Рішення № 74876833, 13.06.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/1473/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді – Коморний О.І.,

секретар судового засідання Мергель І.Р.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, про визнання дій Головного управління Національної поліції у Львівській області протиправними, скасування наказів та поновлення на посаді.

Обставини справи.

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою у якій містяться вимоги:

- визнати протиправним та скасувати п. 2 Наказу №968 від 16.03.2018 року «Про накладення дисциплінарних стягнень на працівників ОСОБА_4 ГУНП у Львівській області» Головного управління Національної поліції у Львівській області про накладення на ОСОБА_1, підполковника поліції заступника начальника ОСОБА_4 відділу поліції - начальника слідчого відділу ГУНП, дисциплінарного стягнення - звільнення з посади;

- визнати протиправним та скасувати Наказ №223 о/с По особовому складу від 02.04.2018 року Головного управління Національної поліції у Львівській області в частині призначення ОСОБА_1, підполковника поліції, на посаду старшого слідчого 1-го відділення (з розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів), слідчого відділу ОСОБА_4 відділу поліції ГУНП, звільнивши з посади заступника начальника ОСОБА_4 відділу поліції - начальника слідчого відділу ГУНП.

- поновити ОСОБА_1 па посаді заступника начальника ОСОБА_4 відділу поліції - начальника слідчого відділу ГУНП.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 21 березня 2018 року позивача ознайомлено з наказом №968 від 16.03.2018 року «Про накладення дисциплінарних стягнень на працівників ОСОБА_4 ГУНП у Львівській області», згідно п.2 якого, за грубе порушення службової дисципліни, ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію», щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, зокрема п.4 розділу V Положення про організацію діяльності органів досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 року №570. що виразилось у відсутності належного дієвого контролю за діяльністю підлеглого, а також належну організацію роботи ввіреного органу досудового розслідування, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення з посади. З подальшою реалізацією зазначеного наказу 02 квітня 2018 року Головним управлінням НП у Львівській області складено наказ №223 о/с По особовому складу, згідно якого, позивача, підполковника поліції ОСОБА_1 призначено на посаду старшого слідчого 1-го відділення (з розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів) слідчого відділу ОСОБА_4 відділу поліції ГУНП. звільнивши з посади заступника начальника ОСОБА_4 відділу поліції начальника слідчого відділу ГУНП. Позивач вказує, що висновку службового розслідування, який став підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади, не визначена суть вчиненого саме ним дисциплінарного проступку, натомість висновок службового розслідування містить посилання на існування відносно заступника начальника 1-го відділення (з розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів) ОСОБА_4 ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_5 кримінального провадження № 42018140000000046. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України. Висновок службового розслідування не містить фактів невиконання чи неналежного виконання позивачем своїх службових обов'язків, позивач не вбачає у своїх діях ознак дисциплінарного проступку, які б могли стати підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади. Зазначає, що на момент його звільнення з посади кримінальне провадження № 42018140000000046. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України триває. Обвинувального вироку у справі не постановлено, ОСОБА_5 не визнаний винним у вчиненні злочину. Наведене свідчить про протиправність оскаржуваних наказів.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав викладених у позовній заяві, просять позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив повністю з підстав викладених у поданому відзиві на позов. Позиція відповідача полягає у тому, що з приводу подій, які мали місце 10.02.2018 ОСОБА_1 у своєму поясненні зазначив, що цього дня спільно з начальником ОСОБА_4 полковником поліції ОСОБА_6 та заступником начальника ОСОБА_4 майором поліції ОСОБА_7 знаходились на звірці в ГУНП у Львівській області. В телефонній розмові йому стало відомо, що цього ж дня, в м. Дрогобичі по вул. 22 січня, 30, неподалік адмінбудівлі ОСОБА_4, працівниками СБУ та прокуратури Львівської області у межах досудового розслідування у кримінальному провадженні за №4201814000000046, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст.368 КК України був затриманий ОСОБА_5 та у подальшому в межах цього провадження 11.02.2018 ОСОБА_5 оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України. Орган досудового розслідування підозрює ОСОБА_5 в пропозиції та обіцянці здійснити вплив на прийняття рішення слідчим 2-го відділення СВ ОСОБА_4 ГУНП лейтенантом поліції ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 120171401100002701, яке розпочато останнім 28.12.2017 за фактом нанесення тілесних ушкоджень громадянину ОСОБА_9 за ст, 122 ч.І КК України, а саме вплинути на ОСОБА_8 на прийняття рішення про закриття вказаного кримінального провадження. Дане порушення стало можливим, зокрема, через відсутність належного дієвого контролю за діяльністю підлеглих, а також неналежну організацію роботи ввіреного органу досудового розслідування, зі сторони начальника 1-го відділення (з розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів) СВ ОСОБА_4 ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_10. та заступника начальника відділу поліції - начальника СВ ОСОБА_4 ГУНП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_1, який на грубе порушення основних обов'язків поліцейського, передбачених ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, зокрема п. 4 розділу V Положення про організацію діяльності органів досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 № 570, неналежно організував роботу підпорядкованого слідчого відділу, штатна (і спискова) чисельність якого є найбільшою по ГУНП, однак показники роботи підпорядкованих працівників за 2017 рік є нижчими середньо обласних, а також протягом минулого року надходили неодноразові скарги та листи реагування органів прокуратури на неналежну кримінально процесуальну діяльність слідчих цього підрозділу та безконтрольність їх керівників, за якими проводились службові розслідування та підполковника поліції ОСОБА_1 О.М. двічі притягнуто до дисциплінарної відповідальності (підтверджується зібраними під час службового розслідування матеріалами, зокрема, характеристики на підполковника поліції ОСОБА_1М.). Відповідач зазначає, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє. Таким чином при визначенні дисциплінарного стягнення було враховано систематичні порушення службової дисципліни допущені позивачем про що свідчать відповідні записи в послужному списку, що є в матеріалах справи.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у поданому письмовому відзиві, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав вступне слово позивача та його представника, представника відповідача, дослідив подані сторонами докази та

встановив:

Позивач, ОСОБА_1, в органах внутрішніх справ України з 11.04.2002, в займаній посаді перебував з 08.06.2017.

Відповідачем проведено службове розслідування на підставі наказу ГУНП у Львівській області від 12.02.2018 № 486 за фактом грубого порушення службової дисципліни заступником начальника 1-го відділення (з розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів) ОСОБА_4 ГУНП у Львівській області капітаном поліції ОСОБА_5 та відкриття прокуратурою Львівської області кримінального провадження № 42018140000000046, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 368 КК України, про що складено 28.02.2018 року висновок (а.с.24-32).

За наслідками службового розслідування у висновку зазначено, що відомості, які стали підставою для проведення службового розслідування слід вважати такими, що знайшли своє підтвердження, а за грубе порушення службової дисципліни, ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, зокрема п. 4 розділу V Положення про організацію діяльності органів досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 № 570, що виразилось у відсутності належного дієвого контролю за діяльністю підлеглих, і також неналежну організацію роботи ввіреного органу досудового розслідування, на начальника відділу поліції - начальника СВ ОСОБА_4 ГУНП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_1 слід накласти дисциплінарне стягнення — звільнення з посади.

У подальшому відповідачем видано наказ №968 від 16.03.2018 року «Про накладення дисциплінарних стягнень на працівників ОСОБА_4 ГУНП у Львівській області», згідно п.2 якого, за грубе порушення службової дисципліни, ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію», щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, зокрема п.4 розділу V Положення про організацію діяльності органів досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 року №570. виразилось у відсутності належного дієвого контролю за діяльністю підлеглого, а також належну організацію роботи ввіреного органу досудового розслідування, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення з посади (а.с.9), а 02 квітня 2018 року Головним управлінням НП у Львівській області, видано наказ №223 о/с По особовому складу, згідно якого, позивача призначено на посаду старшого слідчого 1-го відділення (з розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів) слідчого відділу ОСОБА_4 відділу поліції ГУНП звільнивши з посади заступника начальника ОСОБА_4 відділу поліції начальника слідчого відділу ГУНП.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з’ясування всіх обставин у справі.

Суд згідно з ч. 4 ст. 9 КАС України вживає визначені законом заходи, необхідні для з’ясування всіх обставин у справі, в тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ч.1 ст.72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Докази суду надають відповідно до ч. 3 ст.77 КАС України учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Спірні правовідносини регулюються законом України «Про Національну поліцію» та дисциплінарним статутом ОВС (далі Статут), затвердженого Законом України №3460-IV від 22.02.2006 року. Позивач є працівником поліції, приймався на службу та проходив її на підставі Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII( далі Закон), яким врегульовано правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, в тому числі порядок призначення та звільнення поліцейських зі служби.

Частиною 1 ст. 19 Закону України “Про Національну поліцію” встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України “Про Національну поліцію” підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з п. 4 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Національну поліцію до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, до затвердження відповідним законом Дисциплінарного статуту Національної поліції України підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 року за № 3460-1У (далі за текстом - Дисциплінарний статут ОВС України).

Службова дисципліна, відповідно до ст.1 Закону України “Про Дисциплінарний Статут ОВС” - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до положень ст. ст. 2, 5 Дисциплінарного статуту ОВС України, підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку - невиконання чи неналежне виконання ним службової дисципліни.

Згідно з ст. 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Відповідно до ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Згідно з статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно із статтею 5 Дисциплінарного статуту, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

У відповідності до статті 2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до статті 14 Статуту, з метою з’ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Судом встановлено, що дисциплінарне стягнення “звільнення з посади” накладене на позивача наказом №968 від 16.03.2018 року «Про накладення дисциплінарних стягнень на працівників ОСОБА_4 ГУНП у Львівській області» за відсутність належного дієвого контролю за діяльністю підлеглого, а також неналежну організацію роботи ввіреного органу досудового розслідування.

Підставою для видання спірного наказу є висновок службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни заступником начальника 1-го відділення (з розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів) ОСОБА_4 ГУНП у Львівській області капітаном поліції ОСОБА_5 та відкриття прокуратурою Львівської області кримінального провадження № 42018140000000046, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 368 КК України.

Як встановлено судом з матеріалів службового розслідування, 10.02.2018 ОСОБА_1 у своєму поясненні зазначив, що цього дня спільно з начальником ОСОБА_4 полковником поліції ОСОБА_6 та заступником начальника ОСОБА_4 майором поліції ОСОБА_7 знаходились на звірці в ГУНП у Львівській області. В телефонній розмові йому стало відомо, що цього ж дня, в м. Дрогобичі по вул. 22 січня, 30, неподалік адмінбудівлі ОСОБА_4, працівниками СБУ та прокуратури Львівської області у межах досудового розслідування у кримінальному провадженні за №4201814000000046, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст.368 КК України був затриманий ОСОБА_5 та у подальшому в межах цього провадження 11.02.2018 ОСОБА_5 оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України. Орган досудового розслідування підозрює ОСОБА_5 в пропозиції та обіцянці здійснити вплив на прийняття рішення слідчим 2-го відділення СВ ОСОБА_4 ГУНП лейтенантом поліції ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 120171401100002701, яке розпочато останнім 28.12.2017 за фактом нанесення тілесних ушкоджень громадянину ОСОБА_9 за ст, 122 ч.І КК України, а саме вплинути на ОСОБА_8 на прийняття рішення про закриття вказаного кримінального провадження.

У відповідності до п.8.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 року №230, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

Згідно з п.8.3 цієї Інструкції, в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про:

- обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла (и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі;

- час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв’язку з цим;

- посаду, звання, прізвище, ім’я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України “Про захист персональних даних”), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам;

- наявність причинного зв’язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками;

- умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього;

- вимоги законодавства або посадові обов’язки, які було порушено;

- наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом’якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

В частині, що стосується протиправних дій позивача, які в подальшому стали підставою для видання оскаржуваного наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, у висновку розслідування зазначено, що заступник начальника 1-го відділення (з розслідування тяжких і особливо тяжких злочинів) слідчого відділу ОСОБА_4 відділу поліції Головного управління національної поліції України у Львівській області капітан поліції ОСОБА_5, будучи працівником поліції, самоусунувся від виконання функціональних обов'язків, чим допустив грубе порушення службової дисципліни, зокрема основних обов'язків, передбачених ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського.

