
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 червня 2018 р. № 814/3622/15 м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1, пров. Палубний, 27, м. Миколаїв, 54025
до відповідача:Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ЗЛАТОБАНК" ОСОБА_2, вул. Б. Хмельницького, 17/52, м. Київ 30, 01030
треті особиФонд гарантування вкладів фізичних осіб, б-р Т.Шевченка, 33-Б,Київ 32,01032
про:визнання протиправною бездіяльність, зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “Златобанк”, про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за Угодою про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 076149 (договір банківського вкладу), укладеної 05.12.2014 між ОСОБА_3 та публічним акціонерним товариством "ЗЛАТОБАНК", зобов’язання відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві "ЗЛАТОБАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та включити ОСОБА_4 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодування за Угодою про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 076149 (договір банківського вкладу), укладеної 05.12.2014 між ОСОБА_3 та публічним акціонерним товариством "ЗЛАТОБАНК". В якості третьої особи позивач вказав Фонд гарантування вкладників фізичних осіб.
Відповідач подав суду письмові пояснення в яких повідомив наступне. Договір поточного рахунку від 05.12.2014 року, укладений між позивачем та банком, та правочин по зарахуванню коштів на його виконання є недійсним в силу ч.1 ст.215 ЦК України та має ознаки нікчемності відповідно до ст.38 Закону“ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”. Угода № 076149 від 05.12.2014 року є удаваним правочином, оскільки її вчинення приховує інший правочин, яким є дія ОСОБА_3 щодо дроблення належних йому коштів, які знаходяться в АТ "ЗЛАТОБАНК" на рахунку 26204500016288.
Представник позивача 19.06.2018 надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
Постановою Правління Національного банку України від 13.02.2015 року № 105 “Про внесення Публічного акціонерного товариства “Златобанк” до категорії неплатоспроможних”.
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13.02.2015 року № 30 “ Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ “Златобанк”, яку запроваджено з 14.02.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ “Златобанк”.
Правлінням НБУ прийнято постанову від 12 травня 2015 № 310 “ Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Златобанк”.
Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 13.05.2015 № 99 “Про початок процедури ліквідації АБ “Златобанк” та призначення уповноваженої особи фонду на ліквідацію банку”. Наказом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 156 від 13.05.2015 призначено ОСОБА_2 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “Златобанк” строком на 1 рік з 13.05.2015 по 12.05.2016 включно.
Угода приєднання до публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 076149 від 05.12.2014 року, укладена АТ "Златобанк" та особою, що відкриває вкладний (депозитний) рахунок на користь третьої особи: ОСОБА_3, який відкривав депозитний рахунок на користь фізичної особи-резидента: ОСОБА_1
ОСОБА_1 підписала угоду та з 05.12.2014 року набула права та обов'язки вкладника за цим договором. Відповідно до п. 3.2. угоди передбачено, що банк повідомляє Вкладника про те, що повернення вкладу гарантується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі, визначеному чинним законодавством України на дату недоступності вкладу. Перед підписанням цієї Угоди Вкладник ознайомився з розміром гарантованої суми відшкодування за вкладами, відповідно до статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
30.04.2015 року позивач письмово звертався до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації про включення до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Позивач отримав лист від уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.05.2015 року № 530 в якому зазначено, що позивача не було включено до реєстру вкладників, оскільки проводилась перевірка відповідно до ч.2 ст.38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, правочинів, вчинених банком протягом одного року до дня визнання банку неплатоспроможнім. Ніяких посилань стосовно визнання договору позивача з банком нікчемним лист не містив.
Але уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації АТ “Златобанк” ще 08.04.2015 року прийняв наказ № 164/1 “Про затвердження переліку нікчемних транзакцій та правочинів” про визнання нікчемними всі транзакції та правочини (договори), згідно з переліку, який додається до наказу відповідно до п.6 ч.2 ст.37, п.п.2,3,4 ст.38 “ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, з метою недопущення дій, що призводять до зростання гарантованої суми, яка підлягає відшкодуванню за рахунок коштів Фонду. Наказом № 165/1 від 09.04.2015 року внесені зміни до наказу № 164/1 від 08.04.2015 року. У додатку до наказу в переліку осіб, з якими договора визнані нікчемними є прізвище позивача - ОСОБА_1.
Згідно із статтею 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований статтею 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до якого уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
З метою забезпечення прав Фонду, уповноважена особа, як то зазначено в частині 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", забезпечує перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.
За змістом частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції на момент виникнення правовідносин), правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов’язання без встановлення обов’язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов’язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов’язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов’язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов’язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" ;
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов’язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Загальне поняття нікчемності правочинів наведено в статті 228 Цивільного кодексу України, якою визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним
Уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.
Разом з тим, за змістом наведених норм, дане право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, тобто саме по собі твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.
Підставою для визнання договору, укладеного між позивачем та банком, нікчемним уповноваженою особою Фонду зазначено п. 2, 3, 4 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Але з яких саме підстав уповноважена особа визнала договір, укладений між позивачем та банком нікчемним, в наказі не зазначено. Цими пунктами ст. 38 вищезазначеного Закону передбачено визнання договору нікчемним в разі, коли банк взяв на себе зобов’язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним , банк здійснив відчуження майна, або банк оплатив кредитору в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна.
Жодна з цих підстав не має ніякого відношення до договору, укладеного між позивачем та ПАТ “Златобанк”.
Відповідач в своїх поясненнях зазначає інші підстави для визнання договору позивача з Банком нікчемним, а саме, що нікчемність вказаного договору полягає у дробленні коштів на рахунку ОСОБА_3, які не підлягають поверненню за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у повному обсязі згідно з Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Суд з приводу цього зазначає, що таких підстав для визнання договорів нікчемними ст. 38 вказаного Закону (станом на день виникнення спірних правовідносин), не передбачено.
Відповідно до ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, уповноважена особа неправомірно віднесла договір, укладений між позивачем та банком до нікчемних.
Відповідачем не доведено наявність правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, тому позовні вимоги належить задовольнити.
Судові витрати розподіляються відповідно до статті 139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов ОСОБА_1 (пров. Палубний, 27, м. Миколаїв, 54025 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ЗЛАТОБАНК" (вул. Б. Хмельницького, 17/52, м. Київ 30, 01030) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “Златобанк” (вул. Б. Хмельницького, 17/52, м. Київ 30, 01030) щодо невключення ОСОБА_1 (пров. Палубний, 27, м. Миколаїв, 54025, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за Угодою про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 076149 (договір банківського вкладу), укладеної 05.12.2014 між ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) та публічним акціонерним товариством "ЗЛАТОБАНК".
3. Зобов’язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “Златобанк” (вул. Б. Хмельницького, 17/52, м. Київ 30, 01030) подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві "ЗЛАТОБАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за Угодою про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 076149 (договір банківського вкладу), укладеної 05.12.2014 між ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) та публічним акціонерним товариством "ЗЛАТОБАНК".
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження – 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко
Судове рішення № 74876945, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 22.06.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 814/3622/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: