Постанова № 74880388, 22.06.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/434/15-ц

Провадження № 22-ц/779/641/2018

Категорія 39

Головуючий у 1 інстанції Федів Л. М.

Суддя-доповідач Пнівчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої Пнівчук О.В.

суддів: Бойчука І.В., Мелінишин Г.П.

секретаря Возняк В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Городенківського районного суду від 19 лютого 2018 року, у складі судді Федів Л.М. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання заповіту нікчемним та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним,

в с т а н о в и в :

У квітні 2015 року ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1 про визнання заповіту вчиненого від імені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, посвідченого 01 квітня 2014 року секретарем Котиківської сільської ради Притуляк М.Ю. недійсним, змінивши позовні вимоги просила визнати даний заповіт нікчемним з усіма правовими наслідками визнання заповіту нікчемним.

Позовні вимоги мотивувала тим, що заповіт не містить обов»язкового рукописного запису заповідача про те, що заповіт на просьбу заповідача записано посадовою особою органу місцевого самоврядування у зв»язку з чим на оригіналі заповіту відсутні дані щодо вільного волевиявлення заповідача, тобто заповіт є нікчемний.

ОСОБА_1 звернувся в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_2, в якому просить визнати недійсним заповіт, посвідчений від імені ОСОБА_6 27 листопада 2014 року на користь ОСОБА_2 приватним нотаріусом Городенківського РНО Стефурак Н.Я. за реєстром № 1911.

В обгрунтування позову посилався на те, що заповіт від імені ОСОБА_6 посвідчено за місяць до її смерті, у той час значно погіршився стан її здоров»я, зір, вона не могла практично самостійно пересуватися, читати та писати.

Позивач вважає, що запис на заповіті «ОСОБА_6» вчинено не ОСОБА_6

Ухвалою Городенківського районного суду від 28 грудня 2015 року зустрічний позов ОСОБА_1 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_2

Рішенням Городенківського районного суду від 19 лютого 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання заповіту від 01.04.2014 року ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1, що посвідчений секретарем Котиківської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області Притуляк М.Ю. та внесений в нотаріальний реєстр за №20 нікчемним - відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту, посвідченого від імені ОСОБА_6 27 листопада 2014 року приватним нотаріусом Городенківського РНО Стефурак Н.Я. по реєстру №1911 недійсним - відмовлено.

На дане рішення ОСОБА_1 та представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подали апеляційні скарги.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення суду в частині відмови у задоволенні його зустрічного позову про визнання недійсним заповіту, посвідченого від імені ОСОБА_6 27 листопада 2014 року приватним нотаріусом Городенківського РНО Стефурак Н.Я. на користь ОСОБА_2

Апелянт вказав, що за результатами проведеної у справі експертизи з дослідження почерку та і підписів достовірно встановлено, що підпис від імені ОСОБА_6 у оригіналі заповіту виконаний не ОСОБА_6, а іншою особою з наслідуванням підписам ОСОБА_6

Судом не надано належної оцінки висновку експертизи та суперечливим поясненням свідків, допитаних у судовому засіданні.

Суд належним чином не дослідив обставини справи щодо того чи було волевиявлення заповідача вільним та чи відповідало його внутрішній волі.

ОСОБА_2 без достатньої правової підстави заволоділа оригіналом заповіту складеного ОСОБА_4 на його користь та правовстановлюючими документами на спадкове майно.

ОСОБА_1 просив рішення в оскаржуваній ним частині скасувати та постановити нове рішення про задоволення його зустрічного позову.

Представник ОСОБА_2- ОСОБА_3 оскаржив рішення в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання заповіту від імені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 нікчемним з усіма правовими наслідками визнання правочину нікчемним.

Апелянт вказав, що суд безпідставно прийшов до висновку що волевиявлення заповідача ОСОБА_4 було вільним і зміст заповіту щодо призначення спадкоємцем майна ОСОБА_1 відповідало внутрішній волі ОСОБА_4 та що оскаржуваний заповіт складено у формі встановленій законом та посвідчений уповноваженою на те посадовою особою.

Апелянт вважає, що у суду були наявні підстави для визнання заповіту нікчемним та застосувати наслідки нікчемності правочину з огляду на те, що заповіт не містить обов»язкової письмової форми запису заповідачем інформації про те, що ним заповіт прочитано вголос.

