37, т. 1).

Листом позивача за вих. № 07 від 10.01.2017 вимагалось від ФОП Доценко Т.Г. негайно, в 5-ти денний термін з дня отримання листа, привести в належний санітарний стан орендовані приміщення (а.с. 38, т. 1).

25.01.2017 Чорноминською сільською радою прийнято рішення № 13, яким, зокрема, внесено зміни до п. 1 рішення 11 сесії сільської ради 7 скликання від 22.12.2016 № 139 "Розгляд заяв" (Про надання частини приміщення в оренду ПП Доценко Т.Г. для розміщення закладу торгівлі) в слідуючому: надати в оренду приватному підприємцю Доценко Т.Г. частину приміщення 1 поверху, а саме: кімнату № 7, № 8, загальною площею 78,8 кв.м., що знаходиться за адресою с. Чорномин, вул. Шкільна, 1, в адмінбудинку сільської ради терміном на 1 (один) місяць, з 01.01.2017 по 31.01.2017 (а.с. 40, т. 1).

Крім того, рішенням Чорноминської сільської ради № 14 від цієї ж дати відмовлено Доценко Т.Г. у схваленні поданого нею проекту договору оренди нежитлового приміщення кімнати № 7, № 8 в адмінбудинку від 01.01.2017 р. та зобов'язано Доценко Т.Г. у відповідності до п. 1 рішення 12 сесії сільської ради 7 скликання від 25.01.2017 № 13 "Про внесення змін до рішення 11 сесії сільської ради 7 скликання від 22.12.2016 р. № 139 "Розгляд заяв" (Про надання частини приміщення в оренду ПП Доценко Т.Г. для розміщення закладу торгівлі) до 01.02.2017 р. вивільнити зайняте приміщення та передати його Чорноминській сільській раді (а.с. 42, т. 1 ).

Рішенням Чорноминської сільської ради № 15 від 25.01.2017 зокрема, вирішено оголосити конкурс на право оренди частини приміщення І поверху адмінбудинку Чорноминської сільської ради, а саме кімнат № 6, № 7, № 8, загальною площею 106,1 кв.м. та доручено сільському голові подати інформаційне повідомлення про оголошення конкурсу зазначеного майна в газету "Піщанські вісті" (а.с. 43, т. 1).

17.02.2017 за результатами обстеження магазину "Ладушка" с. Чорномин робочою групою складено акт, яким встановлено ряд порушень ведення торгівлі (а.с. 45, т. 1).

Як вбачається із листа за вих. № 140 від 22.03.2017, позивач звернувся до відповідачки за первісним позовом з вимогою вивільнити приміщення та передати його Чорноминській сільській раді як власнику комунального майна відповідно до акту передачі (а.с. 47, т. 1).

В свою чергу, фізична особа-підприємець Доценко Тетяна Григорівна звернулась до господарського суду Вінницької області з позовними вимогами до Чорноминської сільської ради про встановлення дійсності договору оренди комунального майна, що знаходиться за адресою: вул. Шкільна, 1, с. Чорномин, Піщанський район, Вінницька область, укладеного між Чорноминською сільською радою та Приватним підприємцем Доценко Тетяною Григорівною строком п'ять років і дійсним до 26.12.2021.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 08.06.2017 у справі №902/182/17 (а.с. 57-63, т. 1), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.08.2017 (а.с. 64-69, т. 1) в задоволенні позову відмовлено.

Даним рішенням при розгляді справи № 902/182/17 встановлено, що орендар своїми діями при підписанні договору (відсутністю жодних заперечень, зауважень щодо укладення договору оренди на строк у три місяці) та подальшими діями щодо звернення до Чорноминської сільської ради (орендаря) з заявою від 29.12.2016 про надання проекту договору оренди нежитлового приміщення із долученим до неї примірником проекту договору № 1/17 оренди нежитлового приміщення від 01.01.2017, підписаним з його сторони, як орендаря, у п. 1.2. якого останнім вказано, що строк оренди за цим договором становить три місяці (з 01.01.2017 і закінчується 30.03.2017, підтвердив своє волевиявлення щодо укладення договору оренди комунального майна терміном на три місяця.

