
печерський районний суд міста києва
Справа № 757/23156/18-к
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 червня 2018 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Цокол Л.І. за участі секретаря Захарченка В.П., адвоката Бугайчука В.І., прокурора Чижевського І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання Приватного підприємства "Ай Ті Ленд" про скасування арешту майна,
В С Т А Н О В И В :
14.05.2017 року до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання ПП «Ай Ті Ленд» в порядку ст. 174 КПК України.
Директор ПП «Ай Ті Ленд» у вимогах даного клопотання просить скасувати арешт накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.04.2018 на грошові кошти ПП «Ай Ті Ленд» (код ЄДРПОУ 39262763), які знаходяться на рахунках ПП «Ай Ті Ленд» р/р 26000052633226, р/р 26024052600644, р/р 26044052704069, р/р 26057052726164, р/р 26004052745336, р/р 26108052601644, р/р 26106052602139, р/р 26104052600810 відкритих в ПАТ «ПриватБанк» (МФО 305299), адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1д.
Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, вказує, що арешт було накладено безпідставно, необґрунтовано, без достатніх правових підстав, також посилається на те, що кошти, на рахунку який арештовано, є власністю товариства. Окрім того, органом досудового розслідування не доведена можливість використання як доказів арештованих грошових коштів. Слідчим не було надано доказів, що майно, на яке накладено арешт, є предметом кримінального правопорушення, здобуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, а тому при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна, а також вказує, що не пред'явлена підозра нікому із службових осіб ПП «Ай Ті Ленд», зазначає, що арешт негативно впливає на здійснення господарської діяльності товарситва.
У судовому засідання представник особи, яка заявила клопотання Бугайчук В.І. вимоги визначені у клопотання підтримав, просив задовольнити та скасувати накладений арешт на рахунки ПП «Ай Ті Ленд».
Прокурор Чижевський І.В. у судовому засіданні щодо задоволення скарги заперечив, посилаючись на необгрунтованість поданого клопотання та необхідність подальшого збереження арешту майна.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження, приходить до наступного висновку.
Управлінням з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями, Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000003203 від 06.10.2017, за фактом вчинення неправомірних дій службовими особами Міністерства соціальної політики України та ПП «Ай Ті Ленд», які вчинили заволодіння грошовими коштами в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем, під час виконання умов договору № QCBS - 3.4 від 08.08.2016 на консультаційні послуги, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України.
В рамках означеного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.04.2018 накладено арешт на грошові кошти ПП «Ай Ті Ленд» (код ЄДРПОУ 39262763), які знаходяться на рахунках р/р 26000052633226, р/р 26024052600644, р/р 26044052704069, р/р 26057052726164, р/р 26004052745336, р/р 26108052601644, р/р 26106052602139, р/р 26104052600810 відкритих в ПАТ «ПриватБанк» (МФО 305299), адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1д.
У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов'язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.
Отже, ПП «Ай Ті Ленд» є належним суб'єктом звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна на підставі та в порядку, передбаченому ст. 174 КПК України.
Частиною ч. 2 ст. 132 КПК України імперативно передбачено, що усі клопотання про застосування або скасування заходів забезпечення кримінального провадження, подаються до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює відповідне розслідування.
Генеральна прокуратура України, як юридична особа та орган досудового розслідування, знаходиться за адресою м. Київ, вул. Різницька, 13/15, що за територіальним принципом відноситься до юрисдикції Печерського районного суду м. Києва.
Згідно з п. 18 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до положень ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Із мотивувальної частини ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.04.2018 вбачається, що підставою накладення арешту на грошові кошти є можливість застосування конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Виходячи із аналізу положень ст. 170 КПК України, обов'язковою передумовою, яка обумовлює можливість накладення арешту на майно з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, а також з метою відшкодування заподіяної шкоди, є наявність в кримінальному провадженні спеціальних суб'єктів, а саме: підозрюваного та/або обвинуваченого чи особи, яка несе матеріальну відповідальність за їх дії; юридичної особи, відносно якої здійснюється кримінальне провадження, а також наявність мети такого арешту - забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.
Згідно приписам ч. 4 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
При цьому, треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які, отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін, на суму значно нижчу ринкової вартості або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі: отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.
Разом з тим, обов'язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину та наявність обґрунтованої підозри (п. 2, 3 ч. 2 ст. 173 КПК України). При цьому обов'язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на слідчого та/або прокурора.
Слідчому судді не надано даних, що станом на час розгляду даного клопотання про скасування арешту майна в кримінальному провадженні службовим особам ПП «Ай Ті Ленд» повідомлено про підозру, а також не надано інформації, що у кримінальному провадження заявлено цивільний позов до ПП «Ай Ті Ленд», тобто підприємство не є суб'єктом кримінального провадження, а відтак є обгрунтованими доводи суб'єкта звернення у клопотанні з цього приводу.
При цьому, прокурором недоведено, що у разі скасування арешту на грошові кошти належні ПП «Ай Ті Ленд» існують ризи зникнення майна.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, на даній стадії досудового розслідування не доведено, що є необхідність у забезпеченні кримінального провадження, як арешт рахунків ПП «Ай Ті Ленд», з чим кримінально процесуальний закон пов'язує можливість скасування арешту майна.
Враховуючи, що у матеріалах клопотання відсутні достатні докази вчинення злочину за участю ПП «Ай Ті Ленд», наявність підстав вважати, що існує правова підстава для арешту грошових коштів взагалі спростовується.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 167, 170-175, 309 КПК України,-
У Х В А Л И В :
скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 квітня 2018 року (№757/19521/18-к) на грошові кошти ПП "Ай Ті Ленд" (ЄДРПОУ 39262763), які знаходяться на рахунках ПП "Ай Ті Ленд", а саме: 26000052633226, 26024052600644, 26044052704069, 26057052726164, 26004052745336, 26108052601644, 26106052602139, 26104052600810 відкритих в ПАТ "Приватбанк" (МФО 305299), адреса: м. Київ вул. Грушевського,1Д. Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Л.І.Цокол
Судове рішення № 74892149, Печерський районний суд міста Києва було прийнято 13.06.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 757/23156/18-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: