Рішення № 74877092, 23.06.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2904/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Бутенко А.В.,

за участю секретаря - Філімоненко А.О.

за участі сторін:

представник позивача – ОСОБА_1 (за довіреністю),

представник відповідача – ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (67663, Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. Чапаєва, 13) до Головного управління ДФС в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправними дії,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року до Одеського окружного адміністративного суду з позовом звернулась ФОП ОСОБА_3 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними дії.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що дії Головного управління ДФС в Одеській області щодо прийняття 25 квітня 2017 року оскаржуваної вимоги є протиправними, так як здійснені на підставі протиправного прийнятого наказу про продовження строку проведення документальної планової виїзної перевірки, за результатами протиправно проведеної посадовими особами Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області документальної планової виїзної перевірки та на підставі протиправно складеного посадовими особами Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області Акту перевірки від 17.012017 №12/15-24-13-02/НОМЕР_1.

Позивач вказує на протиправність прийнятої вимоги відповідачем на підставі Акту, складеного податковою інспекцією нижчого рівня, яка в силу приписів закону не мала права проводити перевірку та складати Акт у період з 01.01.2017 року.

В свою чергу, зазначений наказ, проведена перевірка та складений за її результатами акт визнані протиправними в судовому порядку, що підтверджується рішеннями Одеського окружного адміністративного суду, які набрали законної сили.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, наведених у письмовому відзиві на позов (а.с. 91-94).

В обґрунтування правомірності дій вказав, що в позові не зазначено жодного доказу та нормативного обґрунтування щодо порушення ГУ ДФС в Одеській області норм чинного законодавства та прав позивача, крім того, податкові повідомлення-рішення на підставі яких винесенна податкова вимога не скасовані а ні ДФС України, а ні судом.

За таких умов, представник відповідача вважає, що оскаржувані дії щодо прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25.04.2017 року № Ф-0003051303, вчинені відповідачем з дотриманням вимог чинного законодавства, в зв’язку чим позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

26 травня 2017 року суддя Одеського окружного адміністративного суду Стеценко О.О. відкрив провадження у справі.

08.05.2018 року після проведення повторного автоматичного розподілу справ, справу №815/2904/17, на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду від 08.05.2018 року № 155, призначено судді Бутенко А.В. для подальшого розгляду.

Ухвалою суду від 14 травня 2018 року справу прийнято до провадження та призначено розгляд в порядку загального позовного провадження.

Представником позивача надано до суду відповідь на відзив (а.с. 109 -111), в якій зазначено, що представником відповідача не спростовано доводи позовної заяви.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.

Під час розгляду справи, судом встановлено, що 19 грудня 2016 року на підставі направлень на перевірку №290/15-24-13-02, №291/15-24-13-02 від 19 грудня 2016 року посадовими особами Роздільнянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області розпочато проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_3.

28 грудня 2016 року начальником Роздільнянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області видано наказ № 534 «Про продовження строку проведення документальної планової виїзної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_3, податковий номер НОМЕР_1». Термін проведення перевірки продовжено на 5 робочих днів з 03.01.2017 року по 10.01.2017 року.

Відтак, у період з 19 грудня 2016 року по 10 січня 2017 року відповідно до наказів Роздільнянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області від 06 грудня 2016 року №481 та від 28 грудня 2016 року №534, плана-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на ІV квартал 2016 року, проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 30.04.2013 року по 31.12.2015 року.

За результатами перевірки Роздільнянською ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області складено Акт від 17 січня 2017 року №12/15-24-13-02/НОМЕР_1 «Про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків 36054513283 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 30.04.2013 року по 31.12.2015 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 30.04.2013 року по 31.12.2015 року», в якому зафіксовані виявлені перевіркою порушення.

25.04.2017 року ГУ ДФС в Одеській області прийняло вимогу про сплату боргу (недоїмки) за № Ф-0003051303, якою визначено позивачу недоїмку зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 222290, 62 грн. (а.с. 33). Вказане рішення прийняте відповідачем на підставі картки особового рахунку платника, акта перевірки від 17.01.2017 року № 12/15-24-13-02/НОМЕР_1 та рішення від 25.04.2017 року.

Оцінюючи дії суб`єкта владних повноважень під час прийняття вимоги про сплату боргу, суд з урахуванням приписів ч. 2 ст. 2 КАС України дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України (у редакції від 20.11.2016 року, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 41.1 ст. 41 ПК України (у редакції від 20.11.2016 року) визначено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (у редакції від 20.11.2016 року), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок (пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

Відповідно до приписів п. 77.4 ст. 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Згідно з положеннями п. 82.1 ст. 82 ПК України, тривалість документальної планової перевірки не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.

Разом з тим, 01 січня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 року №1797-VIII, яким до ПК України внесено зміни, зокрема щодо контрольно-перевірочної роботи.

Статтю 19-1 Податкового кодексу України, в редакції Закону України № 1797-VIII, викладено, в наступній редакції: контролюючі органи виконують, зокрема такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Пунктом 8 розділу I Закону України № 1797-VIII, Податковий кодекс України доповнено статтею 19-3, яка визначає функції державних податкових інспекцій. Так, згідно вказаної статті, державні податкові інспекції: здійснюють сервісне обслуговування платників податків; здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням; формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

Тобто, функцію контрольно-перевірочної роботи за приписами пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України в редакції від 01 січня 2017 року закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Отже, з 01.01.2017 року організацію та проведення документальних і фактичних перевірок може бути здійснено (в т.ч. видано наказ про проведення, оформлено направлення (посвідчення), складено акт (довідку) та податкові повідомлення-рішення, вимоги (рішення) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за їх результатами) лише контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Таким чином, з 01 січня 2017 року складання акту перевірки належить виключно до повноважень Головного управління ДФС в Одеській області.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у зв’язку з набранням чинності Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», яким виключені повноваження державних податкових інспекцій щодо контрольно-перевірочної роботи акт перевірки від 17 січня 2017 року №12/15-24-13-02/НОМЕР_1 складений Роздільнянською ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області не міг бути підставою для прийняття відповідачем вимоги про сплату боргу (недоїмки)від 25.04.2017 року № Ф-0003051303, оскільки його складено не уповноваженим органом.

За таких обставин, розглянувши даний спір, суд дійшов висновку, що відповідач у спірних правовідносинах не діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відтак дії Головного управління ДФС в Одеській області щодо прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки)від 25.04.2017 року № Ф-0003051303 є протиправними.

Крім того, суд зазначає, що правомірності прийнятого акту від 17 січня 2017 року №12/15-24-13-02/НОМЕР_1 саме Роздільнянською ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області було надано оцінку Одеським окружним адміністративним судом та по справі № 815/1014/17 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Роздільнянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу від 28 грудня 2016 року №534, визнання протиправними дій, прийнято рішення 04 квітня 2017 року, яким позов задоволено та визнано протиправними дії Роздільнянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області щодо проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 30.04.2013 року по 31.12.2015 року, у період з 03.01.2017 року по 10.01.2017 року та складання Акту перевірки від 17.01.2017 року №12/15-24-13-02/НОМЕР_1 (Рішення набрало законної сили 14.06.2017 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з приписами ч. 1, ч. 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (67663, Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. Чапаєва, 13) до Головного управління ДФС в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) – задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС в Одеській області щодо прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25.04.2017 року № Ф-0003051303.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (67663, Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. Чапаєва, 13, РНОКПП НОМЕР_1) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646), сплачений судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 23.06.2018 року.

Суддя Бутенко А.В.

.