Рішення № 74889223, 12.06.2018, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/2548/16-а

2-а/703/2/18 .

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

при секретарі судового засідання Бойко Л.М.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Держпраці у Черкаській області, третя особа на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Смілянський машинобудівний завод» про визнання недійсним та скасування акту форми Н-5 від 04 вересня 2015 року та зобов’язання скласти акт форми Н-1, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Держпраці у Черкаській області, третя особа на стороні відповідача: ПАТ «Смілянський машинобудівний завод» про визнання недійсним та скасування акту форми Н-5 від 04 вересня 2015 року та зобов’язання скласти акт форми Н-1.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 24 липня 2015 року її чоловіка ОСОБА_4 було направлено у відрядження до ТОВ «Барфілд» в м. Москва Російської Федерації терміном на 7 днів з 24 по 30 липня 2015 року. 30 липня 2015 року з ним стався нещасний випадок, внаслідок чого він помер в м. Маліно Ступінського району Московської області. Згідно медичного свідоцтва про смерть від 1 серпня 2015 року, виданого бюро судово - медичної експертизи м. Маліно Ступінського району Московської області причиною смерті ОСОБА_4 стала гостра серцева недостатність, великовогнещевий постінфарктний кардіосклероз. Комісією територіального управління Держгірпромнагляду у Черкаській області 4 вересня 2015 року було складено акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5, яким нещасний випадок з її чоловіком було визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом, тобто загибель сталася внаслідок нещасного випадку – природна смерть. Не погоджуючись з таким висновком, вона оскаржила вищезазначений акт та комісією 1 червня 2016 року, утвореною на підставі наказу управління Держпраці у Черкаській області №22-р від 19 травня 2016 року, було проведено повторне спеціальне розслідування та видано акт форми Н-5, яким нещасний випадок було визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом. Вважає такий висновок комісії незаконним, а тому звернулася до суду та просить скасувати акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 30 липня 2015 року о 8 годині 10 хвилин на ПАТ «Смілянський машинобудівний завод» форми Н-5 від 1 червня 2016 року, затверджений начальником управління Держпраці у Черкаській області 6 червня 2016 року та зобов’язати управління Держпраці у Черкаській області провести повторне розслідування нещасного випадку, який стався з її чоловіком ОСОБА_4 під час службового відрядження з ПАТ «Смілянський машинобудівний завод» до м. Москва Російської Федерації та скласти акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що 24 липня 2015 року чоловіка позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 було направлено у відрядження до ТОВ «Барфілд» в м. Москва Російської Федерації терміном на 7 днів з 24 по 30 липня 2015 року. 30 липня 2015 року з ним стався нещасний випадок, внаслідок чого він помер в м. Маліно Ступінського району Московської області. Згідно медичного свідоцтва про смерть причиною смерті ОСОБА_4 стала гостра серцева недостатність. Комісією територіального управління Держгірпромнагляду у Черкаській області було складено акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5, яким нещасний випадок з чоловіком позивача було визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом, тобто загибель сталася внаслідок нещасного випадку – природна смерть. Не погоджуючись з таким висновком, позивач оскаржила вищезазначений акт та комісією від 1 червня 2016 року, утвореною на підставі наказу управління Держпраці у Черкаській області, було проведено повторне спеціальне розслідування та видано акт форми Н-5, яким нещасний випадок було визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом. Однак, такий висновок комісії є незаконним, чоловік позивача працював на підприємстві, наказом директора був відправлений у відрядження, дії, які він виконував, пов’язані з виробництвом та з його боку будь-яких порушень не було виявлено, а тому просить скасувати акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 30 липня 2015 року на ПАТ «Смілянський машинобудівний завод» форми Н-5 від 1 червня 2016 року, затверджений начальником управління Держпраці у Черкаській області 6 червня 2016 року та зобов’язати управління Держпраці у Черкаській області провести повторне розслідування нещасного випадку, який стався з чоловіком ОСОБА_1 – ОСОБА_4 під час службового відрядження з ПАТ «Смілянський машинобудівний завод» до м. Москва Російської Федерації та скласти акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надіслав до суду заяву в якій просить розгляд справи проводити без його участі.

Представник третьої особи просив в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що акти комісії складені відповідно до вимог чинного законодавства. Комісією були розглянуті всі матеріали, необхідні для вирішення справи.

Суд вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи вважає позовну заяву такою, що не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Згідно ст.55 Конституції України - права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Як вбачається з приписів ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений як Конституцією так і Законами України.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії І-СР №431317 виданого 31 серпня 1985 року ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_4 (а.с. 5).

З довідки №133 від 16 лютого 2017 року вбачається, що ОСОБА_4 станом на 30 липня 2015 року працював водієм вантажного автомобіля (а.с. 81).

Відповідно до наказу №07 від 1 липня 2015 року ОСОБА_4 відряджено до м. Москва РФ з 24 липня по 30 липня 2015 року на службовому вантажному автомобілі (а.с. 80).

Відповідно до посвідчення про відрядження №0363 ОСОБА_4 відряджено до м. Москва терміном на 7 днів з 24 липня 2015 року по 30 липня 2015 року (а.с. 82).

30 липня 2015 року ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії І-СР №258738, яке видане 4 серпня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Смілянському району реєстраційної служби Смілянського міськорайонного управління юстиції у Черкаській області (а.с. 7).

Листом ПАТ «Смілянський машинобудівний завод» №0450 від 15 жовтня 2015 року повідомлено, що внаслідок проведеного розслідування нещасного випадку смерті ОСОБА_4, під час виконання трудових обов’язків в результаті якого встановлено, що смерть останнього наступила з причин не пов’язаних з трудовою діяльністю та не з вини роботодавця, а тому підприємство не несе матеріальної відповідальності перед працівником та не зобов’язане відшкодовувати збитки пов’язані з похованням. Однак, враховуючи трудовий стаж ОСОБА_4, позитивну трудову діяльність підприємство понесло витрати на поховання, зокрема, доставку тіла, допомога на поховання та організацію та проведення поховання (а.с. 8).

Відповідно до ч. 6 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Згідно ст. 22 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах, визначається Порядком проведення розслідування та введення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 .

Аналіз вказаних норм свідчить, що роботодавець повинен організувати розслідування нещасного випадку, для чого зобов'язаний негайно своїм наказом утворити комісію з розслідування такого.

Спеціальне розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, проводиться за рішенням Держпраці або його територіальних органів залежно від характеру і ступеня тяжкості травми (пункт 36 Порядку проведення розслідування та введення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011року № 1232).

Згідно з п. 7 Порядку проведення розслідування та введення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011року № 1232 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на

працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків.

Відповідно до пп. 1 п. 15 вищевказаного Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є зокрема, виконання потерпілим трудових (посадових) обов'язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні.

Пунктом 16 Порядку передбачено вичерпний перелік обставин, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов’язані з виробництвом. Зокрема це, природна смерть, смерть від загального захворювання або самогубство (крім випадків, зазначених у пункті 15 цього Порядку), що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

Відповідно до п.п. 36, 38 Порядку спеціальному розслідуванню підлягають нещасні випадки із смертельними наслідками. Спеціальне розслідування нещасного випадку (крім випадків, передбачених пунктом 39 цього Порядку) проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку (далі - спеціальна комісія), утвореною територіальним органом Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (події) за погодженням з органами, представники яких входять до її складу. Така комісія зобов'язана з'ясувати обставини і причини нещасного випадку, визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом, та скласти акт розслідування за відповідною формою.

Пунктом 47 Порядку, передбачено, що за результатами спеціального розслідування складаються акти за формою Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом); акти за формою Н-5 і Н-1 підписуються головою і всіма членами спеціальної комісії протягом п'яти днів після оформлення матеріалів спеціального розслідування й у разі незгоди із змістом акта (актів) член спеціальної комісії підписує його (їх) з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово, а окрема думка додається до акта за формою Н-5 і є його невід'ємною частиною.

Згідно положень статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Таким чином, визначальною ознакою для класифікації нещасних випадків пов'язаних з виробництвом, є подія чи раптовий вплив на працівника, що сталися саме у процесі виконання ним трудових обов'язків. Тобто, особа, зокрема, має перебувати в трудових стосунках з установою, підприємством, організацією.

4 вересня 2015 року комісією управління Держпраці у Черкаській області було проведено спеціальне розслідування нещасного випадку що стався в м. Ступіно Московської області з ОСОБА_4 зі смертельним наслідком.

За результатами розслідування складений Акт за формою Н-5, у висновку якого комісія зазначила, що нещасний випадок з водієм автотранспортних засобів ОСОБА_4 не визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, стався внаслідок нещасного випадку – природна смерть. Небезпечних виробничих факторів, чи середовища, що сталися у процесі виконання трудових обов’язків, які могли б вплинути на самопочуття та стан здоров’я потерпілого та осіб дії або бездіяльність яких призвели до настання нещасного випадку не встановлено.

Відповідно до пункту 54 Порядку № 1232 у разі надходження від роботодавця, робочого органу Фонду, представника профспілки, потерпілого або члена його сім'ї чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, скарги або їх незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин і причин настання нещасного випадку керівник Держпраці або його територіального органу з метою забезпечення об'єктивності проведення спеціального розслідування має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі, за результатами її роботи скасувати акти за формою Н-5 і Н-1, притягти до відповідальності посадових осіб підприємства та органів Держгірпромнагляду, які порушили вимоги цього Порядку. Рішення спеціальної комісії к іншому складі щодо результатів повторного (додаткового) спеціального розслідування обставин і причин настання нещасного випадку може бути оскаржено лише у судовому порядку.

Таким чином, на законодавчому рівні право висловлювати незгоду з висновками роботи спеціальної комісії надано лише роботодавцю, робочому органу Фонду, представнику профспілки, потерпілому або членам його сім'ї чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси. Даний перелік є вичерпним.

