Рішення № 74876684, 21.06.2018, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/547/18

Провадження № 2/346/776/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі: судді П'ятковського В.І.,

за участю секретаря Іванишин Х.І.,

позивачки ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломиї справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача : ОСОБА_4, про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання та стягнення аліментів за минулий час,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка, підтримуючи заявлені вимоги в судовому засіданні, посилається на те, що перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, в якому народилось троє дітей : ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, 340 грудня ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Шлюб між сторонами розірвано, про що 08 серпня 2002 року складено відповідний актовий запис за № 153. Після розірвання шлюбу змінила прізвище на дошлюбне – «Григорчук».

Згідно рішення Коломийського міськрайонного суду від 20 лютого 2015 року відповідач сплачує аліменти на її користь на утримання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в розмірі по 600 грн. щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття та стягнуто додаткові витрати на дочку ОСОБА_7 в зв»язку з її навчанням.

Зазначає, що на даний час дочка ОСОБА_7 досягла повноліття, однак навчається і тому відповідач, як батько, зобов»язаний утримувати її до закінчення навчання, так як їй одній важко забезпечити дочку всім необхідним.

Також вказує що на даний час розмір аліментів, що стягуються з відповідача за рішенням суду, є недостатнім для матеріального утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8, оскільки витрати зросли, а вона одна не може забезпечити дитині нормальний рівень життя.

Разом з тим вважає, що з відповідача слід стягнути аліменти на утримання дочки ОСОБА_7 за період з 01 грудня 2015 року по 01 грудня 2017 року, оскільки жодної допомоги за цей час на її утримання не надавав.

Враховуючи наведене, просить суд змінити розмір аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 і стягувати з відповідача аліменти у розмірі 1000 гривень щомісячно; стягувати з відповідача аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка продовжує навчання, в розмірі 500 гривень щомісячно до закінчення нею навчання, але не більше ніж до досягнення 23 років та стягнути з ОСОБА_2 ці ж аліменти за період з 01 грудня 2015 року по 01 грудня 2017 року в сумі 12000 гривень, оскільки вона приймала міри .

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та пояснив, що згідний сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі 1000 гривень щомісячно та на утримання повнолітньої дочки, що продовжує навчання в розімір 500 гривень щомісячно. Однак вказав, з вимогою позивачки щодо стягнення аліментів за минулий час в розмірі 12000 гривень не згідний, так як за період з часу досягнення дочкою ОСОБА_7 повноліття позивачка могла звернутись із позовною заявою в суд про стягнення з нього аліментів, але цього не зробила та не зверталась до нього з вимогою добровільної їх сплати.

Третя особа в судовому засіданні пояснила, що відповідач, як батько, жодної допомоги на її утримання за період з грудня 2015 року по грудень 2017 року не надавав, хоча, на її думку, зобов»язаний був це робити. Просить стягнути з нього аліменти за вказаний період в розімір 12000 гривень.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані ними докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, в якому народилось троє дітей : ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Як вбачається із копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії І-Нм № 066676 від 15 червня 2017 року шлюб між сторонами розірвано, про що 08 серпня 2002 року складено відповідний актовий запис за № 153 та позивачці присвоєно прізвище «Григорчук» (а.с.7).

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 20 лютого 2015 року вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей : ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 в твердій грошовій сумі в розмір по 600 гривень щомісячно до досягнення дітьми повноліття та 1850 гривень додаткових витрат на дитину ОСОБА_4.

Суд погоджується із позивачкою, що зазначений розмір аліментів є недостатнім для матеріального забезпечення дітей зі сторони батька.

В силу ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і/або у твердій грошовій формі.

Частиною 2 ст.182 Сімейного кодексу України встановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Суми прожиткового мінімуму на 2018 рік встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" і з 01 січня прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 1860 гривень, де прожитковий мінімум -це вартісна величина достатня для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Відповідно до ст. 192 ч.1 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

У п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодобатьківства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року зазначається, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати стан здоров"я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка та дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи, що відповідач є прцездатною людиною, іншої допомоги, окрім призначених аліментів, на утримання сина не надає, з часу присудження аліментів змінився розмір прожиткового мінімуму і його 50 відсотків для дитини віком від 6 до 18 років становить дев»ятсот тридцять гривень, суд вважає вимогу позивачки про стягнення однієї тисячі гривень аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 обгрунтованою.

Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка чи син продовжують навчання і у зв»язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов»язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, якщо вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Пленум Верховного Суду України у пункті 20 своєї постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування окремих норм «Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розяснив, що обов»язок батьків утримувати повнолітніх сина, дочку, які продовжують навчання після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов»язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв»язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно зіст. 200 СК Українисуд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина в твердій грошовій сумі та (або) в частці від заробітку (доходу) платника аліментів. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд приймає до уваги можливість надання утримання іншим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою та сином.

Як вбачається із довідки № 453 від 16 листопада 2017 року Комунального вищого навчального закладу «Коломийський педагогічний коледж» дочка сторін, ОСОБА_4, навчається на 4-П2 курсі даного закладу. Вартість навчання у 2014-2015 навчальному році становила 6400 гривень, у 2015-2016 році – 6500 гривень, у 2016-2017 році – 7400 гривень та у 2017-2018 році – 9200 гривень (а.с.20).

Позивачка надає посильну допомогу дочці продуктами харчування, оплачує навчання, але не взмозі самостійно забезпечити належний рівень життя дитини.

Відповідач ОСОБА_2 є фізично здоровою, працездатною особою, а отже спроможний сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, оскільки належне утримання дітей являється обов'язком не тільки матері, але й батька. При цьому, інтереси дитини при визначенні розміру аліментів є більш важливими за інші обставини, тому що виплата аліментів призначена саме для дитини, а не для матері.

Однак, суд не знаходиться підстав для задоволення вимоги позивачки про стягнення з відповідача аліментів за минулий час в розмірі 12000 гривень, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 191 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більше як за три роки.

Із представлених доказів вбачається, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягувались аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 600 гривень щомісячно до досягнення нею повноліття.

30 грудня 2016 року дитині виповнилось 18 років і стягнення аліментів припинилось і з того часу позивачка не зверталась до суду із заявою про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання.

Враховуючи, що позивачкою не представлено доказів її спроб у досудовому порядку одержати від відповідача аліменти на утримання їх спільної дочки ОСОБА_4 та ухилення відповідача від їх сплати, суд вважає, що в задоволенні даної позовної вимоги слід відмовити.

На підставі ст. 15 ЦК України, ст.ст. 180-182, 184, 191, 199, 200 СК України СК України, керуючись ст.ст. 141, 247, 264, 265, 268, 354, п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний код НОМЕР_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, щомісячно у розмірі однієї тисячі гривень.

Стягнення аліментів розпочати з часу набрання чинності рішенням суду і проводити до повноліття дитини.

Відкликати виконавчий лист, виданий на виконання рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 лютого 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про зміну розміру та виду аліментів, стягнення додаткових витрат на утримання дитини.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний код НОМЕР_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7аліменти на утриманняповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, щомісячно у розмірі п»ятисот гривень.

Стягнення аліментів розпочати з 08 лютого 2018 року і проводити до закінчення навчання ОСОБА_4, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Стягнення аліментів в розмірі платежу за один місяць звернути до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 704,80 грн. судового збору в дохід Державної судової адміністрації України (отримувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувач Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 23 червня 2018 року.

Суддя П'ятковський В. І.