Рішення № 74875022, 22.06.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2018 р. Справа№805/1521/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Толстолуцької М.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) до Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171861, юридична адреса: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, буд. 27а) про визнання протиправною бездіяльності суб’єкта владних повноважень та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області, в якій просить суд зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії, враховуючи документи пенсійної справи, а саме: запис трудової книжки (арк. 6-10), довідку про заробітну плату для нарахування пенсії № 15-к/8000212 від 15.09.2008 року (арк. 29), перерахунок пенсії здійснити з дати подання заяви про призначення пенсії – з 03.09.2009 року та виплатити недоотриману суму пенсії на рахунок позивача.

Ухвалою від 05 березня 2018 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року суд з власної ініціативи продовжив позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання суду доказів на підтвердження матеріального становища в обґрунтування заявленого клопотання про звільнення від сплати судового збору; документів, що посвідчують особу позивача (копія паспорту, ідентифікаційного коду, пенсійного посвідчення); належним чином засвідчену копію розрахунку пенсії, стажу та заробітку з 01.10.2017 року згідно листа Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області від 14.02.2018 року вих. № 4271/02.

18 квітня 2018 року на адресу суду надійшла заява позивача, про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено документ про сплату судового збору у розмірі 704,80 грн., документи що посвідчують особу позивача та витребувані судом документи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року відрито провадження у справі № 805/1521/18-а та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Одночасно, суд витребував у відповідача докази, а саме:

- індивідуальні відомості про застраховану особу форми ОК-5 на ім’я позивача;

- ґрунтовні пояснення щодо не зарахування спірних періодів роботи позивача до страхового стажу;

- ґрунтовні пояснення щодо застосування показника середньої заробітної плати за 2016 рік при обчисленні пенсії позивачеві.

Ухвалою суду від 22 червня 2018 року суд замінив відповідача у справі Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області його правонаступником – Маріупольським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області (надалі – відповідач, управління, пенсійний орган).

Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до положень частини третьої статті 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п’ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Щодо позиції позивача та заперечень відповідача.

У позовній заяві позивач зазначає, що під час здійснення ознайомлення у 2017 році з матеріалами своєї пенсійної справи ним було встановлено невірне обчислення управлінням, призначеної йому у 2009 році пенсії.

Вмотивовуючи свою позицію, позивач зазначив, що пенсійним органом невірно був визначений стаж роботи, оскільки не було зараховано відомості про заробітну плату, що впливають на розмір пенсії та не обрано оптимальний строк 60 місяців для розрахунку пенсії.

Позивач вважає бездіяльність пенсійного органу, яка полягає у не зарахуванні частини документів, що підтверджують його заробіток та стаж протиправною та такою, що порушують вимоги статей 40, 66 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач заперечив проти задоволення зазначених вимог позивача, просив у задоволенні його позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Так, згідно наданого відзиву від 08.05.2018 року вих. № 13033/09, який надійшов на адресу суду 15 травня 2018 року відповідач зазначив, що на виконання наданих чинним законодавством повноважень управлінням було здійснено перевірку щодо достовірності та обґрунтованості видачі довідки про заробітну плату від 15.09.2008 року № 15-к/200212, виданої ТОВ «Азов-Бюро-Лімітед» за період роботи з 01.01.1993 року по 31.12.1999 року, яка була надана позивачем одночасно із заявою про призначення пенсії. За результатами проведених перевірок управлінням було вирішено не враховувати при обчисленні пенсії дані про заробітну плату з 01.01.1993 року по 31.12.1999 року згідно зазначеної довідки, у зв’язку з тим, що сума заробітку, вказана у довідці, перевищує фонд оплати праці по підприємству ТОВ «Азов-Бюро-Лімітед» за вказаний період.

Згідно наданого відзиву також вбачається, що із загального періоду роботи позивача в іноземній компанії «Есквайєр» з 16.07.1991 року по 06.04.1992 року до загального стажу було зараховано тільки періоди роботи з 16.07.1991 року по 31.10.1991 року, з 01.01.1992 року по з 01.03.1992 року по 31.03.1992 року, оскільки в зазначені періоди нараховувалася заробітна плата в морському пароплавстві та відповідно – сплачувалися страхові внески до Пенсійного фонду України.

Окрім того, як аргумент для відмови у задоволенні позову відповідач зазначив, що оскільки позивач звернувся за призначенням пенсії у 2009 році при призначенні пенсії був застосований розмір середньої заробітної плати працівників, з галузях економіки України за 2008 рік – 1 573 грн. 99 коп.

