Рішення № 74874829, 15.06.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/10485/18

Провадження № 2/127/1801/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2018 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Антонюка В.В.

при секретарі Гончаруку І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2 (ОСОБА_3 ОСОБА_4) до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, третя особа, без самостійних вимог щодо предмета спору, - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про звільнення майна з-під арешту та зняття заборони на відчуження,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 (Мазур ОСОБА_4) звернувся до суду з позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, третя особа, без самостійних вимог щодо предмета спору, - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про звільнення майна з-під арешту та зняття заборони на відчуження. Позовна заява мотивована тим, що в Ленінському відділі державної виконавчої служби Вінницького МУЮ перебувало на виконанні виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-2071/08 виданого 31.03.2009 року Ленінським районним судом м. Вінниці про звернення стягнення на предмет іпотеки, на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 ОСОБА_4 (прізвище до зміни на ОСОБА_1 ОСОБА_2) в рахунок погашення боргу в сумі 356649,93грн. на користь ПАТ «Дельта Банк» та виконавчого листа № 2-2071/08 виданого 31.03.2009 року Ленінським районним судом м. Вінниці про стягнення боргу на користь ПАТ «Дельта Банк» в сумі 1730грн. Дана заборгованість виникла у зв’язку із укладенням кредитного договору між ОСОБА_3 ОСОБА_4 (прізвище до зміни на ОСОБА_1 ОСОБА_2) та ПАТ «УкрСиббанк», який укладався в іноземній валюті. Було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а саме накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 та заборонено здійснювати її відчуження. 19.11.2013 року заступником начальника відділу ОСОБА_5 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, на підставі рішення Вінницької міської ради від 11.04.2013 року та ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 04.10.2013 року у справі №127/21928/13-ц, з зазначенням строку повторного пред’явлення для виконання виконавчого листа, а саме 19.11.2014 року . В подальшому у зв’язку з реорганізацією органів державної виконавчої служби з Ленінського відділі державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції на Вишенський відділі державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції та на Центральний відділ державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції постанова про накладення арешту передавалася по відділах. Даний факт відображений з інформаційного листа з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта. При особистому письмовому звернені позивача до начальника Центрального ВДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області, щодо звільнення квартири АДРЕСА_3 з під арешту, було повідомлено листом №30384/15.26-25/12 від 11.04.2018 року, що згідно Інструкції з діловодства в органах ДВС та Акта знищення виконавчих проваджень від 28.02.2017року провадження по виконанню виконавчого листа № 2-2071/08 було знищено. Для подальшого вирішення питання щодо звільнення з-під арешту квартири АДРЕСА_4 запропоновано звернутися до суду. У зв’язку із вищевикладеним, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив звільнити з під арештів квартиру АДРЕСА_5, накладеного постановами Ленінського ВДВС (реєстраційний номер 10081003 від 28.07.2010 р.), Вишенським ВДВС (серія та номер 454558273) та Центральним ВДВС (серія та номер 55409150 )на нерухоме майно ОСОБА_3 ОСОБА_4 ( прізвище до зміни на ОСОБА_1 ОСОБА_2) та виключити з реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна. Ухвалою суду від 01.06.2018 року до участі у справі залучено в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору – ПАТ «Дельта Банк». Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, від представника позивача адвоката – ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надіслав на адресу суду заява про розгляд справи у його відсутність, при винесенні рішення покладається на думку суду.

Представник третьої особи – ПАТ «Дельта Банк» в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності суд приходить до наступного висновку.

Частиною 2 Постанови Пленуму Верховного ОСОБА_7 України від 12.06.2009 р. №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз'яснено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права". Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є визнання права. Судом достовірно встановлено, що квартира АДРЕСА_6 належить ОСОБА_1 ОСОБА_7, що підтверджується договором купівлі – продажу від 14.03.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_8 (а. с 13-14). 16.03.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 ОСОБА_7 укладено договір іпотеки, предметом іпотеки є квартира № 32 по вул. Шевченка, б. 5а в м. Вінниці (а. с. 15 - 16). 26.04.2007 року ОСОБА_1 ОСОБА_7 змінив ім’я з «ОСОБА_1 ОСОБА_7» на «Мазур Пітер», що підтверджується свідоцтвом про зміну імені від 26.04.2007 року, серії 1-АМ № 001388. Згідно свідоцтва про зміну імені від 18.06.2009 р., серії 1-АМ 002919, Мазур ОСОБА_4 змінив ім’я та прізвище на ОСОБА_1 ОСОБА_2 (а. с. 12). Судом встановлено, що на квартиру АДРЕСА_6, яка є предметом іпотеки накладався арешт: 28.07.2010 р. постановою про відкриття виконавчого провадження від 17.04.2009 р. Ленінського ВДВС Вінницького МУЮ, 01.12.2014 року постановою про арешт майна боржника від 17.11.2014 р. Вишенського ВДВС Вінницького міського управління юстиції, 20.12.2017 р. постановою про арешт майна боржника від 20.12.2017 р. Центрального ВДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта (а. с. 17- 18). Як вбачається із листа - відповіді Центрального ВДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області від 11.04.2018 р. №30384/15.26-25/12 наданої ОСОБА_3 ОСОБА_4 щодо розгляду його заяви про звільнення з-під арешту квартири АДРЕСА_7, виконавче провадження, що стосується арешту вищезазначеної квартири знищено, згідно акту знищення виконавчих проваджень від 28.02.2017 року (а. с. 24).

Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з того, що відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Згідно з частиною першою статті 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до частини шостої статті 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. В той же час, статтею 589 ЦК України визначено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Згідно з частиною першою та другою статті 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. Судом встановлено, що рішенням Вінницької міської ради від 11.04.2013 № 801 відмовлено Ленінському ВДВС ВМУЮ в наданні дозволу на реалізацію нерухомого майна, яке належить боржнику ОСОБА_3 ОСОБА_4 (ОСОБА_1 ОСОБА_2) та право користування яким має малолітня дитина ОСОБА_1 ОСОБА_2, 17.10.2007 р. н., а саме квартири АДРЕСА_8 (а. с. 22). Як зазначено вище та встановлено судом, нерухоме майно - квартира під номером 32, розташована в місті Вінниці по вулиці Шевченка, 5а, передана в іпотеку банку 16.03.2007 року, а постанови державної виконавчої служби, якими накладено арешт на спірну квартиру, винесено пізніше ніж укладено договір іпотеки. Таким чином, оскільки іпотекодержателем майна являється АКІБ «УкрСиббанк», то він має переважне право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки. Згідно з частиною третьою статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі. Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Таким чином, оскільки право звернення позивача до суду з позовом про зняття арешту з майна, яке перебуває в іпотеці або заставі прямо передбачено статтею 59 Закону України "Про виконавче провадження", позивач цілком правомірно звернувся до суду з даним позовом. Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Положеннями статей 12, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Враховуючи викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо та в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. На підставі ст. 141 ЦПК України із відповідача підлягає стягненню на корись позивача 704,80 грн. судового збору. На підставі наведеного та керуючись Законом України «Про іпотеку», Закон України «Про виконавче провадження», ст. ст. 15, 16, 572,575, 589, 590 ЦК України, ст.ст. 5, 12, 13, 81, 141, 263-265, ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити. Звільнити з-під арештів квартиру АДРЕСА_9, які накладені постановами: Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції (реєстраційний номер 10081003 від 28.07.2010 р.), Вишенським відділом державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції (серія та номер: 454558273) та Центральним відділом державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (серія та номер 55409150) на нерухоме майно ОСОБА_1 ОСОБА_2 (ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1) та виключити з реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна. Стягнути з Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 ОСОБА_2 704,80 грн. сплаченого судового збору шляхом здійснення безспірного списання коштів на користь ОСОБА_1 ОСОБА_2 з рахунків Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (код 34939304, вул. Хмельницьке шосе, 7). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через Вінницький міський суд Вінницької області.

Позивач: ОСОБА_1 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_10.

Відповідач: Центральний відділ державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, юридична адреса: вул. Соборна, 15-а, м. Вінниця, 21050.

Третя особа: Публічне акціонерне товариство «Дельта банк», юридична адреса: вул. Щорса, 36-Б, 01133.

Суддя: