Рішення № 74890750, 23.06.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/265/18

Справа №754/13616/17

РІШЕННЯ

Іменем України

23 червня 2018 року м. Київ

Деснянський районний суд міста Києва

під головуванням судді Бабко В.В.

за участю секретаря судового засідання Базік А.В.

за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

за участю представника відповідача Садова О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 30.10.2017р. суддею ОСОБА_5 відкрито провадження по цивільній справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

17.01.2018р. у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_5 та на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа надійшла для розгляду судді Бабко В.В.

Позовні вимоги позивач мотивує наступним.

Позивач в період з 01.05.1989р. по 28.10.1997р. працював повний робочий день згідно із технологічним регламентом діючого виробництва слюсарем-ремонтником в цеху № 1 (виробництво хлору та каустичної соди). Має пільговий стаж, який становить 08 років і 5 місяців, 27 днів. 19.07.2017 року ОСОБА_4 звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах за Списком №1 у відповідності до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення". Однак, листом від 28.07.2017 року Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило йому у призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку № 1, посилаючись на те, що немає підстав для зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи позивача у ВАТ «Радикал», оскільки Довідка № 1938 від 22.12.2015р. не відповідає вимогам постанови Кабінету міністрів України від 05.07.2006р. № 920.

Позивач вважаючи вищезазначені дії відповідача неправомірними, вимушений був звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

20.04.2018 року в судовому засіданні представником відповідача було надано відзив на адміністративний позов, в якому зазначається, що позивачем не вірно зазначено період роботи з 01.05.1986р. по 28.10.1997р. на посаді слюсаря-ремонтника, що не відповідає записам трудової книжки та довідки № 1938 від 22.12.2015р., виданої ВАТ «Радикал». Крім того, в довідці № 1938 від 22.12.2015 р. відсутній запис чи проводилась атестація робочих місць за умовами праці.

Позивачем надано копію наказу від 24.10.1994 р. № 502 про перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговими пенсійним забезпеченням працівників ВАТ «Радикал» за результатами проведення атестації робочого місця, з якого вбачається, що атестованими є посади: майстер зміни (мовою ориг. «рассоллосстка»), майстер (мовою ориг. «кор. 112,13», майстер по ремонту обладнання. Відповідно до п. 13 Трудової книжки НОМЕР_2 позивач з 01.11.1990 року переведений майстром в цех № 1. Тобто відповідно до наказу про результати проведення атестації робочого місця та записів трудової книжки неможливо достовірно встановити чи атестована посада відповідно до наказу від 24.10.1994р. №502, яку саме займав та виконував обов'язки якої безпосередньо позивач та яка дає право на пільгове пенсійне забезпечення. У зв'язку з вищезазначеним представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представники позивача в судовому засіданні 14.06.2018 року позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та уточненій позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.06.2018 року повідомила, що відповідно до постанови КМУ від 29 березня 2017 р. №203 "Про утворення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві" відбулась реорганізація шляхом злиття Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Правобережного, Лівобережного, Центрального об'єднаних управлінь Пенсійного фонду України в м.Києві. У зв'язку з цим змінено назву відповідача на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань. Проти задоволення позову заперечувала в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 КАС України, справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Частиною першою ст. 55 Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Судом встановлено, щоПозивач в період з 01.05.1989р. по 28.10.1997р. працював повний робочий день, згідно із технологічним регламентом діючого виробництва слюсарем-ремонтником в цеху № 1 (виробництво хлору та каустичної соди) і період роботи з 01.11.1990 року по 28.10.1997 рік - на посаді майстра в цеху №1. Має пільговий стаж, який становить 08 років і 5 місяців, 27 днів.

Позивач звернувся до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення і виплату йому пенсії на пільгових умовах по Списку № 1 у відповідності до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення". Однак, листом Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 6279/17 від 28.07.2017 року йому було відмовлено у призначені вказаної пенсії, посилаючись на те, що довідка від 22.12.2015р. № 1938 не може бути врахована в розрахунок пенсії, оскільки завірена дублікатом печатки ВАТ «Радикал», таким чином не відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 № 920.

Відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Згідно з Постановою Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" N 1931-XII від 06 грудня 1991 року - до затвердження Кабінетом Міністрів України списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, діють наявні списки.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку проведення атестації відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку проведення атестації дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Таким чином, лише тільки відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Однак, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідно до записів трудової книжки, позивач працював у ВАТ «Радикал» з 01.05.1986р. по 01.11.1990р. слюсарем-ремонтником в цеху № 1 та з 01.11.1990р. по 28.10.1997р. майстром в цеху № 1.

Згідно статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Постанови КМУ № 637 від 12.08.1993 року передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Так, згідно з довідкою від 22.12.2015р. № 1938, уточнюючою особливий характер роботи, виданою ВАТ «Радикал»необхідної для призначення пільгової пенсії, яка за формою відповідає вимогам Порядку, підтверджено факт роботи позивача повний робочий день на посадах, які містяться в Розділі Списку № 1 виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах.

