Постанова № 74889129, 13.06.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

справа № 640/11612/17

провадження № 22ц/790/1862/18

13 червня 2018 року

м. Харків

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Котелевець А.В.

суддів - Піддубного Р.М., Хорошевського О.М.,

за участю секретаря – Огар І.В.,

імена (найменування сторін):

позивач - ОСОБА_1 Фаісал,

відповідач – ОСОБА_2,

відповідач – ОСОБА_3,

третя особа – Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 – представника ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 24 січня 2018 року в складі судді Зуба Г.А.,

у с т а н о в и в :

26 липня 2017 року ОСОБА_1 Фаісал звернувся у суд із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною, яка проживає окремо від батька.

Позовна заява, з урахуванням уточнень, мотивована тим, що він перебув з ОСОБА_2 в юридичному шлюбі, який було розірвано на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 02 грудня 2015 року. За час сумісного проживання у них народилася дитина – донька Аійлін, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після розлучення проживає з матір’ю. З моменту розлучення між сторонами виникають непорозуміння щодо участі позивача у вихованні доньки, що створює перешкоди у його спілкуванні з дитиною. Аліменти він сплачував щомісячно у добровільному порядку до того, як ОСОБА_2 заблокувала картку, на яку він перераховував кошти. З метою з’ясування цього питання позивач звертався до ОСОБА_2 з листом, на який остання не відреагувала.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив визначити такій спосіб його участі у вихованні доньки ОСОБА_5: перші три місяці у присутності матері ОСОБА_2 по суботам з 16:00 до 18:00 год. на нейтральній території в приміщенні ТРЦ Караван за адресою: вул. Героїв Праці, 7 м. Харків; в подальшому кожний понеділок з 14:00 до 17:00 год., кожну середу з 17:00 год. до 19:30 год., кожну п’ятницю (коли він не буде забирати доньку додому) з 17:00 год. до 19:30 год., кожний перший і третій тиждень місяця з 17:00 год. п’ятниці до 19:30 год. неділі з правом відвідування культурно-масових, освітніх, спортивних, розважальних та оздоровчих заходів без обмеження в часі; у випадку, якщо святкові дні припадають на день побачення з донькою або цей день передує дню побачення, або є наступним після нього, то такі дні донька проводить з позивачем; спільний відпочинок 60 днів ОСОБА_5 проводить з позивачем; а також просив стягнути всю суми судових витрат з відповідачів.

09 жовтня 2017 року ОСОБА_6 - представник ОСОБА_2 подав заперечення на позов.

Заперечення, з урахуванням уточнень, мотивовані тим, що ОСОБА_1 не надано доказів, про наявність житла, обладнаного для проживання дитини. Зазначає, що позивач недбало ставиться до дитини, кошти на її утримання не надає. Тобто, вважає, що зустрічі позивача з дитиною можливі лише в присутності матері чи бабусі з зазначенням відповідного графіку спілкування дитини з позивачем.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 24 січня 2018 року позов задоволено частково.Зобов’язано ОСОБА_2, ОСОБА_3 не перешкоджати ОСОБА_1 брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з донькою Аійлін, ІНФОРМАЦІЯ_1. Встановлено такий порядок участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_5: перша, третя субота та друга, четверта неділя місяця з 16:00 год. до 19:00 год., щопонеділка з 10:00 год. до 12:00 год. у присутності матері ОСОБА_2 Вирішено питання про судові витрати.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що між сторонами виникли сперечання щодо порядку участі у вихованні дитини. Оскільки негативного впливу ОСОБА_1 на виховання дитини не встановлено, суд першої інстанції вважав за доцільне встановити порядок участі у вихованні дитини, який було запропоновано у Висновку Управлінням служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради від 30 листопада 2017 року № 706. Судові витрати судом визначені у відповідності з принципами статті 141 УПК України.

13 лютого 2018 року ОСОБА_4 – представник ОСОБА_2, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просить частково скасувати рішення суду першої інстанції, змінити рішення в частині встановлення порядку участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_5, а саме визначити такий час: перша, третя субота та друга, четверта неділя місяця з 16:00 год. до 19:00 год., щопонеділка з 10:00 год. до 12:00 год. у присутності матері ОСОБА_2 або за її відсутності в присутності ОСОБА_3

Апеляційна скарга мотивована тим, що визначаючи час можливого спілкування ОСОБА_7 у присутні матері ОСОБА_7, суд не врахував, що ОСОБА_3 не працює, та займається вихованням та доглядом унуки, її соціальним розвитком, годуванням. Мати дитини ОСОБА_7 працює, має графік праці з 8:00 годин до 16:00 години кожного дня, у тому числі в суботу та неділю. Визначений судом графік спілкування, у тому числі понеділок з 10:00 до 12:00 години є неможливим для матері дитини ОСОБА_7 так як понеділок є робочим днем, та за графіком роботи вона буде зайнята. Інших доходів сім’я не має. Бабуся дитини ОСОБА_3 має можливість виконати рішення у вказаній частині та надати можливість спілкування позивачу з унучкою у час, визначений судом у судовому рішенні.

21 травня 2018 року ОСОБА_8 – представник ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу.

Відзив мотивовано тим, що визначений Управлінням служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради порядок спілкування буде сприяти психологічній стабільності малолітньої дитини та її позитивному розвитку і вихованню.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункт 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України – в межах доводів і вимог апеляційної скарги - судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частини 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України). Зазначеним вимогам закону судове рішення в частині визначення участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком не відповідає.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому випадку, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Україною 27 лютого 1991 року (далі Конвенція), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно зі статтею 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращім інтересам дитини.

Відповідно до положень статті 7 Конвенції кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Вказані положення Декларації та Конвенції конкретизовані на рівні діючого законодавства України.

Так статтею 141 СК України закріплено, що мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.

За приписами статті 150 СК України батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства, батьки, відповідно до положень статті 151 СК України, вправі обирати самі.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

Згідно з вимогами статей 154, 155 СК України батьки мають право звернутися до суду за захистом прав та інтересів дитини; здійснення батьками своїх прав та виконання обовязків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Частинами 1-3 статті 157 СК України встановлено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Матеріали справи свідчать, що з 16 жовтня 2010 року сторони перебували в юридичному шлюбі, який було розірвано рішенням Київського районного суду м. Харкова від 02 грудня 2015 року.

За час сумісного проживання у них народилася дитина – ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 6, 7).

Угоди щодо здійснення батьком дитини батьківських прав, виконання обов’язків та спілкування з дитиною між батьками не досягнуто.

Пред’являючи позов ОСОБА_2 на його обґрунтування послалася на те, що мати та бабуся дитини перешкоджають, не бажають його присутності та штучно створюють обставини, які унеможливлюють спілкувань з дитиною.

Згідно з Висновком УССД ДПСП ХМР від 30 листопада 2017 року № 706, доцільне встановлення такого порядку участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1: перша, третя субота та друга, четверта неділя місяця з 16.00 год. до 19.00 год.; щопонеділка з 10.00 год. до 12.00 год. у присутності матері дитини ОСОБА_2

Враховуючи вік дитини (4 роки), яка є малолітньою, її прив’язаність до інших членів сім’ї, зокрема до матері, з якою вона проживає, певний розпорядок життя дитини, судова колегія вважає за необхідне встановити спосіб участі батька у вихованні малолітньої дитини щопонеділка з 17:00 годин до 19:00 годин у присутності мати ОСОБА_2.

Визначений спосіб спілкування батька з дитиною щопонеділка відповідає інтересам доньки з урахуванням усіх встановлених обставин справи, забезпечує в повній мірі можливість ОСОБА_1 брати участь у вихованні та спілкуванні з донькою Аійлін.

Проти встановлення саме такого способу участі батька у вихованні малолітньої дитини сторони у судовому засіданні суду апеляційної інстанції не заперечували.

Рішення суду першої інстанції від 24 січня 2018 року в цій частині підлягає зміні з підстав, передбачених пунктом 4 статті 376 ЦПК України.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частинами 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази того, що ОСОБА_2 чинить перешкоди ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини та спілкуванні з нею, матеріали справи не містять. Не надано таких доказів і суду апеляційної інстанції.

Із висновку дільничного офіцера поліції сектору превенції патрульної поліції Київського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_10 вбачається, що 13 червня 2017 року до чергової частини надійшла заява ОСОБА_3, в якій вона повідомила, що ОСОБА_1 з невідомою жінкою забрали її онуку. Враховуючи це, просила внести її заяву про скоєння злочину до ЄРДР. Після перевірки фат зникнення дитини не підтвердився.

Із висновку інспектора ЮП СППП Київського ВП ГУНП України в Харківській області ОСОБА_11 вбачається, що 15 серпня 2017 року до Київського ВП ГУ НП в Харківській області надійшла заява ОСОБА_1, в якій він просить вжити заходи щодо пошуку його доньки. Перевіркою встановлено, що факт зникнення дитини також не підтвердився.

З огляду на це, підстав для задоволення позов та зобов’язання ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_12 у вихованні малолітньої дитини та спілкуванні з нею немає.

Згідно з положеннями пунктів 1, 2, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні позову.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, а тому в апеляційному порядку не переглядалось.

Оскільки, апеляційна скарга підлягає частковому задоволеною, а рішення – зміні в частині спілкування батька з дитиною щопонеділка підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв’язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв’язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 – представника ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 24 січня 2018 року скасувати в частині зобов’язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не перешкоджати ОСОБА_1 Фаісалу приймати участь у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною Аійлін, ІНФОРМАЦІЯ_1, та в задоволені позову в цій частині відмовити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 24 січня 2018 року змінити в частині визначення часу спілкування з дитиною.

Встановити порядок участі ОСОБА_1 у вихованні доньки ОСОБА_1 Аійлін Севаравни, ІНФОРМАЦІЯ_1, щопонеділка з 17:00 годин до 19:00 годин у присутності мати ОСОБА_2.

В іншій частині рішення Київського районного суду м. Харкова від 24 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 23 червня 2018 року.

Головуючий А.В.Котелевець

Судді Р.М.Піддубний

ОСОБА_13