Постанова № 74880019, 20.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/2614/17 Суддя (судді) першої інстанції: Басай О.В.

Суддя-доповідач - Кучма А.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.

за участю секретарі: Тищенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІРАКС» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 11.10.2017 (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІРАКС» до Київської митниці Державної фіскальної служби України про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «ВІРАКС» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 16.01.2017 №125150001/2017/000001/2; зобов'язання Київську митницю ДФС прийняти рішення щодо визнання заявленої декларантом митної вартості товару щодо товарів, які імпортуються за митною декларацією від 16.01.2017 №125150001/2017/700250; стягнення з Київської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІРАКС» суму переплачених податків та обов'язкових митних платежів в розмірі 24031,71 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11.10.2017 у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІРАКС» відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що декларантом надано в повному обсязі усі необхідні документи згідно положень Митного кодексу України, чим фактично вимоги митниці в частині надання документів в повному обсязі виконано, тому сумніви митного органу у правильності визначення заявленої митної вартості є необґрунтованими.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при митному оформленні товару, який ввозився на територію України, було визначено митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту), та було заявлено цей показник у декларації митної вартості, до якої додано документи, що її підтверджують згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України.

Позиція відповідача обґрунтована тим, що під час митного оформлення задекларованого товару позивач надав не всі документи, що її підтверджують і необхідні для визначення митної вартості, у наданих декларантом документах було виявлено розбіжності, крім того, спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартості, яка показала, що контролю потребує правильність визначення митної вартості товару, та необхідність витребування документів на її підтвердження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню.

Згідно з ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до протоколу №1/2017 загальних зборів учасників ТОВ «Візард-Україна» від 15.03.2017, підприємство було перейменовано з ТОВ «Візард-Україна» на ТОВ «Віракс» (том 1, а.с. 216-217).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Візард-Україна» (покупець) та «АLFЕY SOLUTIONS OU» (продавець) укладено контракт від 02.08.2016 №02/08-16, відповідно до умов якого, продавець продає, а покупець купляє санітарно-технічне, нагрівальне, опалювальне та інше устаткування даних груп товарів, а також комплектуючі до нього. Назва, одиниця вимірювання та загальна кількість товару, який підлягає поставці за цим Контрактом, його часткове співвідношення (асортимент, вид, номенклатура) визначаються в інвойсі (п. 1.2 Контракту).

Умови даного контракту викладені сторонами у відповідності з Міжнародними правилами тлумачення термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року, які застосовується, з урахуванням особливостей, пов'язаних з даним контрактом (п. 1.3 Контракту).

Вартість за одиницю товару визначається в інвойсі (п. 2.3 Контракту).

На виконання умов контракту, «АLFЕY SOLUTIONS OU» на адресу позивача був направлений товар, відповідно до виставлених «АLFЕY SOLUTIONS OU» рахунках-фактури (інвойси) від 12.01.2017 №5041 та №5042.

З метою митного оформлення вказаного товару, позивач подав до Київської митниці ДФС митну декларацію від 16.01.2017 №125150001/2017/700230, рахунки-фактури (інвойси), сертифікат з перевезення товару, міжнародну автомобільну накладну (CMR), прайс-лист виробника, контракт, договір про надання послуг митного брокера. Відповідно до зазначеної митної декларації товар був поміщений у митний режим імпорт. Митну вартість товару позивач визначив за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Під час прийняття вказаної митної декларації позивача спрацювала Автоматизована система аналізу та управління ризиками за наступними профілями ризиків: 106-2 «витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів»; 105-2 «контроль правильності визначення митної вартості товарів».

Крім того, під час розмитнення товару інспектор митної служби дійшов висновку, що подані декларантом документи містять розбіжності, а також не містять повної інформації про митну вартість та її складові частини, а саме: відсутня інформація щодо страхових витрат, передбачених умовами поставки СРТ; прайс-лист, який було заявлено до митного оформлення - персоналізований, не має відомостей про тривалість дії цінової пропозиції та виданий відправником (контрактотримачем), а не виробником товарів, що суперечить суті прайс-листа виробника, як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенційних покупців.

