Постанова № 74888214, 21.06.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1254/18

Номер справи місцевого суду: 520/1861/14-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2018 року м. Одеса

Справа № 520/1861/14-ц

Провадження № 22-ц /785/1254/18

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Калараш А.А.

суддів - Таварткіладзе О.М., Погорєлової С.О.

з участю секретаря судового засідання – Томашевської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Народна позика» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Народна позика» на рішення Київського районного суду м. Одеси ухваленого під головуванням судді Калашнікової О.І., 13 вересня 2017 року ,у м.Одесі,-

встановив:

У лютому 2014 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором і в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 29 травня 2012 року між ТОВ «Фінансова компанія «Народна позика» і ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №2905001\000-КФІ\12, за умовами якого ОСОБА_2 отримав кредит у сумі 120 000 грн. на споживчі цілі, зі сплатою 42% річних, з кінцевим строком повернення до 29 листопада 2012 року .

Позивач посилався на те, що позичальник свої зобов’язання за договором кредиту не виконав, внаслідок чого станом на 23.01.2014 року утворилася заборгованість у розмірі 238 037,81 грн.

Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Народна позика» 238037,81 грн. та вирішити питання про розподіл судових витрат .

Рішення ухвалено у відсутність представника позивача.

В судовому засіданні представник відповідача, позов не визнав, посилаючись на те, що договір кредиту не підписував , кошти не отримував.

Справа судом розглядалася неодноразово ( а. с. 38-40, 80-81).

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2017 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Народна позика» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без задоволення (а.с. 176-177).

В апеляційній скарзі, ТОВ «Фінансова компанія «Народна позика», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким позов ТОВ «Фінансова компанія «Народна позика» до ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі .

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушені вимоги сттті 169 ЦПК України, в редакції чинної до 15.12.2017 року. Додатково ТОВ «Фінансова компанія «Народна позика» посилалися на те, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що на ім’я ОСОБА_2 у ПАТ “Банк «Таврія» був відкритий розрахунковий рахунок № 2620250117702 на який позивачем було перераховано 29.05.2012 року 120 000 грн., отримавши грошові кошти ,відповідач фактично визнав факт укладення кредитного договору (а.с. 182-184).

Матеріали справи не містять відзиву на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Фінансова компанія «Народна позика», підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог, оскільки відповідно до висновку експерта ОНДІСЕ судової почеркознавчої експертизи за №1097\01, складеного 30.03.2017 року , підписи від імені ОСОБА_2 в кредитному договорі №2905001\000-КФІ\12 від 29.05.2012 року виконані не самим ОСОБА_2, а іншою особою.

Колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що за ствердженням позивача 29 травня 2012 року ТОВ «Фінансова компанія «Народна позика» і ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 2905001\000-КФІ\12 , за умовами якого ОСОБА_2 надавався кредит у сумі 120 000 грн. на споживчі цілі. Відповідно до умов договору, кредит надався на строк до 29 листопада 2012 року зі сплатою 42% річних. 29 травня 2012 року товариство виконало свої зобов’язання за договором кредиту і перерахувало з позичкового рахунку на рахунок позичальника 120 000 грн. Позичальник свої зобов’язання за договором кредиту не виконав - не повернув кредитні кошти у повному розмірі та не сплатив відсотки за користування кредитом в сумі 72520 грн. Досудову вимогу ТОВ «Фінансова компанія «Народна позика» від 25.06.2013 року ОСОБА_2 залишив без задоволення, тому товариство звернулось до суду з цим позовом.

Позивач на підтвердження своїх вимог посилався на такі докази: кредитний договір № 2905001\000-КФІ\12 від 29.05.2012 року, виписку з особового рахунку, довідку про розрахунок боргу за договором кредиту, досудову вимогу на ім’я відповідача (а.с.5-9,14,15,16).

