Ухвала суду № 74877871, 21.06.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/6824/18 1-кс/335/4738/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Крамаренко І.А., за участю секретаря Тимченко А.В., розглянувши клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42018080000000214 від 01.06.2018 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

20 червня 2018 року прокурор другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно.

З наданих в обґрунтування матеріалів вбачається, що на підставі Установчого договору про створення і діяльність Закритого акціонерного товариства «Гвідон» від 24.02.1995 створено ЗАТ «Гвідон» шляхом викупу цілісного майнового комплексу «Запорізька станція технічного обслуговування № 1». У 2006 році ТОВ «Ріелті Сіті» стало власником 2322 акцій ЗАТ «Гвідон», що складало 50,955% від загальної кількості акцій ЗАТ «Гвідон». Установчими зборами учасників ТДВ «Гвідон» 12.03.2011 прийнято рішення про створення ТДВ «Гвідон», 18.04.2011 проведено державну реєстрацію ТДВ «Гвідон», після чого ТДВ «Гвідон» перейменовано у ТДВ «Фенікс». Крім того, одним із засновників (учасників) ТДВ «Фенікс» з найбільшим розміром внеску до статутного капіталу є ОСОБА_2 (з 47848,50 грн. розмір внеску саме ОСОБА_2 складає 45918,66 грн.). Водночас ОСОБА_2 здійснює індивідуальну адвокатську діяльність відповідно до рішення від 19.11.2003 № 10 Запорізької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів, тобто відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є адвокатом. Керівником ТДВ «Фенікс» є також ОСОБА_2 Відповідно до п. 2.1 статуту ТДВ «Фенікс», затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТДВ «Фенікс» від 04.05.2017 № 02/2017 (далі – Статут) ТДВ «Фенікс» є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку із своїм найменуванням, та інші засоби ідентифікації, що не заборонені чинним законодавством. Згідно протоколу позачергових загальних зборів учасників ТДВ «Фенікс» від 04.05.2017 № 02/2017, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, директором ТДВ «Фенікс» є ОСОБА_2 За таких обставин ОСОБА_2, обіймаючи посаду директора ТДВ «Фенікс», виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарських функції, тобто відповідно до вимог ч. 3 ст. 18 КК України був службовою особою юридичної особи приватного права. Крім того, установлено, що колегією суддів Господарського суду Запорізької області у складі суддів Ярешко О.В. (головуючий), ОСОБА_3 та ОСОБА_4 04.05.2017 порушено провадження у справі № 908/922/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелті Сіті» (далі ТОВ «Ріелті Сіті») до відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю «Фенікс» (далі ТДВ «Фенікс») про відновлення корпоративного контролю. Представником відповідача ТОВ ТДВ «Фенікс» у вказаній справі був ОСОБА_2 Відповідно до позовної заяви ТОВ «Ріелті Сіті» просив суд поновити корпоративний контроль указаного товариства у Закритому акціонерному товаристві «Гвідон» (далі – ЗАТ «Гвідон») з метою чого: визнати протиправними рішення загальних зборів ЗАТ «Гвідон» від 27.10.2010, яке оформлене протоколом загальних зборів акціонерів ЗАТ «Гвідон» від 27.10.2010 про реорганізацію ЗАТ «Гвідон» у Товариство з додатковою відповідальністю «Гвідон» (далі ТДВ «Гвідон»); визнати протиправними рішення загальних зборів ЗАТ «Гвідон» від 12.03.2011, яке оформлене протоколом загальних зборів акціонерів ЗАТ «Гвідон» від 12.03.2011 про припинення ЗАТ «Гвідон»; визнати протиправними рішення установчих зборів учасників ТДВ «Гвідон» від 12.03.2011, яке оформлене протоколом № 1 установчих зборів учасників ТДВ «Гвідон» від 12.03.2011 про утворення та затвердження статуту ТДВ «Гвідон»; скасувати державну реєстрацію ТДВ «Гвідон» - запис про вчинення реєстраційної дії № 11031450000029280 від 18.04.2011; скасувати державну реєстрацію припинення ЗАТ «Гвідон» - запис про вчинення реєстраційної дії № 11031120010006232 від 15.04.2011; поновити державну реєстрацію випуску акцій ЗАТ «Гвідон» відповідно до свідоцтва про реєстрацію випуску акцій № 39/08/1/02 від 17.10.2002, виданого Запорізьким територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку; визнати право ТОВ «Ріелті Сіті» на 2322 акцій ЗАТ «Гвідон», що складає 50,955% від загальної кількості акцій ЗАТ «Гвідон». За результатами розгляду справи № 908/922/17 18.10.2017 судом позовні вимоги ТОВ «Ріелті Сіті» задоволені у повному обсязі, а саме поновлено корпоративний контроль ТОВ «Ріелті Сіті» у ЗАТ «Гвідон» з метою чого: визнано недійсними рішення загальних зборів ЗАТ «Гвідон» від 27.10.2010, яке оформлене протоколом загальних зборів акціонерів ЗАТ «Гвідон» від 27.10.2010 про реорганізацію ЗАТ «Гвідон» у ТДВ «Гвідон»; визнано недійсними рішення загальних зборів ЗАТ «Гвідон» від 12.03.2011, яке оформлене протоколом загальних зборів акціонерів ЗАТ «Гвідон» від 12.03.2011 про припинення ЗАТ «Гвідон»; визнано недійсними рішення установчих зборів учасників ТДВ «Гвідон» від 12.03.2011, яке оформлене протоколом № 1 установчих зборів учасників ТДВ «Гвідон» від 12.03.2011 про утворення та затвердження статуту ТДВ «Гвідон»; скасовано державну реєстрацію ТДВ «Гвідон» - запис про вчинення реєстраційної дії № 11031450000029280 від 18.04.2011; скасовано державну реєстрацію припинення ЗАТ «Гвідон» - запис про вчинення реєстраційної дії № 11031120010006232 від 15.04.2011; поновлено державну реєстрацію випуску акцій ЗАТ «Гвідон» відповідно до свідоцтва про реєстрацію випуску акцій № 39/08/1/02 від 17.10.2002, виданого Запорізьким територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку; визнано право власності ТОВ «Ріелті Сіті» на 2322 акції ЗАТ «Гвідон», що складає 50,955% від загальної кількості акцій ЗАТ «Гвідон». Крім того, вказаним рішенням від 18.10.2017 суд стягнув з ТДВ «Фенікс» на користь ТОВ «Ріелті Сіті» 11200 грн. судового збору. Не погоджуючись з рішенням господарського суду Запорізької області від 18.10.2017 у справі № 908/922/17 ОСОБА_2, являючись засновником (учасником), керівником ТДВ «Фенікс» та одночасно представником вказаного підприємства, 09.11.2017 оскаржив його до Донецького апеляційного господарського суду. Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.11.2017 апеляційну скаргу повернуто заявнику на підставі п. 1 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, оскільки апелянтом не надано доказів, які б свідчили про наявність у ОСОБА_2 повноважень на підписання апеляційної скарги від імені ТДВ «Фенікс». У подальшому, 30.11.2017, ТДВ «Фенікс» повторно звернулося з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Запорізької області від 18.10.2017 у справі № 908/922/17 з клопотанням про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження. На підтвердження усунутих недоліків ТДВ «Фенікс» надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого саме ОСОБА_2 є керівником зазначеного підприємства, у зв’язку із цим ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 11.12.2017 ТДВ «Фенікс» відновлено строк на апеляційне оскарження, а апеляційну скаргу прийнято до провадження. Постановою Донецького апеляційного господарського суду у справі № 908/922/17 від 22.05.2018 апеляційну скаргу ТДВ «Фенікс» задоволено, рішення Господарського суду Запорізької області від 18.10.2017 у справі № 908/922/17 скасовано та прийнято нове рішення, відповідно до якого у задоволенні позову ТОВ «Ріелті Сіті» до ТДВ «Фенікс» відмовлено. Після скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 18.10.2017 у справі № 908/922/17, у ОСОБА_2, який є адвокатом та має значний досвід у господарських справах, будучи обізнаним із можливими негативними наслідками для суддів Господарського суду Запорізької області, які приймали рішення у справі № 908/922/17, у разі притягнення їх до дисциплінарної відповідальності Вищою радою правосуддя, виник умисел на одержання від суддів Господарського суду Запорізької області Ярешко О.В., Мірошниченко М.В. та Федорової О.В., які входили до колегії суддів для розгляду справи № 908/922/17, неправомірної вигоди для себе за неподання скарги щодо дисциплінарного проступку указаних суддів до Вищої ради правосуддя. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2, достовірно знаючи, що адвокат ОСОБА_5 є чоловіком судді Господарського суду Запорізької області Ярешко О.В., вирішив виказати саме йому вимогу про передачу на його користь неправомірної вигоди за неподання скарги до Вищої ради правосуддя щодо дисциплінарного проступку суддів Ярешко О.В., Мірошниченко М.В. та Федорової О.В. щодо порушень, які вони, на його думку, допустили при розгляді господарської справи № 908/922/17 та винесенні по ній 18.10.2017 рішення. При цьому ОСОБА_2 був упевнений, що ОСОБА_5 передасть його незаконні вимоги суддям Ярешко О.В., Мірошниченко М.В. та Федоровій О.В. Продовжуючи свої неправомірні умисні дії, 30.05.2018 приблизно о 20 годині, ОСОБА_2 зателефонував ОСОБА_5 та домовився з ним про зустріч наступного дня в офісному приміщенні де останній здійснює свою діяльність, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 48, офіс 27. Приблизно о 15 годині 31.05.2018 ОСОБА_2, перебуваючи в офісному приміщенні по вул. Незалежної України, 48, офіс 27, у м. Запоріжжі, виказав ОСОБА_5 вимогу про передачу йому неправомірної вигоди у розмірі 35000 доларів США за неподання до Вищої ради правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку суддів Ярешко О.В., Мірошниченко М.В. та Федорової О.В., які вони, на його думку, допустили при розгляді справи № 908/922/17 та винесенні по ній 18.10.2017 рішення суттєві порушення вимог законодавства, у зв’язку із чим зазначене рішення скасоване Донецьким апеляційним господарським судом. На що ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_2 про необхідність передачі його вимоги суддям Ярешко О.В., Мірошниченку М.В. та Федоровій О.В. У подальшому ОСОБА_5 повідомив суддів Ярешко О.В., Мірошниченко М.В. та Федорова О.В. про неправомірні дії ОСОБА_2, які, в свою чергу, з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх законних інтересів, вимушені були погодитися на незаконну вимогу ОСОБА_2, проте вирішили при цьому, поставити до відома правоохоронні органи про неправомірні дії останнього. Під час чергової зустрічі із ОСОБА_5, у денний час доби 13.06.2018 в офісному приміщенні останнього по вул. Незалежної України, 48, офіс 27, у м. Запоріжжя, ОСОБА_2 погодився на пропозицію ОСОБА_5 зменшити розмір неправомірної вигоди та виказав вимогу про передачу йому грошових коштів у розмірі 25000 доларів США за неподання до Вищої ради правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку суддів Ярешко О.В., Мірошниченко М.В. та Федорової О.В., одночасно погрожуючи можливими негативними наслідками для цих суддів у разі невиконання його неправомірної вимоги. Приблизно о 15 годині 15.06.2018 ОСОБА_2, будучи службовою особою юридичної особи приватного права, перебуваючи в офісному приміщенні, у якому веде свою діяльність ОСОБА_5, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 48, офіс 27, діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, одержав через ОСОБА_5 від суддів Господарського суду Запорізької області Ярешко О.В., Мірошниченка М.В. та Федорової О.В. неправомірну вигоду у розмірі 25000 доларів США (що відповідно до курсу НБУ станом на 15.06.2018 складає 655 491,95 грн.) за неподання до Вищої ради правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку суддів Ярешко О.В., Мірошниченко М.В. та Федорової О.В., які, на його думку, допустили при розгляді справи № 908/922/17 та винесенні по ній 18.10.2017 рішення, суттєві порушення вимог законодавства, у зв’язку із чим зазначене рішення скасоване Донецьким апеляційним господарським судом. Крім того, на виконання раніше обумовленої із ОСОБА_5 домовленості, ОСОБА_2 передав йому примірники листів, адресованих Вищій раді правосуддя та без зазначення адресата із мокрою печаткою ТДВ «Фенікс» та підписом директора вказаного товариства ОСОБА_2 про відклик з Вищої ради правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку суддів Господарського суду Запорізької області Мірошниченка М.В., Ярешко О.В. та Федорової О.В. при розгляді справи № 908/922/17.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення 16.06.2018 року повідомлено обґрунтовану підозру ОСОБА_2