Також, в заявленій декларації позивача в графі 2 «відправник/експортер» зазначено «ALFEY SOLUTIONS OU Tallinn Estonia» в графі 15 «Країна відправлення/експорту» зазначено «Чехія». В долучених документах, а саме інвойсі та прайс-листі зазначено також «Tallinn Estonia».

Згідно з особливостями, передбаченими пунктом 5.2 контракту №02/08-16 від 02.08.2016, за згодою сторін договору з перевізником на перевезення товару може бути укладений, як продавцем так і покупцем, який самостійно обирає перевізника, укладає з ним договір перевезення, сплачує фрахт. Згідно інформації СМР перевізником є українське підприємство, тобто в даному випадку, велика вірогідність укладання договору перевезення між покупцем та українським перевізником. В свою чергу, експортна декларація, висновки ТПП надають інформацію лише про ціну товару, але не підтвердженим залишаються транспортні витрати.

У зв'язку з цим, інспектор митного органу, що здійснював митне оформлення товару, надіслав позивачу (декларанту) електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, передбачені пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів, та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вимогу митного органу, Товариство жодних документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів в установлені строки не надало. Листом від 16.01.2017 №13, агент з митного оформлення ТОВ «Форсаж-Сервіс» ОСОБА_3 просив винести рішення щодо митної вартості товару раніше 10-денного терміну, у зв'язку із неможливістю надання документів стосовно підтвердження митної вартості.

16.01.2017 Митниця прийняла рішення №125150001/2017/000001/2 про коригування митної вартості товарів, згідно з яким вартість задекларованого товару була визначена за резервним методом.

Також, 16.01.2017 позивач подав до Митниці нову митну декларацію №125150001/2017/700250, в якій відкоригував митну вартість товару з урахуванням рішення митного органу про коригування митної вартості, сплатив до державного бюджету всі митні платежі, у тому числі й різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, що підтверджуються відповідними відмітками на митній декларації.

У подальшому позивач звернувся до Митниці із заявою від 24.02.2017 №2017/02-51 про скасування рішення щодо коригування митної вартості товарів від 16.01.2017 №125150001/2017/000001/2 та прийняття митної вартості товарів, заявлену декларантом, з урахуванням додатково поданих документів. В пункті 2 вказаної заяви позивач зазначив, що умови поставки CPT UA Київ, згідно яких витрати на транспортування включені до митної вартості оцінюваних товарів. Страхування не здійснювалось.

Листом від 11.04.2017 №3008/4/10-70-64-47, відповідач відмовив у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів та відсутності підстав для скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 16.01.2017 №125150001/2017/000001/2, з підстав неподання всіх додаткових документів, які відображенні в рішенні, листом від 16.01.2017 №13.

Позивач, не погоджуючись з оскаржуваним рішеннями митного органу щодо коригування митної вартості, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволення позовних вимог дійшов до висновку, що відповідач довів правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення, оскільки позивачем своєчасно не надано документів на усунення розбіжностей щодо заявленої митної вартості товару.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Приписи частини першої ст. 52 МК України визначають, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно частини другої ст. 52 Митного кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Приписи частини першої ст. 53 МК України визначають, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та додаткових документів на вимогу митного органу наведено у ст.53 МК України.

Згідно ст. 54 МК України визначено порядок проведення контролю правильності визначення митної вартості товарів органом доходів і зборів, його права обов'язки.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Згідно з частиною третьою ст. 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

Право витребовувати додаткові документи не означає безапеляційного неврахування наданих під час проведення консультацій документів та в процедурі підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються.

З аналізу приведених норм також вбачається наявність у митного органу обов'язку зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Крім того, для витребування доказів на спростування наявності впливу взаємозв'язку покупця та продавця на митну вартість задекларованого товару митниця зобов'язана обґрунтувати обставини, які свідчать про ймовірність існування такого взаємозв'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при подачі митної декларації для підтвердження заявлених відомостей подав перелік документів для підтвердження митної вартості товару у відповідності до ст.53 Митного кодексу України.

Проте, проаналізувавши подані позивачем документи відповідач дійшов до висновку, що є розбіжності у поданих декларантом відомостях та витребував у позивача додаткові документи.