Як зауважено судом у прийнятому рішенні по справі № 902/182/17, спочатку своїми діями за замовчуванням (підписавши договорі оренди без жодних зауважень) та в послідуючому в письмовій формі, надавши орендодавцю на погодження підписаний зі своєї сторони проект договору оренди від 01.01.2017, орендарем за договором оренди комунального майна, підтверджено волю на укладення договору від 26.12.2016 терміном на три місяці.

Окрім того, рішенням господарського суду Вінницької області від 08.06.2017 у справі №902/182/17, були встановлені наступні факти і відповідні їм обставини:

- з листування, адресованого Чорноминською сільською радою (орендодавцем) орендарю, рішень Чорноминської сільської ради, останньою неодноразово повідомлялось фізичну особу-підприємця Доценко Т.Г. про відсутність наміру (бажання) на продовження правовідносин з оренди приміщення, що знаходиться за адресою с. Чорномин, вул. Шкільна, 1, в адмінбудинку;

- враховуючи наявність заперечень орендодавця стосовно продовження орендних правовідносин з орендарем, пролонгація оренди вищевказаного майна сільської ради із застосуванням правового механізму переважного права орендаря не була можливою.

- суд, з огляду на наявні у справі докази щодо оголошення орендодавцем конкурсу на укладення договору оренди, зауважив що останні містять відмінні від укладеного 03.01.2012 між сторонами договору умови в частині площі орендованого приміщення (106,1 кв.м., в договорі 78,8 кв.м.) та розміру орендної плати (2 000,00 грн в місяць, в договорі 374,65 грн), а матеріали справи не містять будь-яких доказів участі у конкурсі фізичної особи-підприємця Доценко Т.Г.;

- попередня оцінка орендованого майна була проведена у 2012 році (перед укладенням сторонами договору оренди від 03.01.2012), тобто більш як п'ять років тому;

- рішенням Чорноминської сільської ради № 139 від 22.12.2016 надано в оренду приватному підприємцю Доценко Тетяні Григорівні частину приміщення І поверху, а саме кімнату № 7, № 8, загальною площею 78,8 кв.м., що знаходиться за адресою; с. Чорномин, вул.. Шкільна, 1 в адмінбудинку сільської ради, терміном на 3 (три) місяці, з 01.01.2017 по 31.03.2017 включно та зобов'язано орендаря Доценко Т.Г. на протязі 3-х місяців виготовити незалежну експертну оцінку орендованого майна з послідуючим затвердження на черговій сесії сільської ради та доручено сільському голові укласти тимчасову угоду з орендарем Доценко Т.Г. на оренду частини приміщення на період з 01.01.2017 р. по 31.03.2017 р. В той же час оцінку орендованого майна ФОП Доценко Т.Г. у зазначений період не було проведено. Відсутність оцінки об'єкта оренди, проведення якої є обов'язковою умовою для пролонгації договору оренди комунального майна у випадку коли вона була зроблена більш ніж три роки тому, свідчить про недосягнення сторонами згоди з таких істотних умов договору оренди, як об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації) та орендна плата (ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"), оскільки остання розраховується у пропорційному співвідношенні до вартості об'єкта оренди (п.п. 5, 7, 8 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМ України від 04.10.1995 р. № 786), що, в свою чергу, є підставою припинення переважного права орендаря на укладення нового договору оренди.

Розглядаючи первісний та зустрічний позови у справі № 902/29/18 та надаючи їм юридичну оцінку, вирішуючи спір по суті, суд визнає факти, встановлені рішенням господарського суду Вінницької області від 08.06.2017 у справі №902/182/17 преюдиційними для справи № 902/29/18.

Так, згідно ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Немає винятків стосовно преюдиціальності фактів, що не входили у предмет доказування в раніше розглянутій справі. Якщо суд помилково включив факт у предмет доказування, це не позбавляє його властивостей преюдиціального факту в розгляді іншої справи. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності.

Аналогічні положення знайшли своє відображення в пункті 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18), згідно якої не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, як стверджується наявними у справі доказами, строк дії договору оренди спірного приміщення сплив 31.03.2017.

При цьому докази звільнення раніше орендованого спірного приміщення, а саме - частини приміщення першого поверху, що складається з кімнат № 7, № 8, загальною площею 78,8 кв.м., які знаходиться за адресою; с. Чорномин, вул. Шкільна, 1 в адмінбудинку сільської ради та передачі його балансоутримувачу, в матеріалах справи відсутні.

Натомість ФОП Доценко Т.Г. належними доказами не довела суду правомірність використання нею вищевказаного приміщення після 31.03.2017 та не спростувала доводів первісного позову.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення первісного позову з огляду на наступні приписи законодавства.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір від 03.01.2012, за своєю правовою природою, є договором оренди комунального майна, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання глави 58 Цивільного кодексу України, глави 30 Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

При цьому, термін договору оренди визначається за погодженням сторін (ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Строк дії договору оренди приміщення, враховуючи наявність заперечень на продовження його строку дії з боку орендодавця, закінчився 31.03.2017.

Як свідчать матеріали справи, договір оренди від 03.01.2012 сторонами не пролонговано, нового договору оренди не укладено.

Однак, відповідачка за первісним позовом не звільнила приміщення та продовжує ним користуватися.

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Отже, вимогами чинного законодавства, яке регулює правовідносини сторін, визначено, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк і на тих самих умовах, на яких цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує сторона договору - орендодавець/орендар/балансоутримувач. Якщо ж на дату закінчення строку договору оренди та протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Як встановлено судом, Чорноминська сільська рада зверталась до ФОП Доценко Т.Г. з письмовою вимогою (лист № 227 від 13.06.2018, а.с. 52, т. 1), де вимагала, посилаючись на відсутність правовстановлюючих документів, звільнити займане приміщення в строк до 19.06.2017 та передати їх балансоутримувачу - Чорноминській сільській раді.

Отже, балансоутримувач належним чином повідомив відповідачку за первісним позовом про заперечення щодо продовження дії договору оренди.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Беручи до уваги наведене вище, суд приходить до висновку, що договір оренди приміщення від 03.01.2012 припинив свою дію, а відтак правові підстави для подальшого користування відповідачкою за первісним позовом спірним приміщенням відсутні.

Частиною 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Аналогічне положення передбачене ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, де вказано, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

При цьому, відповідно до ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Аналіз зазначених норм права свідчить, що саме орендар зобов'язаний у разі припинення договору оренди негайно повернути орендодавцю предмет оренди з оформленням відповідного документу (акту), який підписується сторонами договору і відповідно саме на орендаря покладається тягар доведення виконання обов'язку про поверненню об'єкта оренди.

Втім, відповідачка за первісним позовом під час розгляду справи не надала суду жодних доказів виконання покладеного на неї обов'язку по поверненню об'єкта оренди після закінчення строку дії договору, як і не надала жодних доказів наявності в неї правових підстав знаходитись в частині приміщення першого поверху, що складається з кімнат № 7, № 8, загальною площею 78,8 кв.м., які знаходиться за адресою; с. Чорномин, вул. Шкільна, 1 в адмінбудинку сільської ради.

Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги про зобов'язання фізичної особи - підприємця Доценко Тетяни Григорівни звільнити займані приміщення загальною площею 78,8 кв.м., які знаходиться за адресою: с. Чорномин, вул. Шкільна, 1 шляхом повернення їх балансоутримувачу - Чорноминській сільській раді Піщанського району за актом приймання-передачі є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Надаючи оцінку порушеного права в контексті застосування обраного способу захисту фізичної особи - підприємця Доценко Тетяни Григорівни шляхом подання нею зустрічного позову із вимогами, зазначеними вище, суд відзначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Звернення до господарського суду з позовною заявою є засобом захисту порушеного прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст.ст. 11, 15 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Способи захисту суб'єктивних цивільних прав - це закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відносяться: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Аналогічні положення містить ст.20 Господарського кодексу України.

Крім того, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Отже, аналіз наведених вище норм законодавства свідчить, що особа може звернутись до суду за захистом свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, що встановлений договором або законом.

Таким чином, розглянувши зустрічні позовні вимоги фізичної особи-підприємця Доценко Тетяни Григорівни до Чорноминської сільської ради Піщанського району Вінницької області, с.Чорномин Піщанського району Вінницької області про визнання відмови Чорноминської сільської ради, викладеної у рішенні № 14 12 сесії 7 скликання Чорноминської сільської ради від 25.01.2017 у схваленні поданого орендарем проекту договору оренди нежитлового приміщення загальною площею 78,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: вул. Шкільна, 1, с. Чорномин Піщанського району Вінницької області № 2/17 та зобов'язання звільнити зайняте приміщення та передати його Чорноминській сільській раді незаконною і безпідставною та про зобов'язання Чорноминську сільську раду укласти з фізичною особою - приватним підприємцем Доценко Т.Г. договір оренди приміщення загальною площею 106,1 кв.м., кімнати № 6, 7, 8 в адмінбудинку № 1 по вул. Шкільна в с. Чорномин Піщанського району Вінницької області, суд враховує наступні положення законодавства України.

Згідно зі ст.ст. 1, 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 №2269-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями; далі по тексту Закон України "Про оренду державного та комунального майна"), цим Законом врегульовано: організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності. Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" об'єктами оренди за цим Законом є зокрема нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств.

У відповідності до ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, є орендодавцями щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Спір у даній справі стосується оренди нерухомого майна, яке є об'єктом комунальної власності територіальної громади с. Чорномин Піщанського району Вінницької області, факт чого сторонами не заперечується.

За приписами п. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Законом України "Про оренду державного та комунального майна" визначено обов'язковий для дотримання порядок укладення договорів оренди майна, належного до державної або комунальної власності.

Так, відповідно до ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України (далі - матеріали), відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону. Орендодавець протягом п'яти днів після погодження умов договору оренди з органом, уповноваженим управляти відповідним майном (у випадках, передбачених цим Законом, - органом Антимонопольного комітету України), а в разі якщо заява про оренду майна не потребує узгодження (щодо оренди окремого індивідуально визначеного майна, крім нерухомого), протягом 15 днів після дати її реєстрації розміщує в офіційних друкованих засобах масової інформації та на веб-сайтах орендодавців оголошення про намір передати майно в оренду або відмовляє в укладенні договору оренди і повідомляє про це заявника. Протягом трьох робочих днів після закінчення строку приймання заяв орендодавець своїм наказом ухвалює рішення за результатами вивчення попиту на об'єкт оренди. У разі якщо подано лише одну заяву, конкурс на право оренди не проводиться і договір оренди укладається із заявником. У разі надходження двох і більше заяв орендодавець оголошує конкурс на право оренди.

За приписами ст. 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" укладенню договору оренди повинна передувати оцінка об'єкта оренди.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Як зазначено в п. 2.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", вирішуючи спори, пов'язані з укладенням договору оренди державного майна, господарські суди повинні з'ясовувати, чи додержано визначений статтею 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" порядок укладення відповідного договору, в тому числі щодо погодження з органом, уповноваженим управляти майном, та органом Антимонопольного комітету України питання про передачу майна в оренду.

В силу положень ст. 638 Цивільного кодексу України, п. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" укладення нового договору оренди спірного приміщення можливе виключно з дотриманням встановленого Законом України «Про оренду державного та комунального майна» порядку, яким, зокрема, передбачено направлення особами, які бажають укласти договір оренди, орендодавцю відповідної заяви та проекту договору оренди, надання інших документів згідно з визначеним переліком; розміщення в офіційних друкованих засобах масової інформації та на веб-сайтах орендодавців оголошення про намір передати майно в оренду; проведення конкурсу на право оренди (крім випадків, коли подано лише одну заяву); наявність рішення компетентного органу про передачу майна в оренду тощо.

Посилання фізичної особи - підприємця Доценко Тетяни Григорівни на положення ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (за якою після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника) в даному випадку є безпідставним.

Наявність такого права орендаря не спростовує обов'язковості дотримання встановленого ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" порядку при укладенні договору на новий термін.

Проте, матеріали справи не містять доказів того, що під час процедури укладення нового договору оренди з боку орендаря було дотримано встановлених Законом України "Про оренду державного та комунального майна" процедур, що передують укладенню договору оренди.

При цьому, як уже було встановлено судом при розгляді первісного позову, а також було раніше встановлено рішенням господарського суду Вінницької області від 08.06.2017 у справі № 902/182/17, Чорноминською сільською радою неодноразово повідомлялось фізичну особу - підприємця Доценко Тетяну Григорівну про відсутність наміру (бажання) на продовження правовідносин з оренди приміщення, що знаходиться за адресою с. Чорномин, вул. Шкільна, 1, в адмінбудинку сільської ради.

Враховуючи наявність заперечень орендодавця (відповідача за первісним позовом) стосовно продовження орендних правовідносин з позивачкою за первісним позовом (орендарем), пролонгація оренди вищевказаного майна Чорноминської сільської ради із застосуванням правового механізму переважного права орендаря не є можливою.

Як зазначено в рішенні суду від 08.06.2017 у справі № 902/182/17, суд з огляду на наявні у справі докази щодо оголошення орендодавцем конкурсу на укладення договору оренди зауважує, що останні містять відмінні від укладеного 03.01.2012 р. між сторонами договору умови в частині площі орендованого приміщення (106,1 кв.м., в договорі 78,8 кв.м.) та розміру орендної плати (2 000,00 грн в місяць, в договорі 374,65 грн), а матеріали справи не містять будь-яких доказів участі у проведенні такого конкурсу позивачем.

Окрім того, як слідує з матеріалів справи, попередня оцінка орендованого майна була проведена у 2012 р. (перед укладенням сторонами договору оренди від 03.01.2012 р.), тобто більш як п'ять років тому.

Поряд з цим, згідно із ч. 2 ст. 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об'єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об'єкта оренди.

Відповідно до п. 2 Методики оцінки об'єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 10.08.1995 р. № 629, оцінка об'єктів оренди проводиться з метою визначення вартості таких об'єктів згідно з положеннями (національними стандартами) оцінки майна та цією Методикою з урахуванням положень (стандартів) бухгалтерського обліку для відображення її в договорі оренди та використання під час розрахунку орендної плати. Оцінка обов'язково проводиться перед укладенням договору оренди та перед продовженням (поновленням) договору оренди у разі, коли на момент продовження дії такого договору остання оцінка об'єкта оренди була проведена більш як три роки тому.

Рішенням Чорноминської сільської ради № 139 від 22.12.2016 р. надано в оренду приватному підприємцю Доценко Тетяні Григорівні частину приміщення І поверху, а саме кімнату № 7, № 8, загальною площею 78,8 кв.м., що знаходиться за адресою; с. Чорномин, вул.. Шкільна, 1 в адмінбудинку сільської ради, терміном на 3 (три) місяці, з 01.01.2017 р. по 31.03.2017 р. включно та зобов'язано орендаря Доценко Т.Г. на протязі 3-х місяців виготовити незалежну експертну оцінку орендованого майна з послідуючим затвердження на черговій сесії сільської ради та доручено сільському голові укласти тимчасову угоду з орендарем Доценко Т.Г. на оренду частини приміщення на період з 01.01.201 р. по 31.03.2017 р.

В той же час оцінку орендованого майна ФОП Доценко Т.Г. у зазначений період не було проведено.

Відсутність оцінки об'єкта оренди, проведення якої є обов'язковою умовою для пролонгації договору оренди комунального майна у випадку коли вона була зроблена більш ніж три роки тому, свідчить про недосягнення сторонами згоди з таких істотних умов договору оренди, як об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації) та орендна плата (ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"), оскільки остання розраховується у пропорційному співвідношенні до вартості об'єкта оренди (п.п. 5, 7, 8 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМ України від 04.10.1995 р. № 786), що, в свою чергу, є підставою припинення переважного права орендаря на укладення нового договору оренди.

Натомість фізичною особою - підприємцем Доценко Тетяною Григорівною належними та допустимими доказами не доведено, що сторонами у встановленому законодавством порядку (із дотриманням вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна") було досягнуто згоди на передачу в орендне користування приміщення загальною площею 106,1 кв.м., кімнати № 6, 7, 8 в адмінбудинку № 1 по вул. Шкільна в с. Чорномин Піщанського району Вінницької області.

З огляду на такі обставини, а саме: небажання Чорноминської сільської ради продовжувати орендні правовідносини щодо спірного майна з фізичною особою - підприємцем Доценко Тетяною Григорівною на попередніх умовах, припинення в фізичної особи - підприємця Доценко Тетяни Григорівни переважного права орендаря на укладення нового договору оренди, недотримання сторонами обовязкових умов, визначених Законом України "Про оренду державного та комунального майна" для укладення договору оренди, - правові підстави для зобов'язання Чорноминської сільської ради укласти з фізичною особою - приватним підприємцем Доценко Тетяною Григорівною договір оренди приміщення загальною площею 106,1 кв.м., кімнати № 6, 7, 8 в адмінбудинку № 1 по вул. Шкільна в с. Чорномин Піщанського району Вінницької області, - відсутні.

Правових підстав для визнання відмови Чорноминської сільської ради, викладеної у рішенні № 14 12 сесії 7 скликання Чорноминської сільської ради від 25.01.2017 у схваленні поданого орендарем проекту договору оренди нежитлового приміщення загальною площею 78,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: вул. Шкільна, 1, с. Чорномин Піщанського району Вінницької області № 2/17 та зобов'язання звільнити зайняте приміщення та передати його Чорноминській сільській раді незаконною і безпідставною, - судом не вбачається.

Згідно із ч. 2 ст. 16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, але лише тим, що встановлений договором або законом. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

З огляду на зазначені вище обставини справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи положення ст.129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за подання зустрічного позову покладаються на фізичну особу - приватного підприємця Доценко Тетяну Григорівну в повному обсязі з одночасним покладенням на неї обов'язку відшкодувати позивачу за первісним позовом його витрати зі сплати судового збору за подання первісного позову в розмірі 1762,00 грн..

Керуючись ст. ст. 13, 18, 42, 46, 73, 76, 77, 78, 86, 123, 129, 165, 178, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задовільнити повністю.

2. Зобов'язати фізичну особу - приватного підприємця Доценко Тетяну Григорівну (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) звільнити займані приміщення, загальною площею 78,8 кв.м., які знаходяться за адресою: вулиця Шкільна, 1, село Чорномин, Піщанський район, Вінницька область шляхом повернення їх балансоутримувачу - Чорноминській сільській раді Піщанського району за актом приймання-передачі.

3. Стягнути з фізичної особи - приватного підприємця Доценко Тетяни Григорівни (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Чорноминської сільської ради Піщанського району на банківські реквізити: код 04327583, р/р 35418059023762, МФО 802015, ГУДКСУ у Вінницькій області, 1762,00 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили

5. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

6. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Відповідно до ч.6 ст.233 ГПК України повне рішення у справі №902/29/18 складено та підписано 24 червня 2018 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи.

2 - Чорноминській сільській раді (24732, Вінницька область, Піщанський район, с.Чорномин, вул.Шкільна, 1);

3 - Доценко Т.Г. АДРЕСА_2