Крім того, виходячи з аналізу вказаних правових норм, затверджені акти форми Н- 5 та Н-1 підлягають оскарженню у судовому порядку, оскільки вони є рішенням спеціальної комісії, яке складається, розглядається і затверджується у відповідності до пунктів 38, 47 Порядку № 1232. При цьому, слід зауважити, що інших документів, які складаються за результатами спеціального розслідування, законом або Порядком не передбачено, а тому оскаржувані акти, затверджені керівником Управління Держпраці, який призначив спеціальну комісію, є рішенням спеціальної комісії і можуть бути оскаржені до суду.

Актом спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 30 липня 2015 року, комісією, утвореною наказом від 19 травня 2016 року № 22 Управлівння Держпраці у Черкаській області, проведено повторне спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався в м. Ступіно Московської області із ОСОБА_4 зі смертельним наслідком.

За результатами повторного розслідування складений Акт за формою Н-5 та у висновку комісія зазначила: внаслідок проведеної перевірки встановлено, що нещасний випадок з водієм автотранспортних засобів не визнано таким, що пов'язаний з виробництвом. Згідно медичного свідоцтва про смерть від 1 серпня 2015 року виданого бюро судово-медичної експертизи м. Маліно Ступінського району Московської області причиною смерті ОСОБА_4 стала «Гостра серцева недостатність. Крупноочаговий постінфарктний кардіосклероз». Небезпечних чи шкідливих виробниих факторів, що могли спричинити смерть ОСОБА_4 та осіб, які допустили порушення вимог законодавства з охорони праці, дії або бездіяльність яких призвела до настання нещасного випадку не встановлено (а.с. 9-11).

Крім того, в акті, проведення спеціального повторного розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_4 зазначено, що порушення режиму роботи та відпочинку не встановлено.

Посилання ж позивача та його представника на не з’ясування обставин і причин настання нещасного випадку шляхом проведення комісією відповідної експертизи є безпідставним, оскільки, відповідно до п. 42, 43 Порядку необхідність проведення, зокрема експертизи, з метою встановлення причин нещасного випадку визначається спеціальною комісією, відтак не встановлює обов’язок утворення експертної комісії та призначення експертизи.

Крім того, суд вважає безпідставними твердження позивача про те, що смерть ОСОБА_4 наступила внаслідок перепрацювання оскільки згідно інформаційного листа режим роботи водія ОСОБА_4 згідно тахокарт який, встановлений на транспортному засобі, не порушений, в ньому зафіксовано як години руху автомобіля так і години відпочинку (а.с. 85,86).

Разом з тим, наказом №260 від 27 грудня 2011 року встановлено, що після керування транспортними засобами протягом 4-х годин водій повинен зробити перерву для відпочинку та харчування тривалістю 45 хвилин. Загальна тривалість керування не повинна перевищувати 8 годин на добу (а.с. 79).

Як вбачається з журналу обліку передрейсових інструктажів водіїв за 2015 рік водій ОСОБА_4 пройшов передрейсовий інструктаж та будь-яких відхилень у стані його здоров’я не встановлено, що підтверджується списком працівників ПАТ «Сміламаш», які підлягають періодичному медичному огляду у 2014 році в якому ОСОБА_4 не підлягає огляду лікарів та не потребує інших досліджень, в списках працівників, які підлягають направленню на амбулаторне лікування, направленню на стаціонарне лікування та направленню на санаторно-курортне лікування ОСОБА_4 не значиться. Однак, останній значиться в списку працівників, які допущені до роботи за фахом тимчасово (а.с. 83-84, 88-89, 90).

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що комісією встановлено наявність організаційних причин настання нещасного випадку з ОСОБА_4, відповідно до вимог п. 42 Порядку, акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 30 липня 2015 року є обґрунтованим та таким, що відповідає вищевказаному порядку, а тому в задоволенні позовних вимог про його скасування слід відмовити.

Також суд зазначає, що позовні вимоги в частині зобов'язання управління Держпраці у Черкаській області провести повторне розслідування нещасного випадку, який стався 30 липня 2015 року з ОСОБА_4 є безпідставними, оскільки акт проведення повторного спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 30 липня 2015 року винесений на підставі всебічного досліджених доказів щодо нещасного випадку, який стався із ОСОБА_4, відтак висновки, викладені у ньому є об’єктивними, достовірними, обґрунтованими та не спростовані в ході розгляду справи позивачем та його представником.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 19, 55 Конституції України, ст.ст. 2, 76, 241, 242-246, 250, 255 КАС України, Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV, Законом України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII, Порядком проведення розслідування та введення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011року № 1232, -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Держпраці у Черкаській області, третя особа на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Смілянський машинобудівний завод» про визнання недійсним та скасування акту форми Н-5 від 04 вересня 2015 року та зобов’язання скласти акт форми Н-1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного адміністративного суду, особами, які не були присутні під час проголошення рішення, протягом тридцяти днів з моменту його отримання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п.5 п.15 «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення виготовлено 23 червня 2018 року.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Ташлик Смілянського району Черкаської області, жителька АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідач: управління Держпраці у Черкаській області, бульвар Шевченка, 205 м. Черкаси.

Третя особа: Публічне акціонерне товариство «Смілянський машинобудівний завод», вул. Леніна, 67 м. Сміла Черкаська область.

Головуючий О.П.Опалинська