Постанова № 74888188, 14.06.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3065/18

Номер справи місцевого суду: 14062018

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Ващенко Л. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого – Ващенко Л.Г.

суддів – Колеснікова Г.Я., Сєвєрової Є.С.

за участі секретаря – Сідлецькій Ю.С.

з участю: представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 11 вересня 2017 року (суддя Тарасов А.В.) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорту у цивільній справі за поданням державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорту ОСОБА_2,

ІІ. ОПИСОВА ЧАСТИНА

07.09.2017 року, державний виконавець Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 (далі-держвиконавець ВДВС) звернувся із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорту ОСОБА_2

Подання обґрунтоване тим, що в провадженні ВДВС перебуває зведене виконавче провадження №54168214, до складу якого входять: постанова від 25.06.2016 року про стягнення з ОСОБА_2 штрафу у розмірі 2 155 840,47 гривень, постанова від 30.10.2015 року про стягнення з ОСОБА_2 штрафу у розмірі 1 988 661 гривень і постанова від 30.10.2015 року про стягнення штрафу у розмірі 167 966,61 гривень. 19.07.2016 року держвиконавцем ВДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яка направлена сторонам виконавчого провадження. Цією ж постановою направлено запити до реєструючих установ стосовно виявлення майна боржника і грошових коштів на його рахунках.

05.08.2016 року прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику на праві власності.

Під час проведення виконавчих дій встановлено, що боржник не знаходиться на обліку в Пенсійному фонді України і пенсію не отримує, відсутня інформація про місце роботи боржника. У боржника відкриті розрахункові рахунки, на які накладено арешт, рухоме або нерухоме майно за боржником не зареєстроване, разом з тим, отримана інформація про те, що боржник є засновником та займає посаду директора в ряді юридичних осіб, всього 6 юридичних осіб. 19.06.2017 року на адресу ТОВ «О-ДТЗ» направлено постанову про стягнення на доходи боржника, що отримані під час господарської діяльності, в якому боржник займає посаду директора і є єдиним засновником.

25.07.2017 року представник боржника ознайомився із виконавчим провадженням, а 03.08.2017 року держвиконавець ВДВС направив вимогу на адресу ТОВ «О-ДТЗ» про надання декларації стосовно майна боржника за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Посилаючись на те, що станом на час звернення із поданням боржник вимоги держвиконавця ВДВС не виконав, у 2015-2017 року боржник неодноразово перетинав державний кордон України, підставою для звернення із поданням є ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням і ухилення боржника полягає у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним зазначених обов’язків, держвиконавець ВДВС просив задовольнити його поданням.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11.09.2017 року подання задоволено, суд тимчасово обмежив у праві виїзду за кордон ОСОБА_2 без вилучення паспортного документу, до виконання ним зобов’язань відповідно до: постанови від 25.06.2016 року про стягнення з ОСОБА_2 штрафу у розмірі 2 155 840,47 гривень, постанови від 30.10.2015 року про стягнення з ОСОБА_2 штрафу у розмірі 1 988 661 гривень і постанови від 30.10.2015 року про стягнення з ОСОБА_2 штрафу у розмірі 167 966,61 гривень.

В апеляційній скарзі боржник ОСОБА_2 просить ухвалу суду від 11.09.2017 року скасувати, посилаючись на незаконність ухвали суду.

Апеляційна скарга боржника ОСОБА_2 зазначає наступне: він, як боржник, не отримував постанов про відкриття виконавчого провадження; ухвалами Одеського окружного адміністративного суду від 20.06.2017 року, Приморського районного суду м. Одеси від 07.08.2017 року і від 08.08.2017 року відкриті провадження в адміністративних справах щодо скасування постанов від 30.10.2015 року, від 27.05.2016 року та від 25.05.2016 року, про що повідомлено ВДВС; тимчасове обмеження у праві виїзду застосовується не з наявності самого факту невиконання зобов’язання, а лише у разі ухилення боржника від його виконання; на момент звернення держвиконавця до суду із поданням факт ухилення боржника мав відбутись та вбачатись із матеріалів виконавчого провадження і обов’язок підтвердити ці обставини покладається на держвиконавця; суд, вирішуючи подання, належним чином не з’ясував всі обставини справи, зокрема чи дійсно боржник свідомо не виконував належні до виконання зобов’язання, а лише обмежився висновком про те, що у боржника існує заборгованість перед стягувачем; суд не з’ясував чи має боржник можливість виконати зобов’язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин; в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту ухилення боржника від виконання його зобов’язань; суд, виходячи з практики Європейського суду з прав людини (рішення від 11.07.2013 року у справі «Хлюстов проти Росії») не встановив, чи були у даному випадку обмеження у праві виїзду його, як боржника, необхідними у демократичному суспільству в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічному порядку, запобігання злочину, захисту здоров’я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб; суд не взяв до уваги висновки ВСУ стосовно того, що питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України є оціночним поняттям і доведення факту ухилення боржника від виконання зобов’язання покладається на держвиконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

ІІІ.МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини справи.

В провадженні ВДВС перебуває зведене виконавче провадження №54168214, до складу якого входять: постанова від 25.06.2016 року про стягнення з ОСОБА_2 штрафу у розмірі 2 155 840,47 гривень, постанова від 30.10.2015 року про стягнення з ОСОБА_2 штрафу у розмірі 1 988 661 гривень і постанова від 30.10.2015 року про стягнення штрафу у розмірі 167 966,61 гривень. 19.07.2016 року держвиконавцем ВДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яка направлена сторонам виконавчого провадження. Цією ж постановою направлено запити до відповідних установ стосовно виявлення майна боржника і грошових коштів на його рахунках (а.с.6-9,16-32).

05.08.2016 року прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику на праві власності, яка надіслана і вручена боржнику 04.07.2017 року (а.с.39,40).

Під час проведення виконавчих дій встановлено, що боржник не знаходиться на обліку в Пенсійному фонді України і пенсію не отримує (а.с.41,42).

У боржника відкриті розрахункові рахунки, на які накладено арешт, рухоме або нерухоме майно за боржником не зареєстроване. Разом з тим, отримана інформація про те, що боржник є засновником та займає посаду директора в ряді юридичних осіб, всього 6 юридичних осіб. 19.06.2017 року на адресу ТОВ «О-ДТЗ» направлено постанову про стягнення на доходи боржника, що отримані під час господарської діяльності, в якому боржник займає посаду (а.с.45,46,53,62-82).

25.07.2017 року представник боржника ознайомився із виконавчим провадженням, а 03.08.2017 року держвиконавець ВДВС направив вимогу на адресу ТОВ «О-ДТЗ» про надання декларації стосовно майна боржника за формою, встановленою Міністерством юстиції України (а.с.47-49).

Суд першої інстанції, задовольняючи подання і тимчасово обмежуючи боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорту виходив з того, що надані держвиконавцем ВДВС копії матеріалів зведеного виконавчого провадження свідчать про те, що боржник ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього відповідними рішеннями інших органів (посадових осіб), а.с.85,86.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Питання про тимчасове обмеження боржника – фізичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням виконавчого органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця. Суд негайно розглядає подання без виклику чи повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця (ст. 377-1 ч.ч.1,2 ЦПК України у редакцій, чинній на час прийняття ухвали).

Виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов’язаний: у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів (ст. 18 ч.1, ч.2 п.19 Закону України «Про виконавче провадження»).

Право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов’язань або сплати заборгованості за сплати аліментів (ст. 6 ч.1 п.5 Закону України «Про порядок виїзду з України та в’їзд в Україну»).

Наведене свідчить про те що тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України застосовується лише у разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб).

На час звернення держвиконавця ВДВС до суду із поданням (07.09.2017 року) факт ухилення боржника мав відбутись і вбачатись із матеріалів виконавчого провадження.

Вирішуючи питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України суд має з’ясувати чи дійсно боржник свідомо ухилявся від виконання зобов’язань.

Сам по собі факт існування у боржника заборгованості по зобов’язанню перед стягувачем не є підставою для задоволення подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України є оціночним поняттям і доведення факту ухилення боржника від виконання зобов’язання покладається на держвиконавця, який ініціює питання встановлення тимчасового обмеження у виїзді за межі України.

Матеріали справи і додані до подання копії виконавчого провадження не містять доказів того, що боржник, у встановленому законом порядку, отримав копію постанови держвиконавця ВДВС від 19.07.2016 року про відкриття виконавчого провадження, а також постанову від 19.06.2017 року про об’єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження (а.с.5,6,15,16,30-32).

З матеріалів справи вбачається, що постанова держвиконавця ВДВС від 05.08.2016 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику на праві власності, надіслана і вручена боржнику лише у липні 2017 року - 04.07.2017 року. Разом з тим, матеріали справи не містять належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження того, що в період з 04.07.2017 року і по 07.09.2017 року (час реєстрації у суді подання держивконавця ВДВС), боржник свідомо ухилявся від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням інших органів (посадових осіб),

В матеріалах справи відсутні відомості про те, що вимога виконавця від 03.08.2017 року, адресована боржнику, як директору ТОВ «О-ДТЗ» (а.с.47,48), про надання декларації про доходи та майно боржника за формою, встановленою Міністерством юстиції України, у встановленому законом порядку, вручена боржнику, що боржник був обізнаний з такою вимогою, а також відомості про те, з якого часу боржник ухилявся від виконання вимоги держвиконавця ВДВС.

Приймаючи до уваги, що станом на час прийняття постанови (вересень 2017 року) матеріали справи не містили належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження факту свідомого ухилення ОСОБА_4 від виконання зобов’язань, покладених на нього рішеннями інших органів (посадових осіб), суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про задоволення подання держвиконавця ВДВС.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні подання.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (ст. 376 ч. 1 п.п.1-4 ЦПК України).

ІV. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.п.3,4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 — задовольнити.

Ухвалу Приморського районного суду Одеської області від 11 вересня 2017 року про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорту — скасувати.

Відмовити державному виконавцю Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області у задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорту ОСОБА_2.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови суду апеляційної інстанції складено 23.06.2018 року.

Судді апеляційного суду Одеської області Л.Г. Ващенко Г.Я. Колесніков

ОСОБА_5