Ухвала суду № 74890182, 21.06.2018, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/659/18

Провадження № 1-кп/723/1075/18

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2018 року Сторожинецький районний суд Чернівецької області

в складі головуючого судді Дедик Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Петреску Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сторожинець клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, непрацюючого, раніше неодноразово судимого, востаннє: 27.12.2016 року Сторожинецьким районним судом за ч.2 ст.185, ст.71,72 КК України до 4 місяців 4 днів арешту, 15.06.2017 року Сторожинецьким районним судом за ч.2 ст.389 КК України до одного місяця арешту,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Курика М.Г.,

потерпілого ОСОБА_2,

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_4, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Сторожинецького районного суду Чернівецької області перебуває кримінальне провадження, по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст.185 КК України та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, відомості про які були внесені до ЄРДР за №12018260150000005 від 02.01.2018 року та за №12017260150001311 від 26.12.2017 року.

В ході судового розгляду кримінального провадження прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 днів, посилаючись на обґрунтованість обвинувачення та на не зменшення ризику, встановленого при обранні запобіжного заходу, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки обвинувачений раніше неодноразово судимий, що свідчить про схильність до вчинення злочинів і можливість вчинення іншого кримінального правопорушення. Застосування щодо обвинуваченого більш м»якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не забезпечить в повній мірі виконання процесуальних обов»язків та не надасть реальної змоги запобігти вищевказаному ризику.

Потерпілий вирішення клопотання залишив на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечив проти клопотання прокурора, просив обрати йому запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, яке відноситься до тяжких злочинів.

Ухвалою слідчого судді Сторожинецького районного суду від 05.01.2018 року щодо підозрюваного ОСОБА_1. застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який судом продовжувався, останній раз ухвалою суду від 25.04.2018 року.

Відповідно до положень ст.331 КПК України суд зобов»язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу продовженого строку. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Суд, вирішуючи клопотання, виходить із положень ст.199 КПК України та перевіряє обставини, які свідчать про не зменшення ризику чи появу нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставини, внаслідок дії яких неможливо завершити судовий розгляд до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганням спробам, зокрема, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (п.5 ч.1 ст.177 КПК України). Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

На думку суду, обставини, на які прокурор посилається в клопотанні щодо існування і не зменшення ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України та встановленого слідчим суддею в ухвалі від 05.01.2018 року, є обґрунтованими, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий і судимості не погашені, обвинувачується у вчиненні умисного, тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

.В даний час залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1, опинившись на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Судове провадження до завершення дії попередньої ухвали суду про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, закінчити неможливо, так як було змінено обсяг дослідження доказів, залишається недопитаним свідок, що не з»явився в судове засідання, не досліджені докази кримінального провадження згідно встановленого порядку.

Будь-яких доказів, які б спростовували доводи клопотання прокурора, стороною захисту суду не надано, що не дає підстав вважати, що інші запобіжні заходи зможуть запобігти підтвердженому в суді ризику.

Згідно вимог ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

На виконання зазначених норм закону суд при визначенні розміру застави у відповідності до положень ст.182 ч.5 КПК України враховує обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, його особу та ризики передбачені статтею 177 КПК України, з тим, щоб такий розмір достатньою мірою гарантував виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не був завідомо непомірним для нього. Суд, з врахуванням положень п.2 ч.5 ст.182 КПК України, вважає, що слід визначити заставу 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 35240 гривень, з покладенням на обвинуваченого обов»язків, передбачених пунктами 1,2,3 ч.5 ст.194 КПК України, у разі внесення застави.

Керуючись ст.ст.177, 182, 183, 199, 331 КПК України, суд, -

постановив:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на строк до 60 днів - до 19 серпня 2018 року.

Визначити заставу в сумі 35240 грн., що відповідає двадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які можуть бути внесені як обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Чернівецькій області 37315005000089, код 26311401, банк одержувача - ГУ ДКУ у Чернівецькій області, МФО 856135.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов’язки на два місяці:

-прибувати до Сторожинецького районного суду на кожен судовий виклик;

-не відлучатися з с.Панка, Сторожинецького району, Чернівецької області без дозволу Сторожинецького районного суду;

-повідомляти Сторожинецький районний суд про зміну свого місця проживання.

Роз’яснити, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій особі місця ув’язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа місця ув’язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити про це Сторожинецький районний суд.

З моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, обвинувачений зобов»язаний виконувати покладені на нього обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави. У разі невиконання заставодавцем обов»язків, визначених КПК України, а обвинуваченим – обов»язків, визначених цією ухвалою, застава звертається в дохід держави.

З моменту звільнення з-під варти у зв’язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: