Рішення № 74881590, 17.05.2018, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/373/14-ц Провадження № 2/450/63/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2018 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого – судді Кукси Д.А.

при секретарі Оленич О.І.

за участю :

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 сільської ради Пустомитівського району Львівської області, відділ Держземагентва у ОСОБА_7 районі Львівської області, Пустомитівське районне управління юстиції , третя особа : державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про визнання недійсним та скасування свідоцтв про право власності на спадщину за законом, визнання права власності на частку житлового будинку, визнання неправомірними та скасування державного акту про право власності на землю, визнання права користування земельною ділянкою,-

в с т а н о в и в :

11.12.2007 року позивачка ОСОБА_3 звернулась до Пустомитівського районного суду Львівської області з цивільним позовом та протягом судового розгляду неодноразово учтонюючи сторони по справі та позовні вимоги. Згідно остаточних позовних вимог викланих в заяві від 29.11.2016 року до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 сільської ради Пустомитівського району Львівської області, відділ Держземагентва у ОСОБА_7 районі Львівської області, Пустомитівське районне управління юстиції , третя особа : державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, позивачка просить суд : визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом №1-938 від 03 квітня 2007р. видане державним нотаріусом Пустомитвської держаної нотаріальної контори ОСОБА_8 по спадковій справі № 85/2007, яким за ОСОБА_4 визнано право на спадкування 1/2 частини будинковолодіння № 5 по вул. І. Франка у с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області після смерті ОСОБА_9; визнати недійсним витяг про реєстрацію права власності за № 14490154 оформлений ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» 10.05.2007 за реєстраційним номером 2987274 про реємтрцію за ОСОБА_4 права власності на ? частину будинковолодіння № 5 по вул. І. Франка у с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області в порядку спадкування після смерті ОСОБА_9 та скасувати державну реєстрацію право власнсоті ОСОБА_4 на вказану частину будинковолодіння; визнати за ОСОБА_3, право власності на 1/2 ідеальну частину житлового будинку № 5 з відповідною часткою господарських будівель та споруд, розташованого в с. Сокільники.Пустомитівського району, Львівської області, вул. І. Франка, як одержану в порядку спадкування по смерті ОСОБА_9; визнати незаконним та скасувати рішення № 75 6-ї сесії 5-го скликання ОСОБА_6 сільської ради від 24.11.2006 в частині передачі гр. ОСОБА_10 земельної ділянки площею 0,1012 га. по вул. І. Франка, 3 вс. Сокільники Пустомитівського районного суду Львівської області, для будівництва та обслуговування житлового будинку; визнати незаконними та скасувати державний акт про право власності на землю серії ЯД №521066 зареєстрований в книзі реєстрації державних актів за №01:07:458:00526 на земельну ділянку площею 0,1012 га. кадастровий номер 4623686400:01:004:0569 передану ОСОБА_4 згідно рішення ОСОБА_6 сільської ради, Пустомитівського району, Львівської області №75 від 24.11.2006р., а також скасувати державну реєстрацію даного акту; визнати за ОСОБА_3 право користування земельною закріпленою за будинком № 5 по вул. І. Франка в с. Сокільники, Пустомитівського району, Львівської області загаяною площею. 0.4500 га; визнати незаконними та скасувати Свідоцтво № 51578006 від 13.01.2016 про право власності на житловий будинок за адресою: по вул. І. Франка, 3 у с. Сокільники Пустомитівського району Львівської обл. загальною площею 190.6 кв.м. оформлене ОСОБА_7 районним управлінням юстиції на ім’я ОСОБА_5; зобов’язати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відновити, шляхом демонтажу самочинно реконструйованого двоповерхового житлового будинку та відновлення попередньої будівлі, розташований на земельній ділянці по вул. І. Франка, 5 в с. Сокільники, Пустомитівського району, Львівської області сарай позначений у правовстановлюючих документах та технічному паспорті під літ. «Б» у відповідності до параметрів(геометричних розмірів сараю) визначених в матеріалах інвентаризаційної справи ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» на спірний будинок, у випадку невиконання ними даного зобов’язання залишити за ОСОБА_3 право провести демонтаж будинку для відновлення сараю шляхом залучення відповідної будівельної організації, на договірних засадах за моїм вибором, із подальшим стягненням з відповідачів коштів проведення таких будівельних робіт.