Відповідач зауважив, що з 01.10.2017 року на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2148 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» було проведено масовий перерахунок пенсії з використанням показника середньої заробітної плати за 2016 рік (3764,40 грн.) та показника вартості одного страхового стажу 1%. Розмір пенсії після масового перерахунку ОСОБА_1 склав 3 288 грн.57 коп.

Отже, на думку відповідача пенсія позивачеві була призначена відповідно до вимог законодавства України.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 є пенсіонером за вислугу років, що підтверджується пенсійним посвідченням серії ААЖ № 303650.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами по справі, позивач перебуває на пенсійному обліку в Маріупольському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області.

Відповідач – Маріупольське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171861) є суб’єктом владних повноважень – органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об’єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

Судом встановлено, що на підставі особистої заяви позивача від 03.09.2009 року «Про призначення/перерахунок пенсії» позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до пункту «д» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 pозділу XV Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» (плавсклад) /арк. справи 52-59/.

При обчисленні пенсії дані про заробітну плату, отриману позивачем під час роботи на підприємстві «Азов-Бюро-Лімітед» з 01.01.1993 року по 31.12.1999 року враховані не були.

Також, при призначенні пенсії до страхового стажу не було враховано періоди роботи позивача з 16.07.1991 по 06.04.1992 років за період роботи в іноземній компанії «Есквайр», за винятком періодів з 16.07.1991 по 31.10.1991, з 01.01.1992 по з 01.03.1992 по 31.03.1992 років, у яких нараховувалася заробітна плата в морському пароплавстві та за які були сплачені страхові внески до Пенсійного фонду України.

Отже, спірним питання у справі є правомірність не зарахування зазначених періодів роботи до страхового стажу та даних про заробітну плату для обчислення пенсії при призначенні пенсії, що вплинуло на розмір призначеної пенсії позивача.

Судом встановлено, що з метою перевірки достовірності визначених у вищезазначеній довідці сум заробітку позивача начальником управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області листом від 14 вересня 2009 року вих. № 14441/03 від відділу надходження платежів управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області було запитано інформацію (довідку) із зазначенням на який фонд заробітної плати з 01.01.1993 року по 31.12.1999 року нараховані та сплачені внески до Пенсійного фонду ТОВ «АЗОВ-БЮРО-ЛІМІТЕД» та вказати прізвища директора та головного бухгалтера у зазначений період, відомості про здійснення підприємством господарської діяльності та у разі ліквідації підприємства – дату ліквідації /арк. справи 88/.

У відповідь, листом від 18.09.2009 року вих. № 14629/04 повідомлено, що ТОВ «АЗОВ-БЮРО-ЛІМІТЕД» було зареєстровано в управлінні з 20.12.1991 року. Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.07.2003 року за заявою Маріупольського державного морського торгівельного порту була порушена справа № 15/93б про банкрутство підприємства внаслідок його фінансової неспроможності. 04 березня 2009 року на підставі рішення суду підприємство ліквідовано.

Окрім того, у вказаному листі було зазначено, що згідно акту перевірки підприємства від 11.02.1999 року чисельність працівників підприємства ТОВ «АЗОВ-БЮРО-ЛІМІТЕД» складала 8 чоловік, керівник – ОСОБА_2, головний бухгалтер – ОСОБА_3. Внески підприємством сплачені в повному обсязі:

за 1993 рік у сумі 3 801 453,00;

за 1994 рік – 27 656,10

за 1995 рік – 374 072,00

за 1996 рік – 7 723,00

за 1997 рік – 16 482,37

за 1998 рік – 22 307,32

за 1999 рік – 22 792, 41 /арк. справи 89/.

16 вересня 2009 року управління листом (вих. № 14525/03) звернулось на адресу Маріупольської міської ради і запитом про отримання довідки про заробітну плату позивача за період з 01.01.1982 року по 31.12.1986 року. Одночасно, управління просило надати інформацію про наявність відомостей відносно ТОВ «АЗОВ-БЮРО-ЛІМІТЕД» у архівному відділі /арк. справи 91/.

У відповідь, Архівним відділом Маріупольської міської ради до управління надано архівні довідки від 04.11.2009 року № 3296 про нарахування заробітної плати позивачеві за період 1982-1986 років та від 20.11.2009 року № 3446 – за 1987-1992 роки Азовським морським пароплавством /арк. справи 93, 94/.

