Рішення № 74877583, 12.06.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 червня 2018 р. № 820/2660/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Зоркіної Ю.В

при секретарі судового засідання Пройдак С.М.

у присутності

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Приватного підприємства “Партнер-С” (61038, м.Харків, шосе Салтівське,67-А) до Харківська митниця ДФС (61003, м. Харків, вул. Короленка, 16-б) про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2018/000182/2 від 19.03.2018 р.; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA807190/2018/00049

Ухвалою від 12.04.2018 року у справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання. 12.06.2018 року з урахуванням положень ч.7 ст.181 КАС України закрито підготовче провадження по справі та розпочато розгляд по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при розмитненні товару відповідачу надані всі необхідні документи в підтвердження задекларованої ціни, проте, підтвердження митницею проігноровані, отже, на думку позивача спірні рішення прийняті безпідставно, в порушення норм Митного кодексу України. В судовому засідання представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив та зазначив про безпідставність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, з огляду на ненадання всіх необхідних первинних документів, наявності розбіжностей у наданих документах, надані документи не містять всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; також митний орган вказує на не надання позивачем додаткових витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості .

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем на підставі прямого зовнішньоекономічного контракту № 15/12/2017 від 15.12.2017 укладеного з ZHEJIANG SPIDER TEXTILE CO., LTD та відповідно до рахунку-фактури № SPD 18102 від 26.01.2018 року придбано та поставлено на територію України:

тканини текстильної синтетичної 75 GSM полотняного переплетення виготовленої з комплексних синтетичних текстурованих поліефірних ниток на 100 % вибивної з надрукованим малюнком поверхневою щільністю 75 (+/-5) гр/м2, без покриття та просочення, в рулонах шириною 220 (+/-3) см. 102625.60 м2 у кількості 46848м.п.; тканини текстильної синтетичної 115 GSM полотняного переплетення, виготовленої з комплексних синтетичних текстурованих поліефірних ниток 100 % вибивної з надрукованим малюнком, поверхневою цільністю 115 (+/-5)гр/м2, без покриття та просочення, в рулонах шириною 220 (+/-3) см. 132352.00 м2 у кількості 60160 м.п. - країна виробництва Китай, виробник ZHEJIANG SPIDER TEXTILE CO., LTD, номер контейнеру ТGBU5767109 (далі по тексту товар 1);

тканини текстильної 160 GSM, покритої з одного боку поліуретаном, матеріал гнучкий, покриття суцільне, сприймається неозброєним поглядом, поверхневою щільністю 160 (+/-5) гр/м2 в рулонах шириною 210 (+/-3) см. без просочення, 6452.25м2 у кількості 3072.5 м.п.; тканини текстильної 190 GSM, покритої з одного боку поліуретаном, матеріал гнучкий, покриття суцільне, сприймається неозброєним поглядом, поверхневою щільністю 190 (+/-5) гр/м2 в рулонах шириною 210 (+/-3) см. без просочення, 6470.10 м2 у кількості 3081 м.п.- країна виробництва Китай, виробник ZHEJIANG SPIDER TEXTILE CO., LTD, номер контейнеру ТGBU5767109 (далі по тесту товар 2)

До митного оформлення позивачем подана ВМД типу ІМ 40 ДЕ № UА807190/2018/004975 від 19.03.2018 року, відповідно до якої митну вартість товару визначено на підставі пп.1 ч.1 ст.57, ст.58 МК України за основним методом ( за ціною договору щодо товарів, які імпортуються на митну територію України) за фактурною вартістю у розмірі 1680277.86 грн., до складу якої віднесено суми витрат на транспортування до місця ввезення на митну територію України у розмірі 43280.00 грн., та по товару 1 за фактурною вартістю 1484448.14 грн., в тому числі витрати на транспортування у розмірі 39326.21 грн.

Під час здійснення митного оформлення товару спрацював ризик, згенерований АСАУР по товару1 – можливе заниження вартості товару: заявлена митна вартість товару менша ніж митна вартість по фактам митних оформлень іншими митницями ДФС подібних товарів (МД №UA125110/2018/401800 від 02.02.2018 року. За результатами опрацювання наданих документів встановлено, що останні не містять всіх відомостей, що підтверджують вартісні показники складових митної вартості чи відомостей щодо ціни.

Наявність розбіжностей стала підставою для направлення на адресу позивача 19.03.2018 року запиту щодо надання додаткових документів на підтвердження вартості товару: виписки з бухгалтерських документів, висновків про якісні та вартісні показники товарів, виготовлені спеціальними експертними організаціями та /або інформація біржових організація про вартість товару або сировину.

Документи на запит контролюючого органу надані не були, проте відповідно до листа № 2 від 19.03.2018 року позивач звернувся до контролюючого органу з проханням надати рішення про коригування митної вартості у зв’язку з відсутністю можливості надати запитувані документи.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з наступного.

Положеннями ч. 1 ст. 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому р.3 цього Кодексу та цією главою (ч.1 ст.52 МК України)

Згідно з ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Пунктами 23, 29 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Частиною 1 ст. 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов’язані:1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;3) нести всі додаткові витрати, пов’язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Виходячи з ч. 1-3 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу);4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем до ВМД надано документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) (4104) № 15/12/2017 від 15.12.2017р.; рахунок-фактура (інвойс) (0380) № 8Р018102 від 26.01.2018р., лист продавця (виробника) товару від 21.02.2018р.; банківські платіжні документи, що стосуються товару (3001) - платіжні доручення в іноземній валюті № 5 від 29.01.2018р. на суму 19 410,00 доларів США, № 7 від 09.02.2018р. на суму 19 410,00 доларів США, № 8 від 26.02.2018р. на суму 24 938,20 доларів США, з яких вбачається сплата позивачем продавцю вартості товару в повному обсязі в загальній сумі 63 758,20 доларів США; інші платіжні та бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять , реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару - рахунок-проформа (0325) № 8Р017106 від 19.12.2017р. -, пакувальний лист (0271) б/н від 26.01.2018р.; прейскурант (прайс-лист) виробника товару (3014) № 183306В0/001902 від 28.02.2018р., розрахунок ціни (калькуляція) виробника (3021) б/н від 19.12.2017р.; сертифікат про походження товару (0861) № 18С3306А1848/00005К від 31.01.2018р.; сертифікат якості (0003) від 26.01.2018р., договір про надання послуг митного брокера (4207) № БП-0000146 від 20.11.2017р,копія митної декларації країни відправлення (9610) від 26.01.2018р.;транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару - автотранспортна накладна (СМК) (0730) № 3507 від 14.02.2018р; коносамент (0705) № ZIMUSNH 3387962 від 30.01.2018р.; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № (UL-4099281 від 02.03.2018р.; договір на транспортно-експедиційне обслуговування 28/02/18 від 28.02.2018р., укладений між ПП «Партнер- С» (клієнт) і ТОВ «Юні-Ламан Шиппінг» (експедитор).

Як зазначено у ч. 1,2 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених цією статтею

В судовому засіданні відповідачем не надано доказів неможливості застосування інших методів визначення митної вартості спірних товарів, які передують резервному методу.

Щодо посилань відповідача на невідповідність у наданих до митного оформлення документах, суд зазначає, що судовим розглядом встановлено, що позивачем додатково до контролюючого органу надано лист продавця (виробника) товару від 21.02.2018 року, яким повідомлялося про те, що у зв’язку з апаратним збоєм виданий інвойс № SPD18102 від 26.01.2018 року з невірним номером контракту та помилковими умовами поставки та зазначено про те, що правильним слід вважати номер контракту 15/12/2017 від 15.12.2017 року та відповідно умовами поставки визначено FOBShanghai.

На підтвердження направлення вказаного листа на адресу митного органу позивачем надано скриншот з програми QDPRO про прикріплені документи до 44 графи оформленої декларації від 19.03.2018 року, з якого вбачається, що під кодом 0380 крім самого інвойсу № SPD18102 від26.01.2018 року міститься зазначений вище лист виробника про допущення помилки у номері контракту та умовах поставки. Отже, вказаним листом розбіжності поданих до митного оформлення документів були усунуті.

Зазначення неправильного коду на думку контролюючого органу не спростовує факту отримання вказаного документу митним органом та відповідним обов’язком надати оцінку вказаному документу при прийнятті рішення.

Крім того суд звертає увагу на те, що посилання на умови поставки «FOB» містяться також в інших документа, які були подані митному органу під час оформлення спірної партії товарів: коносаменті № ZIMUSNY3387962 від 30.01.2018, прейскуранті (прайс-листі) виробника № 183306В0/001902 від 28.02.2018 року

Як встановлено судовим розглядом спірна партія товару поставлена за базисом поставки FOB (вільно на борту) "Інкотермс 2010". Умови поставки FOB Інкотермс 2010 (вільно на борту) означають, що продавець виконав поставку, коли товар перейшов через поручні судна (на борт судна) в зазначеному порту відвантаження; продавцем сплачено всі витрати, що відносяться до товару до моменту його поставки та поставити товар шляхом його переміщення на борт судна, номінованого покупцем у пункті навантаження в порту відправлення.

Із долученого до матеріалів справи коносаменту № ZIMUSNY3387962 від 30.01.2018 товар відправлений на борт судна 30.01.2018 року, номер контейнеру TGBU5767109, отже до контрактної вартості товару правомірно віднесено вартість завантаження товар на борт судна в порту відправлення та відповідно суми витрат на транспортування до місця ввезення на митну територію України, відповідно до договору надання транспортно-експедиторських послуг від 28.02.2018 року № 28/02/18

Суд також зауважує, що інвойс за своєю природою є комерційним рахунком, в якому визначену суму до оплати, відповідно невірне зазначення реквізитів контракт або умов поставки є другорядними елементами та не впливають на формування вартісного показника придбаного товару.

Крім того із дослідженого в судовому засіданні інвойсу № SPD18102 від 26.01.2018 року встановлено, що останній містить дату складання, найменування та реквізити контрагентів –ПП «Партнер-С» та ZHEJIANG SPIDER TEXTILE CO., LTD, найменування товарних позицій, їх вартісні показники, загальну вартість рахунку, валюту в якій визначено грошове зобов’язання, що дозволяє ідентифікувати вказаний інвойс з поставкою оцінюваного товару за ВМД UА807190/2018/004975 від 19.03.2018 року та експортною декларацією країни - відправлення.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що посилання контролюючого органу на ненадання позивачем повного об'єму документів необхідних для митного оформлення імпортованих товарів, оскільки вказане спростовується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів, які були подані позивачем разом з митними деклараціями з метою митного оформлення імпортованих товарів.

Щодо посилань відповідача на розбіжності між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару (за ціною договору) та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, як підстави відмови у задоволенні позовних вимог, то суд зауважує, що воно не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Відомості з інформаційних баз даних органів ДФС, на які посилається відповідач, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об'єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, а тому такі дані не можуть мати пріоритетного значення по відношенню до наданих декларантом первинних документів про товар.

Відповідна правова позиція викладена в постанові ВС у справі 820/3881/17 від 15.05.2018 року (адміністративне провадження №К/9901/15188/18).

Суд також звертає увагу на те, що приписами ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);4) виписку з бухгалтерської документації;5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;7) копію митної декларації країни відправлення;8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З цього приводу слід вказати, що законом чітко встановлено умови, за наявності яких у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребовування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів. Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Проте, митницею не було вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості щодо митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом, неможливим є встановлення даних складових.

Суд звертає увагу, що витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які викладені у ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 р. по справі № 21-127а15, постанові Верховного Суду України від 02.06.2015 р. по справі №21-498а15, яка в силу вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов’язковою для врахування судом при виборі і застосуванні правової норми.

Відповідно до ст.ст.7,9КАСУкраїни розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до вимог ст.139 КАС України, Закону України «Про судовий збір»

Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2018/000182/2 від 19.03.2018 р.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA807190/2018/00049.

Стягнути на користь Приватного підприємства “Партнер-С” (61038, м.Харків, шосе Салтівське,67-А, код ЄДРПОУ 32943455) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці ДФС (61003, м. Харків, вул. Короленка, 16-б, код ЄДРПОУ 39534151) судовий збір у розмірі 3524 (три тисячі п’ятсот двадцять п’ять) грн.. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У повному обсязі рішення виготовлено 22.06.2018 року

Суддя Зоркіна Ю.В.