Провадження у справі відкрито.

В обґрунтування своїх вимог позивачка ОСОБА_3 покликається на те, що 15.07.2004 року померла її та ОСОБА_4, баба – ОСОБА_9 Після її смерті залишилось спадкове майно, а саме : ? частина житлового будинку № 5 по вул.. Івана Франка, в с. Сокільники, Пустомитівського району Львівської області. Інша ? частина цього будинку належить їй згідно з договором дарування від 16.12.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_7 районного нотаріального округу ОСОБА_11 оскільки син ОСОБА_9, а їх батько ОСОБА_12 02.08.2002 року помер, то вона та ОСОБА_4 є спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_9 за правом представлення. Спадщину після смерті ОСОБА_9 позивач ОСОБА_3 прийняла своїми фактичними діями, оскільки проживала разом з бабою до її смерті та після продовжує проживати в житловому будинку під № 5 по вул. Івана Франка. в с. Сокільники, Пустомитівського району Львівської області. Незважаючи на те, що вона фактично прийняла спадщину після смерті баба, відповідачка ОСОБА_4, звернувшись в державну нотаріальну контору, оформила право на спадщину лише на своє ім’я, в тому числі і на частку, що б мала належати позивачці, про що їй було видано свідоцтво про право на спадщину за законом серія ВЕК № 971402 від 03.04.2007 року, зареєстроване в реєстрі за № 1-938. Вважає, що свідоцтво про право на спадщину видане ОСОБА_4 є незаконним, оскільки порушує право позивачки на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9, а тому підлягає скасуванню. Також підлягає скасуванню проведена за відповідачкою ОСОБА_4 на підставі оскаржуваного свідоцтва про право на спадщину державна реєстрація права власності на ? частину спірного будинку. Окрім цього, ОСОБА_6 сільською радою Пустомитівського району Львівської області 24.11.2006 року було прийнято рішення № 75 згідно якого ОСОБА_10 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,1012 га. На підставі вказаного рішення органу місцевого самоврядування відповідачка ОСОБА_4І виготовила державний акт про право власності на землю серії ЯД № 521066 зареєстрований в книзі реєстрації державних актів за № 01:07: 458:00526 на земельну ділянку площею 0,1012 га. кадастровий номер 4623686400:01:004:0569, цільове призначення якої, для обслуговування житлового будинку. Однак зазначена земельна ділянка фактично призначена для обслуговування житлового будинку № 5 по вул.. І.Франка, в с. Сокільники, Пустомитівського району Львівської області, оскільки на ній розташоване спірне будинковолодіння. Позивачка вказує, що надання ОСОБА_4 в цілому у власність земельної ділянки, яка відведена для обслуговування будинку під № 5 по вул.. Івана Франка, в с. Сокільники у 2006 році, тобто за пів року до оформлення нею права власності на частину будинку та без урахування наявного у позивачки зареєстрованого права власності на ? ідеальну частину цього ж будинку з 16.12.2003, яке ніким не оспорюється, є незаконним, оскільки станом на 2006 рік ОСОБА_4І не мала жодного права на одержання цієї земельної ділянки у власність, лише позивачка маючи право власності на частину будинку, мала право на приватизацію земельної ділянки, яка відведена для його обслуговування. Відтак, рішення ОСОБА_6 сільської ради від 24.11.2006 року та виданий на підставі даного рішення державний акт на ім’я відповідачки ОСОБА_4 державний акт про право власності на землю серії ЯД № 521066 зареєстрований в книзі реєстрації державних актів за № 01:07: 458:00526 на земельну ділянку площею 0,1012 га. кадастровий номер 4623686400:01:004:0569 та проведена державна реєстрація є незаконними та підлягають скасуванню.