У ході проведення досудового розслідування 16.06.2018, в період часу з 01 годин 36 хвилин до 01 години 59 хвилин, у відповідності до вимог ст.ст. 233, 237 КПК України, до постановлення ухвали слідчого судді процесуальним прокурором, у зв’язку з невідкладним випадком пов’язаним з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, проведено обшук офісного приміщення розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 48 приміщення 26, яким володіє ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. у зв’язку з запобіганням зникнення документів, що могло призвести до втрати речових доказів.

Вказаний обшук, в порядку ст.234 КПК України, проводився з метою виявлення на місці вчинення злочину слідів та документів злочину. Крім того, вказаний обшук проводився з дозволу власника.

У ході проведеного обшуку виявлено і зафіксовано відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме документи, які ОСОБА_5 передав ОСОБА_2 під час зустрічі 15.06.2018 до моменту затримання останнього, якими є заява за підписом ОСОБА_2, скріплена печаткою ТДВ «Фенікс» 05789274 без зазначення адресата та заява за підписом ОСОБА_2, скріплена печаткою ТДВ «Фенікс» 05789274 адресована до Вищої ради правосуддя. Зазначені документи під час проведення обшуку вилучені.

16.06.2018 до Орджонікідзевського районного м. Запоріжжя прокурором подано клопотання про надання дозволу на проведення обшуку офісного приміщення розташованого за адресою м. Запоріжжя, вул.. Незалежної України, 48 приміщення 26, яким користується та володіє ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, а відшукані документи, а саме: заява за підписом ОСОБА_2, скріплена печаткою ТДВ «Фенікс» 05789274 без зазначення адресата та заява за підписом ОСОБА_2, скріплена печаткою ТДВ «Фенікс» 05789274 адресована до Вищої ради правосуддя визнати такими, що мають значення для досудового розслідування і можуть бути доказами під час судового розгляду.

Відповідно до ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.06.2018 клопотання задоволено та визнано наявність підстав для проведення обшуку офісного приміщення розташованого за адресою м. Запоріжжя, вул.. Незалежної України, 48 приміщення 26, а відшукані документи, а саме: заява за підписом ОСОБА_2, скріплена печаткою ТДВ «Фенікс» 05789274 без зазначення адресата та заява за підписом ОСОБА_2, скріплена печаткою ТДВ «Фенікс» 05789274 адресована до Вищої ради правосуддя визнати такими, що мають значення для досудового розслідування і можуть бути доказами під час судового розгляду.

З метою забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, прокурор звернувся з клопотанням про накладення арешту.

Прокурор в судове засідання надав заяву про розгляд клопотання без його участі.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що в проваджені прокуратури Запорізької області перебуває кримінальне провадження № 42018080000000214 від 01.06.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення 16.06.2018 року повідомлено обґрунтовану підозру ОСОБА_2

16.06.2018 року, в період часу з 01 годин 36 хвилин до 01 години 59 хвилин, у відповідності до вимог ст.ст. 233, 237 КПК України, до постановлення ухвали слідчого судді процесуальним прокурором, проведено обшук офісного приміщення розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 48 приміщення 26, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Вказаний обшук, в порядку ст.234 КПК України, проводився з метою виявлення на місці вчинення злочину слідів та документів злочину. Крім того, вказаний обшук проводився з дозволу власника.

У ході проведеного обшуку виявлено і зафіксовано відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме документи, які ОСОБА_5 передав ОСОБА_2 під час зустрічі 15.06.2018 до моменту затримання останнього, якими є заява за підписом ОСОБА_2, скріплена печаткою ТДВ «Фенікс» 05789274 без зазначення адресата та заява за підписом ОСОБА_2, скріплена печаткою ТДВ «Фенікс» 05789274 адресована до Вищої ради правосуддя. Зазначені документи під час проведення обшуку вилучені.

Відповідно до ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.06.2018 клопотання прокурора про надання дозволу на проведення обшуку вказаного офісного приміщення задоволено та визнано наявність підстав для проведення обшуку, а відшукані документи, а саме: заява за підписом ОСОБА_2, скріплена печаткою ТДВ «Фенікс» 05789274 без зазначення адресата та заява за підписом ОСОБА_2, скріплена печаткою ТДВ «Фенікс» 05789274 адресована до Вищої ради правосуддя визнати такими, що мають значення для досудового розслідування і можуть бути доказами під час судового розгляду.

Згідно ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його чинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов’язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Згідно ч. 7 ст. 237 КПК України, вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученими.

Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 діючого КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому діючим КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у діючим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з положенням ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 діючого КПК України.

Згідно з положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно положень ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Документи, вилучені під час проведення обшуку, мають істотне значення для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки можуть зберігати на собі сліди скоєного кримінального правопорушення та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вказане майно, оскільки воно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98, ч. 2 ст. 167 КПК України, містить на собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.

Керуючись ст. ст. 98, 167, 168,170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя ,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42018080000000214 від 01.06.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України – задовольнити.

Накласти арешт на документи, а саме: заяву за підписом ОСОБА_2, скріплену печаткою ТДВ «Фенікс» 05789274 без зазначення адресата; заяву за підписом ОСОБА_2, скріплену печаткою ТДВ «Фенікс» 05789274, адресовану до Вищої ради правосуддя.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: І.А.Крамаренко