В судовому засіданні суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_2-ОСОБА_4, не визнаючи позов фінансової компанії, стверджував, що ОСОБА_2 не перебуває з позивачем у правовідносинах, що випливають з договору кредиту №2905001\000-КФІ\12, що кредитні кошти в сумі 120 000 грн 29.05.2012 року від фінкомпанії не отримував.

Судом першої інстанції, була призначена у справі судова почеркознавча експертиза та відповідно до висновку експерта ОНДІСЕ судової почеркознавчої експертизи за №1097\01, складеного 30.03.2017 року , підписи від імені ОСОБА_2 в кредитному договорі №2905001\000-КФІ\12 від 29.05.2012 року виконані не самим ОСОБА_2, а іншою особою (а.с.156-161).

Матеріали справи не містять, а позивачем всупереч до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України не надані докази у спростування висновку експерта від 30.03.2017 року , таких доказів не було надано і в апеляційній інстанції.

Відповідно до виписки з особового рахунку, довідки про розрахунок боргу за договором кредиту № 2905001\000-КФІ\12 від 29.05.2012 року, вбачається ,що з дня укладення договору кредиту , дій щодо його погашення не вчинялося.

В судовому засіданні колегії суддів Миндру А.В. не заперечував факт отримання ним 120 000 грн. ,які він вважав отриманими від ТОВ «Фінансова компанія «Народна позика» ,де раніше він працював ,як розрахунок підприємства з ним. Про існування договору кредиту він нічого не знав,а тому за договором кредиту ніякі кошти на погашення кредиту він не сплачував.

В судовому засіданні колегії суддів представник позивача ,підтвердила те,що за договором кредиту платежі на погащення кредиту не здійснювалися .

Звертаючись з позовом до суду , позивач посилався на те, що відповідач ОСОБА_2 свої зобов’язання за договором кредиту №2905001\000-КФІ\12 від 29.05.2012 року не виконав , внаслідок чого станом на 23.01.2014 року, утворилася заборгованість у розмірі 238 037,81 грн. Таким чином позивач обрав спосіб захисту , який виник з правовідносин пов’язаних з невиконанням договору кредиту.

Відмовляючи у задоволенні позову ,суд першої інстанції вірно посилався на недоведеність позивачем виникнення між сторонами правовідносин ,пов’язаних з укладенням договору кредиту № 2905001\000-КФІ\12 від 29.05.2012 року, а тому і відсутності у відповідача ОСОБА_2 обов’язку повернути заборгованість у розмірі 238 037,81 грн., саме за невиконання умов договору кредиту № 2905001\000-КФІ\12 від 29.05.2012 року.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову ,вірно посилався на положення ст.ст. 1054,1055 ЦК України.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права,які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом вимог статті 169 ЦПК України в редакції чинної до 15.12.2017 року , не заслуговують на увагу , оскільки такі доводи не впливають на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції того, що на ім’я ОСОБА_2 у ПАТ “Банк «Таврія» був відкритий розрахунковий рахунок № 2620250117702 на який позивачем було перераховано 29.05.2012 року 120 000 грн., а отримавши грошові кошти ,відповідач фактично визнав факт укладення кредитного договору, оскільки такі доводи є припущенням .

Сам факт перерахування коштів на розрахунковий рахунок відповідача ОСОБА_2 не свідчить про укладення ним договору кредиту та визнання ОСОБА_2 самого факту укладення такого договору .

Позивач не позбавлений права та можливості звернутися до суду з відповідним позовом про стягнення з ОСОБА_2 120 000 грн. з інших підстав, або іншим способом захистити порушені права.

Інших доводів ,які спростовують законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в апеляційній скарзі ТОВ «Фінансова компанія «Народна позика» не наведено.

ОСОБА_3 таких обставин, відповідно до ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга ТОВ «Фінансова компанія «Народна позика», підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції ,залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 374, 375,381-384,390 ЦПК України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Народна позика»залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2017 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення , а у разі оголошення вступної та резолютивної частини постанови , зазначений строк обчислюється з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 23.06.2018 року

Судді апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7