Окрім цього, позивачка вказує, що протягом 2013-2014 років відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 самочинно, без належно оформлених дозвільних документів та без одержання її згоди здійснили реконструкцію належної позивачці на праві власності господарської споруди по вул. І. Франка, 5 у с. Сокільники Сустомитівського району Львівської області - сараю шляхом його переобладнання у двоповерховий житловий будинок. Такі дії відповідачів вважає незаконними з огляду на те, що на підставі договору дарування від 16.12.2003 посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_11 за № 156 та відповідного реєстраційного посвідчення позивачці на праві спільної часткової власності належить ? ідеальна частина будинку та господарських споруд по вул. І. Франка, 5 у с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області, а в порядку спадкування - інша частина будинковолодіння, в тому числі і сараю під літ. - Б, який реконструйовано відповідачами без моєї згоди. Реконструкція здійснюється на земельній ділянці, яка відведена для обслуговування належного позивачці на праві спільної часткової власності будинковолодіння № 5 по вул. І. Франка у с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області. також без її згоди. За проведення самочинного будівництва на відповідачів було накладено штраф Державною архітектурно - будівельною інспекцією України в особі Департаменту державна архітектурно - будівельної інспекції у Львівській області. Як власник реконструйованої без її згоди будівлі позивачка вважаю за необхідне зобов’язати відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 привести її у попередній стан, чим захистити її права шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення.

Окрім цього, позивачка вказує, що в листопаді 2016 року їй стало відомо, що 13.01.2016 Пустомитівське районне управління юстиції оформило на ім’я ОСОБА_5 Свідоцтво № 51578006 про право власності на житловий будинок за адресою: по вул. І. Франка. З у с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області, загальною площею 190, 6 кв.м. Вказане свідоцтво оформлено незаконно з огляду на вищевикладені обставини незаконну реконструкцію відповідачами належного позивачці сараю та враховуючи факт здійснення відповідачем самочинного будівництва, що підтверджується наявними в матеріалах судової справи документами наданими ДАБТС у Львівської області. Проведена реєстрації за відповідачем ОСОБА_5 реєстрація права власності є незаконною, а тому підлягає скасуванню.

Розписати вимоги щодо встановлення порядку користування.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просить захистини порушені відповідачами спадкові та майнові права позивачки, шляхом задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_4 ОСОБА_2 позовні вимоги позивачки не визнав та просить в їх задоволенні відмовити повністю, у зв’язку з безпідставністю таких. Свої заперечення щодо позовних вимог мотивує тим, що позивачка не зверталася в державну нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини в строки та терміни передбачені ст.ст.1260, 1259 ЦК України і пропустила без жодних поважних причин термін встановлений законом для прийняття спадщини, а тому безпідставно претендує на спадкове майно. Також вказує на те, ОСОБА_9 подарувала ? ідеальну частину спірного будинку позивачці, ОСОБА_3, відповідно до договору від 16 грудня 2005 року і згідно домовленості спадкодавця із спадкоємцями, іншу половину будинку за собою залишає відповідачка. Окрім цього, ОСОБА_3 проживає в належній її частині будинку під №5 цілком окремо, вона разом зі своїм чоловіком ведуть спільне господарство, окремо сплачують за газ та електроенергію. Спірний будинок завжди був розділений на дві автономні частини, кожна з яких мала окремий вхід, окреме газо- електропостачання. Спадкодавець проживала в частині будинку, що є під №3. Дані обставини підтверджуються технічним паспортом складений 19.11.1986 року, зокрема в розділі «характеристика приміщень» де зазначено, що будинок складається з двох квартир, приміщення під літ. 1 та приміщення під літ. 2. До 2003 року ОСОБА_4 разом з матір’ю, ОСОБА_13, проживали в частині будинку, яка за договором дарування належала позивачці. Проте після укладення договору дарування відповідачка перейшла проживати в частину будинку, яка належала їхній бабі, ОСОБА_9, з того часу відповідачка разом з спадкодавцем проживали разом, як члени сім’ї, вели спільне. господарство, сплачували комунальні послуги. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зареєстровані окремо, кожна із членами своєї сім’ї в належному кожній будинковолодінні. Враховуючи те, що позивачка ОСОБА_3І спадщину після смерті ОСОБА_9 не прийняла, відповідачами правомірно проведено приватизацію земельної ділянки, яка призначена для обслуговування належної їм частини житлового будинку під № 5 (чи будинку № 3) та проведено реконструкцію розташованої на даній земельній ділянці господарської споруди. Своїми діями відповідачами жодних прав та інтересів позивачки не порушено, що свідчить про безпідставність позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3І адвокат ОСОБА_1 доводи викладені представником відповідачів в обґрунтування своїх вимог та заперечень вказає безпідставними з огляду на те, що Будинок № 5, а також приналежні до нього господарські споруди, по вул.. Ів.Франка в с. Сокільники, Пустомитівського району Львівської області належав ОСОБА_14, що стверджується витягом з рішення виконкому ОСОБА_7 районної ради № 176 від 16.04.1987 року, свідоцтвом про право особистої власності на житловий будинок від 15.5.1987 р. ОСОБА_14 03.05.1993 року помер, а ОСОБА_9, донька ОСОБА_14, успадкувала будинок № 5 в цілому, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину. Згідно довідки сільської ради від 01.02.2007 року, яка міститься в матеріалах спадкової справи № 85/07, ОСОБА_9 постійно і до дня смерті проживала за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_1. За вказаною адресою також постійно разом із спадкодавцем проживали ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дані обставини підтверджуються поновленою будинковою книгою на ? частину будинку № 5, згідно якої ОСОБА_3 зареєстрована з березня 1999 року в будинку № 5. Таким чином, в силу вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України, вважається такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_9 Факт не оформлення позивачкою відповідного свідоцтва про право на спадщину, не спростовує факту набуття нею спадкового майна, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. на спадщину, а отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про прав на спадщину є правом, а не обов’язком. Таким чином, видача відповідачці свідоцтва на спадове майно в цілому яке залишилось після смерті ОСОБА_9 порушує спадкові права позивачки, що в подальшому протиправними діями відповідачів порушило майнові права та інтереси позивача.

