Ухвала суду № 74878047, 23.06.2018, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/4102/18

1-кс/310/1172/18

УХВАЛА

Іменем України

23 червня 2018 рокум. Бердянськ

Бердянській міськрайонний суд Запорізької області у складі

слідчого судді Мороки С.М.,

за участю: секретаря Герета І.М.,

прокурора Полозюка Є.Ю.,

захисника ОСОБА_1,

слідчого Пєрєвєрзєва А.М.,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного 24.05.2018 до ЄРДР за №12018080130001497 клопотання старшого слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 від 23.06.2018 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, не одруженого, неповнолітніх дітей не має, тимчасово проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, 07.05.2018 до суду направлено обвинувальний акт за ч. 1 ст. 187 КК України,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,

В с т а н о в и в:

23.06.2018 до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3, погоджене прокурором Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2

З клопотання та наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що 20.05.2018 приблизно о 21 годині 20 хвилин, знаходячись біля перехрестя вулиці Консульської та проспекту Західного в м. Бердянськ Запорізької області, ОСОБА_2 підійшов до потерпілого ОСОБА_5 та діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою відкритого викрадення чужого майна, наніс йому приблизно 4 удари кулаком в область обличчя та голови, від яких потерпілий впав на асфальт та виронив належний йому мобільний телефон. Після цього, ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, в присутності потерпілого ОСОБА_5 відкрито, повторно, викрав його мобільний телефон «Samsung G313H Duos» вартістю 1000 гривень.

Після цього ОСОБА_2 залишив місце скоєння злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на суму 1000 гривень.

За даним фактом слідчим відділенням Бердянського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018080130001497 від 24 травня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

22.06.2018 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

З 08 год. 30 хв. 23 червня 2018 року ОСОБА_2 перебуває у Бердянському ВП ГУНП в Запорізькій області та позбавлений права вільно пересуватися, тому саме з цієї години цього дня слід вважати фактичне затримання ОСОБА_2

Із клопотання слідчого вбачається, що провина ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5; протоколами допиту свідків; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2

В судовому засіданні слідчий Пєрєвєрзєв А.М. підтримав заявлене клопотання. Вказує на наявність обґрунтованої підозри відносно підозрюваного та ризиків, визначених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України. Просив застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м’яких заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими ст.177 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, просив його задовольнити, оскільки посилається на те, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування/суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підозрюваний в судовому засіданні із пред’явленою йому підозрою не згоден, заперечував проти застосування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник заперечував проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив обрати більш м’який запобіжний захід.

Клопотань про виклик певних осіб чи дослідження доказів не надійшло.

Вивчивши клопотання, вислухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, підозрюваний ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Обґрунтованість підозри підтверджується доданими до клопотання доказами.

Згідно вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час проведення досудового розслідування слідчим суддею встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2, згідно статті 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, передбачених ст.42 КПК України, а також запобігання спробам: переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2, згідно ст.177 КПК України, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.186 КК України, за який законом передбачене покарання від 4 до 5 років позбавлення волі, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_2 згідно ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років, тому підозрюваний, усвідомлюючи те, що вчинив кримінальне правопорушення, яке має незворотній характер, невідворотність покарання за вчинене, перебуваючи та вільно пересуваючись на свободі, зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що унеможливить проведення досудового розслідування, прийняття процесуальних рішень у розумні строки, що являється ризиком, передбаченим п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Крім того, ОСОБА_2 застосовував до потерпілого фізичне насильство, а також до свідка ОСОБА_6, що свідчить про схильність підозрюваного до застосування фізичного насильства, в разі виникнення такої необхідності в особистих інтересах зможе незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному провадженні з метою зміни їх показів на його користь, що негативно вплине на швидке, повне та неупереджене проведення досудового слідства та на встановлення обставин, які згідно ст.91 КПК України підлягають доказуванню, що являється ризиком, передбаченим п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

З урахуванням характеристики ОСОБА_2, як особи, яка не має постійного джерела доходів, не має стійких соціальних зв’язків, постійного місця проживання на території Запорізької області, систематично вчиняє умисні тяжкі корисливі злочини, а також аналізуючи обставини скоєного ним злочину, вказане дає підстави вважати, що останній може продовжити свою злочинну діяльність, що являється ризиком, передбаченим п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно практики Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав і інтересів.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Таким чином, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вказаного злочину, є достатньо підстав вважати, що більш м’які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, які вказані слідчим та прокурором, оскільки ОСОБА_2, перебуваючи під домашнім арештом по іншому кримінальному провадженню, вчинив вказаний злочин, тому клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог п.1 ч.4 ст. 183 КПК України, підстав для визначення розміру застави немає, оскільки ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням фізичного насильства.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя -

У х в а л и в:

Клопотання старшого слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 від 23.06.2018 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів з утриманням у ДУ «Вільнянська установа виконання покарань (№11)», арештувавши із зали суду.

Строк тримання під вартою ОСОБА_2 рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 08 год. 30 хв. 23 червня 2018 року до 08 год. 30 хв. 21 серпня 2018 року.

Строк дії ухвали до 08 год. 30 хв. 21 серпня 2018 року.

Ухвалу передати для виконання до Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С.М. Морока