Постанова № 74879842, 20.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/5622/17 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Епель О.В.,

Карпушової О.В.,

при секретарі: Мідянці А.А.,

за участю:

представника позивача Тітова С.С.,

представника відповідача Сінгур О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформації, та Товариства з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 лютого 2018 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформації, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України», звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформації, від 21.03.2017 року №142 про відмову в продовженні терміну дії ліцензії та зобов'язати відповідача продовжити термін дії ліцензії на строк, не менше 5 років. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що неправомірність відмови в продовженні терміну дії ліцензії полягає в тому, що вона ґрунтується на порушенні Ліцензійних умов, а не умов Ліцензії, що взагалі не є підставою для такої відмови.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 лютого 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформації, від 21.03.2017 року №142 та зобов'язано Національну комісію повторно розглянути документи на продовження дії ліцензії серії АД№032812 на строк не менше 5 років.

З таким рішенням не погодились обидві сторони і подали апеляційні скарги.

При цьому, відповідач оскаржує рішення суду в частині задоволених позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, та просить судове рішення скасувати та повністю відмовити в задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що Товариством не в повному обсязі освоєно радіочастотний ресурс за ліцензією від 05.07.2012 року відповідно до плану освоєння радіочастотного ресурсу, чим порушено пп.4.1.8 п.4.1 Ліцензійних умов користування радіочастотним ресурсом України, а тому у НКРЗІ були наявні правові підстави для відмови у продовженні дії цієї Ліцензії.

Позивач, оскаржуючи судове рішення, посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та наголошує, що суд, зобов'язавши відповідача повторно розглянути документи на продовження дії ліцензії, протиправно вийшов за межі позовних вимог та задовольнив адміністративний позов у такий спосіб, що не є достатнім для повного захисту порушеного права позивача, тому просить рішення суду скасувати в частині відмови в задоволенні позову та задовольнити позов повністю.

В судовому засіданні представник позивача доводи своєї апеляційної скарги підтримав і просив її задовольнити, проти доводів апеляційної скарги відповідача заперечував, в свою чергу, представник відповідача заперечувала проти доводів апеляційної скарги позивача та просила задовольнити апеляційну скаргу Нацкомісії.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до наступного.

Як установлено судом і підтверджується матеріалами справи, 05.07.2012 відповідачем (далі - НКРЗІ) видано товариству ліцензію №6876 на користування радіочастотним ресурсом України, в якій визначені терміни освоєння радіочастотного ресурсу України, а саме, початок користування - січень 2013 року, повне освоєння даної ліцензії - березень 2013 року.

На підставі звернення позивача від 01.03.2013 року НКРЗІ прийнято рішення від 14.03.2013 року №145 про перенесення терміну початку користування радіочастотним ресурсом без зміни терміну дії ліцензії №6876 від 05.07.2012 року та встановлено такі терміни освоєння радіочастотного ресурсу: початок користування - травень 2013 року, повне освоєння - липень 2013 року.

Листом від 17.06.2014 року №1177 ТОВ «Телесистеми України» повідомило НКРЗІ про початок користування радіочастотним ресурсом та повним освоєнням заявленого радіочастотного ресурсу згідно ліцензії, на підтвердження чого надано дозвіл на експлуатацію радіоелектронного засобу широкосмугового радіодоступу від 04.09.2013 року №ШПС-32-0114163, отриманого позивачем у вересні 2013 року.

02.03.2017 ТОВ «Телесистеми України» звернулося до НКРЗІ із заявою №3047/7 про продовження терміну дії ліцензії №6876 від 05.07.2012 року.

21.03.2017 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформації, прийнято рішення №142, яким відмовлено Товариству у продовженні терміну дії ліцензії від 05.07.2012 року №6876 на користування радіочастотним ресурсом для широкосмугового радіодоступу (радіозв'язку у системі передавання даних з використанням шумоподібних сигналів) на території Київської області, у зв'язку з невиконанням ліцензіатом з власної вини умов, зазначених у ліцензії (порушення вимоги пп.4.1.8 п.4.1 Ліцензійних умов користування радіочастотним ресурсом України, затверджених рішенням НКРЗ від 19.08.2005 року №53 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.10.2005 року за №1237/11517), що встановлено висновком УДЦР №1-3696 від 10.03.2017 року.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач як суб»єкт владних повноважень, не довів суду правомірності своїх дій та рішення, в той час, як позивач свої вимоги довів і обґрунтував належними та допустимими доказами.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до частини другої статті 12 Законі України «Про радіочастотний ресурс України» від 01.06.2000 №1770-ІІІ (далі - Закон) користування радіочастотним ресурсом України підлягає державному регулюванню. Органом державного регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України є HKPЗІ, яка утворюється відповідно до Закону України «Про телекомунікації».