В судове засідання відповідач ОСОБА_5 не з’явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений.

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_6 сільської ради не з’явився. однак від сільського голови надійшла заява в якій він просить суд справу слухати у його відсутності, щодо задоволення позовних вимог покликається на розсуд суду.

В судове засідання представник відповідача відділу Держземагентва у ОСОБА_7 районі Львівської області не з’явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений.

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_7 районного управління юстиції Львівської області не з’явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений.

В судове засідання представник третьої особи : державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, не з’явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений.

Вислухавши сторони, проаналізувавши матеріали справи та дослідивши докази подані сторонами та підтвердження своїх вимог та заперечень, суд приходить до переконання про часткове задоволення позовних вимог позивачки виходячи з наступного :

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Судом встановлено, що за життя ОСОБА_9 набула у власність житловий будинок та господарських споруд по вул. І.Франка, 5 у с. Сокільники, Пустомитівського району Львівської області на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом виданого ОСОБА_7 державною нотаріальною конторою Львівської області від 02.12.2003 року, за реєстраційним № 2601, яке зареєстроване 11.12.2003 року у Львівському ОДКБТІ та ЕО.

Згідно договору дарування від 16.12.2003 року ОСОБА_9 подарувала позивачці ОСОБА_3 ? ідеальну частину належного їй будинковолодіння по вул. І.Франка, 5 в с. Сокільники, Пустомитівського району Львівської області (а.с.7 ).

15.07.2004 року ОСОБА_9І померла, що стверджується свідоцтвом про смерть серії І-СГ № 334334 видане 19.07.2004 року ОСОБА_6 сільською радою Пустомитівського району Львівської області.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_9 відкрилась спадщина до складу якої увійшла ? частина житлового будинку та господарських споруд по вул. І. Франка, 5 у с. Сокільники, Пустомитівського району Львівської області, на яке 03.04.2007 року державним нотаріусом ОСОБА_7 державної нотаріальної контори ОСОБА_8 на ім’я ОСОБА_4 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, за реєстровим номером 1-938 (а.с.6).

Відповідно до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Судом встановлено, що за життя ОСОБА_9 своїм майном на випадок смерті не розпорядилась, а тому спадкування повинно здійснюватись між спадкоємцями за законом почергово.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Судом встановлено, що син ОСОБА_9, а позивачки ОСОБА_3 та відповідачки ОСОБА_4 батько, ОСОБА_12 помер 02.08.2002 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія І-СГ № 260995 видане 03.08.2002 року ОСОБА_6 сільською радою Пустомитівського району Львівської області.

