Ухвала суду № 74893822, 12.05.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/12774/18

Провадження № 1-кс/760/6907/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2018 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва Фомін В.А., при секретарі Чеботаренко А.П., за участю - прокурора Зайцева А.С., підозрюваного - ОСОБА_1, захисника - Корюкіна О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого Солом'янського УП ГУ НП України в м. Києві Кобець У.В., погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 Тостановським В.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Києва, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 п/б, раніше судимого, а саме - за ч. 2 ст. 186 КК України йому було призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, звільненого у 2014 році відповідно до Закону України «Про амністію», маючого не погашену та зняту у встановленому законом порядку судимість, у кримінальному провадженні №12018100090005188, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 11.05.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого Солом'янського УП ГУ НП України в м. Києві Кобець У.В., погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 Тостановським В.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Києва, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 п/б, раніше судимого, а саме - за ч. 2 ст. 186 КК України йому було призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, звільненого у 2014 році відповідно до Закону України «Про амністію», маючого не погашену та зняту у встановленому законом порядку судимість, у кримінальному провадженні №12018100090005188, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 11.05.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

На обґрунтування клопотання старшим слідчим зазначено наступне.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, будучи раніше судимим, за ч. 2 ст. 186 КК Країни до 5 років позбавлення волі, звільнений у 2014 році згідно Закону України «Про амністію», маючи не погашену та зняту у встановленому законом порядку судимість, перебуваючи на випробувальному терміні, повторно вчинив злочин проти власності на території Солом`янського району м. Києва за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1, перебуваючи у невстановленому досудовим слідством місці вступив у злочинну змову з ОСОБА_5, направлену на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло. Маючи намір на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, діючи за попередньою змовою, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 11.05.2018 приблизно о 16 годині 00 хвилин, прибули до будинку АДРЕСА_4. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_5 пройшли до під'їзду, де піднялись на 3 поверх та підійшли до квартири АДРЕСА_5

ОСОБА_5, діючи відповідно до раніше розподілених між собою ролей з ОСОБА_1, розпочав дзвонити у вхідні двері, тим самим переконавшись у тому, що нібито у квартирі АДРЕСА_1 власників не має та за їх діям ніхто не спостерігає, за допомогою заздалегідь приготовлених для вчинення кримінального правопорушення інструментів відкрив вхідні двері квартири. ОСОБА_1 діючи відповідно до відведеної йому ролі, в цей час спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб в разі небезпеки попередити ОСОБА_5 Зламавши вхідні двері ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проникли в квартиру АДРЕСА_6 з метою пошуку чужого майна, що належить потерпілій ОСОБА_6

Однак, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не виконавши усіх дій, які вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, з причин, що не залежали від їх волі, так як були виявлені мешканцями квартири АДРЕСА_2 та в подальшому затримані працівниками поліції.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене повторно, але кримінальне правопорушення ним не було закінчено до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

Підставами підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані в кримінальному провадженні докази, а саме:

*Заявою про вчинення кримінального правопорушення

*Протоколом огляду місця події від 11.05.2018

*Протоколом огляду місця події від 11.05.2018

*Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6

*Протоколом допиту свідка ОСОБА_7

*Протоколом допиту свідка ОСОБА_8

*Протоколом допиту свідка ОСОБА_9

*Протоколом допиту свідка ОСОБА_10

*Протоколом допиту свідка ОСОБА_11

*іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Як зазначив старший слідчий та прокурор, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, які відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.

Відносно ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою оскільки, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний буде:

- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;

- впливати на потерпілих та свідків, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин;

- вчинити інше кримінальне правопорушення;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

На думку прокурора, більш м'які запобіжні заходи застосовані до підозрюваного ОСОБА_1 призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та впливати на розслідування кримінального провадження, перешкоджати провадженню іншим чином.

Орган досудового слідства вважає наявність цих ризиків обґрунтованими, через те, що матеріали кримінального провадження містять достатні дані, які вказують на те, що саме підозрюваний ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 України.

Прокурор під час судового розгляду клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні.

В судовому засіданні адвокат Корюкіна О.В. проти поданого клопотання заперечувала, вважаючи клопотання необгрунтованим.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні проти поданого клопотання заперечував та підтримав доводи свого захисника.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та докази, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя приходить до наступного висновку

У відповідності до ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Ч.2 ст.177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.

В обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 сторона обвинувачення посилається на те, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, а отже, може переховуватися від органів досудового розслідування, не має постійного місця проживання та не має стійких соціальних зв'язків, не працює, може намагатися незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості ризиків, то вони мають бути не уявними або ж припустимими, а конкретними, визначеними, необхідними, підтвердженими відповідними доказами, які б в сукупності свідчили про наявність підстав, що були достатніми для застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких, зокрема слідчий суддя встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року), також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (справа «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Матеріали клопотання підтверджують існування на час розгляду клопотання обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

Враховуючи характер правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, його особу, обставини кримінального правопорушення, вбачається за необхідне застосування до нього запобіжного заходу.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, і визначений вичерпний перелік випадків можливості застосування такого заходу.

У п.5 ч.2 ст.183 КПК України вказано, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути обраний, зокрема, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Обираючи вид заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, його вік, майновий стан, дані, що характеризують його особу, обставини вчинення кримінального правопорушення та його тяжкість.

При цьому, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

За таких обставин, застосування до підозрюваного більш м'якого, окрім виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а саме - спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальне правопорушення.

З огляду на наведене, клопотання підлягає частковому задоволенню.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Однак, слідчий суддя враховуючи особу підозрюваного, та особисте ставлення останнього до скоєного, вважає за можливе визначити ОСОБА_1 розмір застави, який на думку слідчого судді буде достатнім за для забезпечення належного виконанням ним своїх процесуальних обов'язків, в разі внесення такової.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдести розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя, визнаючи наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема щодо сукупності обставин, а також критеріїв, якими повинен керуватись слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави, оцінюючий сімейний та майновий стан підозрюваного, а саме розмір його прибутків, а також те, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні (справа «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, справа «Єлоєв проти України»), слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави саме у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 70 480 (сімдесят тисяч чотириста вісімдесят) гривень у національній грошовій одиниці, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України, у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного декілька обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

-з'являтися до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає - м. Київ, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні №12018100090005188;

-здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

-носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 182, 183, 184, 193, 196, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Києва, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 п/б, раніше судимого, а саме - за ч. 2 ст. 186 КК України йому було призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, звільненого у 2014 році відповідно до Закону України «Про амністію», маючого не погашену та зняту у встановленому законом порядку судимість, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі, строком 60 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 рахувати з 16 години 15 хвилин 11 травня 2018 року - з моменту затримання.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 закінчується о 16 годині 15 хвилин 11 липня 2018 року.

Розмір застави визначити у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 70 480 (сімдесят тисяч чотириста вісімдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: отримувач ТУ ДСА України в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, банк Державна казначейська служба України м. Київ, р/р 37318005112089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 наступні обов'язки:

-з'являтися до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає - м. Київ, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні №12018100090005188;

-здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

-носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити 60 діб з моменту внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави, та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Київської місцевої прокуратури № 9.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя В.А.Фомін