Рішення № 74872999, 24.05.2018, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

24.05.2018 Єдиний унікальний номер 205/8537/17

Єдиний унікальний номер судової справи 205/8537/17

Номер провадження 2/205/1164/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

24 травня 2018 року

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Шевцової М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради про визнання втратившим право користування житловим приміщенням, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 21 грудня 2017 року звернулися до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_3, третя особа: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради про визнання втратившим право користування житловим приміщенням.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

1/2 частина квартири АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 05.08.2016 за реєстровим № 4280.

1/2 частина квартири АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору дарування частини квартири, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 17.10.2017 за реєстровим № 6813.

Відповідно до довідки про склад сім’ї від 19 грудня 2017 року, виданої відділом обліку проживання фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської радиза адресою: АДРЕСА_2, зареєстрованими значаться: ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3.

Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано 02 жовтня 2015 року.

ОСОБА_3 в квартирі не проживає з жовтня 2016 року, в квартирі відсутні його особисті речі, його місцезнаходження невідоме.

На підставі вищевикладеного просить визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловою площею в квартирі АДРЕСА_1, що є підставою для зняття ОСОБА_3 з реєстрації місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2017 року відкрито провадження у справі.

Від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2, яка також діє як представник позивача ОСОБА_5, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з’явився. Про місце, дату та час судового засідання сповіщений належним чином. Про причину неявки суд не повідомив.

В судове засідання представник третьої особи - Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради не з’явився. Про місце, дату та час судового засідання сповіщені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення позивача, свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

1/2 частина квартири АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 05.08.2016 за реєстровим № 4280 (а.с. 18).

1/2 частина квартири АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору дарування частини квартири, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 17.10.2017 за реєстровим № 6813 (а.с. 19).

Відповідно до довідки про склад сім’ї від 19 грудня 2017 року, виданої відділом обліку проживання фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської радиза адресою: АДРЕСА_2, зареєстрованими значаться: ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 (а.с. 22).

Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано 02 жовтня 2015 року (а.с. 21).

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_3 в квартирі не проживає з жовтня 2016 року, в квартирі відсутні його особисті речі, родинних стосунків не підтримує, його місцезнаходження невідоме, що знайшло своє підтвердження в поясненнях свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, а також підтверджується актом про не проживання особи за місцем реєстрації (а.с. 26).

Відповідно до ст. 41 Конституції України право власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

За змістом права власності, визначеного ст. 317 ЦК України, право власності - це право володіння, користування і розпорядження майном.

Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

На підставі ч. 2 ст. 319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною другою статті 405 ЦК України визначено, що член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

В силу ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Також, в силу ст. 6 вищезазначеного Закону, громадянин України зобов'язаний протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання проводиться за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивачів та визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, таким, що втратив право користування житловою площею в квартирі АДРЕСА_1, що є підставою для зняття ОСОБА_3 з реєстрації місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 15-16, 317, 319, 321, 391, 405 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 76, 81,141, 259, 263-265, 268, 352, 354 Цивільно-процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради про визнання втратившим право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, таким, що втратив право користування житловою площею в квартирі АДРЕСА_1, що є підставою для зняття ОСОБА_3 з реєстрації місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути з ОСОБА_3, ІПН: НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 640 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення виготовлено 25 травня 2018 року.

Суддя Н.Г. Остапенко