Постанова № 74880156, 20.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий суддя у першій інстанції : ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/3824/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя: Бруновської Н.В.

суддів: Затолочного В.С., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання: Гнатик А.З.

представника апелянта: ОСОБА_2

позивача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2142) на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року у справі № 807/975/17 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2142) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії, –

ВСТАНОВИВ:

28.08.2017р. позивач ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2142) про визнання дій протиправними та зобов'язати провести перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.03.2018р. позов задоволено. Суд визнав протиправними дії Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2142) щодо проведення нарахування та виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги при звільненні без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 3254,70 грн.

Крім того, суд зобов’язав Мукачівський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2142) виплатити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу при звільненні, передбачену частиною 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 21 повних календарних років з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 3254,70 грн., яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889, з урахуванням раніше виплаченої суми одноразової грошової допомоги при звільненні.

Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Мукачівський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2142) подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.03.2018р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Представник апелянта ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.

Позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

07.06.2017р. наказом начальника Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від № 142-ос «По особовому складу» старшого прапорщика ОСОБА_3 звільнено у запас за пп.«б» п.1 ч.8 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за станом здоров'я).

Під час звільнення у запас, позивачу згідно наказом від 07.06.2017р. на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 18.10.2011р. № 3917/6 виплачена грошова допомога у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за повних 21 календарних років служби.

17.07.2017р. ОСОБА_3 звернувся до відповідача із запитом № 351, в якому просив пояснити чому йому не враховано під час суми обрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні повного розміру грошового забезпечення, а саме щомісячну додаткову грошову винагороду.

Листом від 24.07.2017р. № 11/Б-62 відповідач надав роз’яснення, щодо остаточного розрахунку позивача та довідку про розрахунок про розмір грошового забезпечення для остаточного розрахунку, відповідно до якої вказав, що одноразова грошова допомога при звільненні позивача розрахована без врахування 3254,70 грн. оскільки, це є щомісячна додаткова грошова винагорода і яка у відповідності до наказу Міністерства Внутрішніх Справ України від 02 лютого 2016 року за № 73 (її пункту 8) така винагорода не включається в розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні.

ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Постановою від 22.09.2010р. №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» Кабінет Міністрів України встановив щомісячну додаткову грошову винагороду для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Постановою від 22.09.2010р. №889 передбачено, що військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади у військових частинах, підрозділах, закладах, установах та організаціях Збройних Сил (за переліком згідно з додатком), посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та Державної прикордонної служби мають право на отримання щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення; військовослужбовці Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Граничні розміри, порядок та умови виплати цієї винагороди визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення (пункт 2 зазначеної постанови).

Згідно з пп.2.2 п.2 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року №595 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2010 року за № 1194/18489), виданої на виконання постанови №889 (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних відносин) виплата винагороди військовослужбовцям з 1 січня 2014 року здійснюється у розмірі до 60 відсотків місячного грошового забезпечення.

За п.5 Інструкції така винагорода виплачується на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації), а командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).

Винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 8 Інструкції).

Отже, виходячи зі змісту наведених норм, щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» та Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, має тимчасовий характер. Оскільки, виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не включається до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.

Аналогічна правова позиція щодо застосування частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови № 889, Інструкції, які регулюють підстави, порядок та умови виплати щомісячної одноразової грошової допомоги висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 15 жовтня 2013 року, 4 листопада 2014 року та 16 червня 2015 року (справи №№ 21-368а13, 21-473а14, 21-621а15 відповідно).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не врахував вказаних обставин, а тому, дійшов помилкового висновку на наявність підстав для задоволення позов, оскільки щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою №889 та Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України - це тимчасова, нефіксована і не щомісячна виплата, а тому вона не може включатися до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

04.06.2018р. на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду надійшла заява Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2142) про усунення недоліків апеляційної скарги.

Зокрема, заявник просить повернути надмірно сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги згідно квитанції № 2018-762 від 26.04.2018р. у розмірі 3840 грн 00 коп, оскільки, за подання апеляційної скарги сплаті підлягав судовий збір у розмірі 1057 грн 20 коп.

Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, колегія суддів вважає, що надмірно сплачений судовий збір у розмірі 2782 грн 20 коп слід повернути апелянту.

Із змісту ст.242 КАС України видно, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що рішення слід скасувати та прийняти нову постанову якою в позові відмовити.

Керуючись ст.ст.243, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2142) задовольнити.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року у справі № 807/975/17 – скасувати.

В позові ОСОБА_3 до Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2142) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії – відмовити.

Повернути Мукачівському прикордонному загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2142) надмірно сплачений судовий збір у розмірі - 2782 (дві тисячі сімсот вісімдесят два) грн 20 коп, за подання апеляційної скарги на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року у справі № 807/975/17 згідно квитанції № 2018-762 від 26.04.2018р.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів після набрання постановою законної сили.

Строк оскарження постанови, в якій оголошено вступну та резолютивну частину обчислюється з дня складення постанови у повному обсязі.

Суддя Н.В. Бруновська

Суддя В.С. Затолочний

Суддя Р.М. Шавель

Постанова складена в повному обсязі 23.06.2018 року.