Рішення № 74873633, 21.06.2018, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/4035/17

Провадження № 2/191/1740/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Гречко Ю.В.

при секретарі – Борисовій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 20 червня 2014 року між ним та відповідачем був укладений кредитний договір, на підставі якого відповідач отримала кредит в розмірі 4500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами Банку складає між ним та Банком Договір, підтверджується підписом у заяві. При укладанні договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, згідно якої договором приєднання й договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. В порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконує, у зв’язку з чим станом на 25 вересня 2017 року мається заборгованість в загальному розмірі 37381,21 грн., яка складається з наступного: 23490,65 грн. – тіло кредиту; 3327,09 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 8307,22 грн. – заборгованість за пенею; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1756,25 грн. - штраф (процентна складова). Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь вищезазначену суму заборгованості та судові витрати в розмірі 1600,00 грн.

У судове засідання представник позивача не з’явився, але завчасно надав суду заяву, якою просить розглянути справу без його участі. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав згоду на заочний розгляд справи.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнала і пояснила, що жодного кредиту від Банку вона не отримувала, договору не укладала, заяви на отримання кредиту не писала. Зазначений кредит оформив і отримав її син ОСОБА_2 без її відома, оскільки у нього є двоюрідна сестра, яка працювала на той час в банку і вважала, що оформлює кредит саме для відповідача.

Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що відповідач ОСОБА_1 є його матір’ю. Він дійсно має двоюрідну сестру, яка на той час працювала в Приватбанку. Він попросив сестру оформити кредит для матері, ввівши останню в оману, оскільки отримані кредитні кошти він витратив на свої потреби і мати за них нічого не знала. Отримав кредит в розмірі 4500,00 грн. В подальшому один раз він бачив, що від Приватбанку приходили документи з вимогою сплатити кредит, однак він їх знищив і матері не показав.

Під час судового розгляду справи по суті судом були оглянуті наступні докази: копія заяви про видачу кредита; розрахунок заборгованості за кредитним договором; копія паспорту відповідача; правовстановлюючі документи позивача; інші докази.

Таким чином, суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора забов’язаний сплатити суму боргу за весь час прострочення.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Зі змісту зазначених норм закону вбачається, що підставою виникнення зобов’язання може бути договір, який укладений сторонами.

З пояснень відповідача, а також з показань допитаного у судовому засіданні свідка вбачається, особисто ОСОБА_1 договору з позивачем не укладала, у зв’язку з чим суд вважає, що вона не є належним відповідачем у зазначеній справі.

Таким чином, суд не вважає наявність фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, встановленою.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, понесені позивачем судові витрати у справі в розмірі 1600,00 грн. стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.259, 264, 526, 536, 549, 553, 554, 610, 625, 1054 ЦК України, ст.ст.11, 12, 13, 141, 263, 264, 265, 280, 281, 282 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

На рішення протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання – після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: ОСОБА_3