До повноважень НКРЗІ щодо регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України, згідно з підпунктом 1 частини другої статті 14 Закону, зокрема, належить ліцензування у сфері користування радіочастотним ресурсом України відповідно до цього Закону (в тому числі продовження строку дії ліцензій за наявності правових підстав).

Відповідно до частини другої статті 6 Закону користувачі радіочастотного ресурсу України зобов'язані:

1) дотримуватися стандартів, норм і правил використання радіочастотного ресурсу України;

2) дотримуватися умов, визначених у ліцензіях на користування радіочастотним ресурсом України та в дозволах на експлуатацію;

3) повідомляти національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, або Генеральний штаб Збройних Сил України для загальних і спеціальних користувачів відповідно про припинення користування радіочастотним ресурсом України;

4) надавати уповноваженим національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, посадовим особам або представникам Генерального штабу Збройних Сил України для загальних і спеціальних користувачів відповідно інформацію щодо тактико-технічних характеристик, застосування, розміщення радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, а також пред'являти за їхньою вимогою відповідні ліцензії, дозволи, сертифікати, свідоцтва та інші документи, які відносяться до питань користування радіочастотним ресурсом України;

5) вносити платежі та збори, передбачені законом, а також у встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, порядку плату за радіочастотний моніторинг у смугах радіочастот загального користування.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 30 Закону користування радіочастотним ресурсом України здійснюється на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів - суб'єктами господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для надання телекомунікаційних послуг.

Ліцензія на користування радіочастотним ресурсом України - це документ, який засвідчує право суб'єкта господарювання на користування радіочастотним ресурсом України протягом визначеного терміну в конкретних регіонах та в межах певних смуг, номіналів радіочастот з виконанням ліцензійних умов (стаття 1 Закону).

Відповідно до положень ч. 6 статті 33 Закону у ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України зазначаються смуги радіочастот для здійснення операторської діяльності, перелік регіонів, де передбачається користування радіочастотним ресурсом України, терміни початку і освоєння радіочастотного ресурсу України та вид радіотехнології, який буде застосовуватися.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону у разі якщо користувач радіочастотного ресурсу України має намір продовжити зазначений у ліцензії термін користування радіочастотним ресурсом України після його закінчення, він повинен не пізніше ніж за чотири місяці до закінчення терміну дії ліцензії звернутися до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, із заявою встановленої національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, форми.

Відповідно до ч. 2 цієї статті, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, не має права відмовити в продовженні терміну дії ліцензії, якщо ліцензіатом виконуються всі умови, зазначені в ліцензії, або ці умови не виконані з причин, які не залежали від користувача. Винятком є випадки, коли у смугах частот для радіотехнологій, зазначених у ліцензії, Планом використання радіочастотного ресурсу України не передбачено подальше використання зазначених радіотехнологій.

Таким чином, Національна комісія не має права відмовити суб'єкту звернення в продовженні терміну дії ліцензії, у разі наявності однієї з наступних обставин: 1) ліцензіатом виконуються всі умови, зазначені в ліцензії; 2) умови, зазначені в ліцензії не виконані з причин, які не залежали від користувача; 3) випадки, коли у смугах частот для радіотехнологій, зазначених у ліцензії, Планом використання радіочастотного ресурсу України не передбачено подальше використання зазначених радіо технологій.

Відповідно до законів України "Про радіочастотний ресурс України", "Про телекомунікації" та інших нормативно-правових актів, що регулюють здійснення діяльності у сфері користування радіочастотним ресурсом України розроблено Ліцензійні умови користування радіочастотним ресурсом України (далі - Ліцензійні умови).