Такими чином, спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_9 за правом представлення є її онуки, позивачка Король (дівоче ОСОБА_12) Т.І та відповідачка ОСОБА_9 (дівоче ОСОБА_12) Н.І.

Відповідно до ч. 1 ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 89 ЦК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності; Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Із копії паспорта ОСОБА_3 вбачається, що вона з 24 березня 1999 року зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 про що зазначено і в довідці ОСОБА_6 сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 01 червня 2010 року № 1068 (а. с. 34, 39).

Із копії паспорта ОСОБА_4 вбачається, що вона з 21 грудня 2001 року зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 про що зазначено і в довідці ОСОБА_6 сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 01 червня 2010 року № 1067. За вказаною адресою також була зареєстрована та проживала до дня смерті ОСОБА_9 (а. с. 33, 65).

Однак із довідки Виконавчого комітету ОСОБА_6 сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 19 травня 2014 року № 407 вбачається, що згідно з погосподарськими книгами по вул.. Івана Франка, є будинковолодіння за № 5, за № 3 будинковолодіння відсутнє. Власниками будинковолодіння за № 5 згідно з погосподарськими книгами є: за номером погосподарського обліку № 0823 – 1/2 частини ОСОБА_3 згідно з договором дарування від 16 грудня 2003 року; за номером погосподарського обліку № 0824 – 1/2 частини ОСОБА_15 згідно зі свідоцтвом про право на спадщину від 03 квітня 2007 року (а. с. 175).

Відповідно до виписки з погосподарської книги ОСОБА_16, яка є матір'ю померлої ОСОБА_9 була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 69-70).

Між тим, із довідок ОСОБА_6 сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 19 травня 2014 року № 822 та № 823 вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 фактично зареєстровані та проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 176-177).

Згідно акту обстеження Депутатською комісією Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 06.03.2018 року, позивачка ОСОБА_3 зареєстрована та фактично проживає в житловому будинку під № 5 по вул. Івана Франка, в с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області з 1982 року по даний час.

Згідно технічного паспорта на будинок №5 по вул. Івана Франка в с. Сокільники, Пустомитівського району Львівської області, складеного станом на 19 листопада 1986 року, вбачається, що даний будинок поділено на квартиру № 1 та квартиру № 2. Будь-які дані про існування господарств № 3 та № 5 відсутні (а. с. 40-42).

Крім того, про відсутність погосподарського № 3 було зазначено і в довідці Виконавчого комітету ОСОБА_6 сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 19 травня 2014 року № 407.

Разом із тим із довідки Обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 09 червня 2010 року № 5145 вбачається, що станом на 09 червня 2010 року будинковолодіння № 3 по вул. Івана Франка, с. Солонка, Пустомитівського району Львівської області не зареєстроване, інвентаризація не проводилась (а. с. 83).

На підставі наведеного, надаючи правову оцінку зібраним у справі доказав та встановленим обставинам, суд критично оцінює доводи відповідачки ОСОБА_4 та надані на їх підтвердження докази про те, що після укладення договору дарування на ім’я позивачки ОСОБА_3 спірне будинковолодіння № 5 було поділено на два окремі по господарські номери № 3 та № 5 як ізольовані будинковолодіння.

Крім цього, в підтвердження відсутності господарства під № 3 по вул. Івана Франка, є той факт, який відповідачами не заперечується про те, що відповідачами ОСОБА_17 та ОСОБА_5 у 2011 році створено нове будинковолодіння на прибудинковій земельній ділянці будинку під № 5 по вул. Івана Франка, якому при реєстрації присвоєно № 3, що підтверджується свідоцтвом № 51578006 від 13.01.2016 про право власності на житловий будинок оформлене ОСОБА_7 районним управлінням юстиції на ім’я ОСОБА_5.

За вказаних обставин, суд вважає належними та допустими доказами довідки ОСОБА_6 сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 19.05.2014 року № 822 та № 823 (а.с. 176-177), згідно якими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 фактично зареєстровані та проживають за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_4, що свідчить про те, що позивачка ОСОБА_3І та відповідачка ОСОБА_4 були зареєстровані та проживали разом з спадкодавицею ОСОБА_9 станом час час її смерті.