На підставі зазначеного, рішенням відповідача від 28.09.2009 року № 679 вирішено при призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 не враховувати дані про заробітну плату з 01.01.1993 року по 31.12.1999 рік, у зв’язку з тим, що згідно довідки відділу надходження платежів управління сума заробітку перевищує фонд заробітної плати ТОВ «АЗОВ-БЮРО-ЛІМІТЕД» за вказаний період. Зазначене рішення було направлено на адресу позивача листом від 30.09.2009 року вих. № 15198/05. Одночасно ОСОБА_1 було поінформовано про направлення запиту про надання довідки про його заробітну плату в «АМП» та запропоновано до 02.12.2009 року надати іншу довідку про заробітну плату в «АМП» /арк. справи 90, 92/.

20 листопада 2009 року пенсійним органом на підставі проведеної перевірки достовірності довідок про заробітну плату, наданих трудовим архівом на ім’я ОСОБА_2 було складено акт № 160 зустрічної перевірки достовірності наданих документів про стаж (заробітну плату) для призначення пенсії згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», якою установлено нарахування заробітної плати та відповідних внесків до Пенсійного фонду /арк. справи 95-96/.

Рішенням управління від 24 листопада 2009 року № 679/1 вирішено при призначенні пенсії ОСОБА_1 зарахувати частково до загального стажу період роботи в іноземній компанії «Есквайр», а саме: з 16.07.1991 року про 31.10.1991 року, з 01.01.1992 року по 31.01.1992 року, з 01.03.1992 року по 31.03.1992 року, у зв’язку з тим, що за вказані місяці нараховувалась заробітна плата в Азовському морському пароплавстві та проводилась нарахування до Пенсійного фонду /арк. справи 97/.

Враховуючи, наявні в матеріалах справи докази суд не вбачає в діях відповідача передбачених Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» порушень та визнає висновки щодо невраховування даних про заробітну плату з 01.01.1993 року по 31.12.1999 рік ТОВ «АЗОВ-БЮРО-ЛІМІТЕД» такими, що зроблені у відповідності діючого законодавства, оскільки було підтверджено, що сума заробітку перевищує фонд заробітної плати. А отже, суд робить висновок, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

На запит позивача щодо обчислення його пенсії, управлінням листом від 14.02.2018 року вих. № 4217/02 надано інформацію, згідно якої вбачається, що з 03.09.2009 року він перебуваєте на обліку управління та отримує пенсію за вислугу років (плавсклад), призначену та обчислену згідно Закону України від 09.07.2003 року № 1058 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Відповідно матеріалів пенсійної справи позивач має статус непрацюючого пенсіонера з 01.01.2006 року.

Як зазначено у вищевказаному листі, розмір пенсії, обчислений з урахуванням загального стажу 35 років 08 місяців 25 днів (стаж враховано по 31.10.2005, кількість стажу з урахуванням кратності 1,35 - 0,48150), та заробітної плати, визначеної за період з 01.09.1983 по 31.08.1988 та з 01.07.2000 по 31.10.2005(112 міс., інд. к-т заробітку 2,34117), станом на 30.09.2017 рік складав 2294,63 грн.

Окрім того, позивача поінформовано, що в умовах солідарної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, розмір пенсії кожного пенсіонера визначається індивідуально в залежності від набутого страхового стажу та отриманого заробітку, з якого сплачуються страхові внески та зазначено, що з 01.10.2017 року проведено масовий перерахунок пенсії відповідно до Закону України від 03.10.2017 року № 2148 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» з використанням показника середньої заробітної плати 3 764,40 грн. та показника вартості одного року страхового стажу 1%; розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановлено в розмірі 1452,00грн., індивідуальний коефіцієнт стажу - 0,35667,

Також, згідно зазначеного листа повідомлено, що середньомісячний заробіток для обчислення пенсії за період з 01.09.1983 по 31.08.1988 років на підставі довідки про заробітну плату та з 01.07.2000 по 31.10.2005 років за даними персоніфікованого обліку, становить 8 813,10 грн. (3764,40 грн. - показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2016 рік *2,34117- індивідуальний коефіцієнт заробітної плати).

Статтею 28 Закону №1058 передбачено, що за кожний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам пенсія збільшується на 1% основного розміру, але не більше 1% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. При страховому стажі 35 років понаднормативний стаж складає 10% (35-25).

Отже, позивача поінформовано, що розмір пенсії з 01.10.2017 року став складати 3 288,57 грн., де:

3143,37 грн. - основний розмір пенсії (8813,10 грн.*0,35667),

145,20 грн. - доплата за понаднормативний стаж (1452,00* 10%),

3288,57 грн. - загальний розмір пенсії за віком /арк. справи 31-32/.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Відповідно до положень частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв’язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно норм статті 1 цього закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень статті 51 Закону № 1788 пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Право на пенсію за вислугу років мають:

окремі категорії працівників авіації та льотно-випробного складу;

робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені;

водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар’єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи;

механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах, а також плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз’їзних, приміського і внутріміського сполучення);

працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах;

робітники і майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання;

деякі категорії артистів театрів та інших театрально-видовищних підприємств і колективів відповідно до пункту "ж" статті 55;

працівники освіти, охорони здоров’я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту "е" статті 55;

спортсмени відповідно до пункту "є" статті 55.

Згідно з положеннями частин першої, другої статті 53 Закону № 1788 пенсії за вислугу років (крім пенсій працівникам льотно-випробного складу авіації та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах) призначаються в розмірах, встановлених статтями 19 і 21 цього Закону для пенсій за віком.

Пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку (статті 64-67, 69), одержуваного перед припиненням роботи, яка дає право на пенсію за вислугу років (статті 54 і 55), крім пенсій працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах.

Нормами статті 55 зазначеного Закону визначені окремі категорії працівників інших галузей народного господарства, які мають право на пенсію за вислугу років.

Так, право на пенсію за вислугу років мають, зокрема:

д) плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз’їзних, приміського і внутріміського сполучення) - після досягнення 55 років і при стажі роботи:

для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі;

для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.

Призначення та виплата пенсій провадиться відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі – Закон № 1058-IV).

Згідно з положеннями статті 27 Закону № 1058 розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп * Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25цього Закону.

За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Нормами статті 40 Закону № визначено порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.

Так, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8 і 9 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Суд також зазначає, що відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1 (надалі – Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно норм пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Суд погоджується з позицією відповідача щодо не зарахування окремих періодів роботи позивача в іноземній компанії «Есквайр» для призначення пенсії на пільгових умовах, враховуючи, що актом зустрічної перевірки встановлено відсутність нарахування саме заробітної плати та відповідних внесків до Пенсійного фонду в означені періоди.

Окрім того, як встановлено раніше матеріалами справи, відповідачем було поінформовано позивача про відмову у прийнятті даних про його заробітну плату та про причини такої відмови та встановлено строк для надання іншої довідки для обчислення розміру пенсії. Натомість, матеріали пенсійного справи не містять доказів щодо звернення позивача до пенсійного органу та надання інших документів про його заробіток для обчислення пенсії.

Отже, суд доходить висновку, що здійснюючи перевірку достовірності наданих позивачем при призначенні пенсії документів (довідок), відповідач діяв в межах наданих повноважень, тобто – правомірно.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до положень статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нормами статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначена стаття визначає, як розподіляються обов'язки щодо доказування і подання доказів між особами, які беруть участь у справі, та передбачає активну роль суду у процесі доказування та спрямована на забезпечення повного з'ясування обставин у справі на основі поєднання принципів змагальності та офіційності.

Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов.

Однак, презумпція винуватості не є абсолютною. Презумпція винуватості суб'єкта владних повноважень-відповідача означає припущення, що повідомлені позивачем обставини у справі про рішення, дії, бездіяльність відповідача і про порушення права, свободи чи інтересу відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує на основі доказів. Отож застосування принципу презумпції винуватості суб'єкта владних повноважень не обумовлює його автоматично програшного становища у справі та не звільняє суд від обов'язку ухвалити справедливе і правосудне судове рішення.

Суд не бере до уваги, як аргумент на підтвердження порушення прав позивача при призначенні пенсії його зауваження щодо виявлених при огляді пенсійної справи документів щодо підписання однією особою (ОСОБА_4Ф.) документів про запит інформації стосовно відомостей про заробітну плату, отриману у ТОВ «АЗОВ-БЮРО-ЛІМІТЕД», а розцінює зазначені документи як суто внутрішні службові (індивідуальні) акти при підготовці матеріалів пенсійної справи для призначення пенсії.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, з урахуванням наданих судом висновків, суд не вбачає протиправності в діях відповідача, отже, вимоги позивача є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до положень частини п’ятої статті 139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) до Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171861, юридична адреса: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, буд. 27а) про визнання протиправною бездіяльності суб’єкта владних повноважень та зобов’язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку спрощеного позовного провадження 22 червня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Толстолуцька М.М.