Постанова № 74879874, 19.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/5845/17 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Літвіної Н.М.

суддів Федотова І.В.

Сорочка Є.О.

при секретарі: Архіповій Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови від 05 січня 2017 року № З-0501/1-10/10-44/0501/09/01.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач - ОСОБА_3, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне дослідження доказів та встановлення обставин, просить оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Апелянт посилається на те, що матеріалами справи не підтверджується факт не допуску посадових осіб відповідача до проведення перевірки.

Станом на 19 червня 2018 року відповідачем не надано до суду письмового відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 05 грудня 2016 року на адресу Департаменту надійшов лист Великодимирської селищної ради Броварського району Київської області від 30 листопада 2016 року № 1171, вх. №10/10-0512/29 від 05 грудня 2016 року щодо проведення перевірки по об'єкту будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідачем 19 грудня 2016 року видано направлення № 958.16/16/03 для проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва «Будівництво магазину» за адресою: АДРЕСА_1.

22 грудня 2016 року та 23 грудня 2016 року посадовою особою відповідача здійснено виїзд на об'єкт перевірки.

23 грудня 2018 року відповідачем складено акт про недопущення посадових осіб державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених функцій.

Також, 23 грудня 2016 року відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23 грудня 2016 року № С-2312/6.

За результатом розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05 січня 2017 року № З-0501/1-10/10-44/0501/09/01, якою позивача за порушення вимог п. 1 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.п. 1 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553; визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 1 п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф.

Вважаючи зазначену постанову протиправною, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв у межах та у спосіб визначений Законом, правомірно застосував санкцію за не виконання суб'єктом містобудування вимог п. 14 Порядку № 553, який зобов'язує суб'єкта господарювання допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

За змістом ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17 лютого 2011 року (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон № 3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; притягати посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону.

У відповідності до п. 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (надалі - Порядок), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції) за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 9 Порядку передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Відповідно до п. 12 Порядку, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, в т.ч., у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Водночас, п. 14 Порядку визначає, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

Як вбачається з матеріалів справи та з пояснень учасників справи, наданих під час судового засідання суду апеляційної інстанції, посадова особа відповідача Плющ О.С. 22 грудня 2016 року здійснив виїзд на об'єкт перевірки, із залученням представника Великодимерської селищної ради - Сердюка О.С.

Вказані обставини підтверджені також фотознімками з місця події та відеозаписом (а.с. 78 - 87).

З фотознімків з місця події та відеозапису, які було здійснено 22 грудня 2016 року вбачається, що 22 грудня 2016 року інспектор будівельного нагляду Плющ О.С. та представник Великодимерської селищної ради - Сердюк О.С. прибули до приміщення за адресою: АДРЕСА_1., пред'явили уповноваженій особі документи на підставі яких призначено перевірку після чого залишили приміщення. Однак, вказаними доказами не підтверджується факт не допуску посадових осіб відповідача до проведення перевірки. З даних фотознімків та відеозапису не вбачається, що посадові особи суб'єкту господарювання будь яким способом перешкоджали здійсненню перевірки.

Крім того, всупереч вимогам п. 14 Порядку посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю 22 грудня 2016 року не складено відповідний акт про не допуск до перевірки, що також підтвердила представник відповідача у судовому засіданні.

З пояснень представника відповідача вбачається, що такий акт не складався, у зв'язку з тим, що посадові особи суб'єкту господарювання повідомили перевіряючого про можливість отримати документи, необхідні для проведення перевірки 23 грудня 2016 року. Однак, будь яких письмових доказів або пояснень свідків з приводу зазначених відповідачем обставин матеріали справи не містять.

Згідно з ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Ч. 2 ст. 74 КАС України, передбачає, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено факт не допуску посадових осіб відповідача до проведення перевірки 22 грудня 2016 року.

Під час судового засідання суду апеляційної інстанції з пояснень учасників справи також з'ясовано, що 23 грудня 2016 року інспектор будівельного нагляду Плющ О.С. на об'єкт перевірки прибув один.

Разом з тим, у акті про не допуск посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 23 грудня 2016 року зазначено, що у вказаний день засвідчені у акті дані підтверджуються представником Великодимерської селищної ради - Сердюка О.С. підпис якого міститься в графі акту «присутні».

У зв'язку з чим колегією суддів не приймається до уваги в якості доказу вчиненого позивачем порушення зазначений акт, оскільки він складений з порушенням порядку його прийняття. Зокрема, підписаний особою, яка 23 грудня 2016 року не була присутньою під час перевірки. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що представник Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області - Сердюка О.С. не може бути залучений до проведення перевірки в якості свідка, оскільки вказана особа фактично є представником особи, за ініціативою якої (лист від 30 листопада 2016 року № 1171, вх. №10/10-0512/29 від 05 грудня 2016 року) проводилась перевірка по об'єкту будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Варто також звернути увагу на те, що з тексту акту вбачається, що факт не допуску посадових осіб до перевірки не засвідчений підписами та поясненнями свідків. Таких даних також не містять матеріали стосовно відмови позивача від підпису акту, протоколу і припису від 23 грудня 2016 року та отримання їх копії.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що в межах спірних правовідносин відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не виконано передбаченого ч. 2 ст. 77 КАС України, обов'язку з доведення правомірності прийнятого ним рішення, оскільки оскаржувана позивачем постанова прийнята на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23 грудня 2016 року та акту перевірки від 23 грудня 2016 року, які не можуть бути прийняті в якості доказу вчинення правопорушення, оскільки складені з порушенням вимог чинного законодавства.

У зв'язку з чим колегія суддів вважає, що постанова від 05 січня 2017 року №З-0501/1-10/10-44/0501/09/01 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є протиправною та підлягає скасуванню.

Враховуючи, що під час розгляду справи судом першої інстанції неповною мірою з'ясовано обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2018 року та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

У відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п. 1 п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи та неправильне застосування норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2018 року - скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов ОСОБА_3 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 05 січня 2017 року № З-0501/1-10/10-44/0501/09/01.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Н.М. Літвіна

Судді І.В. Федотов

Є.О. Сорочко

Повний текст постанови виготовлено 22 червня 2018 року.