Відповідно до пункту 1.2. Ліцензійних умов вони є нормативно-правовим актом, що містить вичерпний перелік вимог, обов'язкових для виконання суб'єктами господарювання при провадженні діяльності, пов'язаної з користуванням радіочастотним ресурсом України в смугах частот загального користування, і направлених на забезпечення ефективного використання радіочастотного ресурсу та забезпечення електромагнітної сумісності (далі - ЕМС) радіоелектронних засобів (далі - РЕЗ).

Згідно із пунктом 3.3 Ліцензійних умов, про початок користування радіочастотним ресурсом та повне освоєння заявленого радіочастотного ресурсу ліцензіат протягом місяця повинен поінформувати НКРЗІ.

Відповідно до підпункту 4.1.8 пункту 4.1 Ліцензійних умов, до обов'язків ліцензіата стосовно користування радіочастотним ресурсом України належить дотримання термінів початку та повного освоєння радіочастотного ресурсу за ліцензією відповідно до плану освоєння радіочастотного ресурсу, який надавався суб'єктом господарювання до заяви про видачу ліцензії на користування радіочастотним ресурсом, якщо інше не визначено особливими умовами ліцензії.

Як зазначалось вище, позивачу було встановлено наступні терміни освоєння радіочастотного ресурсу: початок користування - травень 2013 року, повне освоєння - липень 2013 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 04.09.2013 року від УДЦР отримано дозвіл №ШПМ-32-0114163 на експлуатацію радіоелектронного засобу широкосмугового радіодоступу на адресу місця встановлення: Київська область, Броварський район, с. Богданівка, котеджне містечко «Нова Богданівка».

Листом від 17.06.2014 року №1177 позивач проінформував НКРЗІ про початок користування ресурсу та повним освоєнням заявленого радіочастотного ресурсу згідно ліцензії №6876 від 05.07.2012 року на користування радіочастотним ресурсом України, виданої Товариству з обмеженої відповідальності «Телесистеми України» та виданого дозволу №ШПМ-32-0114163 від 04.09.2013 року.

Водночас, висновком ДП «Український державний центр радіочастот» щодо можливості видачі ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України від 10.03.2017 року №1-3696 (а.с.56) встановлено, що ТОВ «Телесистеми України» не освоєно смуг радіочастот: 2401-2422, 2442-2483, загальною шириною 62 МГц, тобто, освоєно тільки 24,39% від зазначеної загальної ширини смуги радіочастот для користування у регіоні, зазначеної у ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України від 05.07.2012 року №6876.

Як наголошувалось вище, статтею 37 Закону визначено, що Нацкомісія не має права відмовити в продовженні терміну дії ліцензії, якщо ліцензіатом виконуються всі умови, зазначені в ліцензії, або ці умови не виконані з причин, які не залежали від користувача. Винятком є випадки, коли у смугах частот для радіотехнологій, зазначених у ліцензії, Планом використання радіочастотного ресурсу України не передбачено подальше використання зазначених радіотехнологій.

Пунктом 3.4 Ліцензійних умов передбачено, що датою початку користування радіочастотним ресурсом за ліцензією є дата отримання першого дозволу на експлуатацію РЕЗ з користуванням певною частиною смуги радіочастот, визначеної в ліцензії для цього регіону.

Водночас, підтвердженням використання радіочастотного ресурсу в повному обсязі є наявність дозволів на експлуатацію РЕЗ на всі смуги (номінали) радіочастот у всіх регіонах, визначених ліцензією, та застосування (здійснення експлуатації) всіх таких РЕЗ.

Оскільки, позивачем з власної вини не освоєно радіочастотний ресурс за ліцензією №6876 в повному обсязі, у відповідача були наявні усі правові підстави для відмови у продовженні терміну дії цієї ліцензії.

Так, відповідно до п.3 ч. 2 ст. 38 Закону, невикористання радіочастотного ресурсу, визначеного в ліцензії, в повному обсязі та у визначені ліцензією терміни з власної вини користувача, є підставою для анулювання цієї ліцензії.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позову.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформації, - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 лютого 2018 року - скасувати.

Прийняти постанову, якою у задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова в повному обсязі складена і підписана 22 червня 2018 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді О.В.Епель

О.В.Карпушова