Постанова № 74880870, 14.06.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/4512/18

Провадження № 3/359/1771/2018

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2018 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшов від Головного управління Національної поліції в Київській області Бориспільський відділ поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та ст. 124 КУпАП,

по відношенню до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2., с. Гостролуччя, вул. Шевченка, 14-А,-

в с т а н о в и в:

30.04.2018 року о 20 год. 30 хв. в м. Бориспіль, на перехресті вул. ОСОБА_2 – вул. Першотравня, ОСОБА_1 керував авто BMW -525, під впливом лікарських препаратів про, що свідчіть висновок Бориспільської ЦРЛ, чим порушив п. 2.9 (б) ПДР України за, що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 30.04.2018 року о 20 год. 30 хв. в м. Бориспіль, на перехресті вул. ОСОБА_2 – вул. Першотравня, ОСОБА_1 керував автомобілем BMW -525 д.н.з. LT CCV-909, під час руху будучи не уважним, не дотримався безпечної дистанції та бокового інтервалу здійснив зіткнення з автомобілем DEEWOO LANOS д.н.з. АІ 9441АТ, під керуванням ОСОБА_3, який рухався в попутному напрямку та який після контактування по інерції зіткнувся з автомобілем НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4, яка рухалася в зустрічному напрямку. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 2.3 б), п. 12.3, п. 13.1 ПДР України за, що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

У судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним, про що свідчить особистий підпис правопорушника у графі «Особа, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи» протоколу серії БД №356695, 30.04.2018 року на 10 год. 00 хв. 14.06.2018 р., причини неявки невідомі. Клопотань про перенесення судового засідання не надходило. У зв’язку з чим, відповідно до вимог КУпАП, суддя прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Ознайомившись з матеріалами про адміністративне правопорушення, встановлено вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаних правопорушень підтверджується: даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №356695, 30.04.2018 року, з яким він ознайомлений та який ним власноручно підписаний; даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 356694 від 30.04.2018 року; Висновком Бориспільської ЦРЛ щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.04.2018 року (результат позитивний); довідкою з бази АЙМОР; протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 30.04.2018 року; схемою місця ДТП, яке сталося 30.04.2018 року; протоколом огляду затримання транспортного засобу від 30.04.2018 року; письмовими поясненнями учасників ДТП від 30.04.2018 року.

У зв’язку з цим суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 б) ПДР України, що свідчить про скоєння ним адміністративних правопорушень, передбачених: ч. 1 ст. 130 КУпАП, та порушення вимог п. 2.3 б), п. 12.3, п. 13.1 ПДР України, що свідчить про скоєння ним адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП.

Відповідно до статті 24 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Так, адміністративні стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Про те покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України "Про міжнародні договори" від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод", а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні "Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії" від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення "кримінального обвинувачення". Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки "право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності" (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Маліге проти Франції" від 23 вересня 1998 року).

Європейський суд з прав людини у справі "Скоппола проти Італії" від 17.09.2009 року зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. При цьому ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов’язково повинне відповідати принципу пропорційності. "Справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний надмірний тягар" (рішення у справі від 02.11.2004 р. "Трегубенко проти України").

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Системний аналіз та юридичний зміст положень ч. 2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа. Відмінність у складі правопорушення (як в цілому, так і в конкретних його елементах) дає підстави для притягнення особи до різних видів юридичної відповідальності. Також, юридична відповідальність встановлюється за скоєння конкретного правопорушення конкретною особою, тобто вона має індивідуальний характер і характеризується, зокрема наявністю системи покарань та стягнень, можливістю призначення більш м'якого покарання та звільнення від нього тощо. Цей принцип забезпечується можливістю застосування виду юридичної відповідальності в залежності від ступеня суспільної небезпечності скоєного правопорушення. При цьому, принцип індивідуалізації відповідальності знаходить також свій вираз в тому, що при призначенні покарання (стягнення) мають враховуватися всі особливості та обставини справи, характер правопорушення, ступінь здійснення винною особою протиправного наміру, ступінь вини, властиві їй індивідуальні риси, спосіб життя, мотиви скоєння правопорушення і інше.

КУпАП не містить норми, яка б передбачала можливість призначення більш м'якого стягнення, ніж передбачено законом. Проте діючий Кримінальний кодекс України має відповідну статтю про призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом. При розгляді даних матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності слід застосувати аналогію права.

Беручи до уваги наведене, з урахуванням особи винного суддя, вмотивувавши своє рішення, може призначити основне стягнення, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 1 статті 130 КУпАП.

У зв’язку з цим суддя приходить до висновку про порушення ОСОБА_1 зазначених вище вимог ПДР, що свідчить про скоєння ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 36 цього Кодексу якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Таким чином, враховуючи, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає більш серйозний вид адміністративного стягнення, ніж санкція ст. 124 цього Кодексу, тому на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП на ОСОБА_1 слід покласти адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи характер скоєного, матеріали справи, суддя дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" слід стягнути з ОСОБА_1, на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.

На підставі наведеного, керуючись ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 23, 24, 33, 36, ч. 1 ст. 130, ст. 124, КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в:

Визнати винним ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення:

- за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп., без позбавлення права керування транспортними засобами.

- за ст. 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. 00 коп.,

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП шляхом накладення стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, остаточно накласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп., який слід стягнути на користь держави України (р/р № 3111649700001, МФО: 821018, код за ЄДРПОУ 37955989, одержувач коштів Київська область/м. Київ/21081300) без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь державного бюджету України (р/р №31216206700004, МФО: 821018, код за ЄДРПОУ 38007070, банк: ГУДКСУ у Київській області м. Київ, отримувач коштів Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області: 22030001, призначення платежу *;101;) судовий збір в розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 40 коп.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред’явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова набрала законної сили ____.

Суддя : С.М. Вознюк