Рішення № 74887596, 20.06.2018, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/478/2018 Справа № 641/8357/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Колодяжної І.М.

за участю секретаря судового засідання – Ягодіній М.С.,

справа №641/8357/17

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (надалі –позивач) звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в розмірі 11728,61 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач звернувся до ПАТ КБ «Приват Банк» з метою отримання банківських послуг , у зв,язку з чим підписав заяву №б/н від 18.05.2011 року , згідно якої отримав кредит у розмірі 3000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок .Відповідач підтвердив свою згоду на те , що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку , які викладені на банківському сайті , складає між ним та банком договір про надання банківських послуг , що підтверджується підписом у заяві . Взяті на себе зобов’язання за Кредитним договором банк виконав своєчасно і повністю, надавши Відповідачу вищевказані грошові кошти, але Відповідач до теперішнього часу не виконує взяті на себе зобов,язання.

12 березня 2018 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву , в якій вона просить відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що вона дійсно зверталася до банку для оформлення платіжної картки , але пояснила, що не потребує кредитних коштів на цій картці. Співробітник банку пояснив відповідачу , що вона може оформити таку картку , і запропонував розписатися у заяві, але ні до , ні після підписання заяви від 18.05.2011 року відповідачу не були надані для ознайомлення Умови та правила надання банківських послуг, тарифи Банку. Після підписання заяви відповідачу була надана платіжна картка «Універсальна», того ж дня увечері надійшло смс- повідомлення про те, що відповідачу на картці встановлений кредитний ліміт в розмірі 800 грн. , яким вона в подальшому скористалася. При цьому щомісячно відповідач здійснювала погашення кредиту , а у 2014 році відповідач не змогла скористатися кредитними коштами , зателефонувавши на гарячу лінію банку їй було повідомлено , що вона має заборгованість, тому її картка заблокована. До 01.03.2016 року відповідач здійснювала погашення кредиту і повністю погасила суму кредиту. З позову і доданих до нього документів неможливо встановити періоду нарахування неустойки , дату виникнення заборгованості і дату настання у банку права вимагати повернення кредиту і стягнення заборгованості, а тому неможливо визначити строк позовної давності . Крім того , позивачем не надано жодного доказу на підтвердження , того , що з відповідачем був укладений кредитний договір з певними істотними умовами (насамперед -предмет договору) , підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості немає. Доказом укладання кредитного договору може бути лише письмовий документ , в якому зазначений принаймні предмет договору (сума кредиту), і який підписаний відповідачем.

Представником позивача до суду надано відповідь на відзив , в якій він зазначив, що при укладанні договору сторонами були обговорені усі істотні умови , Умови і Правила надання банківських послуг , а також тарифи банку є загальнодоступною інформацією , яка розміщена у відділеннях банку та офіційному сайті банку. Відповідач підписанням анкети -заяви позичальника приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг , заява разом з Умовами та тарифами є договором про надання банківських послуг. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований , контррозрахунок не наданий , судово - економічні експертизи про справі не призначалися. Із виписки вбачається , що відповідач знімала кредитні кошти , потім частково погашала заборгованість за договором і знову користувалася кредитним коштами. Користуючись кредитним коштами , відповідачу були добре відомі і зрозумілі умови договору , а тому її твердження щодо не знання тарифів , умов та правил не відповідають дійсним обставинам справи. Обставини , на які відповідач посилається в своєму запереченні , не відповідають дійсності, строк позовної давності позивачем дотримано .

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи в його відсутність, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з,явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності , проти задоволення позовних вимог заперечувала.

Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 18 травня 2011 року ОСОБА_2 звернулася до ПАТ КБ "ПриватБанк" із заявою, згідно з якою мала наміри отримати кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту, розмір якого в заяві не визначений, на платіжну картку, вид та термін дії якої також не зазначений.

Крім цього, суд встановив ,що вимоги позивача ґрунтуються на Умовах та правилах надання банківських послуг. Разом з тим, цей доказ не відповідає вимогам процесуального закону щодо допустимості доказів, та згідно статті 78 ЦПК України суд не бере його до уваги з огляду на таке: згідно зі статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

В даному ж випадку, вказані Умови не містять підпису відповідача, реквизитів, відсутня дата їх складання, а також жодна ідентифікуюча ознака на предмет їх невід,ємності від Заяви позичальника від 18.05.2011року.

Доказів того, що саме вказані умови розумів Відповідач, підписуючи 18.05.2011року заяву позичальника, матеріали цивільної справи не містять.

Таким чином, у суду відсутні жодні правові підстави вважати, що кредитний договір про надання кредиту, крім Заяви позичальника, складається ще й з Умов та правил надання кредиту фізичним особам. А тому правовідносини між сторонами цього спору з приводу кредитування регулюються тільки Заявою позивальника, проте дана заява не містить узгодження між сторонами строку виконання зобов'язань, розмір кредитного ліміту та строку дії договору, вид платіжного продукту, який використовується відповідачем.

Аналогічні висновки стосовно неможливості прийняття як допустимого доказу подібних Умов надання кредиту фізичним особам (що не містять належних ідентифікуючих ознак), містяться в рішеннях Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за наслідками перегляду в касаційному порядку подібних спорів за позовами ПАТ КБ «Приватбанк». Зокрема, такі правові висновки містить ухвала ВССУ від 15 жовтня 2012року (постановлена у складі суддів: Лесько А.О., Гулька Б.І., Луспеника Д.Д.); ухвала ВССУ від 24 квітня 2013року (постановлена у складі суддів: Горелкіної Н.А., Журавель В.І., Іваненко Ю.Г., Завгородньої І.М., Ситнік О.М.); ухвала ВССУ від 19 червня 2013 року (постановлена у складі суддів: Сімоненко В.М., Амеліна В.І.,Олійник А.С., Карпенко С.О.,Ситнік О.М.).

