Ухвала суду № 74888384, 07.06.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11/785/16/18

Номер справи місцевого суду: 500/4154/14-к

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Кадегроб А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючий суддя – Кадегроб А.І.,

судді: Котелевський Р.І., Прібилов В.М.,

секретар судового засідання – Стоянова Л.І.,

за участю:

прокурора – Нікітіна Ю.М.,

захисників – ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляцію потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5 на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13.02.2018 року, якою кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.271 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5 курганської області Варгашинського району Росії, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.271 КК України,

повернуто Ізмаїльському місцевому прокурору для проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_6, ОСОБА_7 залишений - підписка про невиїзд.

встановив:

В провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.271 КК України, тобто у порушенні вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.

В ході судового розгляду даної кримінальної справи захисником ОСОБА_6 – адвокатом ОСОБА_3 було заявлено клопотання про повернення справи на додаткове розслідування.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13.02.2018 року дана кримінальна справа була повернута Ізмаїльському місцевому прокурору для проведення додаткового розслідування. Ухвала мотивована тим, що під час досудового розслідування були допущені такі неповнота та однобічність, які не можуть бути усунуті під час судового розгляду справи та свідчать про відсутність обґрунтованого державного обвинувачення, що виключає подальше судове провадження у справі.

На дану ухвалу потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_5 подали апеляцію, в якій просили оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, потерпілі зазначають, що вважають ухвалу незаконною, досудове розслідування - повним, всебічним та об’єктивним, а обвинувачення – зрозумілим та висунутим у встановленому законом порядку.

Потерпілі вважають, що суть пред’явленого обвинувачення є зрозумілою та чітко відображає ознаки складу злочину, інкримінованого обвинуваченим, а недоліки досудового розслідування можливо виправити під час судового розгляду справи по суті.

Заслухавши доповідь судді-доповідача; думку захисників та прокурора, які частково підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та зваживши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно зі ст.281 КПК України в редакції 1960 року, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Якщо виникне питання про повернення справи на додаткове розслідування, суд, вислухавши думку прокурора та інших учасників судового розгляду, вирішує це питання мотивованою ухвалою, а суддя - постановою в нарадчій кімнаті.

Якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим. За необхідності суд може відкласти її розгляд для витребування додаткових доказів.

Таким чином, кримінально-процесуальним Законом суду першої інстанції надано значний обсяг процесуальних повноважень, метою яких є забезпечення повного, всебічного та об’єктивного встановлення судом усіх обставин злочину, в тому числі надання судових доручень з метою перевірки і уточнення фактичних даних, одержаних у ході судового слідства, призначення судових експертиз, витребування за клопотанням сторін у справі документів та доказів тощо.

При цьому за змістом чинного законодавства виклик і допит нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК, на підтвердження чи спростування позицій сторін допускаються тільки за клопотанням сторін. При цьому судові доручення суд дає лише з метою перевірки й уточнення фактичних даних, одержаних у ході судового слідства.

З оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про повернення справи на додаткове розслідування, вказав, що досудове слідство було проведено неповно, слідчим та прокурором не була встановлена низка обставин, що підлягають доказуванню, та встановив низку процесуальних дій, які необхідно виконати під час додаткового розслідування, серед яких, зокрема, долучення до матеріалів справи документів, встановлення механізму отримання потерпілих електроміток, дослідження обставин організації пожежної безпеки на підприємстві, включення до постанови про притягнення в якості обвинуваченого та до обвинувального висновку статей, пунктів, параграфів законодавчих та інших нормативних актів, якими регулюється безпека виробництва.

З матеріалів справи також вбачається, що суд першої інстанції, повертаючи справу на додаткове розслідування, не здійснив вичерпних заходів та не використав усі надані йому процесуальним законом засоби з метою встановлення обставин, які доручив установити органу досудового слідства, що свідчить про неповноту судового розгляду.

Крім того, порядок зміни обвинувачення під час судового розгляду справи регламентований ст.277 КПК України в редакції 1960 року. Згідно з даною нормою, під час судового розгляду до закінчення судового слідства прокурор вправі змінити пред'явлене особі обвинувачення. Зміна обвинувачення не допускається, якщо цим буде порушено правило обов'язковості проведення досудового слідства. У цьому випадку за наявності до того підстав прокурор заявляє клопотання про повернення справи на додаткове розслідування. Прийшовши до переконання, що пред'явлене особі обвинувачення потрібно змінити, прокурор виносить постанову, в якій формулює нове обвинувачення та викладає мотиви прийнятого рішення. Прокурор оголошує постанову і вручає її копії підсудному, його захиснику і законному представнику, потерпілому, позивачу, відповідачу і їх представникам. Постанова долучається до справи.

