Ухвала суду № 74874136, 12.06.2018, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/1638/18

Провадження № 2/191/490/18

У Х В А Л А

іменем України

12 червня 2018 року м. Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Гречко Ю.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Арбітражного керуючого ОСОБА_2 про застосування наслідків неукладеного правочину, -

В С Т А Н О В И В :

До Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 до Арбітражного керуючого ОСОБА_2 про застосування наслідків неукладеного правочину.

Разом з позовною заявою позивач надав до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно – житловий будинок №62, розташований за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Обухівка, вул. Некрасова (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна – 1110119312214), автомобіль TOYOTA CAMRY, 2011 року випуску, державний знак НОМЕР_1, зареєстрований 19 січня 2012 року, яке належить відповідачу на праві власності.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, матеріали позовної заяви у межах вирішення зазначеної заяви позивача, судом встановлено наступне.

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 на праві особистої власності належить житловий будинок площею 47, 5 кв. метрів, розташований за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Обухівка, вул. Некрасова, 62 (реєстровий номер об’єкта нерухомого майна - 1110119312214).

З довідки №31/4-1246-26-аз від 28.12.2016 року вбачається, що відповідно відомостям Територіального сервісного центру № 1246 згідно з обліковими даними комп’ютерних баз ТСЦ № НОМЕР_2 МВС в Дніпропетровській області, а саме АІС «Дніпро-ДАЇ» та НАІС ДДАЇ за ОСОБА_2 зареєстрований 1 транспортний засіб, а саме: автомобіль TOYOTA CAMRY, 2011 року випуску, державний знак НОМЕР_1, зареєстрований 19 січня 2012 року.

До заяви про забезпечення позову позивачем не надано відомості щодо свого майнового стану.

Згідно з ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1-2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог є стягнення грошової суми, яка була безпідставно набута та зберігалася відповідачем, розмір якої складає 409 289, 20 грн.

Заява позивача про забезпечення позову обґрунтована тим, що у разі невжиття заходів до забезпечення позову позивач не зможе реально захистити свої порушені права та отримати реальне задоволення своїх вимог в повному обсязі в частині повернення сплачених коштів, сума яких є значною.

Таким чином, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок та автомобіль, що належать відповідачеві на праві власності є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

При цьому, зазначений вид забезпечення позову не є суттєвим обмеженням для відповідача, тому суд прийшов до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Керуючись ст. ст. 149-154, 157, 353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі № 191/1638/18 за позовом ОСОБА_1 до Арбітражного керуючого ОСОБА_2 про застосування наслідків неукладеного правочину - задовольнити.

Накласти арешт на житловий будинок №62, розташований за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Обухівка, вул. Некрасова (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна – 1110119312214), та належить на праві власності ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3.

Накласти арешт на автомобіль TOYOTA CAMRY, 2011 року випуску, державний знак НОМЕР_1, зареєстрований 19 січня 2012 року за ОСОБА_2.

Ухвала про забезпечення позову набуває законної сили з дня її підписання суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

На ухвалу протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області може бути подано апеляційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання після розгляду справи апеляційним судом у разі, якщо ухвалу не буде скасовано.

Головуючий суддя: Ю. В. Гречко