Судом першої інстанції зазначено, що митний орган мав обґрунтовані сумніви у правильності визначення декларантом митної вартості товару, що ввозився позивачем на територію України, адже у наданих декларантом документах виявлено розбіжності, які позивачем в подальшому не спростовані.

Позивач не надав жодних документів на підтвердження країни виробника товару, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів.

Крім того, прайс-лист не має відомостей про тривалість дії цінової пропозиції та виданий продавцем, а не виробником товарів.

Позивач стверджує, що всі складові вартості було включено до ціни товару, оскільки поставка здійснювалась на умовах СРТ згідно «Інкотермс 2010».

Пунктом 1.3 Контракту №02/08-16 від 02.08.2016 передбачено, що умови контракту викладені у відповідності з Міжнародними правилами тлумачення термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року, які застосовується, з урахуванням особливостей, пов'язаних з даним контрактом.

В пункті 5.2 вказаного контракту вказано, що за згодою сторін договір з перевізником на перевезення товару може бути укладений, як продавцем так і покупцем, який самостійно обирає перевізника, укладає з ним договір перевезення, сплачує фрахт.

Тобто, вказані вище пункти контракту №02/08-16 від 02.08.2016 передбачають відступ від умов поставки СРТ щодо транспортування товару.

В матеріалах справи наявний договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 09.03.2016 №09/03/2016 укладений між ТОВ «Д-Транс» (перевізник) та ТОВ «Візард-Україна» (замовник), відповідно до п. 1.1 якого, в порядку та на умовах, визначеним цим договором, перевізник бере на себе зобов'язання доставляти автомобільним транспортом довірені йому замовником вантажі, згідно заявок останнього з місця відправлення до пункту призначення і видавати вантажі уповноваженій на одержання вантажів особі, а замовник зобов'язується оплатити перевізнику надані послуги з перевезення вантажу.

При цьому, наданий позивачем акт надання послуг від 08.02.2017 №ОУ-0000120 (том, а.с. 87), як доказ надання позивачу ТОВ «Д-Транс» транспортних послуг лише по території України на підставі договору від 09.03.2016 №09/03/2016, містить інший номер транспортного засобу ніж номер зазначений в міжнародній автомобільній накладній (CMR) та електронній митній декларацій від 16.01.2017, а тому вказаний акт не має відношення до ввезення спірної поставки.

При дослідженні висновку №В-646/1 Житомирської Торгово-Промислової палати від 17.02.2017, судом першої інстанції встановлено, що в самих висновках в якості використаної інформації при визначенні ринкової вартості для митних цілей (задача експертизи) іде посилання на інтернет сайти www.alibaba.com, що містять інформацію щодо товарів виробництва КНР, тоді як заявлена до митного оформлення країна виробництва товарів - ЕU. Відсутні цінові пропозиції до висновку, а також немає жодних розрахунків, які б дали змогу впевнитись у достовірності та об'єктивності наведеної інформації наданий експертний висновок не містить.

Колегія суддів зазначає, що листом від 24.02.2017 №2017/02-51 позивач надав митному органу наступні додаткові документи, зокрема, копію платіжного доручення №64 від 26.01.2017 (оскільки відповідно до п.6.2 контракту покупець здійснює 100% оплату товару в доларах США на відповідний рахунок протягом 90 днів, після отримання покупцем партії товару, тобто надати даний документ станом на 16.01.2017 не було можливості); копію листа «АLFЕY SOLUTIONS OU» №04-02/17 від 15.02.2017, в якому дане товариство послалось на комерційну таємницю відносно надання посередницьких документів (договорів, рахунків і інших комерційних рахунків від його контрагентів); копію митної декларації країни експортера від 12.01.2017, що підтверджує, що товар перевозиться на територію України зі складу продавця «АLFЕY SOLUTIONS OU», що знаходиться у Чехії, через територію Польщі; калькуляцію витрат на виготовлення продукції від виробника, що спростовує висновок про ненадання документів на підтвердження країни виробництва; лист від 15.02.2017 №15/02/001 про те, що страхування товару не проводилось, оскільки умови контракту №02/08-16 від 02.08.2016 не покладають на позивача обов'язку її страхувати, а по території України її поставку здійснює перевізник ТОВ «Д-Транс».

