Рішення № 74885935, 22.06.2018, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/465/18

№ пров. 2/544/278/2018

Номер рядка звіту 45

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 червня 2018 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Ощинської Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Чеботарьової Л.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у м. Пирятин у приміщенні суду по вул. Ярмарковій, 17 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Пирятинська міська рада Полтавської області, про визнання таким, що втратив право на користування житловим приміщенням,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 у квітні 2018 року звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Пирятинська міська рада Полтавської області, про визнання таким, що втратив право на користування житловим приміщенням.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є власником житлового будинку № 68-А по вул. Абаканська у м. Пирятині Полтавської області. Також у даному будинку зареєстрована та проживає донька попереднього власника – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка з часу реєстрації в його будинку не проживала та не проживає. З часу переоформлення будинку відповідач за місцем реєстрації не з’являлася, з реєстраційного обліку з його будинку не знялася. Заходи досудового врегулювання спору не проводилися, оскільки позивачу невідоме місце перебування відповідача, ніяких зв’язків з останньою він не підтримує. Через реєстрацію відповідача в будинку позивача, в останнього виникають проблеми зі сплатою комунальних послуг, тому він просить суд визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням по вул. вул. Абаканська, 68-А у м. Пирятині Полтавської області та зобов’язати Пирятинську міську раду Полтавської області зняти відповідача з реєстраційного обліку за вказаною адресою.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 до суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність, вимоги викладені у позові його довірителем підтримує у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, про що свідчить оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Пирятинської міської ради Полтавської області у судове засідання не з’явився, направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ст. 223, 280 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

22 червня 2018 року згідно зі ст. 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, вивчивши позов, дослідивши матеріали справи, письмові пояснення надані свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_5, оцінивши всі зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження та підлягають до часткового задоволення з огляду на наступне.

Статтями 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом установлено такі факти та відповідні їм правовідносини:

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №100200269 власником будинку № 68-А по вул. Абаканська у м. Пирятині Полтавської області є ОСОБА_1 (а.с. 8).

У вказаному будинку зареєстрована дочка попереднього власника ОСОБА_2, що підтверджується довідкою виконкому Пирятинської міської ради № 6336/05-11 від 29.05.2018 (а.с. 19).

Вказана особа не належать до членів сім'ї позивача та була зареєстрована в будинку ще до купівлі позивачем будинку.

Відповідно до довідки № 1 від 06.04.2018, виданої квартальним комітетом виконавчого комітету Пирятинської міської ради, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, по вул. Абаканська, 68-А зареєстрована, але фактично не проживає (а.с.11). Вказаний факт підтверджується показаннями свідків, допитаних у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 150 Житлового кодексу (далі - ЖК України), громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до ст. 7 Закону України в ред. від 05.07.2012 року "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її законного представника; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.

Таким чином вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст. ст. 71, 72, 116, 156 ЖК України; ст. 405 ЦК України).

Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 34 постанови «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 7 лютого 2014 року № 5, під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім'ї, попередніми членами його сім'ї, а також членами сім'ї попереднього власника житла. Так, власник житла має право вимагати визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення (п. 3 ч. 1 ст. 346 ЦК) із зняттям останнього з реєстрації.

Вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст.ст. 71, 72, 116, 156 ЖК України; ст. 405 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідач з моменту придбання позивачем будинковолодіння № 68-А по вул. Абаканська у м. Пирятині Полтавської області 22 квітня 2014 року, за вказаною адресою не проживала та не з’являлася.

Отже, відмовившись від свого права на користування спірним житлом, відповідач змінили місце свого постійного проживання та більше 4 років у будинку не проживала, за вказаний час витрат по утриманню будинку, оплаті комунальних послуг не несла, тому суд приходить до висновку, що вона добровільно втратила правовий зв'язок із приміщенням.

Оскільки відповідач вільно обрала місцем проживання для себе інше житло, де вона постійно проживає протягом тривалого часу, і останніми ця обставина не заперечується, підстави для реєстрації їх за іншою адресою, а саме у будинку № 68-А по вул. Абаканська у м. Пирятині Полтавської області, відсутні.

Таким чином, оскільки відповідач понад чотири роки не проживає у будинку, що належить позивачу, а її реєстрація у ньому заважає позивачу у повній мірі володіти та користуватися його житлом, позовні вимоги щодо визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування жилим приміщення, є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Виходячи з того, що Закон України від 11 грудня 2003 року "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

У зв'язку з цим, позові вимоги щодо зняття із реєстрації відповідача ОСОБА_2 задоволенню не підлягають, оскільки рішення про позбавлення права власності або права користування житлом є підставою для зняття з реєстрації компетентним органом, а тому ставити у суді питання про зняття з реєстрації можливо за відмови органу уповноваженого на здійснення таких дій.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд, у разі задоволення позову, присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином з відповідач на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у сумі 704,80 грн. Підтвердження позивачем судових витрат на правову допомогу нічим не підтверджено.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, на підставі ст. 319, 321, 391, 405 ЦК України, ЗУ від 05.07.2012 року "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" , с у д

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Пирятинська міська рада Полтавської області, про визнання таким, що втратив право на користування житловим приміщенням – задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2, народження 17 серпня 1987 року, паспорт серії КО № 908677, виданий 21 листопада 2012 року Пирятинським РС УДМС України в Полтавській області, такою, що втратила право користування жилим приміщенням у будинку № 68-А по вул. Абаканська у м. Пирятині Полтавської області.

Стягти з ОСОБА_2, народження 17 серпня 1987 року, паспорт серії КО № 908677, виданий 21 листопада 2012 року Пирятинським РС УДМС України в Полтавській області, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії КН № 670000, виданий 19.05.1998 Пирятинським РВ УМВС України в Полтавській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір за розгляд справи у сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Апеляційного суду Полтавської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення у порядку, передбаченому ст.ст. 351, 352, 354, 355, п.п.п. 15.5 п.п. 15 п. 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 цього Кодексу, рішення суду, що набрало законної сили, є обов’язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.

Суддя Ю.О. Ощинська