Таким чином, враховуючи те, що позивачка ОСОБА_3 та відповідачка ОСОБА_4 станом на час смерті ОСОБА_9 постійно проживали разом з нею за адресою с. Сокільники, вул. Івана Франка, 5 Пустомитівського району Львівської області, протягом встаноленого законом строку не відмовились від спадщини, суд приходить до переконання, що в силу вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України, позивачка ОСОБА_3І та відповідачка ОСОБА_4 вважаються такими, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_9

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Факт не оформлення позивачкою ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину не позбавляє її права на спадщину, що відповідає позиції Пленуму Верховного суду України викладені п. 27 постанови № 7 від 30.05.2008 року, згідно якої – отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину є правом, а не обов’язком спадкоємця.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними, державним нотаріусом ОСОБА_7 державної нотаріальної контори видавши на ім’я відповідачки ОСОБА_4 свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_9 на ? частину будинковолодіння під 5 по вул.. Івана Франка, в с. Сокільники, Пустомитівського району Львівської області, тобто на все спадкове майно, протиправно позбавлено позивачку ОСОБА_3 на належну їй частину у спадковому майні, яку вона прийняла відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Таким чином у відповідності до ст. 1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину за законом №1-938 від 03 квітня 2007р. видане державним нотаріусом Пустомитвської держаної нотаріальної контори ОСОБА_8 в частині визнання за ОСОБА_4 право на спадкування 1/4 частини будинковолодіння № 5 по вул. І. Франка у с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області після смерті ОСОБА_9, є недійсним та підлягає скасуванню.

Судом встановлено, що на спідставі оскаржуваного свідоцтва про право на спадщину за законом №1-938 від 03 квітня 2007р. проведено державну реєстрацію права власності за відповідачкою ОСОБА_4і., що підтверджується витягом про реєстрацію права власності за № 14490154 оформлений ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» 10.05.2007 за реєстраційним номером 2987274.

Проведення державної реєстрації права власності є похідним процесом пов’язаним з набуттям права власності на нерухоме майно, а тому враховуючи те, що державна реєстрація права власності за відповідачкою ОСОБА_4 на спірне нерухоме майно проведена на підставі визнаного судом частково недійсного свідоцтва про права на спадщину, проведена державна реєстрація права власності за відповідачкою ОСОБА_4 на ? частини будинковолодіння № 5 по вул. І. Франка у с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області після смерті ОСОБА_9, є недійсною та підлягає скасуванню.

Доводи сторони відповідача про безпідставність позовних вимог позивача ОСОБА_3 з тих підстав, що остання не позбавлена прав на звернення до нотаріуса з заявою про внесення змін до виданого на ім’я ОСОБА_4І оскаржуваного свідоцтва про право на спадщину суд вважає необгрунтовними, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 1300 ЦК України, внесення змін можливе лише за згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, а тому наявність спору щодо спадкового майна виключає можливість скористатись таким правом для захисту своїх прав та інтересів. .

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На підставі наведеного, враховуючи те, що позивачка ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_9 та невизнання її майнових прав на спадкове майно відповідачкою ОСОБА_4. порушені майнові права позивачки підлягають захисту, шляхом визнання права власності на належну їй частку у спадковому майні ОСОБА_9, а саме право власності на ? частини будинковолодіння № 5 по вул. І. Франка у с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області.

Судом встановлено, що рішенням № 75 6-ї сесії 5-го скликання ОСОБА_6 сільської ради від 24.11.2006 відповідачці ОСОБА_4 ( дівоче ОСОБА_12) Н.І. надано земельну ділянку площею 0,1012 га. по вул. І. Франка в с. Сокільники Пустомитівського пайонного суду Львівської обл. для будівництва та обслуговування житлового будинку:

Судом встановлено, що на підставі даного рішення 22.02.2007 року відповідачці ОСОБА_4 видано державний акт про право власності на землю серії ЯД №521066 зареєстрований в книзі реєстрації державних актів за №01:07:458:00526 на земельну ділянку площею 0,1012 га. кадастровий номер 4623686400:01:004:0569.

