Ухвала суду № 74881506, 24.05.2018, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/292/18 Провадження № 1-кп/450/196/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року

Пустомитівський районний суд Львівської області у складі

головуючого-судді Кукса Д.А.

при секретарі Бідник І.Р.

за участю:

прокурора Гаранджа Т.Є.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши в підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, на утриманні має неповнолітню дитину, не інвалід, зареєстрований за адресою 6 с. Гаї, Пустомитівського району Львівської області, проживає за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимий, який обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 382 КК України,

в с т а н о в и в :

На підготовчому розгляді Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017140270002069 від 03.11.2017 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286, ч.1 ст.382 КК України.

27.05.2018 року до Пустомитіваського районного суду Львівської області надійшло клопотання прокурора Пустомитівського відділу Львівської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1, який обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 382 КК України.

Клопотання обгрунтовується тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що він 02 листопада 2017 року, близько 20.40 год., ОСОБА_1, будучи позбавлений права керування транспортними засобами строком на 3 роки, всупереч постанові Сихівського районного суду м. Львова № 464/7434/16-п, яка набрала законної сили, усвідомлюючи те, що він позбавлений права керування транспортними засобами, умисно, керував транспортним засобом, а саме автомобілем марки «ВАЗ-210990-20», реєстраційний номер ВС 1103 BE. Рухаючись вищевказаним автомобілем по авто дорозі Київ-Чоп, в напрямку до с. Чишки Пустомитівського району Львівської області, поблизу с. Пасіки-Зубрицькі Пустомитівського району Львівської області, порушив правила дорожнього руху, а саме проявив неуважність до дорожньої обстановки, відповідно не реагував на її зміну, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, яка проявилася в тому, що він здійснюючи випередження нерухомих транспортних засобів, які зупинилися на проїздній частині автодороги у зв’язку з тим, що автобус марки “Сканія”, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, виконував маневр повороту ліворуч із зустрічної смуги для руху, перестроївся на праве узбіччя автодороги “Київ-Чоп”, при цьому перетнувши лінію дорожньої розмітки 1.2 (широка суцільна лінія) розділу 34 “Дорожня розмітка”, створив аварійну обстановку та здійснив зіткнення із вищевказаним автобусом. Внаслідок чого його автомобіль в некерованому стані виїхав на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення із автомобілем марки “Пежо-308”, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, яка рухалась в напрямку до с. Зубра Пустомитівського району Львівської області. В подальшому автомобіль марки “Пежо-308”, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, внаслідок зіткнення по інерції від’їхав назад і здійснив зіткнення із автомобілем марки “Данія Логан”, реєстраційний номер ВК 1818 BE, під керуванням ОСОБА_5, який рухався попутньо за ним. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля НОМЕР_3, ОСОБА_4 згідно висновку судово-медичного експерта відносяться до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці переривання вагітності.

Під час досудового розслідування обвинуваченому судом обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання та покладено на нього серед інших обов’язок - прибувати до Пустомитівського районного суду за першою вимогою.

Однак, обвинувачений ОСОБА_1 покладені на нього судом обов’язки не виконав, ухиляється від явки за викликом до суду. Підтвердженням цього є те, що обвинувачений неодноразово не з’явився без поважних причин та не повідомив суд про причини неявки на судове засідання, а саме: 03.04.2018 та 23.05.2018.

Усвідомлюючи можливість призначеного покарання у вигляді реального позбавлення волі ОСОБА_1 і надалі переховуватись від суду, вчинити інші злочини, може незаконно впливати на потерпілих та свідків чи еспертів у кримінальному провадженні. Вважає, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні клопотання прокурора про обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечив, однак жодних доводів на спростуванян наведних прокурорм ризиків суду не надав.

Вивчивши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу та особу обвинуваченого, з’ясувавши думку учасників процесу, судом встановлено наступні обставини, що мають значення для правильного вирішення питання про обрання запобіжного заходу:

Відповідно до ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Встановлено, що Ухвалою слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 25.01.2018 року, ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді особистого зобов’язання, строк дії якого на даний час закінчився.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі , якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України .запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років;

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 покладені на нього кримінально-процесуальним законом обов’язки не виконав, ухиляється від явки за викликом до суду. Підтвердженням цього є те, що обвинувачений неодноразово не з’явився без поважних причин та не повідомив суд про причини неявки на судове засідання, а саме: 03.04.2018 та 23.05.2018, тим самим порушив п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, яка передбачає, що обвинувачений зобов’язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.

За вказаних вище обставин, враховуючи вищенаведене та, те що обвинувачений ОСОБА_1 без поважних причин порушив покладені на нього кримінально-процесуальним законом обов’язки, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, переховується від суду, раніше неодноразово притягувався до відповідальності за правопорушення у сфері експлуатації транспортних засобів та дорожнього руху, належних для себе висновків не зробив та обвинувачується у вчиненні злочину у сфері безпеки руху та експлуатації транспорту, усвідомлюючи можливість призначення йому покарання у вигляді реального позбавлення волі може продовжувати переховуватися від суду задля уникнення такого покарання, вчинити інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на потерпілих, свідків чи експертів у кримінальному провадженні. а також існування вагомих обставин, що виключають можливість уникнення встановлених судом ризиків шляхом застосування більш м’якого виду запобіжного заходу, суд приходить до переконання, про необхідність застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом

Таким чином, на підставі ч. 3 ст. 183 КПК України суд приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави, достатньої для забезпечування обвинувачуваним покладених на нього обов’язків.

Враховуючи особу, обвинувачуваного його майновий стан, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути за відомо непомірним для нього, на підставі ст. 182 КПК України, суд приходить до висновку, що достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього кримінально-проесуальним законом обов’язків буде запропонована прокурором застава у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів, для працездатних осіб.

На підставі п. 2 ч. 3 ст. 183 КПК України, визначити обвинуваченому ОСОБА_6 передбачені ст. 194 КПК України, обов’язки у випадку вчення ним або іншою особою (заставодавцем) визначеної судом застави.

На підставі керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 184, 193, 194, 196, 197, 199, 315 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Клопотання прокурора Гаранджа Т.Є. про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, на утриманні має неповнолітню дитину, не інвалід, зареєстрований за адресою 6 с. Гаї, Пустомитівського району Львівської області, проживає за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимий, який обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 382 КК України, запобіжний захід у виді - тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 22.07.2018 р. включно.

На підставі ч. 3 ст.183 КПК України визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обов’язків обвинувачуваним ОСОБА_1, у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів, для працездатних осіб, що становить 140960 (сто сорок тисяч дев’ятсот шістдесят) гривень.

Роз’яснити ОСОБА_1 його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок суду № 37315022000757, банк ДКС України м. Київ, МФО 820172, ЄДРПО 26306742, одержувач ТУ ДСА України в Львівській області,

Внесення застави визначеної судом при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставою для звільнення особи з-під варти.

В разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 обов’язок прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою, не відлучатися з місця проживання без дозволу, слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання чи роботи, а також здати на зберігання відповідному державному органу паспорт для виїзду за кордон.

Роз’яснити обвинуваченому його обов’язки та наслідки їх невиконання.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_7