Зі змісту вищевказаної норми вбачається, що вирішення питання про необхідність зміни обвинувачення в суді відноситься до компетенції прокурора, який є незалежним у своїй діяльності, пов’язаній з підтриманням державного обвинувачення, та вирішує дане питання на власний розсуд.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції безпідставно послався у своїй ухвалі на необхідність зміни державного обвинувачення, а також неможливість такої зміни під час судового розгляду справи, оскільки дане питання відноситься до повноважень прокурора.

У випадку, якщо судом буде встановлена недостатність доказів вини підсудних у вчиненні інкримінованого їм злочину в межах пред’явленого прокурором обвинувачення, якщо прокурор не прийме рішення про його зміну в суді, або якщо наданими суду процесуальними засобами отримати інші докази буде неможливо, суд зобов’язаний постановити виправдувальний вирок щодо таких підсудних.

Вищевикладені обставини, встановлені апеляційним судом, свідчать про передчасність висновку суду щодо необхідності направлення справи на додаткове розслідування та є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Крім того, апеляційним судом були встановлені істотні порушення вимог кримінально-процесуального Закону, допущені судом першої інстанції під час розгляду даної справи.

Відповідно до п.11 Перехідних положень КПК України в редакції 2012 року, кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, постановою про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, розглядаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, з урахуванням положень, передбачених § 3 розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

Згідно з ч.1 ст.273 КПК України, в усіх питаннях, які вирішуються судом під час судового розгляду, суд виносить ухвали. Ухвали про направлення справи для провадження додаткового розслідування, при вирішенні питань, зазначених у статтях 276, 278 і 279 цього Кодексу, про закриття справи, про обрання, зміну або скасування запобіжного заходу, про застосування заходів безпеки, про відводи і про призначення експертизи, а також окремі ухвали виносяться судом у нарадчій кімнаті і викладаються у вигляді окремого документа, який підписується всім складом суду.

Частиною четвертою даної норми також встановлено, що при одноособовому розгляді справи в зазначених у цій статті випадках суддя виносить постанови.

Суд першої інстанції не дотримався вищезазначених вимог кримінально-процесуального закону та, розглядаючи справу одноособово, вирішив питання про повернення справи на додаткове розслідування шляхом постановлення ухвали, а не постанови, як того вимагають положення ст.248 КПК України в редакції 1960 року, що є істотним порушенням вимог КПК України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.367 КПК України в редакції 1960 року, істотне порушення кримінально-процесуального закону є підставою для зміни або скасування судового рішення суду першої інстанції.

Згідно з п.1 ч.2 ст.366 КПК України в редакції 1960 року, в результаті розгляду апеляцій на рішення, зазначені у частині другій статті 347 цього Кодексу, апеляційний суд має право винести ухвалу про скасування ухвали чи постанови і повернення її на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

Відповідно до ч.2 ст.374 КПК України в редакції 1960 року, апеляційний суд скасовує вирок (постанову) і повертає справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції, якщо при розгляді справи в суді першої інстанції були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку чи постанови.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд вважає за необхідне апеляцію потерпілих задовольнити, оскаржувану ухвалу - скасувати та повернути кримінальну справу до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

При новому розгляді суду першої інстанції необхідно розглянути кримінальну справу у чіткій відповідності до вимог процесуального законодавства з обов'язковим дотриманням прав та законних інтересів учасників судового розгляду та постановити законне, обґрунтоване і мотивоване рішення.

Керуючись ст.ст. 362, 366, 367, 374, 377 КПК України (в ред.1960 року), п.п.11,15 Перехідних положень КПК України (в ред.2012 року), Апеляційний суд Одеської області, –

постановив:

Апеляцію потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5 - задовольнити.

Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13.02.2018 року, якою кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.271 КК України, повернуто Ізмаїльському міськрайонному прокурору для проведення додаткового розслідування, - скасувати.

Повернути кримінальну справу на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Апеляційного суду Одеської області:

А.І. ОСОБА_8 ОСОБА_9 Прібилов