Рішення № 74889665, 08.06.2018, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 2-а/593/12/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Бережанський районний суд Тернопільської області

"08" червня 2018 р.

в складі:

головуючого судді Німко Н.П.

при секретарі Олексів О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бережани Тернопільської області справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до відповідача інспектора Бережанського відділу поліції ОСОБА_2 управління національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4 відділу поліції ОСОБА_2 управління національної поліції в Тернопільській області та відповідача ОСОБА_2 Управління національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

23 лютого 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відповідача інспектора Бережанського ВП лейтенанта поліції Макар ОСОБА_4 відділу поліції ОСОБА_2 управління національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення. Ухвалою суду від 27 лютого 2018 року дана позовна заява залишена без руху із наданням терміну для усунення недоліків. 12 березня 2018 року позивач ОСОБА_1 подав суду оновлену позовну заяву, вказавши відповідачами інспектора Макар Любов Василівну (яка проходить службу в ОСОБА_4 відділі поліції), ОСОБА_4 відділ поліції ГУНП в Тернопільській області та Головне Управління національної поліції в Тернопільській області, у якій предметом позову є скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Ухвалою суду від 12 березня 2018 року у справі відкрито провадження.

В обгрунтування позову зазначив, що вказану постанову вважає необгрунтованою, оскільки вона винесена працівником поліції із порушенням норм процесуального права. 14 лютого 2018 року близько 10 год. він рухався транспортним засобом ВАЗ 21061 у напрямку міста Бережани Тернопільської області, назустріч йому рухався патрульний автомобіль, який раптово зупинився і позивача було зупинено працівником поліції. Інспектор звинуватила його в порушенні п.9.8 правил дорожнього руху (ПДР) і винесла постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 425,00 грн. При цьому протокол про адміністративне правопорушення не складався, жодних доказів порушення ним правил дорожнього руху інспектором надано не було. Вважає, що інспектором помилково притягнуто його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, а його дії попадають під ознаки ст.125 КУпАП. Просить визнати постанову серії НК №258147 від 14 лютого 2018 року протиправною та скасувати її, а провадження у справі закрити.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з»явився, подав суду заяву, в якій вказав: «З відзивом відповідача ГУНП в Тернопільській області я ознайомився, його копію отримав. Про явку в суд на 08 червня 2018 року на 15 год. 00 хв. я повідомлений, у випадку моєї неявки справу прошу розглядати без моєї участі, позов підтримую в повному обсязі, прошу його задовольнити».

Відповідач інспектор Бережанського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 у судове засідання не з»явилася, хоча про час, день та місце слухання справи була повідомлена належним чином, відзив на позовну заяву, який відповідає вимогам ст.162 КАС України не подала. Подала суду заяву наступного змісту: «Прошу справу за позовом ОСОБА_1 до мене, Бережанського ВП ГУНП в Тернопільській області та ГУНП в Тернопільській області про скасування постанови про адмінправопорушення, яка призначена на 08 червня 2018 року о 15 год. 00 хв. слухати у мою відсутність у зв»язку із моєю зайнятістю у роботі. Одночасно хочу зазначити, що позов не визнаю з підстав, наведених у відзиві на позов та заперечую щодо його задоволення».

Представник відповідача Бережанського ВП ГУНП в Тернопільській області у судове засідання не з»явився, хоча був належним чином повідомленим про час, день та місце слухання справи, відзив на позовну заяву не подав, як і не подав жодних заяв по суті справи. Витребуваних у відповідача матеріалів справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення суду не надано.

Представник відповідача ОСОБА_2 управління Національної поліції в Тернопільській області у судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомленим про час, день та місце слухання справи. У поданому суду відзиві на позов зазначив, що позов не визнає, а оскаржувану постанову вважає таку, що винесена працівником поліції у межах повноважень та у суворому дотриманні закону. Просить позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду в зв»язку з пропуском строку звернення до суду та справу слухати у відсутності працівника ГУНП у зв»язку із службовою зайнятістю.

У відповідності до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані учасниками процесу докази, вирішуючи спір у межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 14 лютого 2018 року інспектором Бережанського ВП ГУНП в Тернопільській області лейтенантом поліції ОСОБА_3 винесла постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, в якій визнала винним ОСОБА_1 в тому, що він 14 лютого 2018 року о 09 год. 45 хв. на автодорозі Бережани-Нараїв-Брюховичі керував транспортним засобом ВАЗ 21061 (номерний знак НОМЕР_1) без увімкненого ближнього світла фар поза межами населеного пункту, чим порушив п.9.8 ПДР України і такі дії позивача кваліфіковано інспектором поліції за ч.2 ст.122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що виноситься в конкретній адміністративній справі, а також визначається компетенція осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.

Положеннями ч. ч. 2,3,4,5 ст. 77 КАС України визначено:

- В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

- Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

- Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

- Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

У поданому суду відзиві на позов представником відповідача ОСОБА_2 управління національної поліції в Тернопільській області фактично наведені норми КУпАП та ПДР без жодного обгрунтування своєї позиції щодо невизнання позову з посиланнями на докази. Окрім цього, всупереч вимогам ст.162 КАС України представник відповідача не додав до відзиву документів, що підтверджують надіслання відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

З приводу клопотання представника відповідача ГУНП в Тернопільській області, в якому висловлене прохання про залишення позовної заяви без розгляду в зв»язку з пропуском строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Позовна заява ОСОБА_1 про скасування постанови серії НК №258147 від 14 лютого 2018 року у справі про адміністративне правопорушення до відповідача інспектора Бережанського ВП лейтенанта поліції Макар ОСОБА_4 відділу поліції ОСОБА_2 управління національної поліції в Тернопільській області подана 23 лютого 2018 року. Ухвалою суду від 27 лютого 2018 року згаданий позов залишено без руху із наданням позивачу шестиденного строку для усунення недоліків. У встановлений судом строк позивач ОСОБА_1 недоліки позовної заяви усунув, шляхом подання оновленої позовної заяви 12 березня 2018 року, яка й була надіслана для відома учасникам справи.

Відповідно до ч.3 ст.169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день її первинного подання до адміністративного суду та приймається до розгляду...

Як вважає суд, позивач не пропустив строк для звернення до суду, оскільки первинна позовна заява подана позивачем 23 лютого 2018 року, тобто в межах десятиденного терміну на оскарження постанови, а відтак клопотання представника відповідача не підлягає до задоволення.

Відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП настає зокрема при порушенні користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.

Із постанови про накладення адмністративного стягнення серії НК №258147 від 14 лютого 2018 року вбачається, що «водій керував т/з без увімкненого ближнього світла фар поза межами населеного пункту».

Згідно п.9.8 розділу 9 ПДР України «Попереджувальні сигнали» з 01 жовтня по 01 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу ближнє світло фар.

Суд, аналізуючи вищенаведені норми Закону, приходить до висновку, що вимога про ввімкнення ближнього світла фар на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами з 01 жовтня по 01 травня відноситься до попереджувальних сигналів. Частиною 2 ст.122 КУпАП передбачено порушення користування попереджувальними сигналами лише при початку руху, чи зміні його напрямку. Оскільки в постанові не вказано, що позивач порушив правила користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, тому суд приходить до висновку про неправильну кваліфікацію дій (бездіяльності) позивача відповідачем за ч.2 ст.122 КУпАП і вважає, що дії (бездіяльність) позивача слід кваліфікувати заст.125 КУпАП.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що стороною відповідача, в силу положень ч.2 ст. 77 КАС України, не доведено належними й допустимими доказами, достатніми у їх сукупності та логічному взаємозв’язку факт вчинення позивачем за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові, порушення вимог п.9.8 ПДР України, а відтак не доведено й правомірності оскаржуваної постанови та наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, може бути винесено одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч.2 ст.122, ст. 247, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Рішенням Конституційного Суду України №1-11/2015 від 26.05.2015 року, ст. ст. 72, 75, 76, 77 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1.

Скасувати постанову серії НК №-258147 від 14 лютого 2018 року прийняту інспектором Бережанського ВП ГУНП в Тернопільській області лейтенантом поліції ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 (чотириста двадцять п»ять) гривень 00 коп.; провадження у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, - закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП за фактом подій, які мали місце за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові серії НК №-258147 від 14 лютого 2018 року.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Повний текст рішення, в силу положень ч.3 ст.243 КАС України, складено 15 червня 2018 року.

Суддя Бережанського районного суду

Тернопільської області ОСОБА_5