Дане порушення стало можливим унаслідок особистої недисциплінованості капітана поліції ОСОБА_5 та повного ігнорування ним вимог нормативно правових актів МВС України, НП України та Головного управління НП у Львівській області щодо неухильного дотримання службової дисципліни, та через відсутність належного дієвого контролю за діяльністю підлеглих, а також неналежну організацію роботи ввіреного органу досудового розслідування, зі сторони начальника 1-го відділення (з розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів) СВ ОСОБА_4 ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_10 та заступника начальника відділу поліції - начальника СВ ОСОБА_4 ГУНП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_1, який на грубе порушення основних обов'язків поліцейського, передбачених ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, зокрема п. 4 розділу V Положення про організацію діяльності органів досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 № 570, неналежно організував роботу підпорядкованого слідчого відділу, штатна (і спискова) чисельність якого є найбільшою по ГУНП, однак показники роботи підпорядкованих працівників за - 17 рік є нижчими середньо обласних, а також протягом минулого року надходили неодноразові скарги та листи реагування органів прокуратури на неналежну кримінально процесуальну діяльність слідчих цього підрозділу та безконтрольність їх керівників, за якими проводились службові розслідування в підполковника поліції ОСОБА_1 двічі притягнуто до дисциплінарної відповідальності (підтверджується зібраними під час службового розслідування матеріалами, зокрема, характеристики на підполковника поліції ОСОБА_1М.).

Суд критично оцінює відповідні доводи службового розслідування, оскільки всупереч приписам вищенаведеного п.8.3 Інструкції, висновок службового розслідування в цій частині не містить жодних обґрунтованих відомостей про наявність причинного зв’язку між переліченими неправомірними діяннями позивача та скоєним капітаном поліції ОСОБА_5Й проступком та їх наслідками; відомостей про вимоги законодавства або посадових обов’язків, які було порушено позивачем, а також про наявність вини позивача у відповідних діях, обставини, що пом’якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також її ставлення до скоєного.

Суд критично оцінює і висновок розслідування про відсутність з боку позивача дієвого повсякденного контролю за службовою діяльністю капітана поліції ОСОБА_5Й, оскільки сам проступок, за результатами якого було призначене службове розслідування мав місце в час перебування позивача на звірці в ГУНП у Львівській області та за межами ОСОБА_4

Жодних обґрунтованих доказів того, що позивач знав або міг знати про злочинні наміри капітана поліції ОСОБА_5Й в матеріалах розслідування не зібрано.

Згідно із ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов’язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників.

Закріплений законом принцип самостійності працівника поліції, яка базується, перш за все, на його високій свідомості, передбачає і персональний характер його відповідальності за скоєний проступок, що мало бути враховано в ході проведення службового розслідування за фактом скоєння протиправного діяння капітана поліції ОСОБА_5Й

Крім того, судом встановлено, що, у відповідності до статті 12 Статуту, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1)усне зауваження; 2)зауваження; 3)догана; 4)сувора догана; 5)попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7)пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8)звільнення з органів внутрішніх справ.

Судом встановлено, що на час притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із займаної посади, у позивача були діючі стягнення – зауваження та догана, відтак перед застосуванням стягнення у вигляді звільнення з посади, відповідач міг вдатися до оголошення позивачеві суворої догани та попередження про неповну посадову відповідність.

Жодного обґрунтування неможливості застосування до позивача таких видів дисциплінарної відповідальності як оголошення позивачеві суворої догани та попередження про неповну посадову відповідність матеріали справи не містять.

Частиною десятою статті 14 Статуту передбачено, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов’язків, рівень кваліфікації тощо.

Частиною дванадцятою статті 14 Статуту визначено, що у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

Зважаючи на суворість дисциплінарного стягнення “звільнення з посади”, суд вважає, що для його застосування тяжкість проступку, за який таке стягнення накладене, обставини, за яких його скоєно та заподіяна шкода повинні бути співрозмірними суворості відповідного стягнення, а попередня поведінка особи та її ставлення до виконання службових обов’язків повинні підтверджувати, що саме таке суворе стягнення може відіграти необхідну виховну роль та забезпечити потрібний рівень службової дисципліни.

Оцінюючи відповідні обставини в сукупності, суд вважає, що оскаржуване дисциплінарне стягнення “звільнення з посади” було застосоване до позивача без врахування тяжкості проступку, обставин, за яких його скоєно, заподіяної шкоди, попередньої поведінки особи, її ставлення до виконання службових обов’язків та рівня кваліфікації, що суперечить вимогам статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.

Окремо суд звертає увагу про недотримання самим відповідачем при звільненні з посади позивача вимог Наказу МВС України «Про організацію діяльності органів досудового розслідування Національної поліції України» від 06.07.2017 № 570, яким затверджено Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 липня 2017 р. за № 918/30786).