Судом встановлено, що виділена відповідачці ОСОБА_4 земельна ділянка призначена, для будівництва та обслуговування будинковолодіння під № 5 по вул. Івана Франка, в с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області, що сторонами не обспорюється та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а тому в силу вимог ч. 1 ст. 82 ЦПК України, не піллягають окремому доказуванню.

Згідно із ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок .крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Таким чином з часу укладення договору дарування ідеальної частки спірного будинку під № 5 від 16.12.2003 посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_11 за № 6156 до позивачки ОСОБА_3 перейшло право користування відповідною частиною земельної ділянки.

Згідно із ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

З цього приводу Пленум Верховного Суду України у п. 10 постанови № 7 від 30.05.2008 роз’яснює - правило статті 1225 ЦК про те, що при переході до спадкоємців права власності на житловий будинок, інші будівлі та споруди до них переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, і у розмірі, який необхідний для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом, необхідно розуміти так, що така ділянка переходить у власність або користування спадкоємців, якщо її було надано в установленому порядку, в межах, визначених при наданні, за умови, що спадкодавець не складав заповіту щодо розпорядження земельною ділянкою, належною йому на праві власності.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування” акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

За вказаних обставин, надання відповідачці ОСОБА_4 оскаржуваним рішенням ОСОБА_6 сільської ради від 24.11.2006 року в цілому у власність земельної ділянки, яка відведена для обслуговування житлового будинку під № 5 по вул. Івана Франка, в с. Сокільники, без урахування наявного у позивачки ОСОБА_3 з 16.12.2003 року зареєстрованого права власності на ? частину цього ж будинку, є протиправним та підлягає скасуванню. Також підглядає скасуванню виданий на підставі оскаржуваного рішення на ім’я відповідачки ОСОБА_4 державний акт на право приватної власності на землю серії ЯД №521066 зареєстрований в книзі реєстрації державних актів за №01:07:458:00526 на земельну ділянку площею 0,1012 га. кадастровий номер 4623686400:01:004:0569 та проведена його державна реєстрація.

Окрім цього, враховуючи те, що у зв’язку з набуттям позивачкою ОСОБА_3 у власність частини житлового будинку під № 5 по вул. Івана Франка в с. Сокільники,. Пустомитівського району Львівської області, у неї виникло право користування лише певною частиною прибудинкової земельної ділянки, предметом дослідження судом не було питання про те, на земельній ділянці якої площі розташована частина належної позивачці частини спірного будинковолодіння та саме на яку її частину у позивачки виникло право користування, а тому враховуючи диспозитивність судового процесу, позовні вимоги позивачки ОСОБА_3 про визнання за нею права користування земельною ділянкою закріпленою за будинком № 5 по вул. І. Франка в с. Сокільники, Пустомитівського району, Львівської області загальною площею. 0.4500 га, суд вважає необгрунтовними та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Судом встановлено, що відповідачами ОСОБА_4І та ОСОБА_5 у 2011 році самочинно, без належно оформлених дозвільних документів на прибудинковій земельній ділянці призначеній для обслуговування будинковолодіння під № 5 по вул. Івана Франка, в с. Сокільники, Пустомитівського району Львівської області, що підтверджується актом № 30/21-ф перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 01.04.2015 року проведено будівництво індивідуального житлового будинку (двоповерхова цегляна будівля, з двохскатним дахом, накрита метало черепицею, розм.. 8,6 м. х 11,7 м.) без права на проведення будівельних робіт. За проведення самочинного будівництва відповідачку ОСОБА_4І притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення, що підтверджується постановою державної архітектурно-будівельної інспекції України, департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області від 09.04.2015 року.

Згідно показів сторін, будівництво житлового будинку було проведено відповідачами, шляхом реконструкції сараю під літ. Б. господарства під № 5 по вул. Івана Франка, в с. Сокільники, Пустомитівського району Львівської області.

13.01.2016 Пустомитівське районне управління юстиції оформило на ім’я ОСОБА_5 Свідоцтво № 51578006 про право власності на житловий будинок за адресою: по вул. І. Франка. 2 у с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області, загальною площею 190, 6 кв.м.

Як вище зазначено судом, відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Як вищевстановлено судом позивачці ОСОБА_3 належить ? частина будинковолодіння під № 5 по вул. Іван Франка, в с. Солонка Пустомитівського району Львівської області за договором дарування від 16.12.2003 року та ? частина, яку вона прийняла в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9 Решта ? частини будинковолодіння під № 5 належить відповідачці ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9

відповідності до положень ст. 381 ЦК України та постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року № 7 „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок”, житловий будинок – це комплекс споруд, включаючи і різні господарські будівлі (літні кухні, сараї тощо). Таким чином, господарські будівлі розташовані за адресою вул. Івана Франка 5, в с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області становлять з житловим будинком одне ціле, а отже при його поділі слідують долі будинку.

Відповдіно до ч. 4 ст. 376 Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

За вказаних обставин, враховуючи те, що спірне будинковолодіння належить позивачці ОСОБА_3І та позивачці ОСОБА_4І та праві спільної часткової власності, стороною позивача не здобуто та не представлено суду доказів про те, на земельній ділянці якої площі розташована частина належної позивачці частини спірного будинковолодіння та саме на яку її частину у позивачки виникло право користування, зокрема розташування господарської будівлі сараю під літ. Б., яка була реконструйована в житловий будинок права власності на який зареєстровано за відповідачем ОСОБА_5 доводи позивачки про порушення її прав суд вважає передчасними, та такими, що ґрунтуються на припущеннях, а тому враховуючи положення ч. 1 ст. 321 ЦК України судом не вбачається підстав для захисту прав та інтересів позивачки ОСОБА_3 шляхом задоволення позовних вимог в частині демонтажу реконструйованого житлового будинку зареєстрованого під № 3 по вул. Івана Франка в с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області, скасування свідоцтва про право власності на такий та проведену державну реєстрацію прав власності.

Керуючись ст.10,12,13,64,76-83,258-268 ЦПК України, ст. ст. 15,16, 256-257, 316, 321, 357, 358, 377, 1220, 1223, 1225, 1268, 1270 ЦК України, ст. 152 ЗК України, суд -.

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задоволити частково.

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом №1-938 від 03 квітня 2007р. видане державним нотаріусом Пустомитвської держаної нотаріальної контори ОСОБА_8 по спадковій справі № 85/2007, в частині визнання за ОСОБА_4 право на спадкування 1/4 частини будинковолодіння № 5 по вул. І. Франка у с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області після смерті ОСОБА_9.

Визнати недійсним витяг про реєстрацію права власності за № 14490154 оформлений ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» 10.05.2007 за реєстраційним номером 2987274 в частині реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на ? частину будинковолодіння № 5 по вул. І. Франка у с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області.

Визнати за ОСОБА_3, право власності на 1/4 ідеальну частину житлового

будинку № 5 з відповідною часткою господарських будівель та споруд, розташованого в с. Сокільники.Пустомитівського району, Львівської області, вул. І. Франка, як одержану в порядку спадкування по смерті ОСОБА_9.

Визнати незаконним та скасувати рішення № 75 6-ї сесії 5-го скликання ОСОБА_6 сільської ради від 24.11.2006 в частині передачі гр. ОСОБА_10 земельної ділянки площею 0,1012 га. по вул. І. Франка, 3 вс. Сокільники Пустомитівського районного суду Львівської області, для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Визнати незаконними та скасувати державний акт про право власності на землю серії ЯД №521066 зареєстрований в книзі реєстрації державних актів за №01:07:458:00526 на земельну ділянку площею 0,1012 га. кадастровий номер 4623686400:01:004:0569 передану ОСОБА_4 згідно рішення ОСОБА_6 сільської ради, Пустомитівського району, Львівської області №75 від 24.11.2006р., а також скасувати державну реєстрацію даного акту.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 сільської ради Пустомитівського району Львівської області на користь ОСОБА_3 73 (сімдесят три) грн. понесених витрат по сплаті судового збору пропорційно до розміру задовлених позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 255,50 грн. (двісті п’ятдесят п’ять гривень 50 коп.) понесених витрат по сплаті судового збору пропорційно до розміру задовлених позовних вимог

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення рішення.

СуддяОСОБА_18