Ухвала суду № 74875644, 20.06.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

УХВАЛА

з питань залишення позовної заяви без розгляду

20 червня 2018 року Справа № 808/1573/18 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Агаєві Р.А., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (69001, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; ІНФОРМАЦІЯ_1)

до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району (69063, м.Запоріжжя, вул.Олександрівська, буд.26; код ЄДРПОУ 37573843)

про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі – позивач, ОСОБА_1Ю.) звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району (надалі – відповідач, УСЗН Запорізької міської ради по Олександрівському району), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати допомоги при народженні дитини; 2) зобов’язати відповідача призначити позивачу допомогу при народженні дитини, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Представником відповідача подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (а.с.46-47). Вказане клопотання обґрунтоване тим, що: «… ОСОБА_1 з позовом, датованим від 23.04.2018 до суду звернулася в квітні 2018 року. … В своєму позові ОСОБА_1 зазначає, що 17.08.2015 вона звернулася до управління за фактичним місцем проживання з заявою про отримання допомоги при народженні дитини, однак відповідної допомоги на сьогоднішній день надано не було. Жодних підстав для припинення або не призначення допомоги, з передбачених законодавством, не мали місце, однак відповідач всупереч чинному законодавству не здійснює відповідну виплату та вказує на відповідь управління від 21.03.2018 №01-09/М-141 на її звернення, що повідомляє, що актом обстеження від 21.09.2015 соціальних інспекторів було здійснено вихід за фактичним місцем проживання позивача, двері ніхто не відчинив. Тобто позовні вимоги позивача стосуються питання не отримання допомоги при народженні дитини за її завою до управління від 17.08.2015. … Заяву про признання допомоги при народженні дитини ОСОБА_1 до управління було подано 17.08.2015. … У зв'язку з цим, на підставі акту обстеження соціальних інспекторів управління від 21.09.2015, 22.09.2015 управлінням прийнято рішення, що ОСОБА_1 немає права на допомогу при народженні дитини, оскільки не підтверджено факт проживання за фактичною адресою заявника в м.Запоріжжі. АДРЕСА_2. Листом від 23.09.2015 за вих.№02-02/2722 управлінням повідомлено ОСОБА_1 про відмову в призначенні допомоги при народженні дитини у зв'язку з не підтвердженням факту її мешкання за адресою вказаною заявником в м.Запоріжжі. …».

Таким чином, на думку УСЗН Запорізької міської ради по Олександрівському району позовна заява, подана позивачем, підлягає залишенню без розгляду на підставі ст.122 КАС України.

Представник відповідача наполягав на задоволенні заявленого клопотання.

Позивач проти клопотання заперечував, пояснив суду, що дізнався про порушення своїх прав отримавши Лист (вих.№01-09/М-141 від 21.03.2018) УСЗН Запорізької міської ради по Олександрівському району.

Дослідженням матеріалів адміністративної справи №808/1573/18 з’ясовано наступне.

Адміністративний позов по даній справі надійшов до суду 25.04.2018.

Відповідно до абз.1 ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч.3 ст.123 КАС України).

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч.4 ст.123 КАС України).

Як передбачено п.8 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» від 04.11.1950 (ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини (ч.2 ст.8 КАС України).

Так, у п.52. Рішення Європейського суду з прав людини по Справі «Меньшакова проти України» (Заява №377/02) зазначено: «Суд повторює, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі «право на суд», яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом (див., наприклад, рішення у справі «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п.25, ЕСПЛ 2002-ІІ)».

Як зазначено у ст.8 ОСОБА_4 України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_4 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_4 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_4 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_4 України гарантується.

Відповідно до ст.55 ОСОБА_4 України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У п.1 Рішення Конституційного Суду України (справа №9-зп від 25.12.1997) зазначено: «Частину першу статті 55 ОСОБА_4 України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод».

Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З метою забезпечення права позивача на справедливий і публічний розгляд його справи, доступу до правосуддя 02.05.2018 Запорізьким окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі.

Суд вважає, що про порушення своїх майнових прав та інтересів позивач міг свідомо дізнатися лише після одержання Виписки по картковому рахунку (про відсутність одержання коштів) (а.с.79-80) та Листа (вих.№01-09/М-141 від 21.03.2018) УСЗН Запорізької міської ради по Олександрівському району (а.с.12-13).

Доказів того, що позивач отримав Лист від 23.09.2015 за вих.№02-02/2722 про відмову в призначенні йому допомоги при народженні дитини у зв'язку з не підтвердженням факту його мешкання за адресою указаною у Заяві (а.с.35), відповідач до суду не надав.

Також, при вирішенні даного питання судом прийнято до уваги, що позивач є особою, переміщеною з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, з маленькою дитиною, що впливає на можливість з’ясування позивачем причин не виплати відповідачем допомоги при народженні дитини, своєчасного усвідомлення позивачем порушення своїх прав та інтересів, підготовки позову до суду.

З вказаних підстав суд вважає, що клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.240, 241-243, 248 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі №808/1573/18.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.О. Прасов