Представник ОСОБА_2 просив рішення в частині вирішення первісного позову скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 - ОСОБА_1 заперечив доводи апеляційної скарги щодо недотримання вимог закону при посвідченні секретарем Котиківської сільської ради заповіту ОСОБА_4 в його користь, вважає, що волевиявлення заповідача було вільним та відповідало його волі.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказав на обґрунтованість висновків суду в частині відмови у позові про визнання недійсним заповіту ОСОБА_6 в користь ОСОБА_2, оскільки вказаним заповітом не порушено прав ОСОБА_1 щодо спадкового майна після смерті ОСОБА_6

Відповідно до п.8 ч.1 1 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України в реакції Закону №2147VIII від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Згідно з ч. 6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративної-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

За змістом п.3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402- VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду в порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону №2147- VIII від 03 жовтня 2017 року.

У судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта ОСОБА_1 - ОСОБА_9 та представник апелянта ОСОБА_2 - ОСОБА_3 підтримали подані ними апеляційні скарги та відзиви на апеляційні на скарги з наведених у них мотивів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч.ч.1, 2 та 5 ст.263 ЦПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постановляючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив із того, що волевиявлення ОСОБА_4 було вільним і відповідало його внутрішній волі, заповіт складено у формі встановленій законом та посвідчений уповноваженою на те посадовою особою.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 суд виходив із того. що останнім не подано доказі на підтвердження того, що заповітом ОСОБА_6 порушені його права та інтереси.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з 12.11.1964 року перебували у шлюбі, проживали у будинковолодінні з господарськими будівлями по АДРЕСА_1, яке згідно свідоцтва НОМЕР_1 від 28.03.1983 року належить ОСОБА_4

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, однак за життя 01.04.2014 року склав заповіт, згідно якого все майно яке буде йому належати на день його смерті у повному обсязі без будь-яких обмежень заповів ОСОБА_1 з умовою довічного проживання його дружини ОСОБА_6 в належному йому житловому будинку. Даний заповіт посвідчено секретарем Котиківської сільської ради Притуляк М.Ю. та внесений до нотаріального реєстру за №20.

ОСОБА_6 звернулася в суд з позовом про визнання вищезазначеного заповіту недійсним, посилалася на те, що житловий будинок по АДРЕСА_1 належав їй та чоловіку ОСОБА_4 на праві спільної власності хоча був оформлений на останнього. Крім того, відповідальним працівником Котиківської сільської ради порушено вимоги закону щодо права складання спільного заповіту подружжя.

Рішенням Городенківського районного суду від 23.12.2014 у задоволенні позову ОСОБА_6 про визнання заповіту було відмовлено.

Разом з тим згідно заповіту, посвідченого 27.11.2014 року приватним нотаріусом Городенківського нотаріального округу Стефурак Н.Я. - ОСОБА_6 заповіла все своє майно яке належатиме їй на день смерті - ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла.

ОСОБА_2, як спадкоємець ОСОБА_6, пред»явила позов про визнання заповіту посвідченого секретарем Котиківської сільської ради 01.04.2014 року від імені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 нікчемним із застосуванням наслідків визнання даного правочину нікчемним.

Відповідно до положень ст. 1233, 1234 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто.

Суд першої інстанції правильно зазначив про те, що заповіт є правочином, тому на нього поширюються загальні положення про правочини. Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, відповідно до ч.1 ст. 1257 ЦК України є нікчемним, тому визнання такого заповіту недійсним на підставі ст. 215 ЦК України судом не вимагається.

Відповідно до положень ст. 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251 - 1252 цього Кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Якщо у населеному пункті немає нотаріуса, то заповіт, крім секретного, згідно ст.1251 ЦК України, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Котиківської сільської ради №6-1/ 2010 від 16.11.2010 року обов»язки із вчинення нотаріальних дій на території Котиківської сільської ради покладено на секретаря сільської ради Притуляк М.Ю.

Таким чином, оспорюваний ОСОБА_2 заповіт посвідчено уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Порядок посвідчення заповітів посадовими особами органів місцевого самоврядування врегульовано нормами ЦК України, Закону України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування (далі Порядок), затвердженого наказом Міністерства юстиції України 11.01.2011 № 3306/5.

Відповідно до розділу ІІІ Порядку - посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують заповіти. При посвідченні заповітів посадова особа встановлює особу заповідача, визначає обсяг його цивільної дієздатності.

Посадова особа органу місцевого самоврядування посвідчує заповіти складені відповідно до вимог ст. ст. 1247,1251 ЦК України і особисто подані ними посадовій особі.

Заповіт має бути складений у письмовій формі, із зазначенням місця і часу складення заповіту, дати та місця народження заповідача та підписаний особисто заповідачем.

Посадова особа органу місцевого самоврядування може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів .У такому разі заповіт має бути прочитаний уголос та підписаний заповідачем , про що ним зазначається у заповіті перед його підписом.

Судом встановлено, що заповіт ОСОБА_4 на ім»я ОСОБА_1 від 01.04.2014 року записаний секретарем Котиківської сільської ради Притуляк М.Ю. за допомогою загальноприйнятих технічних засобів з використанням комп»ютерного набору. Заповіт записано секретарем сільської ради зі слів ОСОБА_4, до його підписання прочитаний уголос заповідачем ОСОБА_4 і власноручно підписано ним о 09 год 40 хв у приміщенні Котиківської сільської ради. Особу заповідача встановлено, дієздатність перевірено, заповіт зареєстровано в реєстрі за №20, заповіт скріплено гербовою печаткою Котиківської сільської ради, оплачено державне мито 0,85 грн.

Вказані обставини підтвердила допитана у судовому засіданні секретар Котиківської сільської ради Притуляк М.Ю.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що відсутність рукописного запису у заповіті про те, що заповіт прочитаний та складений з його (ОСОБА_4І.) слів не дає підстав для визнання такого заповіту нікчемним, оскільки вказана інформація відображена у посвідчувальному написі.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи представника апелянта ОСОБА_3 про наявність підстав для визнання заповіту нікчемним та застосування наслідків нікчемності вказаного правочину є необгрунтованими.

Що стосується позовних вимог зустрічного позову ОСОБА_1, то слід вказати наступне.

Відповідно до положень ст.4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до положень ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. У разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.

ОСОБА_1, посилаючись на порушення його прав, пред»явив позов про визнання недійсним заповіту ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Городенківського нотаріального округу 27 листопада 2014 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 не являється спадкоємцем після смерті ОСОБА_6 та не представив суду доказів того яким чином при посвідченні оспорюваного ним заповіту порушуються його права.

Посилання ОСОБА_1 на те, що підставою звернення з даним позовом послужило те, що ОСОБА_2 незаконно утримує правовстановлюючий документ на спадкове майно у зв»язку з чим порушується його право на оформлення спадщини є необгрунтованим, оскільки вказані позивачем обставини не можуть слугувати підставою для визнання заповіту на ім»я ОСОБА_2 недійсним.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта ОСОБА_1 про те, що суд не дав належної оцінки висновку проведеної у справі експертизи з дослідження почерку та підписів, згідно якого встановлено, що підпис від імені ОСОБА_6 у оригіналі заповіту виконаний не ОСОБА_6, а іншою особою з наслідуванням підписам ОСОБА_6

Положеннями ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.Висновок експерта, згідно ст.. 110 ЦПК України для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Так, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 які були присутні при посвідченні приватним нотаріусом заповіту ОСОБА_6 ствердили, що ОСОБА_6 власноруч підписувала заповіт.

Відхиляючи висновок експерта, суд у рішенні вказав крім того, що ОСОБА_1 не є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_6 і будь-яких доказів, які б вказували на те, що оспорюваним заповітом порушені його права та інтереси суду не представлено.

Таким чином, доводи, викладені в апеляційних скарах, були предметом перевірки під час розгляду справи судом першої інстанції, отримали належну правову оцінку та висновків суду не спростовують, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги ОСОБА_1, представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без звдоволення, а рішення Городенківського районного суду від 19 лютого 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 23 червня 2018 року.

Головуюча О.В. Пнівчук

Судді: І.В. Бойчук

Г.П. Мелінишин