Крім того, при визначенні умов та строків поставки, продавець спірного товару обрав метод поставки СРТ, тим самим сам обрав перевізника, зазначаючи відомості про транспортні засоби, тобто номер транспортного засобу, а саме: АІ2016ЕК/АІ1113ХМ до місця призначення - Київ, Україна.

Поставку товару було оплачено та доставлено продавцем лише до місця прибуття - Київ, позивач здійснив подальше переміщення товару по території України вже іншим транспортним засобом, відповідні докази даної обставини надав.

При цьому, умовами СРТ, зокрема п. А.3, договір перевезення є обов'язковим лише для продавця товару, тому залучення українського перевізника продавцем «АLFЕY SOLUTIONS OU» для поставки товару за контрактом №02/08-16 від 02.08.2016 не дає підстав вважати, що позивачем надано неповну та недостовірну інформацію щодо митної вартості товарів.

Колегія суддів дійшла до висновку, що позивач 24.02.2017 надав митному органу заяву про визнання митної вартості №2017/02-51 та додав до неї всі документи, які були зазначені у графі 33 рішення про коригування, також довів неможливість подання інших документів з огляду на їх відсутність, зокрема з приводу страхування, походження товару та оплати його перевезення, натомість податковим органом не спростовано надані додатково документи та не доведено, що на підставі цих документів неможливо підтвердити правильність зазначеної позивачем митної вартості товарів.

Доводи митного органу, що позивач жодних документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів у встановлені строки не подав є необґрунтованими, оскільки строк у 80 днів, наданий ст.55 Митного кодексу України пропущено не було. Використання можливості випуску товарів шляхом надання гарантій не позбавляє права апелянта на подання додаткових документів у зазначений строк для визнання заявленої митної вартості.

Колегія суддів зазначає, що Законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребовування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів. А саме, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не наведення митницею в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.

З оскаржуваного рішення вбачається, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товарів за ціною договору. Отже, у відповідача під час прийняття вказаного рішення не було підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товарів позивачем - за ціною договору.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої Товариством з обмеженою відповідальністю «Віракс» митної вартості товару не встановлено, натомість, доказами, що містяться в матеріалах справи підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, поданих документів було достатньо для прийняття рішення на їх підставі.

Колегія суддів дійшла до висновку, що наданими до митного оформлення документами визначалось: предмет поставки, умови поставки, порядок розрахунків, ціни на товар та інші. При цьому такі документи чітко визначали найменування товару, що підлягає поставці, його кількість та ціну; складові елементи такого товару із зазначенням, відносно кожного елемента складової: кількості товару, ціни, тому позиція митного органу, що надані позивачем документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів містять неповні відомості (у наданих документах містяться розбіжності) є необґрунтованою.

За таких обставин колегія суддів дійшла до висновку про необґрунтованість використання митницею резервного методу визначення митної вартості товару, оскільки у відповідача були наявні всі правові підстави для визначення митної вартості імпортованого ТОВ «Віракс» за контрактом товару за першим методом - за ціною договору, вказані відповідачем недоліки не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів, тому позовні вимоги про скасування рішення про коригування митної вартості від 16.01.2017 №125150001/2017/000001/2, зобов'язання Київську митницю ДФС прийняти рішення щодо визнання заявленої декларантом митної вартості товару щодо товарів, які імпортуються за митною декларацією від 16.01.2017 №125150001/2017/700250 та стягнення з Київської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІРАКС» суму переплачених податків та обов'язкових митних платежів в розмірі 24031,71 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІРАКС» задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 11.10.2017 - скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІРАКС» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості від 16.01.2017 №125150001/2017/000001/2.

Зобов'язати Київську митницю Державної фіскальної служби України прийняти рішення щодо визнання заявленої декларантом митної вартості товару щодо товарів, які імпортуються за митною декларацією від 16.01.2017 №125150001/2017/700250.

Стягнути з Київської митниці Державної фіскальної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІРАКС» суму переплачених податків та обов'язкових митних платежів в розмірі 24031,71 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 25.06.2018.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна