Ухвала суду № 74872873, 05.06.2018, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/4968/16-ц

Провадження № 2/204/76/18 р.

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2018 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Власенко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

В провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Позивач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляду справи за його відсутності до суду не надходило.

Інші сторони в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причин своєї неявки суду не повідомили.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає необхідним залишити без розгляду даний позов з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналогічні положення має п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, згідно якої суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає розгляду справи.

Так, по даній справі були призначені судові засідання на: 19 березня 2018 року о 08 год. 45 хв., 17 квітня 2018 року о 14 год. 00 хв., 10 травня 2018 року о 14 год. 30 хв. та 04 червня 2018 року о 14 год. 30 хв.

Як згідно Договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 12.12.2017 року, так згідно й відповіді адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України в Дніпропетровській області від 03.05.2018 року за № 1622/2, ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Саме на цю адресу судом були направлені - ухвала про залучення його до участі у справу в якості правонаступника позивача та судові повістки про виклик в судове засідання на вищевказані дати.

Отже, зважаючи на зазначене вище, судом було дотримано всіх необхідних вимог щодо повідомлення всіх сторін по справі, зокрема й позивача, про здійснення розгляду даної справи.

Разом з тим, позивач у вказані судові засідання не з’явився та про причини своєї неявки суду не повідомив.

При цьому, про час та місце розгляду справи він був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, відомостями про направлення судових повісток на зазначену адресу. Крім того, інформація щодо справи знаходиться у відкритому доступі у веб-сторінці на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - https://court.gov.ua/fair/sud0419.

Клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляду справи за його відсутності - від позивача до суду не надходило.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 210 ЦПК України, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Але, дана справа загалом перебуває в провадженні суду вже з 29 липня 2016 року.

В свою чергу, як роз’яснив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13 грудня 2011 року за № 17-рп/2011 у справі № 1-9/2011, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Згідно положень ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

У частині же четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до § 23 рішення Європейського суду з прав людини від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України», національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

До аналогічних висновків прийшов Верховний Суд в своїй постанові від 07 травня 2018 року у справі № 553/3688/16-ц (провадження № 61-302св18).

Так само, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа ОСОБА_5 проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

А також, у рішенні від 03 квітня 2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Разом з тим, ОСОБА_1, позивач у даній справі, не цікавився станом її розгляду, до суду не з’являвся та проявив байдужість до даної справи. Тобто, позивач у даній справі використовує прийоми, які призводять до зволікання у розгляді даної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Тому, суд вважає неповажними неявки позивача у судові засідання, що були призначені на 19 березня 2018 року о 08 год. 45 хв., 17 квітня 2018 року о 14 год. 00 хв., 10 травня 2018 року о 14 год. 30 хв. та 04 червня 2018 року о 14 год. 30 хв., тобто чотири рази поспіль, у зв’язку з чим суд прийшов до висновку, що такі дії позивача є зловживанням ним своїми процесуальними правами, які передбачені чинним законодавством.

За таких обставин, у зв’язку з повторною неявкою (чотири рази поспіль) ОСОБА_1 в судове засідання без поважних причин, а заява про розгляд справи за його відсутності до суду не надходила, суд вважає необхідним залишити без розгляду його позов.

На підставі викладеного, керуючись ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. ст. 12, 13, 44, 128, 197, 198, 200, 210, 223, 247, 257, 258-261, 352-355 ЦПК України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Самсонова