Незважаючи на те, що в позовній заяві позивач зазначив, що ним на виконання ст.1054 ЦКУ виконані зобов,язання за Договором в повному обсязі, а саме наданий відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором, позивачем документально не підтверджено факт виконання умов кредитного договору кредитором, а саме не підтверджено факт надання грошових коштів позичальнику та відкриття йому карткового рахунку.

Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення. Отже можна зробити висновок, що позивач не довів обставину набрання чинності кредитним договором, а відповідно і зобовязання за таким договором виконуватися не можуть, оскільки невиконані обовязки банку.

Також позивачем не підтверджено факт невиконання умов кредитного договору позичальником.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В узагальненій судовій практиці ВСУ за 2011р. про практику розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних відносин зазначено, що «Трапляються непоодинокі випадки ухвалення судами рішень без з,ясування обставин щодо невиконання чи неналежного виконання боржником зобов,язань за кредитним договором. У таких справах самі позовні заяви не містять таких даних, а лише констатують факт наявності розміру всієї суми непогашеного кредиту.»

Документи, які можуть підтвердити обставину невиконання кредитного зобов,язання, визначені в спеціальних нормативно правових актах: ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Постанові правління НБУ №566 від 30.12.1998р. «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України».

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» №996 від 16.07.1999 року фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення;

Відповідно до п. 1.2.1. Постанови правління НБУ № 566 Бухгалтерський (фінансовий) облік забезпечує своєчасне й повне відображення всіх операцій банку та надання користувачам інформації про стан активів і зобов'язань, власний капітал, результати фінансової діяльності та їх зміни.

Відповідно до п. 2.1.1 Постанови правління НБУ № 566 Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та можуть складатися у паперовій формі та/або у вигляді електронних записів (у формі, яка доступна для читання та виключає можливість внесення будь-яких змін). У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

Первинні документи як у паперовій формі, так і у вигляді електронних записів (не паперовій формі) повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату складання документа;

- назву підприємства (банку), від імені якого складений документ;

- місце складання документа;

- назву отримувача коштів;

- зміст;

- суму операції (цифрами та прописом). Сума операції може бути відображена цифрами за відсутності на документі суми прописом, якщо цей документ формується за допомогою програмного забезпечення в автоматизованому режимі або якщо це передбачено нормативно-правовими актами Національного банку України;

- номери рахунків;

- назву банку (отримувача та платника коштів);

- посади та підписи осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення (підтвердження підпису на документі в електронному вигляді здійснюється за допомогою електронного коду працівника або електронного підпису).

Первинні документи, які не містять обов'язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку.

Вказані норми також відображені в ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» №996 від 16.07.1999 року. Також потрібно зазначити, що лише вказаними документами може підтверджуватися обставина надання грошових коштів у безготівковій формі. Слід зазначити, що вказані документи не були надані суду для обґрунтування законності своїх позовних вимог і Позивачем не тільки не підтверджено обставину невиконання кредитного зобов,язання, а й не підтверджено обставину виконання кредитного зобов,язання Банком.

Позов не містить визначення дати , коли виникла прострочена заборгованість за кредитним лімітом на картковому рахунку відповідача і не визначена дата коли саме відповідач повинен був погасити заборгованість, тобто не зазначено коли відповідач порушив умови договору. Такі обставини унеможливлюють встановити судом правомірність визначення суми боргу та нарахування Позивачем заборгованості по процентам та комісії за користування кредитом.

На виконання вимог ухвали суду про надання первісних документів, підтверджуючих надання відповідачу кредитних коштів та детального розрахунку заборгованості (по відсоткам, комісії,штрафам), представник позивача подав додаткові документи для долучення до матеріалів справи, зокрема, розрахунки заборгованості за картками ,які відкриті на ім,я ОСОБА_1

З наданих представником позивача документів вбачається, що на ім,я ОСОБА_2 надані кредитні картки в кількості п,яти карток, терміни дії, яких першої до 03/15, другої 01/15, третьої 08/18, четвертої 10/16 ,п,ятої 03/19 .

В той же час, позивачем не конкретизовано по якій картці наданий первісний розрахунок заборгованості , заявлений в позові.

В матеріалах справи відсутні жодні правові підстави вважати, що кредитний договір про надання кредиту, крім Заяви позичальника, складається ще й з Умов та правил надання кредиту фізичним особам. А тому правовідносини між сторонами цього спору, з приводу кредитування регулюються тільки Заявою позивальника, проте дана заява не містить узгодження між сторонами строку виконання зобов'язань, розмір кредитного ліміту та строку дії договору, вид платіжного продукту, який використовується відповідачем.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов,язання має виконуватися належним чином відповідно до умов та строків договору. Таким чином грошова вимога позивача не є законною, обґрунтованою , а тому не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, в зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судовий збір, сплачений позивачем також не підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4,5,13,76-83,141,265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» ,ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження юридичної особи : м. Київ, вул.. Грушевського, 1Д .

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 23 червня 2018 року.

Суддя: ОСОБА_3