Згідно п.3 розділу IV Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, заступники начальників слідчих управлінь, начальники відділів (відділень) у складі слідчих управлінь, їх заступники, старші слідчі в особливо важливих справах, старші слідчі, слідчі та інші працівники слідчих управлінь ГУНП, заступники начальників територіальних (відокремлених) підрозділів поліції - начальники слідчих відділів, відділень, їх заступники, старші слідчі, слідчі та інші працівники слідчих підрозділів територіальних органів поліції та територіальних (відокремлених) підрозділів поліції приймаються на службу в поліцію, призначаються на посади та звільняються з посад та/або зі служби в поліції начальниками ГУНП в областях, місті Києві, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі за поданням заступників начальників ГУНП - начальників слідчих управлінь.

Проте у матеріалах справи відсутні і на вимогу суду представником відповідача не подано докази внесенння заступником начальника ГУНП - начальника слідчого управління подання на звільнення з посади позивача – ОСОБА_1, що свідчить про порушення при звільненні позивача вимог Наказу МВС України «Про організацію діяльності органів досудового розслідування Національної поліції України» від 06.07.2017 № 570, яким затверджено Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 липня 2017 р. за № 918/30786).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, висловленої у рішенні Європейського Суду з прав людини у п.53 рішення у справі “Федорченко та Лозенко проти України”, відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення “поза розумними сумнівом”.

На переконання суду, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного п. 2 Наказу №968 від 16.03.2018 року «Про накладення дисциплінарних стягнень на працівників ОСОБА_4 ГУНП у Львівській області» Головного управління Національної поліції у Львівській області про накладення на ОСОБА_1, підполковника поліції заступника начальника ОСОБА_4 відділу поліції - начальника слідчого відділу ГУНП, дисциплінарного стягнення - звільнення з посади у відповідності до вимог, встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій і рішень.

Тож, оскільки п. 2 Наказу №968 від 16.03.2018 року «Про накладення дисциплінарних стягнень на працівників ОСОБА_4 ГУНП у Львівській області» Головного управління Національної поліції у Львівській області про накладення на ОСОБА_1, підполковника поліції заступника начальника ОСОБА_4 відділу поліції - начальника слідчого відділу ГУНП, дисциплінарного стягнення - звільнення з посади є неправомірним, то і виданий у подальшому для його реалізації наказ Наказ №223 о/с По особовому складу від 02.04.2018 року Головного управління Національної поліції у Львівській області в частині призначення ОСОБА_1, підполковника поліції, на посаду старшого слідчого 1-го відділення (з розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів), слідчого відділу ОСОБА_4 відділу поліції ГУНП, звільнивши з посади заступника начальника ОСОБА_4 відділу поліції - начальника слідчого відділу ГУНП є також неправомірним і підлягає скасуванню.

Відтак суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про поновлення його на посаді заступника начальника ОСОБА_4 відділу поліції - начальника слідчого відділу ГУНП. Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволеннню у повному обсязі.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Враховуючи зазначене, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді заступника начальника ОСОБА_4 відділу поліції - начальника слідчого відділу ГУНП слід допустити до негайного виконання.

Оскільки позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 1410 грн., такі судові витрати згідно ст. 139 КАС України слід стягнути на користь позивача з бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-248, 256, 294, 295, 371 КАС України, суд

у х в а л и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати п.2 Наказу № 968 від 16.03.2018 року “Про накладення дисциплінарних стягнень на працівників ОСОБА_4 ГУНП у Львівській області” Головного управління Національної поліції у Львівській області про накладення на ОСОБА_1, підполковника поліції заступника начальника ОСОБА_4 відділу поліції - начальника слідчого відділу ГУНП, дисциплінарного стягнення - звільнення з посади.

3. Визнати протиправним та скасувати Наказ №223 о/с По особовому складу від 02.04.2018 року Головного управління Національної поліції у Львівській області в частині призначення ОСОБА_1, підполковника поліції, на посаду старшого слідчого 1-го відділення (з розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів) слідчого відділу ОСОБА_4 відділу поліції ГУНП, звільнивши з посади заступника начальника ОСОБА_4 відділу поліції - начальника слідчого відділу ГУНП.

4. Поновити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 82100; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; 03.10.1980 р.н.) на посаді заступника начальника ОСОБА_4 відділу поліції - начальника слідчого відділу ГУНП з 17.03.2018 року.

5. Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області (пл. Ген.Григоренка 3, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 40108833) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 82100; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; 03.10.1980 р.н.) 1410,00 (одна тисяча чотириста десять) грн. судового збору.

6. Рішення суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 звернути до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 22.06.2018р.

Суддя Коморний О.І.