Вирок № 74885504, 21.06.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/1945/18

Пр-ня по справі № 1кп/521/591/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2018 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Гарського О.В.

секретаря - Левченко А.Г., Рижих В.В.

за участю прокурора - Русу А.Л.

потерпілого - ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження за обвинуваченням: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1, громадянина України, маючого вищу освіту, одруженого, маючого на утримані двох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4, офіційно не працюючого, неофіційно працюючого водієм, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_2, раніше не судимого, у скоєні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

12 жовтня 2017 року приблизно о 18 годині 30 хвилин водій ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем «LEXUS GS 430» д.н. НОМЕР_3, у сутінки, на освітленій вуличними ліхтарями ділянці, здійснював рух по асфальтному сухому дорожньому покриттю вул. Івана і Юрія Ліпи (вул. Гайдара) в м. Одесі на якій організовано двосторонній дворядний рух у кожному напрямку, напрямки якого розділені подвійною суцільною лінією дорожньої розмітки, з боку вул. Героїв Крут в напрямку вул. Ген. Петрова та напроти будинку № 24-а по вул. Івана і Юрія Ліпи зупинився у правій смузі з метою виконання маневру ліворуч в напрямку вул. Героїв Крут у забороненому для цього місці.

Перед початком руху, ОСОБА_2 в порушення вимог п. п. 1.5, 2.3 "б", 10.1, 10.4, 10.6, 11.4, Розділ 34 п. 1.3 «Правил дорожнього руху» затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, уважним не був, за дорожньою обстановкою та її зміною постійно не слідкував, маючи об'єктивну можливість недопущення дорожньо-транспортної пригоди, проігнорував вимоги дорожньої розмітки 1.3 і почав виконувати маневр лівого розвороту з метою перетину подвійної суцільної лінії дорожньої розмітки. При виконанні маневру не з крайнього лівого положення на проїзній частині, не переконався у тому, що це буде безпечним та не створить перешкоди іншим учасникам руху, заходів, що виключають виникнення та розвиток аварійної ситуації не вжив, заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу не застосував, а навпаки продовжив рух, виїжджаючи у ліву смугу попутного напрямку та не надав дорогу мопеду «YAMAHA Super» д.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1, який в цей час рухався по лівій смузі вул. Івана і Юрія Ліпи у прямому попутному напрямку руху і допустив з ним зіткнення.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій мопеду «YAMAHA Super» д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, у вигляді: закритої черепно-мозкової травми у формі забою головного мозку, закритих переломів кісток склепіння та основи черепа (правої тім'яної кістки із розповсюдженням лінії перелому на велике крило клиноподібної кістки), забою (що проявився набряком) м'яких тканин тім'яної області справа; закритого перелому правої виличної дуги; закритого перелому правої ключиці, які згідно п. 2.1.3 «б» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Вказаними діями ОСОБА_2 порушив п.п. 1.5, 2.3 "б", 10.1, 10.4, 10.6, 11.4, Розділ 34 п. 1.3 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, якими встановлено:

п. 1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків».

п. 2.3 «б» «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

п. 10.4 «Перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку….. Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам»;

п. 10.6 «Якщо транспортний засіб через свої габарити або інші причини не може виконати поворот чи розворот з відповідного крайнього положення, дозволяється відступити від вимог пункту 10.4 Правил, якщо це не суперечить вимогам заборонних чи наказових дорожніх знаків, дорожньої розмітки та не створить небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. У разі потреби, для забезпечення безпеки дорожнього руху, слід звернутися за допомогою до інших осіб».

п. 11.4 «На дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги».

Розділ 34 «Дорожня розмітка», п. 1 «Горизонтальна розмітка п. 1.3 - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху».

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та показав, що 12.10.2017 року приблизно о 18.30 годині він привіз у фітнес клуб «Шторм», який розташований на вул. Гайдара в м. Одесі свою доньку та її подругу. Тоді ж хотів перетнути подвійну суцільну смугу та розвернувшись зупинитись на зустрічній смузі для руху. Подивився чи не має перешкод, почав маневр і в цей час сталося зіткнення з мопедом під керуванням ОСОБА_1 Одразу зупинився та намагався надати відповідну медичну допомогу потерпілому. Викликав швидку медичну допомогу та співробітників поліції. В подальшому повністю оплатив не тільки лікування потерпілому, а й всі витрати на соціальні потреби. У скоєному розкаюється, просить суд суворо не наказувати та залишити можливість керувати транспортним засобом, оскільки це єдиний спосіб заробітку для його родини.

