Постанова № 74888619, 21.06.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 року

м. Харків

Справа № 628/4180/15-ц

Провадження № 22ц/790/69/18

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Коваленко І.П.,

суддів Овсяннікової А.І., Сащенко І.С.,

за участі секретаря Дмитренко А.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 02 серпня 2016 року (у складі судді Скородєлової В.В),

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошові кошти у розмірі 2 195 141 грн. та суму моральної шкоди в розмірі 10 000 грн., а також суму судового збору.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказував, що 07 лютого 2015 року між ним та відповідачем укладено договір позики у простій письмовій формі за умовами якого 23 вересня 2014 року ОСОБА_2 отримав у нього в борг 30 000 доларів США та 120 000 грн., а 07 лютого 2015 року отримав 645 000 грн. на умовах 3% щомісячно з терміном повернення боргу до 01 вересня 2015 року. Зобов’язання за договором позики відповідач належним чином не виконує, сума заборгованості ОСОБА_2 складає 2 195 141 грн. Позивач також вказує, що неповерненням вчасно суми боргу відповідачем йому також завдано і моральної шкоди.

У судове засідання сторони не з’явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без їх участі, вказав, що позов підтримують у повному обсязі, просив суд врахувати технічну помилку в позовні заяві та стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 2 234 048,90 грн.

Заочним рішенням Куп’янським міськрайонним судом Харківської області від 02 серпня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 2 234 048,90 грн. У задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача понесені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 6 090 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави несплачений позивачем при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Ухвалою Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 29 вересня 2016 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення грошових коштів в сумі 2 234 048,90 грн. та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог з відмовою позивачу в задоволенні його вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на незаконність, необґрунтованість рішення, ухваленого з порушенням вимог матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам по справі; вказує, що позовні вимоги є недоведеними, оскільки в матеріалах справи не має належної довідки про офіційний курс гривні до долара США на час укладення розписки; крім того, розрахунок суми заборгованості проведений невірно, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивачем заявлено до стягнення 2 195 141 грн., а стягнуто – 2 234 048,90 грн.; не досліджені обставини щодо залогу по розписці.

В неодноразові судові засідання позивач не з’являвся, направляв телефонограми про розгляд справи у його відсутності. Відповідач в судові засідання апеляційного суду з’являвся, а після повернення справи з експертної установи перестав з’являтись, його представники змінювались, просили неодноразово відкладати розгляд справи.

Враховуючи, що про час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, справа знаходиться в провадженні апеляційного суду значний час, черговому представнику відповідача був наданий час для ознайомлення з матеріалами справи, колегія суддів вважає можливим розглядати справу у відсутності сторін та підстав для задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи не знайшла.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що зобов’язання за позикою не виконані та всього по доларовому займу 48141,19 доларів США, що складає 1148653,30, по гривневому займу 1085396,60, а всього сума боргу на день звернення до суду з позовом складає 2234048,90 гривень.

З таким висновком суду першої інстанції судова колегія повністю погоджується виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що 07.02.2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір займу у простій письмовій формі.

Відповідно до цього договору ОСОБА_2 взяв у ОСОБА_1 в борг кошти, а саме 23 вересня 2014 року суму 30000 доларів США під три відсотка щомісячно та 120000 гривень та 07 лютого 2015 року суму 645000 гривень на тих же умовах, з терміном повернення до 01.09.2015 року. На підтвердження чого, отримавши вказані грошові кошти, відповідач надав позивачу розписку. (а.с. 12)

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, з яким погодився суд першої інстанції, за доларовою позикою : вересень 2014 року 30900 доларів США, жовтень 2014 року 31827 доларів США, листопад 2014 року 32781,81 долари США, грудень 2014 року 33765,26 доларів США, січень 2015 року 34778,22 доларів США, лютий 2015 року 35821,57 доларів США, березень 2015 року 36896,22 доларів США, квітень 2015 року 38003,10 доларів США, травень 2015 року 39143,20 доларів США, червень 2015 року 40317,49 доларів США, липень 2015 року 41527,02 доларів США, серпень 2015 року 42772,83 доларів США, вересень 2015 року 44056,01 доларів США, жовтень 2015 року 45377,69 доларів США, листопад 2015 року 46739,02 доларів США, грудень 2015 року 48141,19 доларів США.

За гривневою позикою за 2014 рік: вересень 2014 року 123600 гривень, жовтень 2014 року 127308 гривень, листопад 2014 року 131127,24 гривень, грудень 2014 року 135061,06 гривня, січень 2015 року 139112,89 гривень, лютий 2015 року 143286,28 гривень, березень 2015 року 147584,86 гривні, квітень 2015 року 152012,41 гривень, травень 2015 року 156572,78 гривні, червень 2015 року 161269,97 гривні, липень 2015 року 166108,06 гривень, серпень 2015 року 171091,31 гривень, вересень 2015 року 176224,05 гривні, жовтень 2015 року 181510,77 гривень, листопад 2015 року 186956,09 гривні, грудень 2015 року 192564,77 гривні.

