Постанова № 74874027, 21.06.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 128/1260/18

Провадження № 33/772/495/2018

Категорія: 147

Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач: Ващук В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 р. м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Ващук В.П.

з участю секретаря: Доценко М.І.

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності: ОСОБА_2

свідків: ОСОБА_3

розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУ п АП:

ОСОБА_2 ,

народження 1993 року 11 місяця 21 дня,

українця, громадянина України,

проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_1

Вінницького району Вінницької області

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Вінницького районного суду Вінницької області від «25» травня 2018 року, -

В с т а н о в и в :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БР №225211 від 06.05.2018 року, водій ОСОБА_2 . 06.05.2018 року о 09 год. 20 хв. на 275 км автодороги М-21 керував автомобілем транспортним засобом «ВАЗ-21011» н.з. Д 42-37 ХМ з явними ознаками наркотичного сп’яніння, а саме мав порушення координації рухів, зіниці очей не реагували на світло, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків.

Постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 25.05.2018 року ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУ п АП та до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 гривень на користь держави з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.

В апеляційній своїй скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування постанови суду Вінницького міського суду Вінницької області від 25.05.2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та закрити провадження, в зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги ОСОБА_2 мотивує тим, що постанова суду щодо нього є незаконною та необґрунтованою, та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи. Зазначає, що 06.05.2018 року о 09 год. 20 хв. на 275 км автодороги М-21 він був зупинений працівниками патрульної поліції, які пояснили йому , що ним були порушені ПДР України, зазначає. Що зупинили його безпідставно, оскільки ним не були порушені ПДР України. Крім того поліцейські запропонували йому пройти огляд на стан сп’яніння, пояснивши, що в нього порушена координація рухів, зіниці очей не реагують на світло і тремтять пальці рук, на що ним було надана відповідь, що такий стан викликаний тим, що він цілу добу працював на тракторі в полі, а тому дуже втомлений . На місці пройти медичний огляд на стан наркотичного чи будь –якого сп’яніння йому не було запропоновано.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, свідків ОСОБА_3, дослідивши матеріали адміністративної справи, доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає до задоволення.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь – які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова судді, згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Судом в порушення вищезазначених вимог не вжито належних заходів спрямованих на встановлення всіх обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення накладається на особу у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння.

Порядок огляду на стан сп’яніння встановлений статтею 266 КУпАП, відповідно до ч.2 якої, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків.

У відповідності до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров’я України 09.11.2015 року № 1452/735 огляду на стан сп’яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп’яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп’яніння є: а )запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці.

Ознаками наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак алкогольного сп’яніння( крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, що ОСОБА_2 на місці зупинки транспортного засобу відмовився від проходження на стан сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Хоча п.6 вищезазначеної інструкції зазначає, що огляд на стан сп’яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використання спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.; лікарем закладу охорони здоров’я.

Слід зазначити, що лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров’я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Однією та єдиною підставою для проведення огляду водія на стан алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння у медичному закладі є лише відмова останнього від огляду працівником поліції із використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами.

Відповідно до п.22 вищезазначеної Інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп’яніння, складенні з порушенням вимог Інструкції, вважаються недійсними.

Крім того, направлення особи для огляду на стан наркотичного сп’яніння і проведення такого огляду здійснюються в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно до п. п. 8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров’я України №1452/735 від 09.11.2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров’я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп’яніння є обов’язковим. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров’я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку №1103, пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення матеріалів №1395).

Однак, у матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, що свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв водія у заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння.

В судовому засіданні першої інстанції ОСОБА_4 вину не визнав та пояснив, що він дійсно 06.05.2018 року о 09 год. 20 хв. на 275 км автодороги М-21 він був зупинений працівниками патрульної поліції, які пояснили йому , що ним були порушені ПДР України, зазначає. Що зупинили його безпідставно, оскільки ним не були порушені ПДР України. Крім того поліцейські запропонували йому пройти огляд на стан сп’яніння, пояснивши, що в нього порушена координація рухів, зіниці очей не реагують на світло і тремтять пальці рук, на що ним було надана відповідь, що такий стан викликаний тим, що він цілу добу працював на тракторі в полі, а тому дуже втомлений . На місці пройти медичний огляд на стан наркотичного чи будь –якого сп’яніння йому не було запропоновано.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що він був зупинений працівниками поліції 06.05.2018 року, щоб посвідчити відмову громадянина ОСОБА_2 проїхати в медичну установу на освідування на стан сп’яніння. Разом з тим, свідок ОСОБА_3 пояснив, що ОСОБА_4 в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння не перебував, говорив чітко , тільки був дуже стомлений і як пояснив останній він працював цілу ніч на тракторі в полі. Працівники поліції не пропонували йому пройти обстеження на місці зупинки транспортного засобу .

Крім того, слід зазначити, що 09.06.2018 року він особисто звернувся в КП ВОНД «Соціотерапія» і в присутності працівника поліції здав аналізи на стан алкогольного та наркотичного сп’яніння та відповідно тест був негативний.

В період часу з 03.05.2018 року по 17.05.2018 рік він проходив медичний огляд щодо придатності до керування транспортним засобом, тому відповідно не міг вживати алкогольні напої чи будь - які наркотичні засоби.

Відповідно до ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого притягнуто до адміністративної відповідальності у вчинені кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу осіб,, що притягується до відповідальності є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що ОСОБА_2 відносно якого складено протокол, оспорює факт того, що він відмовлявся пройти огляд на стан сп’яніння, на місці пригоди,. Крім того оспорює присутність свідків, на місці пригоди, таким чином , в суду відсутні достовірні дані, на підставі яких суд має можливість встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для даного провадження та підлягають доказуванню, а тому відсутні дані про наявність в діях особи, відносно якої складений адміністративний протокол, ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. .

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов до висновку щодо відсутності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв’язку із чим провадження в даній справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст. 247, 293, 294 КУпАП, суддя -

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.

Постанову Вінницького районного суду Вінницької області від року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_2 - скасувати, провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя:

Згідно з оригіналом: