Постанова № 74886175, 19.06.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/638/18 Номер провадження 22-ц/786/1145/18Головуючий у 1-й інстанції Яковенко Н. Л. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого – судді Пилипчук Л.І.,

суддів Дряниці Ю.В., Чумак О.В.,

секретар Ткаченко Т.І.

з участю представника позивача – адвоката ОСОБА_2, представника органу опіки – ОСОБА_3ВюЮ

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на рішення Київського районного суду м.Полтави від 19 березня 2018 року, постановленого суддею Яковенко Н.Л.,

по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа – виконавчий комітет Київської районної у м.Полтаві ради як орган опіки та піклування, про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди матері,

в с т а н о в и в :

02.02.2018 року ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом, який уточнив заявою від 28.02.2018 року, до ОСОБА_4 про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон їх малолітнього сина ОСОБА_6, 24.06.2011р.н., без згоди матері до Туреччини у період з 15 червня 2019 року по 15 липня 2019 року з метою оздоровлення, відпочинку та культурного розвитку. Посилався на те, що відповідачка безпідставно чинить йому перешкоди та не надає згоди на виїзд дитини за межі України.

Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 20 березня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено.

Надано ОСОБА_5 дозвіл оформити без згоди ОСОБА_4 документи для тимчасового виїзду неповнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, без згоди матері ОСОБА_4 до Туреччини (Республіки Туреччини) в період з 15 червня 2019 року по 15 липня 2019 року з метою оздоровлення, відпочинку та культурного розвитку.

Задовольняючи позов та надаючи позивачу дозвіл на виїзд за межі України малолітнього сина без згоди матері, суд першої інстанції виходив з того, що відмова відповідача у такій згоді не має правового підгрунтя, є безпідставною і такою, що суперечить вимогам ст.155 СК України, ст.ст.11,12 Закону України «Про охорону дитинства». Надання судом такого дозволу відповідає інтересам малолітньої дитини.

Із рішенням не погодилася ОСОБА_4 та подала на нього апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати.

Вважає, що районний суд в порушення вимог ст.ст.129-130, 223 ЦПК України закрив підготовче засідання за її відсутності, що позбавило її права подавати клопотання та додаткові докази. При цьому вона не була належним чином повідомлена про підготовче засідання.

Зазначає, що даним рішенням передчасно надано дозвіл на виїзд неповнолітньої дитини за кордон на 2019 рік, не враховуючи особливості учбового процесу та стан здоров’я за рік до можливого виїзду.

На її думку, районний суд не врахував, що ОСОБА_5 чинить їй перешкоди у спілкуванні з дитиною, не надаючи змоги такого спілкування.

Звертає увагу на однобічність суду при розгляді та прийняття лише доводів позивача, без врахування її заперечень, викладених у відзиві на позов, зокрема, щодо належного оформлення всіх відповідних документів для встановлення місця, куди планується поїздка та точний період часу. Не враховано вимоги позивача в інших справах, в яких надано дозвіл на виїзд дитини за кордон у різний період часу протягом року, що може негативно вплинути на здоров’я неповнолітньої дитини.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_5, посилаючись на безпідставність доводів, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

У суд апеляційної інстанції відповідач та її представник не з’явилися, належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду.

Представник позивача та представник третьої особи заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1,2, 3 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.

Судом установлено, що сторони з 28 січня 2011 року перебували у шлюбі, який розірвано заочним рішенням Київського районного суду м.Полтави від 03 липня 2017 року. Рішення набрало законної сили.

Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з батьком за адресою АДРЕСА_1 відповідно до рішення Київського районного суду м.Полтави від 03.07.2017 року, яке набрало законної сили./а.с.6,7-11/

Листом від 22 листопада 2017 року ОСОБА_5 звернувся до ОСОБА_4 із проханням надати йому дозвіл на виїзд їх малолітньої дитини – ОСОБА_6 – за межі України у супроводі батька. Вказаний лист відповідачка одержала 05.12.2017 року, однак згоду на виїзд дитини за кордон позивачу не надала, мотивуючи таку відмову відсутністю в запиті відомостей щодо країни, куди планується подорож та період часу, на який планується поїздка./а.с.12/

Відповідно до довідки №52 від 15 листопада 2017 року для одержання путівки на санаторно-курортне лікування та довідки №3 від 24 січня 2018 року, виданих Комунальним закладом «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, рекомендовано санаторно-курортне лікування у санаторії, який спеціалізується на захворюваннях органів дихання, нефрологічного та кардіологічного профілів, а також рекомендовано лікування на узбережжі морів./а.с.19,20/

Отже, надання районним судом дозволу позивачу на тимчасовий виїзд за кордон малолітнього сина ОСОБА_6, 24.06.2011р.н., без згоди матері грунтується на повно з’ясованих фактичних обставинах справи, відповідній правовій оцінці спірних правовідносин та на правильно застосованих нормах матеріального і процесуального права та відповідає інтересам малолітньої дитини.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення районним судом вимог ст.ст.129-130, 223 ЦПК України і закриття підготовчого засідання без належного повідомлення відповідача – не відповідають фактичним обставинам, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідачу було вручено копію ухвали про відкриття провадження у справі, копію позову з додатками з повідомленням про призначення підготовчого засідання 28.02.2018./а.с.40/ ОСОБА_4 направила до суду відзив на позов з додатками та заяву про відкладення підготовчого засідання у зв’язку з хворобою, внаслідок чого підготовче засідання відкладено на 06.03.2018, в яке відповідач, будучи повідомлено, повторно не з’явилася. Враховуючи, що до судового розгляду спір між сторонами врегульовано не було, з урахуванням положень ст.ст.189,200 ЦПК України суд першої інстанції правомірно закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.

Доводи апеляційної скарги щодо передчасності наданого судом дозволу позивачу на виїзд неповнолітньої дитини за кордон на 2019 рік без згоди матері з посиланням на не врахування особливостей учбового процесу та стану здоров’я за рік до можливого виїзду, - не заслуговують на увагу, оскільки ці доводи є припущеннями, тоді як суд першої інстанції врахував підтверджені лікарськими довідками рекомендації щодо лікування дитини на узбережжі морів, думку органу опіки та піклування та дійшов обгрунтованого висновку, що виїзд дитини за кордон з метою оздоровлення та туристичною метою відповідає інтересам дитини, сприяє розширенню його кругозору. Тим більше, що виїзд заплановано на час літніх канікул.

Доводи апеляційної скарги щодо не врахування районним судом перешкод зі сторони ОСОБА_5, які він чинить у спілкуванні з дитиною, не надаючи змоги такого спілкування, не підтверджені належними доказами та не впливають на вирішення даного спору. В суді першої інстанції представника органу опіки повідомив про звернення відповідача 23.11.2017 року із відповідною заявою до виконавчого комітету Київської районної у м.Полтави ради про встановлення способу участі у вихованні сина, однак вказана заява не розглянута у зв’язку із її неявкою до органу опіки та піклування. Така поведінка матері вказує на її пасивність щодо врегулювання відносин щодо участі у спілкуванні з дитиною у передбачений законом спосіб.

Не заслуховують на увагу та відхиляються апеляційним судом доводи апеляційної скарги щодо не врахування вимог позивача в інших справах, в яких надано дозвіл на виїзд дитини за кордон у різний період часу протягом року, що, на думку відповідача, може негативно вплинути на здоров’я неповнолітньої дитини та особливості учбового процесу. Будь-які фактичні дані, які б свідчили про об’єктивні обставини (крім відсутності відповідного дозволу матері), які перешкоджають виїзду дитини за кордон та вирішенню батьками вказаного питання - у матеріалах справи відсутні та відповідачем не надані. Натомість дозвіл на виїзд дитини на оздоровлення надано з урахуванням медичних висновків та на період літніх канікул. Крім того, судові рішення стосуються інших періодів виїзду малолітньої дитини за кордон.

Інші доводи апеляційної скарги також зводяться до незгоди з рішенням суду та не містять доказів, що виїзд дитини на оздоровлення у період літніх канікул не відповідає інтересам дитини та може негативно вплинути на його розвиток чи здоров’я.

З урахуванням викладеного апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення районного суду – без змін.

Керуючись ст.ст.367,368, 374,375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 – залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м.Полтави від 20 березня 2018 року – залишити без змін.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 1057,20 грн. за апеляційну скаргу.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 23.06.2018 року.

Головуючий – суддя Л.І.Пилипчук

Судді: /підписи/ ОСОБА_7

ОСОБА_8

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1