Постанова № 74880014, 20.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/3099/18 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О.

Суддя-доповідач - Кучма А.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участю секретаря: Тищенко Н.В.

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 229 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.04.2018 (м. Київ, дата виготовлення повного тексу відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Служби безпеки України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Служби безпеки України про визнання протиправним та скасування доручення Служби безпеки України від 06.04.2017 за №14/3/3-8696 щодо заборони в'їзду в України громадянину Грузії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, терміном на п'ять років; визнання протиправним та скасування доручення від 24.04.2017 року за №14/10125 щодо заборони в'їзду в України громадянину Грузії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, терміном на п'ять років.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.04.2018 адміністративний позов ОСОБА_3 повернуто позивачу на підставі п.9 ч.4 ст.169 КАС України.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.04.2018 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що про існування оспорюваних рішень Служби безпеки України позивач дізнався лише 07.09.2017, коли отримав відповідь ДПСУ від 01.09.2017 №0.64-27897/0/15-17 на адвокатський запит, саме з даного листа позивачу стали відомі дійсні причини відмови позивачу у в'їзді на територію України.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню.

Згідно ст.320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Судом першої інстанції встановлено, що 22.02.2018 ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Служби безпеки України про визнання протиправним та скасування доручення Служби безпеки України від 06.04.2017 за №14/3/3-8696 щодо заборони в'їзду в України громадянину Грузії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, терміном на п'ять років; визнання протиправним та скасування доручення від 24.04.2017 року за №14/10125 щодо заборони в'їзду в України громадянину Грузії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, терміном на п'ять років.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.03.2018 позовну заяву ОСОБА_3 залишено без руху, надано позивачу 10-денний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Вищевказана ухвала мотивована тим, що з доданої до позовної заяви копії відповіді від 01.09.2017 вих. №0.64-27897/0/15 Державної прикордонної служби України на адвокатський запит Голови адвокатського об'єднання «ДАНІЕЛЬ САНТІ» від 28.08.2017 вих. №41/05-17-з1 вбачається, що відповідно до обліків Державної прикордонної служби міститься інформація щодо фактів застосування заборони в'їзду в Україну до позивача, а саме 27.05.2017 - пункт пропуску для повітряного сполучення «Бориспіль».

Враховуючи вищенаведене, позивач саме 27.05.2017 дізнався про порушення своїх прав, а отже строк звернення до суду з даним позовом закінчився в листопаді 2017 року, тоді як з позовною заявою позивач звернувся до суду 22.02.2018.

Таким чином, позивачу запропоновано усунути недоліки позовної заяви шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважності причин пропуску строку звернення.

30.03.2018 позивачем подано заяву про усунення недоліків, у якій зазначено, що про існування оскаржуваних рішень він дізнався тільки 07.09.2017 з відповіді Державної прикордонної служби України від 01.09.2017 вих. №0.64-27897/0/15.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.04.2018 адміністративний позов ОСОБА_3 повернуто позивачу на підставі п.9 ч.4 ст.169 КАС України.

Дана ухвала обґрунтована тим, що рішенням про відмову в перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства від 27.05.2017, яке прийнято СЗПН 3-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Бориспіль-1», Окремого контрольно-перепускного пункту «Київ» встановлено, що стосовно позивача є доручення уповноваженого державного органу України про заборону в'їзду в Україну.

Судом першої інстанції зазначено, що дане рішення оголошено позивачу в присутності перекладача російської мови, разом з тим, зазначено, що позивач у присутності свідків від підпису на рішенні про отримання примірника відмовився.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачу стало відомо про те, що стосовно нього є доручення уповноваженого державного органу України про заборону в'їзду в Україну саме 27.05.2017.

Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, у випадках, передбачених ч.2 ст.123 КАС України.

Згідно ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції відхиливши доводи позивача, що про існування доручень Служби безпеки України від 06.04.2017 за №14/3/3-8696 та від 24.04.2017 року за №14/10125 він дізнався лише 07.09.2017, коли отримав відповідь ДПСУ від 01.09.2017 №0.64-27897/0/15-17 на адвокатський запит, не надав жодної оцінки відсутності доказів, які б вказували на ознайомлення позивача з даними дорученнями раніше, також не витребував таких доказів у відповідача.

Крім того, лист Державної прикордонної служби України від 01.09.2017 вих. №0.64-27897/0/15 не містить інформації про те, в який спосіб було здійснено застосування заходів щодо заборони в'їзду та чи був при цьому сам позивач повідомлений про наявність та зміст конкретних рішень Служби безпеки України про заборону в'їзду (із зазначенням номерів, дат, змісту), які є предметом оскарження в даній адміністративній справі.

27.05.2017 позивача не було пропущено через державний кордон в пункті пропуску для повітряного сполучення «Бориспіль», проте доказів вручення йому рішень Служби безпеки України від 06.04.2017 за №14/3/3-8696 та від 24.04.2017 року за №14/10125 не надано, підстави такої відмови йому не були та той час відомі.

За текстом рішення від 27.05.2017 про відмову в перетині державного кордону України ОСОБА_3 зазначено лише, що «щодо нього є доручення уповноваженого державного органу України про заборону в'їзду в Україну». Жодної інформації про номер, дату, форму, зміст, підстави рішення, а також про конкретний уповноважений орган, що видав таке доручення в рішенні не міститься. Дані обставини позбавили позивача можливості оскаржити доручення у відповідний спосіб та звернутися за судовим захистом.

Разом із тим, колегія суддів зазначає, що строк на оскарження доручень Служби безпеки України від 06.04.2017 за №14/3/3-8696 та від 24.04.2017 року за №14/10125 не пов'язаний із датою перетину державного кордону, оскільки відраховується не з моменту відмови позивачу у перетині державного кордону, а з моменту коли позивач дізнався про їх існування і набув можливості звернутися за захистом порушеного на його думку права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення питання, суд першої інстанції не був позбавлений можливості витребувати у сторін докази отримання позивачем доручень Служби безпеки України від 06.04.2017 за №14/3/3-8696 та від 24.04.2017 року за №14/10125 чи ознайомлення з ними, при цьому безпідставно не прийнявши пояснення з даного приводу позивача, у зв'язку з чим ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.04.2018 про повернення позовної заяви позивачу, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі є передчасною, підлягає скасуванню з направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.308, 311, 312, 320, 321, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.04.2018 - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 25.06.2018.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна