Рішення № 74873767, 11.06.2018, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/6911/17

2-а/215/71/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2018 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Науменко Я.О.,

за участю: секретаря Конопліної С.І.,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі справу №212/6911/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Дніпропетровській області, про визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень щодо відмови у наданні допомоги на поховання в розмірі двох місячних пенсій у вигляді довічного грошового утримання судді у відставці, яке отримував пенсіонер на момент смерті,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з адміністративним позовом до Криворізького північного об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень щодо відмови у наданні допомоги на поховання в розмірі двох місячних пенсій у вигляді довічного грошового утримання судді у відставці, яке отримував пенсіонер на момент смерті. У своїх вимогах позивач посилається на те, що 09.08.2017 р. помер її чоловік, який за життя перебував на обліку в Криворізькому північному об’єднаному управлінні ПФУ Дніпропетровської області та отримував довічне грошове утримання як суддя у відставці. 21.08.2017 р. позивач звернулась до відповідача з письмовою заявою про отримання допомоги на поховання ОСОБА_3 на підставі ст.53 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» як особі, яка здійснила поховання, в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті. Але відповідач 01.09.2017 р. надав позивачу письмове роз’яснення в/х №227/В, в якому зазначив, що ОСОБА_3 було призначено та виплачувалось (по день смерті) довічне грошове утримання судді у відставці в порядку Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції чинній на момент призначення). Відповідно право на призначення пенсії за віком за нормами та на умовах Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_3 реалізовано не було, а звідси дія зазначеного Закону на правовідносини з питання пенсіонування останнього не поширюється. Позивач вважає дії відповідача неправомірними, а відмову у заявленій виплаті незаконною, оскільки поняття «пенсія за віком» та «довічне грошове утримання судді» мають однакову правову природу. Допомога на поховання пенсіонера визначається із розміру пенсії пенсіонера, тобто в залежності від доходу, який він мав на час до настання смерті, а тому невиплата такої допомоги позивачу, що передбачена законом і який не містить будь-яких обмежень в отриманні такої допомоги, суперечить як нормам Конституції України, так і Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є порушенням гарантії незалежності суддів, яка зберігається за членами сім’ї судді і після його смерті, та є дискримінацією членів сім’ї померлого судді у відставці.

Зазначена справа за даним позовом надійшла до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 05.02.2018 р. відповідно до розпорядження Голови Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.01.2018 р. для розгляду як найбільш територіально наближеного суду, оскільки після задоволення відводів усім суддям Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у вищевказаній справі, неможливо утворити новий склад суду.

Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.02.2018 р. справу за зазначеним адміністративним позовом прийнято до провадження суддею Науменко Я.О. та вирішено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою від 05.03.2018 р. замінено відповідача – Криворізьке північне об’єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області його правонаступником – головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та відкладено розгляд справи за клопотанням представника позивача на 05.04.2018 р..

Ухвалою від 05.04.2018 р. за клопотанням представника позивача залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Дніпропетровській області.

Судове засідання, призначене на 08.05.2018 р. не відбулось у зв’язку з зайнятістю судді у кримінальній справі №215/1795/18.

У судовому засіданні 11.06.2018 р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення та повідомлено про дату виготовлення повного рішення.

Відповідач у запереченнях на позов просить суд відмовити у його задоволенні, обґрунтовуючи свою позицію тим, що позивач, помилково стверджує про наявність підстав для здійснення виплати «допомоги на поховання» відповідно до ст. 53 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки у цій статті Закону зазначено, що у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті. При цьому, поняття «пенсія» в зазначеній статті Закону розуміється як щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов’язкового державного страхування за рахунок коштів Пенсійного фонду. В свою чергу, поняття «щомісячне довічне грошове утримання суддям» визначено виключно Законом України «Про судоустрій і статус суддів». При цьому, зважаючи на конституційно закріплений особливий статус судді, пунктом 7 статті 150 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що головними розпорядниками коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів забезпечується здійснення судами видатків на поховання та увічнення пам'яті суддів, у тому числі суддів у відставці, у межах видатків, передбачених для судів у державному бюджеті на відповідний рік. Крім того, Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України №3-1 від 25.01.2008р. в редакції від 26.03.2013р. був визначений механізм здійснення органами Пенсійного фонду виплати допомоги на поховання у розмірі двомісячного довічного утримання, яке склалося на момент смерті судді у відставці (п.п.4.10-4.13 р. ІV Порядку). Постановою правління Пенсійного фонду України №5-1 від 20.03.2017р. були внесені зміни до Порядку №3-1, шляхом викладення його у новій редакції, які набули чинності 16.06.2017р., зокрема, п.п.4.10-4.13 р. ІV Порядку виключені. Таким чином, дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачу допомоги на поховання у розмірі двомісячного довічного утримання, яке склалося на момент смерті судді, є правомірними та такими, що відповідають встановленим нормам чинного законодавства.

Позивач у відповіді на заперечення, зазначає, що обґрунтування дій відповідача, викладених ним у запереченнях, методологія та аргументація його заперечень є абстрактно-теоретичним трактуванням норм Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і має виключно суб’єктивний, відносний та упереджений характер (вх.№4266 від 23.03.2018 р.).

Крім того, позивачем подано заяву від 23.04.2018 р., в якій вона, посилаючись на Постанову Верховного Суду від 22.03.2018 р. по справі №823/795/17 просить відновити її права, порушені діями відповідача, у обраний нею спосіб захисту та задовольнити позов у повному обсязі (вх.№5990 від 24.04.2018 р.).

Представником відповідача 08.05.2018 р. супровідним листом №1799/08-04/13 від 07.05.2018 р. подано клопотання про залучення до матеріалів справи копій листа Пенсійного фонду України №33193/02-22 від 23.10.2017 р. та листа Міністерства соціальної політики України №1164/0/2-18/21 від 22.01.2018 р. (вх. №6566 від 08.05.2018 р.).

У судовому засіданні представник відповідача просила суд відмовити у задоволенні позову повністю з підстав, викладених у раніше поданих запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Позивач – ОСОБА_2 є дружиною покійного ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу від 08.12.1978 (а.с.9).

09 серпня 2017 року помер чоловік позивачки – ОСОБА_4, про що свідчать копії свідоцтва про смерть від 09.08.2017 р. та Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання №00018501795 від 09.08.2017 р. (а.с.10,11).

Позивач заявою від 21.08.2017 р. звернулась повторно до Криворізького північного об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про надання допомоги на поховання чоловіка ОСОБА_4, який помер 09 серпня 2017 року на підставі ст.53 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» як особі, яка здійснила поховання в розмірі двомісячної пенсії у вигляді довічного грошового утримання судді у відставці, яке отримував її чоловік на момент смерті (а.с.12-14).

Листом №227/В від 01.09.2017 р. Про надання роз’яснення Криворізьке північне об’єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області повідомило позивача про відсутність правових підстав для здійснення заявлених виплат, зокрема з посиланням на п.7 статті 150 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якою передбачено, що головними розпорядниками коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів забезпечується здійснення судами видатків на поховання та увічнення пам'яті суддів, у тому числі суддів у відставці, у межах видатків, передбачених для судів у державному бюджеті на відповідний рік (а.с.15-16).

Пенсійний Фонд України листом №33193/02-22 від 23.10.2017 р. звернувся до Міністерства соціальної політики України про надання роз’яснень в контексті п.7 статті 150 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Рішення ОСОБА_5 суддів України №62 від 16.09.2016 р., яким затверджено Порядок компенсації витрат на поховання та увічнення пам’яті суддів, у тому числі суддів у відставці, та Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України №3-1 від 25.01.2008р. в редакції чинній до 16.06.2017 р. (а.с.135).

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України №1164/0/2-18/21 від 22.01.2018 р. останнє погодило позицію Пенсійного фонду України стосовно відсутності підстав виплачувати допомогу на поховання померлих суддів у відставці, які перебували на обліку як одержувачі довічного грошового утримання (а.с.136).

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010р. №2453-VI визначено організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судді, який вийшов у відставку виплачується пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. Пунктом 5 статті 142 зазначеного Закону встановлено, що щомісячне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Судом встановлено, та не заперечується сторонами, що відповідно до поданої 04.10.2016 року заяви ОСОБА_3 (померлого чоловіка позивачки) Покровським відділом з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій було призначено та здійснено виплату (по день смерті) довічного грошового утримання судді у відставці, в порядку Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції чинній на час призначення).

Таким чином, ОСОБА_3, вийшовши у відставку зробив вибір одного з двох варіантів соціального забезпечення за настання юридичного факту (оформлення виходу у відставку) – отримання пенсії з урахуванням віку та стажу роботи на умовах, визначених Законом України «Про державну службу», або неоподаткованого щомісячного грошового у тримання у відповідних відсотках (від 80 до 90 – залежно від стажу роботи на посаді судді) від заробітної плати працюючого на аналогічній посаді судді.

Отже, право на призначення пенсії за віком за нормами та на умовах Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_3 реалізовано не було.

Статтею 53 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», визначено, що у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

При цьому, відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія – щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

В свою чергу, поняття «щомісячне довічне грошове утримання суддям» визначено виключно Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

У низці рішень Конституційного Суду України зазначається, що щомісячне довічне грошове утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу; є особливою формою соціального забезпечення судді, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування (абзаци п'ятий, сьомий пункту 7 мотивувальної частини Рішення від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, абзац третій підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007, абзац четвертий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 14 грудня 2011 року № 18-рп/2011).

Фактично, щомісячне довічне грошове утримання не є видом пенсійних виплат і, відповідно, не належить до сфери пенсійного забезпечення, а є формою соціального забезпечення суддів, яке характеризується особливостями правового регулювання й фінансування (за рахунок коштів Державного бюджету), що принципово унеможливлює ототожнення понять «пенсія» та «щомісячне довічне грошове утримання суддям».

При цьому, пунктом 7 статті 150 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що головні розпорядники коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів забезпечують здійснення судами видатків на поховання та увічнення пам’яті суддів, у тому числі суддів у відставці, у межах видатків, передбачених для судів у державному бюджеті на відповідний рік.

Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України №3-1 від 25.01.2008р. в редакції від 26.03.2013р. був визначений механізм здійснення органами Пенсійного фонду виплати допомоги на поховання у розмірі двомісячного довічного утримання, яке склалося на момент смерті судді у відставці (п.п.4.10-4.13 р. ІV Порядку).

Проте, Постановою правління Пенсійного фонду України №5-1 від 20.03.2017р. були внесені зміни до Порядку №3-1, шляхом викладення його у новій редакції, які набули чинності 16.06.2017р., зокрема, п.п.4.10-4.13 р. ІV Порядку виключені.

ОСОБА_5 суддів України №62 від 16.09.2016 року, визначено Порядок компенсації витрат на поховання та увічнення пам’яті суддів, у тому числі суддів у відставці, який розроблено відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та яким визначено механізм компенсації визначених витрат. Так, відповідно до пунктів 4,6 даного Порядку, витрати на поховання та увічнення пам’яті суддів та суддів у відставці можуть здійснюватися безпосередньо судом чи відповідним територіальним управлінням Державної судової адміністрації України щодо місцевих судів, або компенсуватися виконавцю волевиявлення померлого. Для здійснення компенсації особа, яка здійснила поховання, надає заяву про компенсацію понесених витрат та доданих до неї оригіналів документів, згідно з якими було проведено оплату послуг, визначених у розділі ІІ цього Порядку.

Зазначення позивачем у відповіді на заперечення, що даний Порядок є лише компенсацією витрат на поховання та увічнення пам’яті суддів, у тому числі суддів у відставці, тобто розцінюється як фактична допомога своїм працівникам, що ніяким чином не скасовує обов’язку відповідача надати позивачу допомогу на поховання її чоловіка в порядку, визначеному статтею 53 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», не приймаються судом до уваги, з огляду на положення ч.7 статті 150 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Крім того, саме Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначено і регулюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, яке померлий чоловік позивачки отримував по дату смерті, а тому враховуючи, що норми Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» регулюють відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, а дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону, тому вони не можуть бути застосовані до правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач не довів, що відповідач діяв неправомірно відмовляючи позивачці у наданні допомоги на поховання в розмірі двох місячних пенсій у вигляді довічного грошового утримання судді у відставці, яке отримував пенсіонер на момент смерті.

Між тим, відповідно до вищенаведених норм законодавства, відповідачем доведено правомірність своїх дій щодо відмови у виплаті позивачу допомоги на поховання у розмірі двомісячного довічного утримання, яке склалося на момент смерті судді, і вони є такими, що відповідають встановленим нормам чинного законодавства.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 5, 9, 77, 139, 242-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2, місце проживання: 50096, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Виноградова, буд. 15, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Дніпропетровській області (проспект Дмитра Яворницького, 57, м. Дніпро, 49000), про визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень щодо відмови у наданні допомоги на поховання в розмірі двох місячних пенсій у вигляді довічного грошового утримання судді у відставці, яке отримував пенсіонер на момент смерті.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до або через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20.06.2018 року.

Суддя: