Рішення № 74874712, 23.06.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2018 р. Справа№805/2381/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області про визнання протиправними дії та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Покровської міської ради, в якому просила: -

- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області, щодо припинення з березня 2016 року виплати державної соціальної допомоги, як інваліду з дитинства 1 «А» групи;

- зобов’язати Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області поновити виплату державної соціальної допомоги, як інваліду з дитинства 1 «А» групи з 24 березня 2016 року, та здійснити виплату заборгованості за весь час припинення виплати державної соціальної допомоги.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що отримувала державну соціальну допомогу в зв'язку з інвалідністю в управлінні соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області, як внутрішньо переміщеної особи. З 24 березня 2016 року відповідач припинив виплати соціальної допомоги у зв'язку з тим, що позивач покинула фактичне місце проживання/перебування відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та не підтверджена зазначена інформація про фактичне місце проживання переміщених осіб. Вважає, що відповідач діяв протиправно. Вважає, що законодавством їй гарантовано право на отримання державної соціальної допомоги, у зв’язку з чим просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Донецької окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року позовна заява залишена без руху, для усунення недоліків.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2018 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відповідно до вимог статті 258 КАС України.

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України та зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії ВВ № 839578 (а.с. 10).

Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК , серії 10 ААА за № 425868, виданою від 10 серпня 2011 року, ОСОБА_1 встановлена перша група «А» інвалідності з дитинства безстроково (а.с. 13).

21 листопада 2014 року ОСОБА_1 видана довідка № НОМЕР_1 про те, що вона є особою, яка переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції в АДРЕСА_1 (а.с. 10).

Листом від 28 грудня 2017 року № 01-3/523, Управлінням соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області позивачу повідомлено, що у зв'язку з відсутністю проживання позивача за фактичним місцем проживання/перебування позивача, 24 березня 2016 року дія довідки була скасована та припинені виплати соціальної допомоги( а.с. 11).

Актом № 896 від 14 березня 2016 року обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, зазначено не проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 33).

Відповідно до розпорядження начальника Управління соціального захисту населення Покровської ради від 25 березня 2016 року, виплати державної соціальної допомоги призупинені з 01 квітня 2016 року на підставі акту № 896 від 14 березня 2016 року (а. с. 34).

Спірним питанням цієї справи є правомірність дій управління соціального захисту населення Покровської міської ради щодо призупинення виплати державної соціальної допомоги по інвалідності з дитинства у зв'язку з встановленням факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статус внутрішньо переміщеної особи врегульований законом «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (далі Закон № 1706-VII ).

Відповідно до статті 7 цього Закону, для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

У пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 637 “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам” встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509.

Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".

Тобто, виходячи з приписів наведених норм, реалізація права на отримання соціальної допомоги пов'язана з фактом реєстрації особи як внутрішньо переміщеної особи, що має бути підтверджено відповідною довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Згідно пункту 6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01 жовтня 2014 року (в редакції Постанови КМ № 352 від 08 червня 2016 року) (далі Порядок № 509) довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону та абзацом шостим цього пункту. Довідка, видана до 20 червня 2016 р., яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону.

Відповідно до статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

За приписами наведеної норми рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

Пунктом 2 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 365 від 08.06.2016 року встановлено, що контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюють структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) шляхом відвідування не рідше ніж один раз на шість місяців фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, про що складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї за формою, встановленою Мінсоцполітики.

Відповідно до пункту 2.4 Порядку надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам для призначення державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам подаються такі документи: заява про призначення усіх видів соціальної допомоги за формою, що затверджується наказом Мінпраці;паспорт або в разі його відсутності інший документ, що може засвідчувати особу, яка подає заяву; довідка про місце проживання інваліда з дитинства або дитини-інваліда чи копія паспорта інваліда з дитинства або дитини-інваліда з відомостями про місце проживання; довідка про місце проживання законного представника, піклувальника, який подав заяву, чи копія паспорта з відомостями про місце проживання.

Заява про призначення державної соціальної допомоги подається інвалідом з дитинства до місцевого органу з питань соціального захисту населення за місцем постійного проживання або за місцем фактичного проживання, при умові подання довідки про неодержання цієї допомоги в місцевому органі з питань соціального захисту населення за місцем постійного проживання.

