Рішення № 74889364, 22.06.2018, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/3822/17

2/703/557/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2018 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Прилуцького В.О.

з участю секретаря Бондаренко А.І.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Смілі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Черкаській області і Смілянської районної державної адміністрації у Черкаській області про скасування державної реєстрації прав власності,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом ОСОБА_2, управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Черкаській області і Смілянської районної державної адміністрації у Черкаській області про скасування державної реєстрації прав власності.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що на підставі державного акту серії ЯБ № 179061 від 10 жовтня 2006 року вона є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського площею 1,02 га в адмінмежах Плескачівської сільської ради Смілянського району, кадастровий номер 7123786500:02:000:0241.

В грудні 2017 року вона дізналась, що право власності на належну їй земельну ділянку зареєстровано також за ОСОБА_2

В ході спілкування із ОСОБА_2 вона дізналась, що під час виготовлення його державного акту про право власності на землю було допущено помилку щодо кадастрового номеру та площі земельної ділянки.

Посилаючись на те, що вона позбавлена можливості розпорядитись належним їй майном, ОСОБА_1 просила скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на належну їй земельну ділянку.

В судове засідання сторони не з’явились, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. В направленій до суду заяві представник позивача просив розглядати справу у його відсутності та у відсутності позивача.

Представник Смілянської райдержадміністрації та відповідач ОСОБА_2 також просили розглядати справу у їх відсутності. В направленому до суду відзиві відповідач ОСОБА_2 позов визнав повністю.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов належить задоволити з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 179061 від 10 жовтня 2006 року ОСОБА_3 на підставі розпорядження Смілянської райдержадміністрації від 2 грудня 2004 року № 445 набула права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,02 га в адмінмежах Плескачівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, кадастровий номер 7123786500:02:000:0241.

Державний акт було зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010679200179.

Належна позивачу земельна ділянки згідно з описом меж, наведеним в акті, межує із земельними ділянками ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7 та землями Плескачівської сільської ради.

На підставі інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13 грудня 2017 року № 107401126 державним реєстратором на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії та номеру ЯЖ022073, виданого 18 серпня 2008 року Смілянським районним відділом земельних ресурсів, за ОСОБА_2 було зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,0227 га на території Плескачівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, кадастровий номер 7123786500:02:000:0241, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 1176845171237, номер запису про право власності 19090929.

Судом оглянуто державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 022073, виданого 18 серпня 2008 року відділом земельних ресурсів у Смілянському районі, у відповідності з яким ОСОБА_8 на підставі розпорядження Смілянської райдержадміністрації від 14 квітня 2008 року № 2-983 набула права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,02 га в адмінмежах Плескачівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, кадастровий номер 7123786500:02:000:0241.

Судом встановлено, що конфігурація, площа та опис меж вказаної земельної ділянки повністю збігаються із відповідними показниками земельної ділянки, зазначеними в державному акті ОСОБА_1

В той же час, згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,0961 га, кадастровий номер 7123786500:02:000:0986, в адміністративних межах Плескачівської сільської ради Смілянського району Черкаської області.

Як вбачається з листа міськрайонного управління Держгеокадастру у Смілянському районі та м. Смілі від 23 листопада 2017 року у державний акт ОСОБА_2 помилково було внесено відомості щодо кадастрового номеру та площі належної йому земельної ділянки

Викладені обставини, які визнає відповідач ОСОБА_2, свідчать про те, що фактично державним реєстратором у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на належну ОСОБА_1 земельну ділянку за ОСОБА_2

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за відповідачем ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною 3 статті 3 наведеного Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

На момент отримання позивачем Державного акту на право власності на земельну ділянку порядок видачі та реєстрації державних актів на право власності на землю був урегульований Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 4 травня 1999 року (далі - Інструкція).

За змістом пунктів 3.2, 3.3 Інструкції державна реєстрація державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі здійснювалось структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України, про що ведеться книга записів реєстрації державних актів.

Як установлено судом Державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1, виданий 10 жовтня 2006 року, зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010679200179.

Тобто, державна реєстрація цього Державного акту, що підтверджує право власності позивача на спірну земельну ділянку, була проведена відповідно до вимог законодавства, чинного на час такої реєстрації, яке не вимагало подальшої додаткової реєстрації права власності земельної ділянки за позивачем, а тому виходячи з вимог частини 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності на спірні земельні ділянки набуте позивачем у 2006 році визнається дійсним і обов'язку реєструвати таке речове право у створеному з 01 січня2013 року Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не передбачено.

Разом із тим, прийняття державним реєстратором рішення про проведення державної реєстрації права власності на належну позивачу земельну ділянку за ОСОБА_2 відбувалось 15 лютогго 2017 року, тобто під час дії Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з пунктами 5, 6, 11 частини 1 статті 24 вказаного Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державного реєстратора зобов'язано встановлювати відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити всю можливу інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації за різними особами.

Як вбачається з матеріалів справи 15 лютого 2017 року року під час прийняття рішення про проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 державний реєстратор не врахував наведених положень законодавства, не вчинив всіх належних дій для запобігання випадків подвійної реєстрації права власності на земельну ділянку за різними правонабувачами, зокрема, не направив відповідного запиту з метою отримання відомостей з Книги записів реєстрації державних актів на право приватної власності, що зберігається у відділі у Держгеокадастру, в якому до 1 січня 2013 року реєструвались державні акти на право власності на земельну ділянку, з метою перевірки даних щодо зареєстрованих прав на спірнуземельнуділянку.

Внаслідок цього відбулась державна реєстрація права власності за відповідачем ОСОБА_2 на земельну ділянку, яка належить позивачу, що є неприпустимим і само по собі є підставою для скасування прийнятого державним реєстратором рішення.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Пунктом 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1141 від 26 жовтня 2011 року, передбачено, що державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заявлених позовних вимог

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей ст. 4, 5, 12, 13, 141, 263, 265, 273 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (с. Плескачівка Смілянського району Черкаської області, вул. Бондаренків, 220, ІПН НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (м. Сміла Черкаської області, вул. Молокова, 48, ІПН НОМЕР_2) управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (бульвар Шевченка, 185, м. Черкаси, код ЄДРПОУ 34924330) і Смілянської районної державної адміністрації у Черкаській області (вул. Незалежності, 37, м. Сміла Черкаської області, код ЄДРПОУ 04061276) про скасування державної реєстрації прав власності задоволити повністю.

Скасувати запис про державну реєстрацію права власності № 19090929 від 15 лютого 2017 року, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 1176845171237, про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 7123786500:02:000:0241, площею 1,0227 га в адміністративних межах Плескачівської сільської ради Смілянського району Черкаської області.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: В. О. Прилуцький