Окрім повного визнання своєї вини, винність обвинуваченого ОСОБА_2 в інкримінованому йому злочині повністю доказана і підтверджується зібраними по провадженню в порядку ст. ст. 84-86, 91-93 КПК України доказами, дослідження яких відповідно до ст. 349 КПК України за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним щодо тих обставин, які ніким не оскаржуються і обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням доказів обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння обвинуваченим та потерпілими обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції, та роз'яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив факт повного відшкодування завданої шкоди, підтвердив факт звичайної людської турботи та допомоги від обвинуваченого ОСОБА_2 та просив суд призначити покарання обвинуваченому не зв'язане з позбавленням волі.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 286 КК України, за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху, особою яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого злочину, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами які пом'якшують покарання обвинуваченого є вчинення злочину у перше, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди потерпілому та знаходження на утриманні двох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_2, та встановлюючи ступінь його вини у вказаному злочині, суд дає оцінку не окремому вчинку обвинуваченого, а і його особистості, наскільки вона проявилась у злочинних діях, наскільки він має нахили до скоєння правопорушень.

Даючи оцінку особистості обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_2 проживає спільно з дружиною та двома малолітніми дітьми. Раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. На обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебував. Має вищу освіту. Офіційно не працює. Неофіційно працює водієм і таким чином забезпечує життєві потреби своєї сім'ї. Водійський стаж на час події правопорушення становив 20 років. Після дорожньо-транспортної пригоди, місце пригоди не залишив, викликав всі необхідні служби для фіксування правопорушення, сприяв у розкриті правопорушення, добровільно повністю відшкодував потерпілому завдану шкоду, в тому числі і в теперішній час допомагає потерпілому пройти відповідну реабілітацію.

Таким чином, неуважність та недбалість на думку суду привели обвинуваченого до скоєння тяжкого необережного злочину.

Суд вважає, що обставини встановлені під час судового розгляду, та спосіб і обстановка вчинення необережного злочину свідчать, що ОСОБА_2 не є особою суспільно небезпечною.

Таким чином, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження нових злочинів, повинно бути призначено покарання у межах, встановлених у санкції статті, зв'язане з позбавленням волі, однак відповідно до ст. 75 КК України, із звільненням останнього від відбування покарання з випробуванням, оскільки суд вважає, що його виправлення можливо без відбуття покарання у вигляді позбавлення волі. Суд також вважає за необхідне не призначати додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки керування транспортним засобом є єдиним способом заробітку у обвинуваченого.

Призначення вказаних покарань (основного та додаткового), буде відповідати загальним засадам кримінального провадження, тяжкості скоєного необережного злочину, його обставинам, особі обвинуваченого, а також не тільки меті покарання передбаченого ст. 50 КК України, а й меті правосуддя, невід'ємною частиною якого є справедливість та верховенство права.

Позовні вимоги прокурора відділу прокуратури Одеської області в інтересах держави КУ «Міська клінічна лікарня № 1» м. Одеси до обвинуваченого ОСОБА_2 про стягнення коштів у сумі 4000 гривень, що витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину на підставі ст. 128 КПК України, суд вважає за необхідне задовольнити, оскільки вони засновані на вимогах Закону і підтверджені документально: рахунок від 18.12.2017 року, який складено лікарнею, за фактом фактичних витрат на лікування ОСОБА_1

Окрім того, обвинувачений повністю визнав всі цивільно-правові вимоги прокурора.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню, які пов'язанні з залученням експертів, відповідно до ст. ст. 118, 122, 126 КПК України, належить покласти на обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 534 КПК України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Враховуючи прохання обвинуваченого щодо розстрочки виплати судових витрат, суд вважає можливим розстрочити виплату загальної суми строком на 12 місяців, з виплатою кожного місяця 549 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 373, 374-376 КПК України,

СУД, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_2, винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2. від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням строком на 1 (один) рік, поклавши на ОСОБА_2. обов'язки, передбачені п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України:

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироком суду законної сили будь-який запобіжний захід обвинуваченому не обирати.

Речовий доказ по провадженню: транспортний засіб «LEXUS GS 430» д.н. НОМЕР_3 - залишити у ОСОБА_2.

Цивільний позов прокурора відділу прокуратури Одеської області - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2. на користь КУ «Міська клінічна лікарня № 1» м. Одеси кошти в сумі 4000 (чотири тисячі) гривень на розрахунковий рахунок 35412004032476 в Головному управлінні держказначейства України в Одеській області, МФО 828011 КОД ЄДРПОУ 01998986, які витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого.

Стягнути з ОСОБА_2. на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів 6578 (шість тисяч п'ятсот сімдесят вісім) гривень. Розстрочити оплату судових витрат строком на 12 (дванадцять) місяців, тобто до 21.06.2019 року, з обов'язковою виплатою кожного місяця 549 гривень.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

С У Д Д Я: О.В.Гарський