Постанова № 74879852, 21.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/1150/17 Суддя (судді) першої інстанції: Мазур А.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Файдюка В.В.,

Чаку Є.В.,

при секретарі Козуб А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 квітня 2018 року про залишення позову без розгляду у справі за адміністративним позовом офіцера відділу проведення службових розслідувань у сфері економічних відносин управління службових розслідувань ГУВС правопорядку ЗС України майора ОСОБА_3 до т.в.о. начальника військової служби правопорядку у ЗС України - начальника ГУ військової служби правопорядку Збройних Сил України генерал-майора Криштуна Ігора Леонідовича, Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправними та скасування наказів, відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до т.в.о. начальника Військової служби правопорядку у Збройних Силах України-начальника Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України генерал-майора Криштуна Ігора Леонідовича, в якому просила суд з урахуванням уточнених вимог від 19.02.2018 року: визнати протиправними та скасувати наказ т.в.о. начальника Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України генерал-майора Криштуна І.Л. від 09 серпня 2016 року № 209, що полягає у притягненні ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності та накладенню дисциплінарного стягнення - "Попередження про неповну службову відповідність"; визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - начальника Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України генерал - майора Криштуна Ігоря Леонідовича від 29.08.2016 року № 222, що полягає у притягненні ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності та накладенню дисциплінарного стягнення "Догана"; визнати протиправними та скасувати наказ Генерального штабу Збройних Сил України від 20.10.2016 року № 391 та наказ Генерального штабу Збройних Сил України від 08.11.2016 року № 495, що полягають у притягненні ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності та накладенню дисциплінарного стягнення - "Пониження у військовому званні на один ступінь"; визнати протиправним та скасувати наказ Генерального штабу Збройних Сил України від 31.01.2017 року №35, що полягає у притягненні ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності та накладенню дисциплінарного стягнення - "Звільнення з військової служби за службовою невідповідністю"; за вчинення дій, що принижують честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3, стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_3 кошти у розмірі 100 000,00 (сто тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди, заподіяної протиправними рішеннями.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 квітня 2018 року адміністративний позов офіцера відділу проведення службових розслідувань у сфері економічних відносин управління службових розслідувань ГУВС правопорядку ЗС України майора ОСОБА_3 до т.в.о. начальника військової служби правопорядку у ЗС України - начальника ГУ військової служби правопорядку Збройних Сил України генерал-майора Криштуна Ігора Леонідовича, Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправними та скасування наказів, відшкодування моральної шкоди залишено без розгляду .

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

19 червня 2018 року на адресу Київського апеляційного адміністративного надійшов відзив від відповідача з проханням залишити апеляційну скаргу ОСОБА_3 без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

В судове засідання суду апеляційної інстанції з'явились представник апелянта та представник відповідача. Представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до ст. 45 Дисциплінарного Статуту Збройних сил України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних сил України", про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення.

Статтею 109 Дисциплінарного Статуту Збройних сил України встановлено, що кожний військовослужбовець один раз на рік, а також у разі переведення на нове місце служби повинен ознайомитися із своєю службовою карткою й розписатися про це. У разі переведення військовослужбовця службова картка пересилається до нового місця служби.

Судом першої інстанції встановлено, що всі оскаржувані позивачем накази доводилися останній особисто, а відтак вона є належно повідомленою про їх існування. До того ж, в матеріалах справи міститься витяг із службової картки майора ОСОБА_3, з якої вбачається, що остання ознайомлювалася із інформацією про накладені стягнення щодо неї, про що свідчать особисті підписи про ознайомлення. Крім того, до матеріалів справи додано копію рапорта майора ОСОБА_3 від 01.12.2016 року про направлення на стаціонарне лікування, з якого вбачається, що позивач вказала понижене звання - майор, що свідчить про обізнаність останньої, зокрема з наказом від 20.10.2016 року №391 "Про пониження у військовому званні на один ступінь".

Позивачем належних доказів, що спростовують твердження відповідача суду першої інстанції не надано, з огляду на що, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що доводи позивача про те, що її не ознайомлювали з наказами, є безпідставними та необґрунтованими.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Зі змісту ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи, що позовну заяву подано позивачем після закінчення строку, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, а із матеріалів справи не вбачається підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, то позовна заява ОСОБА_3 правомірно залишена судом першої інстанції без розгляду.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду в суді апеляційної інстанції) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 квітня 2018 року про залишення позову без розгляду - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядок і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.

Повний текст виготовлено 22 червня 2018 року.