Згідно наказу №502 від 24.10.1994р. були підтверджені та атестовані особливо шкідливі умови праці згідно атестації професії та посади до Списку № 1, до якого входять професії слюсаря-ремонтника п. 23.1 та майста /кор.112/13 п. 35.1.

До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Частиною другою пункту 4 зазначеного Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

У відзиві представник відповідача зазначає, що відповідно до наказу про результати проведення атестації робочого місця та записів трудової книжки неможливо достовірно встановити чи атестована посада відповідно до наказу від 24.10.1994р. №502, яку саме займав та виконував обов'язки якої безпосередньо позивач та яка дає право на пільгове пенсійне забезпечення. Однак, у вищезазначеному наказі чітко вказаний перелік професій та посад, до якого входять посади, на яких працював позивач, а саме: слюсаря-ремонтника п. 23.1 та майстра /кор.112/13 п. 35.1. Крім того, з наказу від 24.10.1994р. №502 зрозуміло, що позначка - /кор.112/ відноситься до робочого місця апаратника каустичної соди.

Разом з цим, суд зазначає, що відповідно до п. 3.1.12. Наказу МВС № 17 від 11.01.1999 року у разі крадіжки, втрати печаток чи штампів керівники підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань або громадяни зобов'язані вжити заходів задля їх розшуку, а також негайно повідомити про це органи внутрішніх справ. Дозвіл на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів замість викрадених, загублених видається на загальних підставах після подання заяви про крадіжку, втрату, а також після опублікування в пресі повідомлення про недійсність викрадених, загублених печаток і штампів. Печатки і штампи, виготовлені замість викрадених, втрачених, повинні мати у відбитку літеру "Д" (дублікат).

Однак, починаючи з вступу в дію 21.02.2011 року Наказу Міністерства внутрішніх справ України № 5 "Про визнання таким, що втратив чинність, Наказу МВС від 11.01.1999 року № 17" від 11.01.2011 року, на виготовлення печаток не потрібно отримувати дозвіл в дозвільній системі.

Таким чином, відповідно до скасованого Наказу МВС № 17 від 11.01.1999 року печатки з відмітною "Д" (дублікат), або з зазначенням "Дублікат" видавалися у відповідності до зазначеного наказу та мають таку ж юридичну силу як і оригінал.

На підставі зазначеного, суд приймає як докази надані позивачем документи, які завірені дублікатом печатки підприємства ВАТ "Радикал".

Отже, відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" відповідач має право на пенсію на пільгових умовах - після досягнення 52 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 8 років на зазначених роботах.

Разом з тим, на момент звернення 19 липня 2017 року ОСОБА_4 до відповідача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №, він ще не досяг пільгового пенсійного віку у зв'язку з цим, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 після настання 52 років, а саме з ІНФОРМАЦІЯ_2

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок по доказуванню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Стаття 22 Загальної декларації прав людини проголошує, що кожна людина, як член суспільства, має право на соціальне забезпечення і на здійснення необхідних для підтримання її гідності і для вільного розвитку її особи прав у економічній, соціальній і культурній галузях за допомогою національних зусиль і міжнародного співробітництва та відповідно до структури і ресурсів кожної держави.

Головним управлінням Пенсійного Фонду України в місті Києвіне надано суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій та бездіяльності.

Позивачем навпаки, надані суду всі необхідні документи, що дають право на пенсію на пільгових умовах по Списку № 1.

Проаналізувавши та оцінивши обставини справи в їх сукупності через призму вищенаведених правових норм, дотримуючись вимог положень чинного законодавства України, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем правомірності своїх дій, а заявлений адміністративний позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Частиною 3 ст.139 КАС України встановлено, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, суд вважає необхідним у відповідності до ст.139 КАС України, стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір в розмірі 640грн.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Загальною декларацією прав людини, статтями, 2, 5-12, 18, 30, 71, 94, 99, 100, 104, 161-162, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_4 до Головного управління пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити частково.

Визнати дії Головного управління пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмовиОСОБА_4 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1- неправомірними.

Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в місті Києві зарахувати до пільгового стажу трудовий стаж роботи у ВАТ «Радикал» за період роботи з 01.05.1989 року по 06.06.1989 рік; з 12.06.1989 року по 12.08.1989 рік; з 14.08.1989 року по 01.11.1990 рік - на посаді слюсаря ремонтника в цеху №1 (виробництво хлору та каустичної соди) і період роботи з 01.11.1990 року по 28.10.1997 рік - на посаді майстра в цеху №1 та призначити ОСОБА_4 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 15.08.2017року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління пенсійного фонду України в місті Києві на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 640грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Київського апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд міста Києва.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчисляється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач: Головне управління пенсійного фонду України в місті Києві, код ЄДРПОУ 42098368, місце знаходження за адресою: 04053, м.Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 16.

Рішення складено та підписано 23 червня 2018 року.

Суддя В.В. Бабко