За гривневою позикою 2015 року: лютий 2015 року 664350 гривень, березень 2015 року 684280,50 гривень, квітень 2015 року 704808,92 гривень, травень 2015 року 725953,18 гривні, червень 2015 року 747731,78 гривень, липень 2015 року 770163,73 гривні, серпень 2015 року 793268,64 гривень, вересень 2015 року 817066,70 гривень, жовтень 2015 року 841578,70 гривень, листопад 866826,06 гривні, грудень 2015 року 892830,85 гривень.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Договір позики вважається безпроцентним, якщо: 1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін; 2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Відповідно до статті 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Відповідно до статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.

Частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом НБУ, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Вказане питання сторони у розписці не узгодили.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що незалежно від валюти боргу (тобто грошової одиниці, в якій обчислена сума зобов'язання), валютою платежу, тобто засобом погашення грошового зобов'язання і фактичного його виконання є національна валюта України - гривня.

Відтак, саме у національній валюті України підлягає стягненню борг.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові № 6-79 цс 14 від 2 липня 2014 року, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України, яка діяла на час розгляду справи судом першої інстанції.

Як роз'яснено у п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

21 грудня 2016 року у справі за № 6-1672цс16 Верховний суд України зробив правовий висновок щодо стягнення суми заборгованості в іноземній валюті, яка визначається за офіційним курсом національної валюти на день ухвалення судового рішення (або на день подачі позову згідно з позовними вимогами).

При зверненні з позовом до суду позивач просив стягувати грошові кошти по доларовому займу відповідно до курсу НБУ станом на момент звернення до суду.

Стягуючи грошові кошти по доларовій заборгованості суд першої інстанції виходив з курсу долару НБУ, який станом на 14 грудня 2015 року (дата звернення позивачем до суду) становив курс гривні до долару 2386,0094 гривні за 100 доларів США, що підтверджується копією сторінки офіційного інтернет представництва Національного банку України з зазначенням офіційного курсу гривні щодо іноземної валюти станом на 14.12.2015 року. (а.с. 5)

Враховуючи вищенаведене колегією суддів не приймаються посилання апелянта на той факт, що в матеріалах справи не має належної довідки про офіційний курс гривні до долара США на час укладення розписки, оскільки сума заборгованості в іноземній валюті визначалась судом першої інстанції за офіційним курсом національної валюти на день подачі позову згідно з позовними вимогами.

Відповідно до частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

Доводи відповідача стосовно того, що він не писав та не підписував вищезазначену розписку колегією суддів не приймаються, оскільки будь-яких доказів цього ним не надано.

Так, ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 20 квітня 2017 року була задоволена заява представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 про призначення судової почеркознавчої експертизи і була призначена у справі судова почеркознавча експертизу, на вирішення якої поставлені питання: 1.Чи виконаний підпис в розписці від 07 лютого 2015 року, ОСОБА_2 чи іншою особою? 2.Чи написаний текст розписки від 07 лютого 2015 року, ОСОБА_2 чи іншою особою? Проведення експертизи доручено експертам ХНДІСЕ ім. проф. ОСОБА_4.

23 травня 2017 року на адресу Апеляційного суду Харківської області повернулась цивільна справа з клопотанням Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_4 № 6704 від 12.05.2017 року про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судово-почеркознавчої експертизи і копію рахунку вартості робіт по проведенню експертизи.

В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2 надав додаткові експериментальні зразки підпису та почерку, вільні зразки підпису та почерку, квитанцію про оплату експертизи, а також поштою до суду надійшов оригінал розписки від 07 лютого 2015 року, яку направив позивач.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 19 жовтня 2017 року цивільну справу направлено ХНДІ ім. Бокаріуса для проведення судової почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області від 20 квітня 2017 року.

13 листопада 2017 року на адресу апеляційного суду повернулась цивільна справа з клопотанням Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_4 № 20413 від 31.10.2017 року про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судово-почеркознавчої експертизи і копію рахунку вартості робіт по проведенню експертизи.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 27 грудня 2017 року цивільну справу знов направлено до ХНДІ ім. Бокаріуса для проведення судової почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 20 квітня 2017 року.

23 квітня 2018 року з Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені засл. проф. ОСОБА_4 на адресу Апеляційного суду повернулась цивільна справа з повідомленням про неможливість надання висновку експертизи № 68 від 12.04.2018 року по цивільній справі № 628/4180/15-ц у зв’язку з тим, що клопотання експерта в повному обсязі не виконано.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 365, 366, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2– залишити без задоволення.

Заочне рішення Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 02 серпня 2016 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 22 червня 2018 року.

Головуючий - І.П. Коваленко

Судді - А.І. Овсяннікова

ОСОБА_5