Ухвала суду № 74893491, 23.06.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/7342/18

Провадження № 1-кс/712/3322/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу

23 червня 2018 року слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Мельник І.О., з участю секретаря Хоменко А.В., прокурора Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_1, слідчого Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3 Альвієвича, захисника ОСОБА_4, перекладачаДіхтенко А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соснівського районного суду м. Черкаси клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 Альвієвича, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5 Федерації, Республіки Чечня, громадянина ОСОБА_5 Федерації, зареєстрованого за адресою:м. Грозний, с. Комсомольське, вул. Некрасова, 1, Республіка Чечня, ОСОБА_5 Федерації, проживаючого за адресою: м. Київ, пр.-т Ватутіна, 24-Б, кВ. 108, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області лейтенант поліції ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 Альвієвича.

Досудовим розслідуванням було встановлено, що ОСОБА_3 Альвієвич, ІНФОРМАЦІЯ_4 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, Ібрагімовим Вахою Дуквахаєвичем, ІНФОРМАЦІЯ_7, та маючи злочинний умисел, спрямований на вимагання коштів під загрозою вчинення фізичної розправи в ході телефонних розмов, а також при зустрічах, достовірно знаючи, що між ними та потерпілим ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8, немає будь-яких цивільно-правових зобов’язань, керуючись умислом, маючи на меті наживу та незаконне збагачення, погрожували фізичною розправою, яка була реально сприйнята потерпілим щодо себе, та вимагали у останнього грошові кошти в розмірі 35000 (тридцять п’ять тисяч) доларів США.

Так, 21.06.2018 ОСОБА_7, діючи за єдиним спільним умислом з ОСОБА_6, Ібрагімовим Вахою Дуквахаєвичем та ОСОБА_3 Альвієвичем та домовившись з потерпілим ОСОБА_8 про те, що останній передасть грошові кошти в сумі 8000 (вісім тисяч) доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 21.06.2018 в перерахунку на національну валюту становить 211 760 грн., близько 14 год. 00 хв. ОСОБА_9 за адресою м. Черкаси, вул. Молоткова, 63, біля приміщення магазину «ПромДім», які останній в подальшому повинен був передати ОСОБА_7, проте був затриманий працівниками управління СБ України в Черкаській області.

Відомості по даному фактом в несені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018251010003878 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_3 Альвієвич, вчинив тяжкий злочин, який відповідно до ч. 2 ст.189 КК України карається позбавленням волі на строк до 7 (семи) років.

Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В обґрунтовування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 покладається необхідність запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування так, як являється громадянином іншої держава, незаконно впливати на потерпілого, що підтверджується показами потерпілого, свідків та вчиняти нові кримінальні правопорушення, що в подальшому може ускладнити встановлення його місця знаходження. ОСОБА_3 ніде не навчається та офіційно не працює, а отже відсутня можливість взяття на поруки учбовим чи трудовим колективом, а тому, враховуючи вище викладене та те, що до нього не може бути обрано будь-який інший запобіжний захід, окрім взяття під варту, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання повністю підтримали та просили суд його задовольнити.

Захисник в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні клопотання з мотивів порушення норм КПК України при проведенні досудового розслідування та вручення підозри.

Підозрюваний відмовився надавати пояснення суду, мотивуючи це нерозумінням ані української, ані російської мови, що судом розцінено критично, зважаючи на те, що останній є громадянином ОСОБА_5 Федерації та отримуючи громадянство вказаної країни і відповідний документ, що підтверджує його осбу, а саме паспорт громадянина ОСОБА_5 Федерації, підтвердив володіння російською мовою, оскільки відповідно до Федерального Закону "О гражданстве Российской Федерации" однією із умов отримання громадянства вказаної країни є "владение русским языком". Враховую наведене, суд вважає, що позиція захисту щодо порушення норм КПК при вручення підозри з вказаних підстав є необгрунтованою, штучно створеною з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суддя слідчий вважає, що дане клопотання не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 184 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства була встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) можливе переховування від органів досудового розслідування та/або суду; 2) можливий незаконний вплив потерпілого, 3) можливе перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; 4) можливе вчинення іншого кримінального правопорушення; 5) знищення або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановленняобставин кримінального првопорушення.

Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув’язнення.

Так, у справі «Смирнов проти Росії» Європейський суд з прав людини наголосив, що особа, обвинувачена в скоєнні злочину, завжди повинна знаходитися на свободі, до закінчення розгляду справи, якщо Держава не зможе довести, що маються «умісні і достатні» причини взяти її під варту, і зокрема, коли є підстави вважати, що особа ухилятиметься від слідства та суду, перешкоджатиме встановленню істини у справі, або продовжить злочину діяльність.

В частині 3 ст. 5 Конвенції / правова позиція ЄСПЛ, викладена в п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі "Єлоєв проти України"/ після спливу певного проміжку часу / досудового розслідування, судового розгляду/ навіть обґрунтована підозра у вчинені злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_3 Альвієвича, суд зазначає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового слідства та суду, суд враховує, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв’язків з державою, у якій його переслідують.

З огляду на викладене, суд враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_3 Альвієвича, який має постійне місце проживання, дружину, яка перебуває в стані вагітності, малолітню дитину, тобто має міцні сімейні зв’язки.

Клопотання органу досудового розслідування про наявність в кримінальному провадженні ризиків, які обумовлюють доцільність тримання підозрюваного під вартою фактично обґрунтовано тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого злочину, який є тяжким. Проте, сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Доводи клопотання слідчого в тій частині, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1,2, 3, 5 ст. 177 КПК України, на наявність яких міститься посилання в клопотанні, не підтвердженні належними та об'єктивними даними і прокурором в судовому засіданні не доведені.

Незважаючи на те, що ОСОБА_3 Альвієвич підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, він вперше притягується до кримінальної відповідальності, як зазначалося вище, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, а тому, відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, слідчий суддя має право застосувати до підозрюваного інший, більш м'який запобіжний захід.

На підставі вище викладеного, слідчий суддя не встановив підстав щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного. Оскільки обставин необхідності тримання особи під вартою в даному конкретному випадку немає, тому слід застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який на думку суду, забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, визначених частиною 5 ст. 194 КПК України та який в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, в тому числі і тих, які прокурор вважає пріоритетними.

Керуючись вимогами ст. ст. 32, 110, 131, 132, 176-179, 183, 193-196, 369-372 КПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання слідчого Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області лейтенант поліції ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 Альвієвича, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 Альвієвича, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: м. Київ, пр.-т Ватутіна, 24-Б, кв. 108.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3 Альвієвичу, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.

Визначити строк дії ухвали тривалістю в два місяці - тобто по 21.08.2018 включно.

Покласти на ОСОБА_3 Альвієвича обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, та зобов'язати:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Ухвалу в частині застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Підозрюваний підлягає звільненню з під варти із зали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя І.О.Мельник