Рішення № 74884956, 22.06.2018, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/9355/18

РІШЕННЯ

іменем України

22 червня 2018 року , Сватівський районний суд

Луганської області

У складі головуючого судді Половинки В.О.

За участю секретаря судового засідання Фурсової Н.В..

Без участі позивача та його представника

Без участі відповідача

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні зала суду міста Сватове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, представник позивача ОСОБА_3

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому прохає розірвати шлюб з відповідачем, зареєстрований 22 лютого 2013 року.

В судове засідання позивач та його представник – ОСОБА_3 не з’явилися, надали в суду заяви, в якій просить справу розглянути без їх участі. Представник позивача ОСОБА_3 на адресу суду надав заяву про зміну позовних вимог, де відмовляється від вимоги про стягнення з відповідача судових витрат, просить суд тільки розірвати шлюб між позивачем та відповідачем. Позивач та його представник на уточнених позовних вимогах наполягають.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, надала на адресу суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, позов визнає частково, в частині розірвання шлюбу визнає, але не згідна з вимогою щодо стягнення з неї судових витрат, які очікує понести позивач в розмірі 3460 гривень, оскільки даний розмір не підтверджений ніякими доказами. Також просить відновити її дошлюбне прізвище.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, беручи до уваги заяви позивача та відповідача, дослідивши в судовому засіданні надані докази, оцінивши їх у сукупності, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, всебічно з’ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає за необхідне задовольнити змінені позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі та прийняти рішення на стадії підготовчому судовому засіданні, оскільки позивач відмовився від стягнення судових витрат з відповідача, а відповідач позов визнає тільки в частині розірвання шлюбу, таким чином відповідач позов визнала повністю.

В судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб, серії І-ЕД № 237831 від 21 березня 2018 року, між позивачем та відповідачем відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Брянківського міського управління юстиції у Луганській області 22 лютого 2013 року зареєстровано шлюб, актовий запис № 21 (а.с. 24).

Від даного шлюбу сторони не мають неповнолітніх дітей.

Як вбачається із позовної заяви, сімейне життя між позивачем і відповідачем не склалося в зв’язку з несумісністю характерів, яке є перешкодою для подальшого існування сім’ї. Шлюбні стосунки між ними повністю припинені, сторони мешкають окремо. Спільне господарство не ведеться, подружні стосунки не підтримують. Подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам. Спір про поділ майна відсутній.

Згідно ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки й чоловіка.

Відповідно до ст. ст. 21, 24 СК України шлюбом є сімейний союз чоловіка і жінки, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка і жінки. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частиною 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Статтею 105 СК України визначено, що однією з підстав для припинення шлюбу є його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст.110 СК України.

Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги, що збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, шлюб існує формально, суд приходить до висновку, що шлюб необхідно розірвати.

Згідно ч. 2 ст. 115 Сімейного Кодексу України, рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Відповідно п. 2 ч. 3 ст. 115 Сімейного Кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст. 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Крім того, як вбачається із ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Із квитанції № 50688 від 27.03.2018 року вбачається, що позивач ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 704, 80 грн. за розгляд позову щодо розірвання шлюбу на: рахунок отримувача: 31215206700271, код ЄДРПОУ отримувача: 37928384, банк отримувача: 804013 ГУ ДКСУ у Луганській області, а відтак, враховуючи визнання позову відповідачем до розгляду справи по суті, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Як вбачається з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А відтак, з огляду на задоволення позовних вимог та повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 352, 40 грн. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду із вказаним позовом.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 142, 197, 200, 206, 263, 265, 273 ЦПК України, ст.ст. 24, 56, 105, 110, 112, 113, 115 Сімейного Кодексу України, суд,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 22 лютого 2013 року відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Брянківського міського управління юстиції у Луганській області, актовий запис № 21.

Відновити ОСОБА_2 її дошлюбне прізвище: «Паршина».

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 - 50 відсотків сплаченого ним судового збору у розмірі 352, 40 гривень.

Повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, - 50 відсотків сплаченого ним судового збору у розмірі 352, 40 гривень, з державного бюджету України, який було сплачено згідно квитанції про сплату № 50688 від 27.03.2018 року рахунок отримувача: 31215206700271, код ЄДРПОУ отримувача: 37928384, банк отримувача: 804013 ГУ ДКСУ у Луганській області.

Рішення суду після набрання ним законної сили направити до Сватівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційного суду Луганської області або через Сватівський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Сватівського

районного суду ОСОБА_4