Заява про призначення державної соціальної допомоги інваліду з дитинства, який визнаний недієздатним, а також на дитину-інваліда подається одним із законних представників за місцем постійного проживання або за місцем фактичного проживання особи, яка подає заяву, при умові подання довідки про неодержання цієї допомоги в місцевому органі з питань соціального захисту населення за місцем постійного проживання.

Якщо законний представник проживає за іншою адресою, ніж дитина-інвалід, то разом із заявою він подає довідку місцевого органу з питань соціального захисту населення про те, що другий із законних представників не отримує державну соціальну допомогу на дитину-інваліда за місцем свого проживання.

Відповідно до пункту 2.5. Порядку державна соціальна допомога призначається з дня звернення за її призначенням.

Днем звернення за призначенням державної соціальної допомоги вважається день приймання місцевим органом з питань соціального захисту населення заяви з усіма необхідними документами.

У тих випадках, коли до заяви про призначення державної соціальної допомоги додані не всі необхідні документи, заявнику повідомляється, які документи повинні бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше 3 місяців з дня відправлення повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням державної соціальної допомоги вважається день прийняття або відправлення заяви про призначення такої допомоги.

Заява про призначення державної соціальної допомоги розглядається місцевими органами з питань соціального захисту населення не пізніше 10 днів після надходження заяви з усіма необхідними документами.

Відповідно до пункту 2.5 Порядку державна соціальна допомога інвалідам з дитинства, призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку державна соціальна допомога виплачується державними підприємствами і об'єднаннями зв'язку за місцем проживання інваліда з дитинства або законного представника, яким призначена допомога на дітей-інвалідів або інвалідів, які визнані недієздатними.

Відповідно до пункту 4.3 Порядку у разі зміни одержувачем державної соціальної допомоги місця проживання виплата цієї допомоги продовжується відповідним місцевим органом з питань соціального захисту населення за новим місцем проживання з дня, наступного за днем припинення цієї виплати за попереднім місцем проживання.

Відповідно до статті 12 Закону України “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям - інвалідам” суми державної соціальної допомоги, призначені, але не витребувані своєчасно одержувачем без поважних причин, виплачуються за минулий час не більш як за 12 місяців перед зверненням за її одержанням.

Суми державної соціальної допомоги, не одержані своєчасно з вини органу, який призначає або виплачує державну соціальну допомогу, або через неможливість отримання цих сум інвалідом чи його офіційним представником з поважних причин (поважною причиною є перебування інваліда на лікуванні, інші причини, які фізично унеможливлювали своєчасне витребування призначених сум державної соціальної допомоги, або інші об'єктивні обставини, коли інвалід чи його батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники не могли звернутися за їх отриманням), виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. При цьому виплата державної соціальної допомоги за минулий час здійснюється виходячи із прожиткового мінімуму, затвердженого на момент її виплати, з компенсацією за несвоєчасну її виплату.

Аналогічні вимоги викладені в пункті 4.10 Порядку, відповідно до якого призначені суми державної соціальної допомоги, не одержані своєчасно з вини органу, який призначає або виплачує державну соціальну допомогу, або через неможливість отримання цих сум інвалідом чи його законним представником з поважних причин (поважною причиною є перебування інваліда на лікуванні та інші причини, які фізично унеможливили своєчасне витребування призначених сум державної соціальної допомоги, або інші об'єктивні обставини, коли інвалід чи його законний представник не могли звернутися за їх отриманням), виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. При цьому виплата державної соціальної допомоги за минулий час здійснюється, виходячи із прожиткового мінімуму, затвердженого на момент її виплати, з компенсацією за несвоєчасну її виплату.

Згідно статті 1 Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю” від 16 листопада 2000 № 2109-III, право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства і діти з інвалідністю віком до 18 років. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, з питань сім’ї та дітей, організовує роботу щодо призначення та виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.

Приписами статті 4 Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю” встановлено, період, на який призначається державна соціальна допомога, а саме: державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи.

Згідно довідки до акта огляду МСЕК від 10 серпня 2011 року № 148, виданої ОСОБА_1 встановлена група інвалідності перша «А» з дитинства інвалідність встановлена безстроково (а.с. 24).

Відповідно до статті 6 Закону України “ Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям інвалідам” виплата державної соціальної допомоги зупиняється у випадку пропуску строку переогляду інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом, а в разі визнання знову інвалідом або дитиною-інвалідом виплата державної соціальної допомоги поновлюється з дня зупинення, але не більш як за один місяць. У разі припинення виплати державної соціальної допомоги внаслідок не з'явлення на переогляд без поважних причин, при наступному визнанні інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом, виплата цієї допомоги поновлюється з дня встановлення інвалідності або визнання дитиною-інвалідом. Підставою припинення виплати державної соціальної допомоги, відповідно до ст. 14 Закону є влаштування дітей-інвалідів до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання або зняття з повного державного утримання, влаштування дитини-інваліда віком до 18 років до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання або зняття з повного державного утримання.

Отже, законом “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям інвалідам” чітко визначені підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги, в переліку яких не зазначено такої підстави як зміна обставин щодо фактичного місця проживання/перебування інваліда.

Відповідно до статті 14 Закону при зміні одержувачем державної соціальної допомоги місця проживання виплата цієї допомоги продовжується відповідною місцевою державною адміністрацією за новим місцем проживання.

Виплата державної соціальної допомоги продовжується з того часу, з якого вона була припинена за попереднім місцем проживання.

Таким чином, враховуючи вище викладене та беручи до уваги приписи статті 4 Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю” якою встановлено, інвалідність безстроково, позовна вимога щодо виплати соціальної допомоги є обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Суд також зазначає, що реалізація позивачем права на вільний вибір місця проживання в Україні, гарантованого Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" ніхто не може позбавляти його права на отримання призначеної йому пенсії за віком.

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Стосовно періоду припинення виплати соціальної допомоги позивачу, суд зазначає наступне.

З листа начальника управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області від 28 грудня 2017 року № 01-3/523, ОСОБА_1 повідомлено, що за результатами проведення перевірки фактичного місця проживання/перебування позивача, був складений акт, яким встановлено не проживання позивача за адресою, вказаної у довідці, а тому дія довідки була скасована з 24 березня 2016 року (арк. справи 22).

З розпорядження начальника управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області вбачається, що виплата соціальної допомоги як інваліду з дитинства ОСОБА_1 була призупинена з 01 квітня 2016 року ( арк. справи 34).

З урахуванням встановлених обставин, приймаючі до уваги те, що виплати позивачу були припинені 01 квітня 2016 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області про визнання протиправними дії щодо припинення з березня 2016 року виплати державної соціальної допомоги як інваліду дитинства 1 «А» групи, а також поновлення виплати державної соціальної допомоги, як інваліду з дитинства 1»А» групи з 24 березня 2016 року підлягають частковому задоволенню.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підстави вище викладеного, суд дійшов висновку що зазначені дії відповідача були здійснені з недотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, а також відповідачем було не дотримано необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Приймаючи до уваги зазначене, суд вважає, що позовні вимоги позивача до відповідача підлягають частковому задоволенню.

А саме, задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області про визнання протиправними дії щодо припинення з 01 квітня 2016 року виплати державної соціальної допомоги, як інваліду з дитинства першої «А» групи та зобов’язання поновити виплату державної соціальної допомоги, як інваліду з дитинства першої «А» групи з 01 квітня 2016 року, та здійснити виплату заборгованості за весь час припинення виплати державної соціальної допомоги.

Відповідно до вимог статті 139 КАС України, судові витрати відшкодуванню не підлягають, оскільки вони не були понесені позивачем, який звільнений від їх сплати.

На підставі викладеного, керуючись Законом України “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям - інвалідам”, Порядком здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 365 від 08.06.2016 року, статтями 2, 3, 9, 10, 14, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Покровської міської ради про визнання протиправними дії щодо припинення з березня 2016 року виплати державної соціальної допомоги, як інваліду з дитинства першої «А» групи та зобов’язання поновити виплату державної соціальної допомоги, як інваліду з дитинства першої «А» групи з 24 березня 2016 року, та здійснити виплату заборгованості за весь час припинення виплати державної соціальної допомоги,– задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області, щодо з 01 квітня 2016 року виплати державної соціальної допомоги, як інваліду з дитинства першої «А» групи.

Зобов’язати Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області поновити виплату державної соціальної допомоги, як інваліду з дитинства першої «А» групи з 01 квітня 2016 року, та здійснити виплату заборгованості за весь час припинення виплати державної соціальної допомоги.

Повний текст рішення складено та підписано 23 червня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Шинкарьова І.В.