Ухвала суду № 74877720, 21.06.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-кп/775/306/2018(м)

237/5358/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 року м. Маріуполь

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі у складі суддів: Свіягіної І.М.,

Куракової В.В.,

Демяносова О.В.,

при секретарі судового засідання Болдовській К.В.,

за участю прокурора Сухаревої О.В.,

за участю захисника адвоката Кравченка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції кримінальне провадження № 1201650690001514 від 12 листопада 2016 року за апеляційною скаргою заступника прокурора Донецької області Бойко Н. на ухвалу Волноваського районного суду Донецької області від 23 березня 2018 року, якою до

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Зарашфан, Республіки Узбекистан, українця, з неповною вищою освітою, інваліда другої групи, неодруженого, працюючого на посаді вантажника СФГ «Юг», в силу ст.89 КК України не судимого, перебуваючого на обліку лікаря психіатра, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

застосовані примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Рух справи, короткий зміст оскарженого судового рішення та встановлені фактичні обставини.

За ухвалою Волноваського районного суду Донецької області від 23 березня 2018 року клопотання слідчого СВ Мар'їнського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області Шевченко Г.В. про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні №1201650690001514 від 12 листопада 2016року до ОСОБА_4, задоволено.

Застосовано до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.

Судом встановлено, ОСОБА_4 в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року № 60/95-ВР із подальшими змінами та доповненнями, Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовини і прекурсорів» із подальшими змінами та доповненнями, Наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірах наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконного обігу» із подальшими змінами та доповненнями, вчинив злочин, пов'язаний з незаконним обігом наркотичних засобів за наступних обставин:

наприкінці вересня 2016 року, точну дату в ході слідства не встановлено, ОСОБА_4, діючи умисно, з метою придбання особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, прибув на відкриту ділянку місцевості, розташовану поблизу с. Сухі Яли, Мар'їнського району, Донецької області, де зірвав рослини коноплі (канабіс), тим самим незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, після чого приніс його за місцем мешкання висушив, подрібнив, тим самим незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб -канабіс. Після чого поклав подрібнену речовину в поліетиленовий пакет, який став зберігати в спальній кімнаті за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2, тим самим почав незаконно зберігати особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс для особистого вживання без мети збуту.

На початку листопада 2016 року, точну дату в ході слідства не встановлено, ОСОБА_4, діючи умисно, з метою придбання особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, прибув на відкриту ділянку місцевості, розташовану поблизу с. Сухі Яли, Мар'їнського району, Донецької області, де зірвав росли коноплі (канабіс), тим самим незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, після чого приніс його за місцем мешкання, висушив, тим самим незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб -канабіс. Після чого поклав подрібнену речовину в сумку, яку став зберігати в спальній кімнаті за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_3, тим самим почав незаконно зберігати особливо небезпечний наркотичний засіб для особистого вживання без мети збуту.

12 листопада 2016 року, в період часу з 13 години 25 хвилини до 13 години 55 хвилин працівниками поліції під час проведення обшуку, який здійснено відповідно до ч.3 ст.233 КПК України та у подальшому легалізовано ухвалою слідчого судді Мар'їнського районного суду Донецької області від 13 листопада 2016 року щодо обшуку домоволодіння господарських будівель, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, де мешкає ОСОБА_4 У ході проведення обшуку, в спальній кімнаті будинку було виявлено та вилучено:

суха подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору зі специфічні запахом, масою 622 г, яка відповідно до висновку експерта № 1/10-1140 від 22.11.2016 року є особливо небезпечним наркотичним засобом -канабісом, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 566,02 г;

суха подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору зі специфічні запахом, масою 1024 г, яка відповідно до висновку експерта № 1/10-1140 від 22.11.2016 року є особливо небезпечним наркотичним засобом -канабісом, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 921,60 г;

Загальна маса канабісу (в перерахунку на суху речовину) становить 1487,62 г.

Судом на підставі доказів наданих учасниками кримінального провадження встановлено, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні суспільно - небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст.309 КК України повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності, а саме: протоколом огляду місця події від 11 листопада 2016 року; висновком судової хімічної експертизи № 1/10-1140 від 22 листопада 2016 року;

Відповідно до висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи №1276 від 29 листопада 2016 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, страждає хронічним психічним захворюванням - паранаїдною шизофренією, безперервного прогрідієнтного перебігу, наростаючим параноїдним дефектом особистості.

У період здійснення інкримінованого діяння по своєму психічному стану не був здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними.

За своїм психічним станом потребує застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Донецької області Бойко Н. просить ухвалу Волноваського районного суду Донецької області від 23 березня 2018 року про застосування до ОСОБА_4 за скоєння суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, примусових заходів медичного характеру змінити.

Виключити з ухвали Волноваського районного суду Донецької області від 23 березня 2018 року щодо ОСОБА_4 посилання на наявність у ОСОБА_4 умислу та мети при вчиненні суспільно-небезпечного діяння.

Змінити в мотивувальній частині ухвали формулювання про вчинення ОСОБА_4 злочину на скоєння суспільно небезпечного діяння, що підпадає під дію ч.2 ст.309 КК України.

Суть доводів прокурора зводиться до того, що відповідно до висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи №1276 від 29 листопада 2016 року ОСОБА_4 у період здійснення інкримінованого діяння по своєму психічному стану не був здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Оскільки ОСОБА_4 на час вчинення суспільно небезпечного діяння був неосудною особою, він згідно зі ст.19 КК України не є суб'єктом злочину, а тому не міг діяти умисно. За таких обставин не міг усвідомлювати суб'єктивну сторону інкримінованого йому суспільно-небезпечного діяння, а саме мати умисел та мету.

Крім того, оскільки ОСОБА_4 не є суб'єктом злочину, своїми діями він вчинив не кримінальне правопорушення, а суспільне-небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення.

Позиції учасників судового провадження.

Прокурор Сухарева О.В. підтримала доводи апеляційній скарги, вважала, що апеляційні вимоги необхідно задовольнити через допущені судом порушення кримінального процесуального закону.

Захисник адвокат Кравченко В.В. не заперечував проти апеляційних вимог прокурора.

Мотиви суду апеляційній інстанції.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення прокурора, думку захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню на таких підставах.

Висновки суду про наявність в діях ОСОБА_4 суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, в апеляційній скарзі не оскаржуються.

З матеріалів провадження вбачається, що при виборі ОСОБА_4 заходу примусу суд врахував усі обставини, які за законом мають правове значення.

Разом з тим, відповідно до ухвали, суд визначив, що ОСОБА_4 вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч.2 ст.309 КК України, умисно, з метою придбання особливо небезпечного наркотичного засобу для особистого вживання без мети збуту.

Втім, зазначені висновки суду, викладені в ухвалі, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

Так, відповідно до висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи №1276 від 29 листопада 2016 року ОСОБА_4 страждає хронічним психічним захворюванням - паранаїдною шизофренією, безперервного прогрідієнтного перебігу, наростаючим параноїдним дефектом особистості. У період здійснення інкримінованого діяння по своєму психічному стану не був здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Оскільки ОСОБА_4 на час вчинення суспільно-небезпечного діяння був неосудною особою, він згідно зі ст.19 КК України не є суб'єктом злочину, а тому не міг діяти умисно.

За таких обставин ОСОБА_4 не міг усвідомлювати суб'єктивну сторону інкримінованого йому суспільно-небезпечн6ого діяння, а саме мати умисел та мету.

Ці обставини, згідно зі ст.505 КПК України, у кримінальному провадженні не потрібно встановлювати.

Крім того, у мотивувальній частині ухвали суд зазначив, що ОСОБА_4 вчинив «злочин», пов'язаний з незаконним обігом наркотичних засобів.

Відповідно до ст.11 КК України злочином є передбачене кримінальним кодексом суспільно небезпечне винне діяння, вчинене суб'єктом злочину.

Суб'єктом злочину згідно до ч.1 ст.18 КК України є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого може настати кримінальна відповідальність.

Враховуючи, що відповідно до ч.2 ст.19 КК України ОСОБА_4 визнаний судом особою, яка перебувала в стані неосудності, він не є суб'єктом злочину.

Таким чином, при формулюванні суспільно небезпечних діянь, вчинених ОСОБА_4 та визнаних судом установленими, безпідставно зазначено про скоєння останнім «злочину».

Оскільки ОСОБА_4 не є суб'єктом злочину, своїми діями він вчинив не кримінальне правопорушення, а суспільне-небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення.

Висновок

Колегія суддів вважає, що ухвала суду від 23.03.2018р. про застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру за вчинення суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, на підставі ст.409,411 КПК України підлягає зміні з виключенням посилання на наявність в діях ОСОБА_4 умислу, мотиву, цілі та зміни в мотивувальній частині ухвали формулювання про вчинення ОСОБА_4 злочину на скоєння суспільно небезпечного діяння, що підпадає під дію ч.2 ст.309 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.409,411 КПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу заступника прокурора Донецької області Бойко Н. задовольнити.

Ухвалу Волноваського районного суду Донецької області від 23 березня 2018 року про застосування до ОСОБА_4 за скоєння суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, примусових заходів медичного характеру змінити.

Виключити з ухвали Волноваського районного суду Донецької області від 23 березня 2018 року щодо ОСОБА_4 посилання на наявність у ОСОБА_4 умислу та мети при вчиненні суспільно-небезпечного діяння.

Змінити в мотивувальній частині ухвали формулювання про вчинення ОСОБА_4 злочину на скоєння суспільно небезпечного діяння, що підпадає під дію ч.2 ст.309 КК України.

В іншій частині ухвалу щодо ОСОБА_4 залишити без змін.

На ухвалу суду може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді:

__ ___ ______

І.М.Свіягіна В.В.Куракова О.В.Демяносов